Постанова № 8415077, 16.12.2009, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, 65-в

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2009 року Справа № 2а- 5493/09/0870

10 год. 40 хв.

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Каракуша С.М.

при секретарі Спєлковій М.В.

за участю представника позивача Сердюк К.В.

представника відповідача Карленко Н.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛІОН» до: Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя про: визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛІОН» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя м. Запоріжжі, в якому просить визнати нечинними в повному обсязі податкові повідомлення-рішення № 0000032301/0/190 від 05.02.2009 та № 0000022301/0/190 від 05.02.2009, прийняті Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Запоріжжя, на підставі яких ТОВ «КЛІОН» донараховано податкове зобов'язання по ПДВ у розмірі основного платежу в сумі 7612 грн. 00 коп. та штрафних санкцій у сумі 3806 грн. 00 коп., та податкове зобовязання по податку на прибуток підприємств у сумі 108543 грн. з основного платежу і штрафних санкцій у сумі 27780 грн. 80 коп. В обґрунтування позову посилається на те, що ТОВ «КЛІОН» цілком законно віднесло на валові витрати суми, сплачені банківським установам по кредитам, оскільки вказані кредити повязані з господарською діяльністю підприємства, а також правомірно включило до валових витрат суму на оплату інформаційно-консультаційних послуг у ПП «Бізнес-Майстер», оскільки дані витрати повязані з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності підприємства, на винахідництво і раціоналізацію господарських процесів. Нарахована сума ПДВ складається з завищення податкового кредиту в розмірі 7612 грн. в зв'язку з придбанням інформаційно-консультаційних послуг у ПП «Бізнес-Майстер», та оскільки дані витрати повязані з господарською діяльністю підприємства, то і податковий кредит в сумі 7612 грн. за дані послуги коригуванню не підлягає.

В процесі судового розгляду справи представником позивача була подана заява про зміну позовних вимог. Позивач просить визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення - рішення № 0000032301/3 від 21.09.2009 та № 0000022301/3 від 21.09.2009, винесені на підставі рішення ДПА України про розгляд повторної скарги позивача.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги з підстав, зазначених у позові, наполягає на його задоволенні та скасуванні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідач позов не визнав. У письмових запереченнях від 09.11.2009 зазначив, що ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 по 30.09.2008, за результатами якої було складено акт від 24.06.2009 № 1455/23-023/33134908.

В ході перевірки встановлено порушення п.п.1.32 ст.1, п.5.1, п.п. 5.2.1, п.5.2, п.п.5.5.1 п.5.5 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР із змінами і доповненнями, а саме: підприємством включено до складу валових витрат суму нарахованих відсотків за користування кредитними коштами, які не повязані з господарською діяльністю та не спрямовані на одержання прибутку в частині надання безвідсоткової фінансової допомоги ТОВ «Ларан - 07» за період з 01.04.2007р. по 30.09.2008р. на загальну суму 396111 грн. 92 коп. Також в порушення вищезазначених вимог Закону, підприємством віднесено до складу валових витрат витрати по придбаним інформаційно-консультаційним послугам, отриманим у 4 кварталі 2007р. від ПП «Бізнес-Майстер» на загальну суму 38061 грн. 00 коп., які не використані у господарській діяльності підприємства. Перевіркою встановлено також порушення пп. 7.4.1 та пп. 7.4.4 п 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. за № 168/97-ВР, а саме: підприємством до складу податкового кредиту віднесено витрати по придбанню інформаційно-консультаційних послуг з метою оптимізації роботи підприємства, які отримані від ПП «Бізнес-Майстер», на загальну суму 7612 грн. 20 коп. за період з 01.04.2007р. по 30.09.2008, по яким не доведено використання отриманих послуг у власній господарській діяльності.

На підставі викладеного, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Вислухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі направлень від 16.06.2009 № 193 з 16.06.2009 по 23.06.2009 фахівцями ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя проведена планова виїзна перевірка ТОВ «КЛІОН» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 по 30.09.2008, за результатами якої було складено акт від 24.06.2009 № 1455/23-023/33134908.

