Рішення № 84153093, 03.09.2019, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/10328/18

Номер провадження № 2-а/711/6/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2019 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого - судді: Позарецької С.М.

при секретарі - Осадчій А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Знам`янського ВП ГУНП у Кіровоградській області старшого сержанта Гонтар Сергія Вікторовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,-

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Знам`янського ВП ГУНП у Кіровоградській області старшого сержанта Гонтара Сергія Вікторовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.

Позовні вимоги мотивує тим, що 25.11.2018 він на автомобілі МАН, номерний знак НОМЕР_1 їхав по дорозі м. Знаменка та побачив знак на стовпі «рух вантажному транспорту заборонено на висоті близько 10 метрів і 15 метрів від проїжджої частини». Перед знаком він повернув направо, згодом знову виїхав на ту саму дорогу. Його зупинив старший сержант ОСОБА_2 , оскільки з його слів, він не виконав вимоги дорожнього знаку «рух вантажному транспорту заборонено», не надавши ніяких доказів. На пояснення, що він лише об`їхав знак та пропозицію розглянути справу з допомогою правозахисників не відреагував в законний спосіб, та не надав відеодоказів порушення. На підставі цього співробітник поліції виніс постанову серія ДПО18 № 440410 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, якою накладено штраф в розмірі 255 грн.

Вказує, що з винесеною відносно нього постановою він не згоден, оскільки Правил дорожнього руху не порушував, вважає, що дії співробітника поліції щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення і винесення постанови про накладення на нього адміністративного стягнення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП є протиправними, постанова не відображає дійсних обставин справи, винесена з грубим порушенням вимог чинного законодавства щодо її змісту та процедури складення, є незаконною, а тому підлягає скасуванню.

Таким чином, просить суд, - скасувати постанову серії ДПО18 № 440410 від 25.11.2018 року про накладення на нього адміністративного стягнення, винесену інспектором Гонтар С.В. за ч. 1 ст.122КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. та закрити провадження по адміністративній справі відносно нього.

Ухвалою суду від 07 грудня 2018 року адміністративний позов залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду.

Ухвалою суду від 03 січня 2019 року позовна заява прийнята до провадження та вирішено розгляд справи провести у позовному провадженні з особливостями, встановленими параграфом 2 глави 11 КАСУ.

Позивач ОСОБА_1 в неодноразово призначені судові засідання не з`являвся, причини неявки суду не повідомляв, хоча належним чином повідомлявся про час, місце і дати розгляду справи, про що свідчать власноручні його розписки.

Оскільки належним чином, відповідно до ч.2 ст. 268 КАС України, позивач був неодноразово повідомлений про судові засідання, не з`явився до суду, але свою позицію щодо позову виклав в позовній заяві та долучив до позовної заяви наявні в нього докази, не заявляв про своє бажання взяти участь в судовому розгляді і його неявка не перешкоджає розгляду, з метою реалізації завдань адміністративного судочинства, визначених в ст. 2 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних в ній доказів.

Відповідач та його представник в судові засідання не з`являлися, причини неявки суду не повідомляли, хоча належним чином були неодноразово повідомлені про день і час, місце розгляду справи. Відзив на позов та докази в обґрунтування своєї позиції щодо позову, до суду надано не було.

Неявка учасників справи в судове засідання не є перешкодою для розгляду даної справи судом першої інстанції.

Суд, враховуючи норми ст.ст. 268, 269 КАСУ, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення за таких підстав:

спірні правовідносини врегульовані нормами Конституції України, Законом України «Про Національну поліцію», Кодексом України про адміністративні правопорушення, Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як передбачено ч. 1 ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію», у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно - правовими актами.

За змістом п.п. 1-2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 6 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень» належить перевірити, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

В судовому засіданні встановлено, що як зазначено у постанові, - 25.11.2018 ОСОБА_1 , рухаючись на автомобілі МАN 19.414 FLT, номерний знак НОМЕР_2 по дорозі в м. Знам`янка, не виконав вимоги дорожнього знаку «рух вантажних автомобілів заборонено» та здійснив подальший рух в зоні дії цього знаку, чим порушив п.п. 8.4. Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 122 КУпАП України. Інспектором Знам`янського ВП ГУНП у Кіровоградській області старшим сержантом Гонтар Сергієм Вікторовичем 25.11.2018р. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ДПО18 № 440410, відповідно до якої накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 255 грн.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 року № 1306, та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Частина 1 статті 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, що тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

В п. 8.4. ПДР України закріплено групи, на які поділяються дорожні знаки, зокрема: попереджувальні знаки, знаки пріоритету, заборонні знаки, наказові знаки, інформаційно-вказівні знаки, знаки сервісу та таблички до дорожніх знаків. Так, за п.п.в) цього пункту, - заборонні знаки - запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.

Частиною 1 статті 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають, зокрема, справи про адміністративні правопорушення: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, передбачені частиною першою статті 122 КУпАП.

Згідно з п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення, в т.ч. передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, без складання відповідного протоколу.

Відповідно до положень п. 2 розділу III Інструкції, постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене, зокрема, ч. 1 ст.122 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

До того ж, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Слід зазначити, що Законом України від 14.07.2015 року № 596-УІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» внесено зміни до ст. 258 КУпАП, зокрема, доповнено абзацом 4, зі змісту якого вбачається, що у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.283 КУпАП.

Зазначені норми права вказують на те, що постанова у справі про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення правопорушення. При цьому, не здійснюється провадження у справі про адміністративне правопорушення у порядку та за правилами, встановленими розділом IV КУпАП.

Згідно із нормами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, у тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається з листа Знам`янського відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області від 30.08.2019 за вих. № 10164/115-19, наданого на виконання ухвали суду від 20.02.2019р., згідно графіку чергувань та книги нарядів поліцейський СРПП № 4 Знам`янського ВП ГУНП в Кіровоградській області старший сержант поліції Гонтар ОСОБА_3 . відповідно до плану - завдання з метою забезпечення безпеки дорожнього руху та профілактики дорожньо-транспортного травматизму здійснював патрулювання території м. Знам`янка, Знам`янського району. Матеріалів до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, додано не було. У постанові від 25.11.2018 року також не зазначено будь-яких даних, які б додавалися до постанови.

Варто зазначити, що презумпція невинуватості застосовується і до адміністративних правопорушень. Таку позицію констатував і Європейський суд з прав людини, зокрема у справі «Надточій проти України» від 15.05.2008 року.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи прирівнюються до доведеної невинуватості цієї особи.

За таких обставин, факт вчинення позивачем ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, є недоведеним відповідачем, враховуючи норми ч.2 ст. 77 КАС України, а тому притягнення його до адміністративної відповідальності не може вважатися законним, внаслідок чого оскаржувана позивачем постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ЗУ «Про Національну поліцію», ЗУ «Про дорожній рух», ст.ст. 9, 33, 122, 251, 252, 256, 258, 276, 279, 280, 283, 288, 293 КУпАП, ст.ст. 6, 8, 9, 20, 77, 122, 222, 286, 227, 268-271, 228, 241-246, 294, 295 КАС України, Правилами дорожнього руху України, суд, -

вирішив:

Позовні вимоги задовольнити.

Постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ДПО18 № 440410 від 25 листопада 2018 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП, винесену інспектором старшим сержантом поліції Гонтар С.В., - скасувати.

Провадження по адміністративній справі закрити.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст судового рішення складений 03 вересня 2019 року.

Головуючий: С. М. Позарецька