Вирок № 84141630, 09.09.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 640/13910/18

н/п 1-кп/640/344/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2019 Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - Губської Я.В.

при секретарях - Балан Т.А., Савицької М.В.

за участю прокурорів - Волика Є.В., Іванюх О.О.,

Курченко Г.І., Захарової А.О.,

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисника - адвоката Крижановського М.В..

потерпілого - ОСОБА_3

розглянувши у судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 24.02.2018 року за № 12018220490000775 та від 27.07.2018 року за №120182204900003168 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, не одруженого, з середньою освітою, раніше не судимого, працюючого, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Харкова, громадянина України, не одруженого, з середньою спеціальною освітою, раніше не судимого, не працюючого, зареєстрований: АДРЕСА_2

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, -

Встановив:

23.02.2018 року, приблизно о 18.45 год., ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , діючи за попередньою змовою, знаходячись на сходовій клітині третього поверху під`їзду, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , маючи спільний злочинний умисел та заздалегідь обумовлений план злочинних дій, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, з метою спільного особистого незаконного збагачення, діючи з корисливих мотивів, дочекавшись кур`єра «Нової пошти» ОСОБА_3 та шляхом спричинення йому тілесних ушкоджень, які не були небезпечними для життя та здоров`я потерпілого, у вигляді одного удару у обличчя ОСОБА_4 , поваливши на підлогу потерпілого, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 нанесли по 1-2 удари ногами по тулубу та по голові, спричинивши потерпілому, згідно висновку експерта №09-1441/2018 від 07.03.2018 синець на голові. Згідно висновку експерта синець відноситься до легких тілесних ушкоджень, за механізмом вказане ушкодження утворилось від удару чи удару - здавлення, та могло бути отримано за 6-12 діб до огляду. Продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відкрито заволоділи мобільним телефоном Iphone X, вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №195 від 06.03.2018 становить 43050 гривень. Разом із викраденим майном ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись ним на власний розсуд.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 2 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Допитані в судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України визнали повністю та пояснили, що дійсно вчинили злочин, який їм інкриміновано та зазначено в обвинувальному акті, обставини злочину не спорювали, пояснили причини та обставини скоєного.

В скоєному обвинувачені щиро розкаюються, вказуючи, що зробили для себе висновки і це їх єдиний проступок, запевняють, що більше подібного не повториться, спричинену шкоду відшкодували і вибачилися перед потерпілим ОСОБА_3 в судовому засіданні, який їх простив та претензій не має. Просили врахувати їх молодий вік та бажання жити з сім*єю, працювати та заробляти гроші чесним шляхом.

Враховуючи те, що обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в повному обсязі визнали свою провину у вчиненні інкримінованих їм органом досудового розслідування злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачені правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши їм положення ст.349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченого ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які нікім не оспорюються та розглядає справу на підставі ч.3 ст. 349 КПК України. Обвинувачені вірно розуміють зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності їх позиції.

За таких обставин суд вважає, що винність ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186 КК України доведена у повному обсязі.

Винність ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186 КК України доведена у повному обсязі.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне дії ОСОБА_1 кваліфікувати за ч.2 ст. 186 КК України, тому що він вчинив умисні дії, які виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Дії ОСОБА_2 суд також кваліфікує за ч.2 ст. 186 КК України, тому що він вчинив умисні дії, які виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Згідно ст. 65 КК України, особі, що вчинила злочин, призначається покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченим суд враховує характер, ступінь тяжкості та суспільної небезпеки скоєного, єдиний епізод вчиненого, відшкодування завданої шкоди та вибачення перед потерпілим, пом`якшуючі покарання обставини, дані про особи обвинувачених.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує відношення обвинуваченого до вчиненого, визнання своєї провини в повному обсязі, відсутність претензій до нього з боку потерпілого ОСОБА_3 , дані про особу обвинуваченого, і вважає за необхідне обрати йому покарання в межах санкції статті, інкримінованої йому.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що той раніше не судимий, на обліку у лікаря - психіатра та нарколога не перебуває, працевлаштований в ТОВ «НДІП «Східбудпроект» з 16.07.2018 року на посаді техніка з архітектурного проектування, з його слів проживає цивільним шлюбом та має малолітню дитину від ОСОБА_6 - ОСОБА_7 , зареєстрований в м. Харкові, де і проживає з сім*єю, характеризується задовільно.