Як зазначено в акті перевірки, в ході перевірки встановлено, зокрема, порушення ТОВ «КЛІОН» п.п.1.32 ст.1, п.5.1, п. п. 5.2.1 п.5.2, п.п.5.5.1 п.5.5 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 № 334/94-ВР із змінами і доповненнями, а саме: підприємством включено до складу валових витрат суму нарахованих відсотків за користування кредитними коштами, які не повязані з господарською діяльністю та не спрямовані на одержання прибутку в частині надання безвідсоткової фінансової допомоги ТОВ «Ларан - 07» за період з 01.04.2007р. по 30.09.2008р. на загальну суму 396111 грн. 92 коп., а також підприємством віднесено до складу валових витрат витрати по придбаним інформаційно-консультаційним послугам, отриманим у 4 кварталі 2007р. від ПП «Бізнес-Майстер» на загальну суму 38061 грн. 00 коп., які не використані у господарській діяльності підприємства. Перевіркою встановлено також порушення пп. 7.4.1 та пп. 7.4.4 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. за № 168/97-ВР, а саме: підприємством до складу податкового кредиту віднесено витрати по придбанню інформаційно-консультаційних послуг з метою оптимізації роботи підприємства, які отримані від ПП «Бізнес-Майстер», на загальну суму 7612 грн. 20 коп. за період з 01.04.2007р. по 30.09.2008, по яким не доведено використання отриманих послуг у власній господарській діяльності.

За результатами перевірки прийняті податкові повідомленні-рішення № №0000032301/0/190 від 05.02.2009, яким визначено суму податку на прибуток 690675 грн. та штрафні санкції у розмірі 218212 грн. 40 коп. та № №0000022301/0/190 від 05.02.2009 року, яким визначено суму податку на додану вартість 7648 грн. та штрафні санкції 3824 грн. 10 коп.

Рішенням ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя від 17.04.2009 № 1904/10/23-013, прийнятим за розглядом первинної скарги, податкові повідомлення-рішення № №0000032301/0/190 та № №0000022301/0/190 від 05.02.2009 залишено без змін, та відповідно до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень-рішень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого Наказом ДПА України від 21.06.2001р. № 253 ДПІ у Заводському районі видала ТОВ «КЛІОН» податкові повідомлення-рішення від 14 травня 2009 № 0000032301/1/190 та № 0000022301/1/190.

Під час розгляду повторної скарги ДПА у Запорізькій області рішенням від 12.06.2009 № 2595/10/25-020 зобов'язала ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя провести позапланову перевірку ТОВ «КЛІОН». Позаплановою перевіркою (акт від 24.06.2009р. № 1455/23-023/33134908) встановлено, що завищення валового доходу на 50400 грн. за 1 квартал 2007 року не вплинуло на об'єкт оподаткування податком на прибуток, оскільки зазначене порушення виправлено платником податку самостійно. Також позаплановою перевіркою не підтверджено завищення податкового кредиту на 36 грн., та зменшено суму завищення валових витрат по нарахованих відсотках по кредитним договорам до 396111грн. 92коп., які не пов'язані з господарською діяльністю товариства.

Рішенням ДПА у Запорізькій області від 01.07.2009 № 2991/10/25-020, прийнятим за розглядом повторної скарги, скасовані податкове повідомлення-рішення ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя від 05.02.2009 року № 0000032301/0/190 (від 14.05.2009 № 0000032301/1190) в частині визначення 582132 грн. податку на прибуток і 190431 грн. 60 коп. застосованої штрафної санкції та повідомлення-рішення ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя від 05.02.2009 № 0000022301/0/190 (від 14.05.2009р. № 0000022301//190) в частині визначення 36 грн. податку на додану вартість та 18 грн. 10 коп. застосованої штрафної санкції, а в іншій частині податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Повторна скарга ТОВ «КЛІОН» до Державної податкової адміністрації України була залишена без задоволення, про що позивачу повідомили Рішенням № 9117/6/25-0115 від 16.09.2009, та надіслали нові податкові повідомлення - рішення від 21.09.2009 № 0000032301/3, та № 0000022301/3.

Не погоджуючись із вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями та рішеннями про застосування штрафних санкцій, ТОВ «КЛІОН» звернулося до суду.

В акті перевірки зазначено, що підприємством в порушення вимог п.п.1.32 ст.1, п.5.1, п.п. 5.2.1, п.5.2, п.п.5.5.1 п.5.5 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 № 334/94-ВР підприємством включено до складу валових витрат суму нарахованих відсотків за користування кредитними коштами, які не повязані з господарською діяльністю та не спрямовані на одержання прибутку в частині надання безвідсоткової фінансової допомоги ТОВ «Ларан - 07» за період з 01.04.2007р. по 30.09.2008р. на загальну суму 396111 грн. 92 коп.

Суд приходить до висновку, що висновки ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя, які викладені в акті перевірки та на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам та не ґрунтуються на законі виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ТОВ «КЛІОН» протягом періоду, що перевірявся, укладені наступні кредитні договори:

- Договір про надання овердрафтового кредиту від 05.04.2006 за №ОВ2585/ШВ з КБ «Приватбанк». Банк при наявності вільних грошових ресурсів зобов'язується здійснювати овердрафтові обслуговування Клієнта, що полягає в проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта, відкритому в Банку за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. Овердрафт надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта.

- Кредитний договір №7.4-41 від 30.10.2007, укладений з ЗАТ «ПУМБ». Відповідно до умов, передбачених цим Договором, Банк зобов'язується надати Позичальнику мультивалютний Кредит у розмірі, еквівалентному 5000000 (п'ять мільйонів) доларів США (ліміт Кредиту), а позичальник зобов'язується прийняти Кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути Банку Кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені цим Договором. Позичальник зобов'язується використати Кредит виключно за цільовим призначенням - оплата за контрактами на придбання риби с/м.

- Генеральний договір №ЮР/08-24 про відкриття акредитивів від 09 червня 2008, укладений між ЗАТ «Перший Український Міжнародний банк».

Всі кредитні кошти, отримані за Кредитним договором № 7.4-41 від 30.10.2007р. з ЗАТ «ПУМБ» використовувались виключно для оплати за контрактами на придбання риби свіжомороженої, про що зазначено в договорі. Згідно з п. 4.1. Кредитного договору банк міг надавати кредит шляхом сплати розрахункових документів з позичкового рахунку або шляхом перерахування кредитних коштів із позичкового рахунку на поточний рахунок ТОВ «КЛІОН», з наступним виконанням розрахункового документу.

Висновки про порушення позивачем п. п. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , викладені в акті перевірки, відповідач обґрунтовує тим, що підприємством було надано аналітичний облік по заімодавцям (банкам) у розріз кожного кредиту. Згідно наданих документів за користування кредитними коштами підприємством за період з 01.04.2007 по 30.09.2008 понесені витрати на сплату відсотків за користування банківськими кредитами, відсотки за користування овердрафтом, відсотки за користування акредитивом та віднесено до складу валових витрат на загальну суму 2 609719 грн. 81 коп., а протягом 4 кварталу 2007 року та дев'яти місяців 2008 року ТОВ «КЛІОН» надає ТОВ «Ларан-07» кошти у вигляді зворотньої фінансової допомоги згідно договору № 51 від 23.11.2007. Згідно з п. 1.4 цього договору проценти за користування коштами зворотньої фінансової допомоги за цим договором не нараховуються та не сплачуються. Надання підприємством безвідсоткової фінансової допомоги (позики) іншому підприємству-позичальнику ТОВ «Ларан - 07» не передбачає одержання ним доходів у вигляді процентів, тобто здійснення зазначених операцій не має безпосереднього відношення до господарської діяльності ТОВ «КЛІОН».

Дані висновки відповідача спростовуються наступним.

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Підпунктом 5.5 пункту 5 статті 5 вказаного Закону передбачені особливості визначення складу витрат платника податку у разі сплати процентів за борговими зобов'язаними. А саме: згідно з пп. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 названого Закону до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до ст. 20 Закону «Про підприємства в Україні» від 27 березня 1991 року № 887-XII, підприємство самостійно планує свою діяльність (і визначає перспективи розвитку виходячи з попиту на вироблювану продукцію, роботи, послуги та з необхідності забезпечення виробничого та соціального розвитку підприємства, підвищення доходів. Держава гарантує додержання прав і законних інтересів підприємства (ст. 27 Закону), у т. ч. право підприємства при здійсненні господарської та іншої діяльності з власної ініціативи приймати будь-які рішення, що не суперечать законодавству України. Втручання в господарську та іншу діяльність підприємства з боку державних, громадських і кооперативних органів, політичних партій і рухів не допускається, крім випадків, передбачених законодавством України. Державні органи і службові особи можуть втручатись у діяльність підприємства тільки відповідно до своєї компетенції, встановленої законодавством.

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року N 436-IV). Підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом (ст. 43 ГК України). Підприємництво здійснюється на основі вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності (ст. 44 ГК України).

