Ухвала суду № 84153276, 10.09.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/16007/19

н/п 2-з/953/187/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2019 р. Київський районний суд м. Харкова в складі: головуючого – судді Лях М.Ю., при секретарі – Хомінської Т.В., розглянувши у судовому засіданні в м. Харкові заяву позивача ОСОБА_1 , подану її представником – адвокатом Романенко Наталією Анатоліївною у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) про визнання права власності поділ спільного майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати спільною сумісною власністю позивача та відповідача квартиру АДРЕСА_2 АДРЕСА_3 , яка складається з трьох житлових кімнат, житловою площею 41,7 кв.м., загальною площею 69,6 кв.м., визнати за позивачем право спільної часткової власності на 1/2 частину вказаної квартири АДРЕСА_2 , судові витрати, пов`язані з розглядом даної справи, стягнути з відповідача на користь позивача.

09.09.2019 року до Київського районного суду м. Харкова представником позивача - адвокатом Романенко Н.А. подано заяву про забезпечення позову, в якій вона просить вжити заходи забезпечення шляхом заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконуються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольської міської, районної, районних у містах Києві та Севастополі державних реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам та іншим органм чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які дії щодо квартири АДРЕСА_2 , яка складається з трьох житлових кімнат, житловою площею 41,7 кв.м., загальною площею 69,6 кв.м., що перебуває у власності ОСОБА_2 ; накласти арешт на вказану квартиру АДРЕСА_4 .

Відповідно до статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має право звернутися до суду.

Частиною 1 статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечується заходами, зазначеними в ч.ч.1-9 цієї частини

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. При цьому, під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Отже, невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам. Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення. Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку. Заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Слід відзначити, що саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування та підтвердження їх доказами згідно зі статтею 81 ЦПК, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що дії відповідача спрямовані на відчуження нерухомого майна, тому не доведено, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 3 статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку про відсутність на теперішній час правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову через наявність вищенаведених неточностей, у зв`язку з чим в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 81, 149-153, 260,261, 353 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , подану її представником – адвокатом Романенко Наталією Анатоліївною у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) про визнання права власності поділ спільного майна подружжя - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду першої інстанції протягом п`ятнадцяті днів з дня складання ухвали.

Суддя –