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_1 за п.1 ч.1 ст. 66 КК України є щире каяття, яке суд вбачає у визнанні своєї провини та частковому відшкодуванні шкоди і цивільного позову.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1 за ст. 67 КК України судом не встановлено.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує відношення обвинуваченого до вчиненого, визнання своєї провини в повному обсязі, відсутність претензій до нього з боку потерпілого ОСОБА_3 , дані про особу обвинуваченого, і вважає за необхідне обрати йому покарання в межах санкції статті, інкримінованої йому.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що той раніше не судимий, на обліку у лікаря - психіатра та нарколога не перебуває, з 2010 по 2014 роки перебував на військовій службі, осіб на утриманні не має, зареєстрований в м. Харкові, де і проживає з сім*єю, характеризується задовільно.

Судом також враховано, що за даними представленими до суду відносно ОСОБА_2 направлено до Дзержинського районного суду м. Харкова обвинувальний акт з кваліфікацією за ч.3 ст. 407 КК України, однак станом на теперішній час вироків відносно ОСОБА_2 не має, а тому ОСОБА_2 є таким, що не має судимості.

Конституцією України встановлені права, свободи та обов`язки людини і громадянина. Зокрема, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду (ст. 62).

Зазначені права і свободи мають своє відображення у загальних засадах кримінального провадження, а саме у презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, яка відповідно до ст. 17 ч. 1 КПК України полягає у тому, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Відповідно до ч. 5 зазначеної статті поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

Згідно з вимогами ст. 88 ч. 1 КК України особа визнається такою, що має судимість, з дня набрання законної сили обвинувальним вироком і до погашення або зняття судимості.

Таким чином, до того моменту, коли обвинувальний вирок суду набере законної сили, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, а тому відповідні державні органи повинні поводитися з нею як невинуватою особою. Такі висновки відповідають практиці Європейського суду з прав людини у рішенні в справі «Аллене де Рібемон проти Франції».

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_2 згідно п.1 ч.1 ст. 66 КК України є щире каяття, яке суд вбачає у визнанні провини та частковому відшкодуванні шкоди і цивільного позову.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_2 за ст. 67 КК України судом не встановлено.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що для виправлення обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та попередження ними вчинення нових злочинів, необхідно призначити їм покарання відповідно до санкцій статті, що їм інкриміновано в межах, необхідних для досягнення цих цілей.

При цьому, суд, дослідивши всі обставини справи, відповідно до вимог ст. 75 КК України вважає можливим звільнити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо вони протягом іспитового строку не скоять нового злочину та виконають покладені на них в силу ст. 76 КК України обов`язки.

Саме таке призначене покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених та попередження вчинення ними нових кримінальних правопорушень.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 75 КК України та з врахуванням висновків, викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2002 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» зі змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 8 від 12.06.2009 року суд, звільняючи засудженого від відбування покарання з випробуванням, повинен урахувати тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дотримуючись загальних засад призначення покарання, передбачених ст. 65 КК України.

При вирішенні даного питання щодо звільнення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, судом враховано тяжкість вчиненого ними кримінального правопорушення згідно ст. 12 КК України, єдиний епізод вчиненого, і ті обставини, що обвинувачені раніше не судимі, щиро розкаялися у вчиненому та визнали свою провину в повному обсязі, частково відшкодували шкоду ТОВ «Нова пошта», вибачилися перед потерпілим ОСОБА_3 в судовому засіданні.

Судом враховані і ті обставини, що претензій потерпілий ОСОБА_3 будь-якого характеру до обвинувачених не має та прийняв вибачення від обвинувачених, дані про те, що відсутні відомості про вчинення після лютого 2018 року обвинуваченими будь яких правопорушень, відсутність даних про визнання винними ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по інших кримінальних правопорушеннях, де була б встановлена їх винуватість.

