Ухвала суду № 84146333, 09.09.2019, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/1606/19

Номер провадження 2/573/464/19

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

09 вересня 2019 року м. Білопілля

Суддя Білопільського районного суду Сумської області Черкашина М.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства «Банк Форвард» про захист прав споживачів та визнання кредитного договору недійсним,

В С Т А Н О В И Л А:

06 вересня 2019 року представник Мовчан Р.А., що діє в інтересах позивача звернувся до Білопільського районного суду Сумської області із позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства «Банк Форвард» про захист прав споживачів та визнання кредитного договору недійсним.

Дослідивши зміст позовної заяви та доданих до неї матеріалів, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін.

У відповідності до вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Як зазначає Пленум ВС України у ч. 7 Постанови № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у позовній заяві повинні міститися не лише позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Відповідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 768,40 грн.

В порушення наведених положень закону, представником позивача не додано доказів сплати судового збору за подання до суду позовної заяви в розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір».

При цьому, представник зазначає, що відповідно до ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» позивач звільнений від сплати судового збору та посилається на постанову Верховного суду від 21.03.2018 року (провадження № 14-57цс18).

Вказана позиція Верховного Суду стосується зокрема того, що при апеляційному перегляді особа також підлягає звільненню від сплати судового збору, в разі поширення на спірні правовідносини спеціального закону, яким у даному випадку є Закону України «Про судовий збір».

Разом з тим, при зверненні до суду з позовом, представник, що діє в інтересах позивача просить визнати недійсним кредитний договір № 95560741 від 27 лютого 2012 року, укладений у вигляді заяви (оферти), яка разом з умовами надання та обслуговування кредитів, являє собою кредитний договір.

Представником позивача судовий збір не сплачено з посиланням на Закон України «Про захист прав споживачів», яким встановлено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Згідно із ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Пунктом 23 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Із п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.04.1996 р. «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» вбачається, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості: про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов. До заяви повинні бути додані необхідні документи - залежно від заявлених вимог (наприклад, договір, квитанція-замовлення, квитанція-зобов`язання, транспортна чи інша накладна, чек, касовий ордер).

Таким чином, представник, що діє в інтересах позивача якого вважає споживачем, при зверненні до суду у дотримання вимог ст. 175 ЦПК України, в разі порушення його прав, зобов`язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено у відповідності до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням, навівши таким чином підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

Крім того, представником в достатньому обсязі не обґрунтовано порушення, невизнання або оспорювання прав, свобод чи інтересів позивача відповідачем по справі.

Також, у позовній заяві йдеться мова не про обставини, які передували укладенню договору, а обставини з приводу його виконання.

Зокрема, зі змісту позову не зрозуміло, чи взагалі було укладено договірні відносини між позивачем та ПАТ «Банк Русский Стандарт», правонаступником якого є АТ «Банк Форвард», оскільки не долучено відповідної копії заяви (оферти).

Від змісту позовної заяви залежать дії судді при вирішенні питання про відкриття провадження у справі і проведення подальших підготовчих дій для розгляду справи у судовому засіданні та при її розгляді по суті, у тому числі і про її судову юрисдикцію та підсудність, про визначення обставин, що мають значення для її вирішення, про залучення в процес інших осіб, дослідження доказів тощо.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. У зв`язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо), залишення позову без розгляду не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 ЦПК України суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

Разом з цим, звернення до суду із позовною заявою не дає достатніх підстав вважати, що за результатом її розгляду судом буде прийнято рішення про відкриття провадження у справі, а відтак відсутні підстави для відкриття провадженні у справі.

У зв`язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо), залишення позову без розгляду не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Частинами 1, 3 статті 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Таким чином, приходжу до висновку про залишення позовної заяви позивача без руху, надавши строк для усунення недоліків та роз`яснивши, що в разі невиконання викладених в ухвалі вимог, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4 Закону України «Про судовий збір», Законом України «Про захист прав споживачів», ст. ст. 175, 177, 185, 258, 260-261 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

Позовну заяву представника позивача ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Акціонерного Товариства «Банк Форвард» про захист прав споживачів та визнання кредитного договору недійсним, залишити без руху.

Запропонувати представнику позивача протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали усунути зазначені в ній недоліки і роз`яснити, що в іншому випадку позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя: