Ухвала суду № 84147890, 09.09.2019, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/3587/19

4-с/583/57/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2019 року м. Охтирка

Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Ільченко В.М.

за участю секретаря Верби Н.О.

державного виконавця Кузьминського Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 скаргу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), особа, дії якої оскаржуються: державний виконавець Охтирського МВ ДВС ГТУЮ у Сумській області Кузьминський Роман Валерійович (Україна, Сумська область, м. Охтирка, вул. Снайпера, 3), заінтересовані особи: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (Україна, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д), Головне територіальне управління юстиції у Сумській області (Україна, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 28) в порядку судового контролю за виконанням судових рішень щодо арешту коштів боржника, -

ВСТАНОВИВ:

27.08.2019 ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою, за якою просить визнати неправомірними дії державного виконавця Охтирського МВ ДВС ГТУЮ у Сумській області Кузьминського Р.В. по прийняттю 08.08.2019 рішення про арешт коштів боржника в межах справи виконавчого провадження № 59699434 по примусовому виконанню постанови Сумського апеляційного суду № 583/2249/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 коштів в сумі 7712,45 грн. в частині накладення арешту на розрахунковий картковий рахунок № НОМЕР_1 по перерахуванню та виплаті заробітної плати, відкритий у Охтирському відділенні №1 Сумської філії АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_1 ; визнати незаконною та скасувати зазначену постанову державного виконавця про арешт коштів боржника; окремою ухвалою суду вжити заходів належного реагування на виявлені порушення норм чинного законодавства в межах виконавчого провадження № 59699434.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що 13.08.2019 отримала поштою копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 08.08.2019 ВП № 59699434, винесену державним виконавцем Кузьминським Р.В. на підставі виконавчого листа № 583/2249/16-ц, виданого Охтирським міськрайонним судом 11.05.2019, про стягнення з неї на користь ОСОБА_2 7712,45 грн., того ж дня державним виконавцем Кузьминським Р.В. винесено постанову про арешт коштів боржника. Разом з тим, 16.08.2019 за місцем роботи її повідомили про надходження від Охтирського МВ ДВС ГТУЮ у Сумській області постанови від 08.08.2019 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, з якою вона не погоджується, вважає її передчасною та незаконною, оскільки, державним виконавцем усі постанови винесено в один день при тому, що постанова про відкриття виконавчого провадження не була вчасно доведена до її відома та їй не було встановлено строку для добровільного виконання судового рішення. Крім того, накладення арешту на рахунок у банківській установі з цільовим призначенням для перерахування заробітної плати призвело до порушення її прав та позбавлення її родини засобів до існування.

В судовому засіданні державний виконавець заперечив проти задоволення скарги з тих підстав, що на виконанні Охтирського МВ ДВС ГТУЮ у Сумській області перебуває виконавчий лист № 583/2249/16-ц від 11.05.2019, виданий Охтирським міськрайсудом Сумської області, АСВП № 59699434. 08.08.2019 на підставі заяви про відкриття виконавчого провадження винесено постанову про відкриття провадження та разом з викликом боржника направлено сторонам. Боржником постанова була отримана особисто. З часу відкриття виконавчого провадження боржник не з`явилася до державного виконавця, не подала декларацію, не повідомила про самостійне виконання рішення суду, не надала інформацію про відкриті рахунки. Так як боржником рішення суду самостійно не виконувалося, у виконавчому документі було зазначено місце роботи боржника, було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Для забезпечення реального виконання рішення суду було прийнято постанову про арешт коштів боржника. В постанові зазначено, що накладення арешту працівниками банку проводити на всі відкриті рахунки боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належить боржнику. Копія постанови боржником була отримана 13.08.2019, однак боржник до державного виконавця не з`явилася, документів щодо наявних відкритих рахунків не надала. Зазначив, що в разі наявності коштів на рахунках, звернення стягнення на які заборонено, банк або інша фінансова установа зобов`язані повідомити державного виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. Тому вважає скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

У визначений судом строк від Головного територіального управління юстиції у Сумській області надійшов відзив на скаргу, згідно якого ГТУЮ у Сумській області не є органом державної виконавчої служби, тому залучення управління до справи як заінтересованої особи є безпідставним та не відповідає положенням ст. 447 ЦПК України. Жодними рішеннями, діями чи бездіяльністю управління не було порушено норми закону та права заявника. Разом з тим у відзиві зазначається, що дії державного виконавця щодо винесення постанови про арешт коштів боржника вчинені в межах його повноважень, передбачених законодавством України, а тому підстави для задоволення скарги відсутні.

ОСОБА_1 та її представник в судове засідання не з`явилися, згідно заяви наполягають на задоволенні скарги, не заперечують проти розгляду скарги у їх відсутність.

Стягувач ОСОБА_2 , представник АТ КБ «Приватбанк» в судове засідання не з`явилися, про час і місце слухання справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Суд, проаналізував матеріали справи, дослідив матеріали виконавчого провадження, заслухав державного виконавця дійшов наступного висновку.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Статтею ст.447 ЦПК України передбачено право сторін виконавчого провадження звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Така ж можливість оскарження дій чи бездіяльності державного виконавця передбачена Законом України «Про виконавче провадження», зокрема, у ст.74 вказаного Закону, де зазначено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Як встановлено судом, 08.08.2019 старшим державним виконавцем Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Кузьминським Р.В. за заявою стягувача відкрито виконавче провадження № 59699434 на виконання виконавчого листа № 583/2249/16-ц, виданого Охтирським міськрайонним судом Сумської області 11.05.2019 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 коштів у сумі 7712,45 грн. (а.с.14).

08.08.2019 старшим державним виконавцем Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Кузьминським Р.В. винесено постанови про арешт коштів боржника та про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (а.с. 19-22).

Згідно довідки, виданої АТ КБ «ПриватБанк» від 16.08.2019 вбачається, що ОСОБА_1 станом на 16.08.2019 має в АТ КБ «ПриватБанк» банківський рахунок № НОМЕР_1 за зарплатною карткою для виплат (а.с.23).

В обґрунтування своєї позиції ОСОБА_1 зазначає, що державний виконавець Кузьминський Р.В. при винесенні постанови про накладення арешту на її банківські рахунки діяв передчасно та з порушенням норм чинного законодавства, оскільки їй не було встановлено строк для добровільного виконання рішення суду та наклавши арешт на її заробітну плату, як основне джерело її доходу, державний виконавець фактично позбавив її та її родину коштів до існування.

Разом з тим, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку врегульовані Законом України «Про виконавче провадження».

За правилами ст.ст.1,5 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Загальний порядок звернення стягнення на кошти боржника визначений у VII розділі Закону України «Про виконавче провадження». Зокрема, відповідно до ст. 48 цього Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

Відповідно до ч. 7 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.

У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Пунктом 3 ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» передбачений обов`язок боржника, за рішеннями майнового характеру, подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України.

Однак боржником такий обов`язок не був виконаний.

Положеннями ч. 3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 4 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження», підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника.

Таким чином, суд дійшов висновку, що прийняття постанови про накладення арешту на кошти боржника було здійснено державним виконавцем у межах його повноважень відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження».

Згідно ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

За таких обставин, відсутні підстави до задоволення скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 12, 13, 447-451 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) в порядку судового контролю за виконанням судового рішення - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складений 10 вересня 2019 року.

Суддя Охтирського міськрайсуду

Сумської області В.М. Ільченко