Судом враховані і дані, надані під час судового розгляду про кожному з обвинувачених, а саме: відносно ОСОБА_1 , 1988 р.н., який працевлаштований в ТОВ «НДІП «Східбудпроект» з 16.07.2018 року на посаді техніка з архітектурного проектування, з його слів проживає цивільним шлюбом та має на утриманні малолітню дитину; відносно ОСОБА_2 , 1992 р.н., що той має середню - спеціальну освіту та з 2010 по 2014 роки перебував на військовій службі в якості інспектора прикордонної служби «Харків» Харківського прикордонного гарнізону, не одружений і проживає за місцем реєстрації в м. Харкові з сім*єю (матір*ю).

А тому, комплексне врахування всіх цих обставин справи та даних вивченням по особі кожного з обвинувачених свідчить про те, що виправлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 можливе без реального відбуття ними покарання за кримінальне правопорушення, що є предметом судового розгляду та можливість їх звільнення з випробуванням станом на теперішній час в рамках цього кримінального провадження, надавши їм шанс виправитися та повернутися до нормального життя, зважаючи на їх вік та підтримку рідних.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Цивільний позов ТОВ «Нова пошта» суд задовольняє частково та стягує солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Нова пошта» суму в розмірі 15475 грн., враховуючі ті обставини, що обвинуваченими сплачена сума відшкодування під час розгляду справи в розмірі 27525 грн. згідно представлених квитанцій, які долучені до матеріалів справи та перевірені судом.

На підставі ч.11 ст. 182 КПК України зі згоди заставодавця ОСОБА_8 сума застави в розмірі 15475 грн. звертається судом на виконання вироку в частині майнового стягнення на користь ТОВ «Нова пошта» у відшкодування позовних вимог.

Іншу частину застави, внесеної ОСОБА_8 згідно квитанції №12 від 27.06.2018 року суд повертає заставодавцю ОСОБА_8 у розмірі 37385 грн. після закінчення дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_1

В час відбування покарання обвинувачених зарахувати час перебування під вартою в умовах СІЗО під час досудового розслідування та судового розгляду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання за ч.2 ст. 186 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі.

Звільнити ОСОБА_1 від відбуття призначеного покарання на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком на 3 роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього в силу ст.76 КК України обов`язки: періодично з*являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання за ч.2 ст. 186 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі

Звільнити ОСОБА_2 від відбуття призначеного покарання на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком на 3 роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього в силу ст.76 КК України обов`язки: періодично з*являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, суд покладає обов`язки, передбачені ч.ч.1-2 ст. 76 КК України, необхідні і достатні для їх виправлення, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, осіб винних та обставин, що пом`якшують покарання.

Нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого.

Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку.

В час відбуття покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , призначеного судом зарахувати час перебування їх під вартою в умовах СІЗО під час попереднього ув*язнення та судового слідства.

Речові докази (диск з відеозаписом) - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Позов ТОВ «Нова пошта» задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Нова пошта» суму у відшкодування майнових збитків в розмірі 15475 грн., враховуючи сплачені кошти на суму 27525 грн. згідно представлених квитанцій.

На підставі ч.11 ст. 182 КПК України зі згоди заставодавця ОСОБА_8 суму застави в розмірі 15475 грн. звернути судом на виконання вироку в частині майнового стягнення на користь ТОВ «Нова пошта» у відшкодування позовних вимог.

Повернути внесену заставу в розмірі 37385 грн. (за квитанцією №12 від 27.06.2018 року) заставодавцю ОСОБА_8 після закінчення дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_1

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою скасувати, ОСОБА_2 з-під варти звільнити в залі суду, негайно.

Обрати відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання до набрання вироком законної сили.

У зв*язку з обранням особистого зобов*язання покласти на ОСОБА_2 наступні обов`язки на строк 60 днів, тобто до 07.11.2019 року: прибувати за викликом до суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченим та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий Я.В.Губська