Ухвала суду № 84144121, 09.09.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 09.09.2019

Справа № 320/5633/19

Провадження 1-кс/937/5069/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«09» вересня 2019 року слідчий суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Фомін В.А., за участі секретаря – Захарової І.В., прокурора – Навки Н.В., слідчого – Ібрагімова Г.Г., підозрюваного – ОСОБА_1 , захисника – адвоката Рудь Д.О., розглянувши в кримінальному провадженні № 12019080140001915 клопотання старшого слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Ібрагімова Г.Г., погоджене з прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Навкою Н.В. про продовження строку тримання під вартою відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Мелітополь Запорізької області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, особу без постійного джерела доходів, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України, раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

09 вересня 2019 року до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання старшого слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Ібрагімова Г.Г., погоджене з прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Навкою Н.В. про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання обґрунтовано тим, що 10.07.2019, приблизно о 22 годині 00 хвилин, знаходячись на території домоволодіння АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , будучи у стані алкогольного сп`яніння, з мотивів неприязні до ОСОБА_3 , виниклої в ході раптової сварки на ґрунті сумісного розпиття спиртних напоїв, маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень, дерев`яною палицею, наніс не менше шести ударів по голові потерпілого ОСОБА_3 , заподіявши йому, тим самим, тілесне ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми, що виразилась набряком головного мозку, крововиливами під оболонки та в тканини головного мозку, відкритими переломами кісток склепіння та основи черепа, яка кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, та від якої, внаслідок ускладнення її набряком головного мозку, настала смерть потерпілого на місці події.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у заподіянні потерпілому ОСОБА_3 умисних тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого, тобто, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбачене ч. 2 ст. 121 КК України.

Вказане кримінальне правопорушення (злочин) зареєстровано у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12019080140001915 від 11 липня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України – вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

14 липня 2019 року кваліфікацію кримінального правопорушення змінено на ч. 2 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження.

14 липня 2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

14.07.2019 року підозрюваному ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком два місяці.

Строк тримання ОСОБА_1 під вартою спливає 12.09.2019 року.

09.09.2019 року, постановою виконуючого обов`язки керівника Мелітопольської місцевої прокуратури, строк досудового розслідування продовжено до трьох місяців, тобто, до 14.10.2019 року.

Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні: Протокол огляду місця події; Лікарське свідоцтво про смерть ОСОБА_3 ; Показання свідка ОСОБА_4 ; Показання свідка ОСОБА_5 ; Показання свідка ОСОБА_6 ; Слідчий експеримент за участю свідка ОСОБА_4 .

Строк досудового розслідування по кримінальному провадженню продовжено до трьох місяців, тобто до 14.10.2019 року, у зв`язку з тим, що під час досудового розслідування призначено судові експертизи, проведення яких на теперішній час не завершено, висновки їх до СВ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області не надійшли.

Окрім того, за результатами проведених експертиз буде необхідно провести ряд інших процесуальних дій з метою встановлення деталей та обставин вчиненого злочину, проведення повного та об`єктивного досудового розслідування для подальшого його завершення: долучити до матеріалів провадження висновки призначених судових експертиз; скласти змінене повідомлення про підозру, з урахуванням отриманих в ході досудового розслідування доказів; повідомити ОСОБА_1 про змінену підозру; допитати ОСОБА_1 в якості підозрюваного; систематизувати матеріали кримінального провадження; виконати вимоги ст. 290 КПК України з підозрюваним ОСОБА_1 та його захисником; виконати вимоги ст. 290 КПК України з потерпілим; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Таким чином, підозрюваний ОСОБА_1 посягнув на невід`ємне право будь-якої людини - право на життя, закріплене в ст.ст. 3, 27 Конституції України, тим самим, скоїв особливо тяжкий злочин, за який Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років, а згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні умисного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 10 років, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, однак, вчинив інкримінований злочин за обтяжуючих обставин – будучи у стані алкогольного сп`яніння, не працює, не має достатньо стійких соціальних зв`язків, є достатні підстави вважати, що підозрюваний, з метою ухилення від покарання за вчинений злочин, буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, чим буде перешкоджати кримінальному провадженню.

Крім того, проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що підозрюваному відоме місце проживання свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , що, з урахуванням характеристики його особи, свідчить про наявність ризику того, що підозрюваний, перебуваючи на свободі, може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Цей ризик підсилюється тим, що ОСОБА_4 проживає із ним за однією адресою, а ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є його сусідами.

Крім того, проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що місце події, одночасно, є сусіднім домоволодінням з місцем проживання підозрюваного. На теперішній час триває досудове розслідування, не встановлено всіх обставин події, отже, за місцем проживання підозрюваного можуть зберегтись предмети, що матимуть значення речових доказів у кримінальному провадженні. Отже, з урахуванням характеристики підозрюваного, є підстави вважати перебуваючи на свободі, підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Таким чином, слідчий вважає, що існують наступні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний ОСОБА_1 може:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

2) незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні;

3) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Слідчий вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав:

При обранні особистого зобов`язання та домашнього арешту підозрюваний зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, інші наведені вище обставини, є ризик того, що ОСОБА_1 буде переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному правопорушенні, а також може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Особи, які заслуговують на довіру та могли би поручитися за підозрюваного ОСОБА_1 , відсутні, внаслідок чого, обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді особистої поруки згідно ст. 180 КПК України – неможливо.

