Рішення № 84140248, 04.09.2019, Рубіжанський міський суд Луганської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2019 року Провадження №2/425/100/19

Справа №425/3710/18

місто Рубіжне Луганської області

Рубіжанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді - Романовського Є.О.

за участю секретаря - Чикунової Ю.С.,

учасників справи:

позивача - ОСОБА_1 ,

представник позивача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - Пинзіної Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рубіжному Луганської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про скасування наказу та поновлення на посаді,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що в 2004 році її було призначено на посаду начальника станції «Кремінне» структурного підрозділу «Станція Попасна» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця». За результатами перевірки 30.08.2018 року працівниками служби безпеки відповідача, 03.09.2018 року позивача було визвано до директора регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» у м. Лиман та повідомлено, що виявлено факт «конфлікту інтересів», оскільки донька позивача - ОСОБА_3 працює квитковим касиром на станції де позивач обіймає посаду начальника. При цьому жодних актів перевірки зазначеного, за неоднаразовою вимогою позивача, надано для ознайомлення не було. Також позивачу було запропоноано написати заяву про переведення на іншу посаду, а у разі відмови її або доньку буде звільнено, тому позивач була вимушена написати заяву про перевід на іншу посаду. 03.09.2018 року наказом начальника структурного підрозділу «Служба перевезнь» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» її було переведено на посаду чергового по залізничній станції «Кремінне». У зв`язку з вищевикладеними обставинами, ОСОБА_1 звернулася до Національного агенства з питань запобігання корупції, від якої отримала роз`яснення, згідно яких в її ситуації (заімання донькою посади касира на станції «Кремінне» де позивач займала посаду начальика) відсутній «конфлікт інтересів», однак при її зверненні до директора регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» з проханням скасувати зазначений наказ та поновити її на посаді, відповідь вона так і не отримала

На підставі вищевикладеного, позивач просила суд:

-визнати незаконним та скасувати наказ начальника структурного підрозділу «Служба перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариство «Укрзалізниця» № 34-Д/ос від 03 вересня 2018 року про переведення її з посади начальника станції «Кремінне» на посаду чергового по залізничній станції «Кремінне».

-зобов`язати відповідача поновити її на посаді начальника станції «Кремінне» структурного підрозділу «Станція Попасна» регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерне товариство «Українська залізниця».

Позивач та її представник в судовому засіданні заявлені вимоги підтримали у повному обсязі, наполягали на їх задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала, раніше надала до суду відзив на позовну заяву в якому зазначила, що позивача, за її заявою, було переведено на посаду чергового по станції «Креміна», оскільки під час перевірки відділом та інформаційної безпеки регілнальної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» станції Кремінне структурного підрозділу «Станція Попасна», було виявлено, що в супереч вимогам ст. ст. 27-20 Закону України «Про запобігання корупції» у безпосередньому підпорядкуванні начальника станції, знаходиться її донька - квитковий касир. Також зазначено, що позивачу було запропоновано звернутися до НАЗК за роз`ясненнями, однак остання відмовилася та запропонувала добровілно без здійснення жодного впливу з боку відповідача написату заяву про перевід її на іншу посаду. На всі запити позивача відповідачем поштою були направлені певні відповіді.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, покази свідків, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, прийшов до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом громаднина України (а.с.4).

Наказом начальника Попаснянської виробничної дільниці Луганської дирекції залізничнодорожніх перевезень Донецької залізної дороги від 01.03.2004 року № 14 ОСОБА_1 призначено начальником залізничної станції Кремінна та на підставі заяви ОСОБА_1 від 03.09.2018 року, наказом начальника структурного підрозділу «Служби перевезень» регілнальної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» від 03.09.2018 року № 34-Д/ос позивача переведено на посаду чергового по залізничній станції Кремінне 4 класу, що також підтверджується трудовою книжкою від 16.09.1981 року НОМЕР_1 (а.с.5-6, 7, 14, 34, 35).

ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_3 , батьками якої є ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , що підтверджуєтиься свідоцтвом про народження від 19.01.1989 року Серія НОМЕР_2 (а.с.11).

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_2 , наказом № 23-ОС начальника станції «Попасна 1» Луганської дирекції залізничних перевезень Державного підприємства «Донецька залізниця» від 02.03.2011 року призначено на посаду касира квиткового 2 категорії на станції «Кремінне» (а.с.8, 9).

На запит ОСОБА_1 , Національним агенством з питань запобігання корупції було надано роз`яснення в якому зазначено, що ПАТ «Українська залізниця» належить до юридичних осіб приватного права, на працівників яких з огляду на норми частини першої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів не поширюються, зазначене твердження також підтверджується відповіддю Національного агенства з питань запобігання корупції від 15.07.2019 року № 112-04/57555/19 (а.с.16, 144-145, 146-147, 149-150, 151-152).

ОСОБА_1 зверталася до Директора регіональної філії Донецької залізниці ПАТ «Укрзалізниця» із заявим від 26.11.2018 року та від 27.11.2018 року, в яких просила надати їй акт перевірки Службою безпеки проханням надати акти перевірки станції «Кремінне» структурного підрозділу «Станція Попасна» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» від 30.08.2018 року та відповіді по висновкам проведеної перевірки, на дані звернення було надано відповіді 05.12.2018 року вих. ИГК-18-К-197, 06.12.2018 року вих. № Д-2001/4927, 11.12.2018 року № НЗБ-07/586 та 18.12.2018 року, відповідно до яких ОСОБА_1 роз`яснили, що не має можливості надати інформацію перевірок станцій регіональної філії «Донецька залізниця» Департаментом безпеки АТ «Укрзалізниця», оскільки дана інформація є конфедінціальною згідно заканодавству, а також було роз`яснено, що до НАЗК направлено запит з приводу його відповідей протягом 2017-2018 років щодо «конфлікту інтересів», оскільки вони суперечать одна одній (а.с.19, 20, 43-46).

Згідно відповіді Національного агенства з питань запобігання корупції від 15.03.2019 року № 112-08/19559/19, визначено, що Акціонерне товариство «Укрзалізниця» за порядком створення, джерелом правового регулювання та публічними функціями відповідає ознакам юридичної особи публічного права (а.с.121-122).

22.11.2018 року ОСОБА_1 звернулася до Директора регіональної філії Донецької залізниці ПАТ «Укрзалізниця» із заявою про скасування наказу структурного підрозділу «Служби перевезень» регілнальної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» від 03.09.2018 року № 34-Д/ос про переведення її на посаду чергового по залізничній станції «Кремінне» 4 класу (а.с.18).

Заробітна плата ОСОБА_1 за листопад 2018 року становить 9 504, 99 грн., а в період з березня 2018 року по серпнень 2018 року - 91 909,31 грн., що підтверджується довідками про доходи від 06.12.2018 року № 0131 та № 0132, виданими структурним підрозділом «Станції Попасна» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» (а.с.54, 55).

Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснили, що 03.09.2018 року знаходилися біля кабінету директора регілнальної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» під час його спілкування з позивачем, та після її виходу з кабінету, ОСОБА_1 повідомила, що її примушували написати заяву про перевід на іншу посаду, а у разі її відмови погрожували звільнити її доньку або самого позивача.

Також у відповідності до ст. 92 ЦПК України, ОСОБА_1 була допитана в якості свідка та суду пояснила, що після перевірки 30.08.2018 року працівниками служби безпеки відповідача, її 03.09.2018 року було викликано до директора регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» у м. Лиман та повідомлено, що виявлено факт «конфлікту інтересів», оскільки її донька - ОСОБА_3 працює квитковим касиром на станції де вона обіймає посаду начальника, а тому одну з них необхідно звільнити, а також запропонували їй написати заяву про переведення на іншу посаду. Після того як ОСОБА_1 відмовилася писати вказану заяву, в її бік почили надходити погрози про звільнення, тому вона вимушена була написати дану заяву.

У суду немає підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками, оскільки їх показання об`єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.

Відповідно до вимог ст. 5-1 КЗпП України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України вільний вибір виду діяльності; правовий захист від необгрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Частиною 1 ст. 32 КЗпП України передбачено, що переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.

Так позивач стверджує, що під психологічним тиском написала заяву про переведення на іншу посаду, дане твердження також підтверджується показами свідків.

Відповідно до ч. 3 ст.81 ЦПК України у справах щодо застосування керівником або роботодавцем чи створення ним загрози застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) у зв`язку з повідомленням ним або членом його сім`ї про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою обов`язок доказування правомірності прийнятих при цьому рішень, вчинених дій покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 12, ч. 1, ч. 6 ст.81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так відповідачем не надано жодних доказів, спростовували твердження позивача про написання нею заяви про перевід на іншу посаду під психологічним тиском з боку відповідача.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», Суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є:

1) особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:

а) Президент України, Голова Верховної Ради України, його Перший заступник та заступник, Прем`єр-міністр України, Перший віце-прем`єр-міністр України, віце-прем`єр-міністри України, міністри, інші керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, та їх заступники, Голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор, Голова Національного банку України, Голова та інші члени Рахункової палати, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Уповноважений із захисту державної мови, Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим;

б) народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови;

в) державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування;

г) військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки;

ґ) судді, судді Конституційного Суду України, Голова, заступник Голови, члени, інспектори Вищої ради правосуддя, посадові особи секретаріату Вищої ради правосуддя, Голова, заступник Голови, члени, інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, посадові особи секретаріату цієї Комісії, посадові особи Державної судової адміністрації України, присяжні (під час виконання ними обов`язків у суді);

д) особи рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, податкової міліції, особи начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України;

е) посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, дипломатичної служби, державної лісової охорони, державної охорони природно-заповідного фонду, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної податкової політики та державної політики у сфері державної митної справи;

є) члени Національного агентства з питань запобігання корупції;

ж) члени Центральної виборчої комісії;

з) поліцейські;

и) посадові та службові особи інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим;