Висновок про те, що надання фінансової допомоги ТОВ «Ларан-07» не пов'язане з господарською діяльністю ТОВ «КЛІОН» та не спрямоване на отримання прибутку спростовується тим фактом, що фінансова допомога надавалась ТОВ «Ларан-07» на підставі укладеного Попереднього договору від 01.11.2007, згідно з яким сторони погодили умови майбутньої співпраці. ТОВ «КЛІОН» має плани розширити власну господарську діяльність та здійснювати не тільки оптову торгівлю свіжомороженої риби, а і її переробку на давальницьких умовах на виробничих потужностях ТОВ «Ларан-07», тому зацікавлений в якнайшвидшому завершенні реконструкції виробничих потужностей та запуску виробництва ТОВ «Ларан-07» і початку реалізації ТОВ «КЛІОН» продукції , виробленої на нових виробничих потужностях ТОВ «Ларан-07». Тому надання зворотньої фінансової допомоги ТОВ «Ларан-07» повністю відповідає економічним інтересам ТОВ «КЛІОН», сприяє прискоренню розширення ТОВ «КЛІОН» сфер своєї господарської діяльності та отримання додаткового прибутку. Обґрунтування мети проведення операцій по перерахуванню фінансової допомоги надавалось позивачем до банку ПУМБ 26.09.2008 року, коли банком був здійснений запит з цього питання.

Згідно з договором про надання овердрафтного кредиту від 05.04.2006 за №ОВ2585/ШВ з КБ «Приватбанк», позивач поповнював нестачу обігових коштів для проведення поточних платежів, але не використовував ці кошти для надання фінансової допомоги ТОВ «Ларан-07».

Зі змісту укладеного договору № 51 від 23.11.2007 між ТОВ «КЛІОН» та ТОВ «Ларан-07» вбачається, що їх метою є підвищення доходів (доходності господарської діяльності) сторін від здійснення основних напрямків їх господарської діяльності. Як встановлено судом, 01.07.2009 між ТОВ «КЛІОН» та ТОВ «Ларан-07» був укладений Договір № 121 про виготовлення продукції з давальницької сировини, в результаті чого позивач став отримувати додатковий прибуток.

Суми наданої ТОВ «Ларан-07» фінансової допомоги не були включені ТОВ «КЛІОН» у валові витрати і ніяк не вплинули на виконання обов'язків позивача за Кредитним договором.

Таким чином, кредитні кошти банку використовувались виключно для цілей господарської діяльності ТОВ «КЛІОН» (закупівля риби), повернення кредиту здійснювалось ТОВ «КЛІОН» згідно з зазначеним в Кредитному договорі графіку, а всім іншим прибутком, що залишався в розпорядженні підприємства, ТОВ «КЛІОН» розпоряджався на свій розсуд не порушуючи вимог діючого законодавства.

У звязку з чим, суд вважає безпідставними твердження відповідача, що ТОВ «КЛІОН» віднесло на валові витрати суми, сплачені банківським установам по кредитах, які не пов'язані з веденням господарської діяльності, оскільки здійснені виплати по кредитах прямо пов'язані з господарською діяльністю підприємства. Зв'язок даних виплат з господарською діяльністю можна простежити за цільовим призначенням кредитних коштів і підтвердити платіжними документами, наданими позивачем. Вся сума за кредитними договорами була перерахована в якості оплати за товар (свіжозаморожена риба), а саме оптова торгівля харчовими продуктами і є основним видом господарської діяльності ТОВ «КЛІОН».

Також необґрунтованим є застосування за результатами позапланової перевірки до суми наданої фінансової допомоги процентної ставки у розмірі 11,2% річних, оскільки ця відсоткова ставка передбачена Кредитним договором для грошових коштів в доларах США. Крім того, перевіряючі не врахували, що на перевіряємий період ТОВ «КЛІОН» мав три кредитних договори по яким проценти за користування кредитними коштами були різні, а саме:

за Кредитним договором з ПУМБ - для коштів в гривні - 13,7%, а для коштів у доларах - 11,2%;

за Генеральним договором про відкриття акредитивів процент складав 6,45% + LIBOR (разом приблизно 9,98 %);

за договором про надання овердрафту відсоткова ставка залежить від строку користування овердрафтом. Сам договір про надання фінансової допомоги нарахування процентів на суму допомоги не передбачав.