Вищевказане та наявність перелічених ризиків, свідчить про неможливість запобігання встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, застосування до ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, враховуючи, що строк тримання ОСОБА_1 під вартою спливає 12.09.2019 року, а до вказаного часу провести усі необхідні та обов`язкові процесуальні дії неможливо, беручи до уваги, що встановлені судом при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зникли та не зменшились, тому слідчий просить продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1

Прокурор та слідчий у судовому засіданні клопотання підтримали та просили його задовольнити.

Підозрюваний в судовому засіданні проти задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував, просив обрати більш м`який запобіжний захід.

Захисник підозрюваного – адвокат Рудь Д.О. проти задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечувала, просила обрати ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою.

Завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні до закінчення дії попередньої ухали слідчого судді від 14.07.2019 року, якою підозрюваному обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці до 12.09.2019 року, є неможливим, оскільки даному кримінальному провадженню досудове розслідування не закінчено, існує необхідність у проведенні низки слідчих дій в рамках кримінального провадження, а саме: долучити до матеріалів провадження висновки призначених судових експертиз; скласти змінене повідомлення про підозру, з урахуванням отриманих в ході досудового розслідування доказів; повідомити ОСОБА_1 про змінену підозру; допитати ОСОБА_1 в якості підозрюваного; систематизувати матеріали кримінального провадження; виконати вимоги ст. 290 КПК України з підозрюваним ОСОБА_1 та його захисником; виконати вимоги ст. 290 КПК України з потерпілим; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обґрунтованість підозри у вчиненні злочину, тяжкість покарання за його вчинення, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність продовження строку тримання підозрюваного під вартою, оскільки він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а тому застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім.

З урахуванням положень ст. 197 КПК України строк тримання під вартою є сукупним та не може перевищувати шести місяців.

Як слідує із наданих суду матеріалів кримінального провадження ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у скоєнні вищезазначеного злочину.

Так вказане кримінальне правопорушення (злочин) зареєстровано у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12019080140001915 від 11 липня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України – вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

14 липня 2019 року кваліфікацію кримінального правопорушення змінено на ч. 2 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження.

14 липня 2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

14.07.2019 року підозрюваному ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком два місяці.

Строк тримання ОСОБА_1 під вартою спливає 12.09.2019 року.

09.09.2019 року, постановою виконуючого обов`язки керівника Мелітопольської місцевої прокуратури, строк досудового розслідування продовжено до трьох місяців, тобто, до 14.10.2019 року.

Отже, слідчий суддя вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 в межах строку досудового розслідування, до 14.10.2019 року.

Враховуючи, що ОСОБА_1 , має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , проте обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого умисного злочину, пов`язаного з спричиненням особі тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть, за який Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходів не має, стійкі соціальні зв`язки відсутні, у зв`язку з чим може знову вчинити злочин. Крім того, підозрюваному відоме місце проживання свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , що, з урахуванням характеристики його особи, свідчить про наявність ризику того, що підозрюваний, перебуваючи на свободі, може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Цей ризик підсилюється тим, що ОСОБА_4 проживає із ним за однією адресою, а ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є його сусідами. Також, місце події, одночасно, є сусіднім домоволодінням з місцем проживання підозрюваного. На теперішній час триває досудове розслідування, не встановлено всіх обставин події, отже, за місцем проживання підозрюваного можуть зберегтись предмети, що матимуть значення речових доказів у кримінальному провадженні. Вказані обставини вказують, що ОСОБА_1 з метою ухилення від кримінального переслідування за злочин, в якому він підозрюється, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, може залишити своє місце проживання та переховуватися від органів досудового розслідування та суду, чим буде перешкоджати кримінальному провадженню, та продовжити свою злочинну діяльність, а також незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, що свідчить про наявність існування ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а тому застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім.

При обранні особистого зобов`язання та домашнього арешту підозрюваний зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, інші наведені вище обставини, є ризик того, що ОСОБА_1 буде переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному правопорушенні, а також може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Особи, які заслуговують на довіру та могли би поручитися за підозрюваного ОСОБА_1 , відсутні, внаслідок чого, обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді особистої поруки згідно ст. 180 КПК України – неможливо.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходів не має, беручи до уваги майновий стан підозрюваного, застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави, неможливо.

На час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, не зменшились, і більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти цим ризикам, тому продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 є виправданою мірою.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Оскільки встановлені ризики, визначені ч. 1 ст. 177 КПК України, відносно підозрюваного на даний час існують слідчий суддя вважає, що даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого.

Європейський суд з прав людини у рішенні „Подвезько проти України крім іншого зазначає, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством - він також повинен бути необхідним за конкретних обставин. На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення.

У відповідності до п.п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.

Так, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, який у відповідності до ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжкого злочину, наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України встановлено в судовому засіданні, та враховані всі данні про особу підозрюваного, а тому вважаю, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків.

Застосування тримання під вартою, незважаючи на презумпцію невинуватості, з урахуванням серйозності висунутої підозри, наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на даному етапі є адекватним превентивним заходом, а тому відносно ОСОБА_1 слід продовжити дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

З огляду на характер кримінального правопорушення, керуючись правилами п.1 ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя не визначає розмір застави у кримінальному провадженні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183,192, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Ібрагімова Г.Г., погоджене з прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Навкою Н.В. про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до трьох місяців, тобто до 14.10.2019 року.

Строк дії ухвали до 14 жовтня 2019 року включно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження та ДУ «Запорізькій слідчий ізолятор» для виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали оголошений 09 вересня 2019 року о 17 годині 20 хвилин.

Слідчий суддя: В.А. Фомін