і) члени державних колегіальних органів;

2) особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:

а) посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, особи, які входять до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку;

б) особи, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але надають публічні послуги (аудитори, нотаріуси, приватні виконавці, оцінювачі, а також експерти, арбітражні керуючі, незалежні посередники, члени трудового арбітражу, третейські судді під час виконання ними цих функцій, інші особи, визначені законом);

в) представники громадських об`єднань, наукових установ, навчальних закладів, експертів відповідної кваліфікації, інші особи, які входять до складу конкурсних комісій, утворених відповідно до Закону України"Про державну службу", Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", Громадської ради доброчесності, утвореної відповідно до Закону України"Про судоустрій і статус суддів", громадських рад, рад громадського контролю, що утворені при державних органах та беруть участь у підготовці рішень з кадрових питань, підготовці, моніторингу, оцінці виконання антикорупційних програм, і при цьому не є особами, зазначеними у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої цієї статті;

3) особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або спеціально уповноважені на виконання таких обов`язків у юридичних особах приватного права незалежно від організаційно-правової форми, а також інші особи, які не є службовими особами та які виконують роботу або надають послуги відповідно до договору з підприємством, установою, організацією, - у випадках, передбачених цим Законом;

4) кандидати у народні депутати України, зареєстровані у порядку, встановленому Законом України "Про вибори народних депутатів України", кандидати на пост Президента України, зареєстровані у порядку, встановленому Законом України "Про вибори Президента України", кандидати в депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, кандидати на посади сільських, селищних, міських голів та старост;

фізичні особи, які:

отримують кошти, майно в рамках реалізації в Україні програм (проектів) технічної або іншої, в тому числі безповоротної, допомоги у сфері запобігання, протидії корупції (як безпосередньо, так і через третіх осіб або будь-яким іншим способом, передбаченим відповідною програмою (проектом);

систематично, протягом року, виконують роботи, надають послуги щодо імплементації стандартів у сфері антикорупційної політики, моніторингу антикорупційної політики в Україні, підготовки пропозицій з питань формування, реалізації такої політики, - якщо фінансування (оплата) таких робіт, послуг здійснюється безпосередньо або через третіх осіб за рахунок технічної або іншої, в тому числі безповоротної, допомоги у сфері запобігання, протидії корупції;

є керівниками або входять до складу вищого органу управління, інших органів управління громадських об`єднань, інших непідприємницьких товариств, що здійснюють діяльність, пов`язану із запобіганням, протидією корупції, імплементацією стандартів у сфері антикорупційної політики, моніторингом антикорупційної політики в Україні, підготовкою пропозицій з питань формування, реалізації такої політики, та/або беруть участь, залучаються до здійснення заходів, пов`язаних із запобіганням, протидією корупції.

Примітка. Особи, визначені в підпункті "г"частини першої пункту 1 цієї статті, звільняються від обов`язку подання декларації за умови неперебування на інших посадах, визначених у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у підпунктах "а", "в"-"з" пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону, не можуть мати у прямому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути прямо підпорядкованими у зв`язку з виконанням повноважень близьким їм особам.

Згідно ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані:

1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Відповідно до ч. 5 та ч. 6 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» у разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона зобов`язана звернутися за роз`ясненнями до територіального органу Національного агентства. У разі якщо особа не отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона діє відповідно до вимог, передбачених у цьому розділі Закону. Якщо особа отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона звільняється від відповідальності, якщо у діях, щодо яких вона зверталася за роз`ясненням пізніше було виявлено конфлікт інтересів.

Твердження відповідача про наявність «конфлікту інтересів» під час займання позивачем посади начальника станції «Кремінне», а її донькою - посади квиткового касиру на даній станції, спростовується статтями 3, 27 та 28 Закону України «Про запобігання корупції», а також відповідями Національного агенства з питань запобігання корупції, відповідно до яких, відповідач є юридичною особою приватного права, на його працівників вимоги ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів не поширюються (а.с.16), а тому суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі ч. 6 ст. 141 та п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь держави судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 768,40 грн.

Керуючись ст. ст. 12-13, 76-81, 83, 141, 263-265, 268, 273, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовну заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про скасування наказу та поновлення на посаді - задовольнити

Визнати незаконним та скасувати Наказ начальника структурного підрозділу «Служба перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариство «Укрзалізниця» № 34-Д/ос від 03 вересня 2018 року про переведення ОСОБА_1 з посади начальника станції «Кремінне» на посаду чергового по залізничній станції «Кремінне».

Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника станції «Кремінне» структурного підрозділу «Станція Попасна» регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерне товариство «Українська залізниця».

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (місце знаходження: м. Київ, вул. Тверська, 5, ЄДРПОУ 40075815) на користь держави судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок на такі реквізити: отримувач коштів ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача 899998, рахунок отримувача 31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Рішення суду підлягає негайному виконанню в частині поновлення на посаді.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Луганського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Рубіжанський міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 09 вересня 2019 року

Суддя Є.О. Романовський