Також, як зазначено в акті перевірки, встановлено, що на порушення п.1.32 ст.1, п.5.1, п.п.5.2.1, п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями) підприємством віднесено до складу валових витрат витрати по придбаним інформаційно-консультаційним послугам, отриманим у 4 кварталі 2007р. від ПП «Бізнес-Майстер» на загальну суму 38061 грн. 0 грн., які не використані у господарській діяльності підприємства.

Протягом жовтня листопада 2007 року між ТОВ «КЛІОН» і ПП «Бізнес-Майстер» було укладено ряд договорів, а саме:

- Договір № 091007/1 від 09.10.2007 про надання інформаційно-консультативних послуг з питань комерційної діяльності та управління;

- Договір № 061107/2 від 06.11.2007 про надання інформаційно-консультативних послуг;

- Договір № 301107/1 від 30.11.2007р. про надання інформаційно-консультативних послуг з метою оптимізації роботи підприємства та надання переліку рекомендацій для подальшого удосконалення структури управління та роботи підрозділів ТОВ «КЛІОН».

За результатами надання даних послуг був складений звіт, в якому на 37-38 сторінках міститься перелік рекомендацій для підвищення ефективності роботи, які ТОВ «КЛІОН» виконує при здійсненні господарської діяльності.

Судом встановлено, що рекомендації даного звіту ТОВ «КЛІОН» впровадив в свою господарську діяльність, а саме: було переглянуто структуру підприємства та взаємодію підрозділів, стали впроваджувати в дію внутрішні нормативні документи підприємства для регламентації бізнес-процесів, розподілили витрати ресурсів підприємства (в тому числі трудових ресурсів) у відповідності до головної мети діяльності підприємства, що дало змогу запобігти зайвим витратам та акумулювати активи підприємства для скорішого досягнення головної мети підприємницької діяльності.

Рекомендації, викладені в даному звіті, були реалізовані ТОВ «КЛІОН» наступним чином:

- в штатний розклад ТОВ «КЛІОН», на підставі Наказу № 3 від 28.01.2008р., були неодноразово внесені зміни в зв'язку зі створенням нових посад та структурних підрозділів. Послуги по розробленню посадових інструкцій та Положень про структурні підрозділи були замовлені у ПП «Бізнес Майстер» на посади, перелічені в Додатку до Договору № 091007/1 від 09.10.2007р., а після їх отримання та доопрацювання посадові інструкції для зайнятих посад були введені в дію;

- директором з персоналу були розроблені та введені, в дію внутрішні нормативні документи: Положення про підбір кадрів від 25.03.2009р., Стандарт «прийом, адаптація, внутрішньофірмовий конкурс, звільнення персоналу» від 23.07.2009р., Положення про навчання та атестацію персоналу від 05.11.2009р.;

- для підвищення кваліфікації працівників були проведені семінари та тренінги.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 вказаного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до абз. 4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 наведеного Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, за своїм змістом наведені норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачають як підставу для не включення до валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства нереальних сум, непідтверджених будь-якими документами взагалі.

Судом встановлено, що всі необхідні первиннібухгалтерські документи щодо придбання інформаційно-консультативних послуг, а саме: договори про надання послуг, договори з третіми особами, які були укладені у звязку з введенням в дію рекомендацій, викладених у Звіті ПП «Бізнес-Майстер» (договір № 17-438 від 26.05.2008 між УДСО при УМВС України в Запорізькій області і ТОВ «КЛІОН» на проведення робіт по монтажу та наладці засобів охоронної сигналізації (ОС), Договір № 040/08 від 17.04.2008 між ТОВ «Кольт» та ТОВ «КЛІОН» на поставку обладнання і виконання робіт по монтажу системи відеоспостереження; Договір № 10/10/08 від 10.10.2008 між ПП ОСОБА_3 та ТОВ «КЛІОН» про надання комплексних рекламних послуг; Договір № 220508 від 22.05.2008 між ТОВ «Медіа Вектор» та ТОВ «КЛІОН» на виконання робіт по виготовленню і монтажу дороговказів; Договір № 23 від 15.05.2008 між ПП «Штрих» про виготовлення рекламного щита; Договір № 56 від 24.09.2008 між ТОВ «Пабліситі центр 2005» та ТОВ «КЛІОН» про надання комплексу рекламних послуг; рахунки - фактури, податкові накладні, акти виконаних робіт, є в наявності позивача.

