Ухвала суду № 84155514, 11.09.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

11.09.2019Справа № 910/12210/19

Суддя Господарського суду міста Києва Котков О.В., розглянувши матеріали за позовом Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» (80086, Львівська обл., Сокальський р-н, с. Сілець) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новіком» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12) про визнання договору та правочинів недійсними, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

06 вересня 2019 року до Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» (позивач) надійшла позовна заява № 05-09/2019-01 від 05.09.2019 року до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новіком» (відповідач), в якій викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу № 030111 від 03.01.2011 р., укладений між Публічним акціонерним товариством «Львівська вугільна компанія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Новіком»;

- визнати недійсними правочини з видачі простих векселів, вчинені Публічним акціонерним товариством «Львівська вугільна компанія», перелік яких зазначено в п. 2 прохальної частини позовної заяви;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Новіком» повернути Публічному акціонерному товариству «Львівська вугільна компанія» прості векселі, перелік яких зазначено в п. 2 прохальної частини позовної заяви.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що оскаржувані правочини суперечать вимогам ст.ст. 203, 215, 234 Цивільного кодексу України, що є підставою для визнання їх недійсними та підставою для повернення позивачу товару, отриманого за недійсними правочинами на підставі ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України.

За приписами ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів; сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Положеннями ст.ст. 1, 2 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Статтею 4 вказаного Закону України встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як визначено нормами Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2019 року становить 1921,00 грн.

Так, позивач звернувся до суду з позовом немайнового характеру, в прохальній частині якого містяться 47 (сорок сім) позовних вимог.

Відтак, звертаючись до суду з даним позовом позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 90 287,00 грн.

Втім, позивачем взагалі не додано до позовної заяви доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі. При цьому, будь-яких посилань на правові підстави звільнення від сплати судового збору позивачем не зазначено.

Відповідно до положень ст. 172 Господарського процесуального кодексу України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Згідно з приписами статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: 1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів; 2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку" від 05.03.2009 року № 270, розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв`язку є документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Згідно з п. 59, 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку" внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

З сукупного аналізу наведених вище норм вбачається, що належним доказом відправлення відповідачеві позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.

Враховуючи наведені вище норми та вимоги встановлені п. 1 ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України, належним доказом надіслання сторонам копій позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб є - оригінали описів вкладення до поштових відправлень, а також оригінал розрахункового документу, виданий поштовим відділенням.

Втім, позивачем взагалі не додано до позовної заяви доказів надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зазначені обставини є суттєвими, оскільки нормами ст. 165 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача надіслати суду відзив на позовну заяву, проте у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач та поданих ним доказів.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 164, 172, ч.ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву № 05-09/2019-01 від 05.09.2019 року Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новіком» про визнання договору та правочинів недійсними, зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

2. Надати Публічному акціонерному товариству «Львівська вугільна компанія» строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали.

3. Зобов`язати Публічне акціонерне товариство «Львівська вугільна компанія» у встановлений судом строк через відділ діловодства суду надати:

- докази направлення відповідачу копії позовної заяви № 05-09/2019-01 від 05.09.2019 року та доданих до неї документів (фіскальний чек та опис вкладення у цінний лист в оригіналі);

- докази сплати судового збору у встановлених Законом порядку та розмірі в сумі 90 287,00 грн. (оригінал квитанції або платіжного доручення).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Дата підписання: 11 вересня 2019 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В.Котков