Крім того, в Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» міститься перелік витрат, які можуть включатися в валові витрати незалежно від того, чи призвели такі заходи до збільшення доходів платника податку. Згідно з пунктом 5.4.2. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до валових витрат включаються також витрати пов'язані з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності, на винахідництво і раціоналізацію господарських процесів. Норми цього підпункту стосуються витрат на зазначені заходи незалежно від того, чи призвели такі заходи до збільшення доходів платника податку.

Відповідно до Положення про патентно-ліцензійну, винахідницьку та раціоналізаторську роботу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 78 від 05.03.2001, раціоналізація - це удосконалення методів будь-якої роботи, що забезпечує підвищення продуктивності праці, покращення якості продукції та виконане на основі впровадження нової інформації в практику, що повністю відповідає предмету Договору про надання послуг № 301107/1 від 30.11.2007 року з ПП «Бізнес-Майстер» і тому сплачені за ним суми повністю відносяться до валових витрат.

Суд вважає обґрунтованими пояснення позивача щодо того, що наявний на підприємстві відділ кадрів не виключає можливості додатково користуватися послугами інших спеціалістів (з іншим рівнем кваліфікації та досвітом роботи в специфічних галузях), якщо виникає необхідність в проведенні робіт, які не входять до посадових обов'язків жодного з працівників підприємства. Дані роботи мали разовий характер та конкретно визначену мету, отже немає підстав стверджувати, що вони дублювали роботу інших спеціалістів підприємства, оскільки відділ кадрів займається прийомом на роботу нових працівників, а ПП «Бізнес-Майстер» аналізував та коригував відносини з бізнес-процесів в існуючих структурах підприємства, розробляв їх удосконалення, і пошуком нових працівників не займався.

Згідно з п.5.11 ст.5 зазначеного Закону встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Враховуючи вище викладені обставини, суд приходить до висновку, що витрати за оплату інформаційно-консультативних послуг правомірно включені до складу валових витрат ТОВ «КЛІОН», оскільки факт придбання наведених послуг підтверджується належним чином оформленими первинними документами, які, крім того, широко використовуються позивачем у господарській діяльності.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п.7.4.4 п.7.4 ст. 7 вказаного Закону у разі якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Суд вважає, що суми податку на додану вартість, сплачені у звязку з придбанням інформаційно-консультативних послуг, правомірно віднесені позивачем до складу податкового кредиту, оскільки підставою для нарахування податкового кредиту є наявність податкової накладної, оформленої належним чином. Перша подія, з якою пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» повязує виникнення права на податковий кредит, а саме оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг), мала місце, оскільки документи бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «КЛІОН» свідчать про те, що ним у 4 кварталі 2007 були придбані інформаційно-консультативні послуги, а тому висновки ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя про завищення ТОВ «КЛІОН» податкового кредиту по операціях з придбання інформаційно-консультаційних послуг у ПП «Бізнес-Майстер» на загальну суму 7612 грн. 20 коп. за період з 01.04.2007 по 30.09.2008, не відповідають дійсності.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд вважає, що відповідач неправомірно дійшов висновків щодо неправомірного віднесення ТОВ «КЛІОН» до складу валових витрат на суму нарахованих відсотків за користування кредитними коштами, які не повязані з господарською діяльністю на загальну суму 396111 грн. 92 коп. та витрат по придбаним інформаційно-консультаційним послугам, отриманим у 4 кварталі 2007р. від ПП «Бізнес-Майстер» на загальну суму 38061 грн. 00 коп., а також заниження податку на додану вартість по операціях, які не пов'язані з господарською діяльністю на загальну суму 7612 грн. 20 коп. за період з 01.04.2007 по 30.09.2008.

У звязку з чим, позовні вимоги ВАТ «КЛІОН» підлягають задоволенню, а оскаржувані повідомлення - рішення № 0000032301/3 від 21.09.2009 та № 0000022301/3 від 21.09.2009 підлягають скасуванню.

Відповідно до ст.94 ч. 1 КАС України, понесені позивачем та документально підтвердженні судові витрати у розмірі 6 грн. 80 коп., підлягають присудженню з Державного бюджету.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 17, 94, 160, 163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.09.2009 р. № 0000032301/3 прийняте Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Запоріжжя.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.09.2009 р. № 0000022301/3 прийняте Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Запоріжжя.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛІОН» з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 6 грн. 80 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова , якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови, а у разі складання постанови в повному обсязі з дня складання в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М. Каракуша

Постанову виготовлено у повному обсязі 22 грудня 2009 року.