Ухвала суду № 84139869, 10.09.2019, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа №266/5439/19

Провадження№ 1-кп/266/488/19

УХВАЛА

про призначення судового розгляду

10 вересня 2019 року м. Маріуполь

Приморського районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді - Шишиліна О.Г.

з участю секретаря - Воропаєвої О.Є.,

прокурора – Рослякова Ю.В.,

потерпілого – ОСОБА_1

захисника – Басівського В.О.

обвинуваченого – ОСОБА_2

під час проведення підготовчого судового засідання по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019050780000604, за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Маріуполя, Донецької області, з середньо освітою, не працюючого, не одруженого, судимого:

1.13.04.2016р. Жовтневим райсудом м. Маріуполя за ст.185 ч.2, ст.289 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнився 20.10.2017р. на підставі ЗУ «Про амністію у 2016р.»

зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України

В С Т А Н О В И В :

04.09.2019 року до Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 який обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Під час підготовчого судового засідання вирішено, що дане кримінальне провадження підлягає розгляду у Приморському районному суді м. Маріуполя Донецької області, судовий розгляд буде здійснюватися у відкритому судовому засіданні, підстав для повернення обвинувального акту не вбачається, підстав для закриття кримінального провадження не вбачається, клопотань про затвердження угоди не надходило, а тому кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду.

В підготовчому судовому засіданні прокурором заявлене клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб із заставою в сумі 153680 грн., з метою забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, запобігання спробам переховуватися від суду, вчините інше кримінальне правопорушення, можливості здійснювати незаконний вплив на потерпілого, свідків.

Судом встановлено, що обвинуваченій утримується під вартою відповідно до ухвали слідчого судді.

Обвинувачений в судовому засіданні вказав, що вину свою визнає, тому не має наміру переховуватися від суду та вчиняти вплив на потерпілого і свідків. За таких підстав просить обрати домашній арешт.

Захисник вказав, що вважає можливим обрати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити або скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Оскільки поняття «обґрунтована підозра» у національному законодавстві не визначене, то, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд має враховувати позицію Європейського Суду з прав людини, відображену у рішенні від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (пункті 175) відповідно до якого «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також див. рішення у справі «Кущ проти України», «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).

Як вбачається з обвинувального акту формулювання обвинувачення містить інформацію, що вказує на те, що ОСОБА_2 дійсно при встановлених досудовим слідством обставинах міг вчинити інкриміноване йому правопорушення, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 8 років, стан його здоров`я не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув`язнення та таких доказів, які б це спростовували, суду не надано.

Згідно ст.ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Крім цього, у рішенні по справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 Європейський суд з прав людини вказав, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.

Метою застосування запобіжного заходу, відповідно до ст.. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Суд вважає, що в наявності є обґрунтована підозра відносно ОСОБА_2 яка випливає з обвинувального акту, а оцінювати докази на цій стадії судового процесу суд права має. Заявлені прокурором ризики суд вважає доведеними, оскільки обвинувачений може переховуватися від суду, бо тяжкість діяння в якому він обвинувачуються та суворість передбаченого покарання вказують на високий ризик втечі обвинуваченою з метою уникнення покарання. При цьому суд керується практикою Європейського суду з прав людини, а саме тим, що оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії), § 106). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови) § 58).

Суд констатує, що обвинувачений не одружений, дітей у нього на утриманні не має, не працює, самостійного доходу не має, характеризується незадовільно, осіб які перебувають на його утриманні не існує, отже у обвинуваченого відсутні міцні соціальні зв`язки, які б стримували обвинуваченого від втечі з метою уникнення правосуддя.

Крім того, враховуючи пред`явлене обвинувачення в тяжкому злочині суд вважає, що існує великий ризик, при якому, перебуваючи на свободі ОСОБА_2 з метою спотворення фактів може впливати на потерпілого та свідків, яких необхідно допитати в судовому засіданні, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення оскільки враховуючи репутацію обвинуваченого, який раніше судимий за аналогічний злочин, також в провадженні Орджонікідзевського райсуду міста Маріуполя перебуває кримінальна справа де обвинуваченого також було притягнуто до кримінальної відповідальності за корисливий злочин і не зважаючи на це, обвинувачений обґрунтовано підозрюються у вчиненні нового злочину за цим кримінальним провадженням, суд дійшов висновку, що існує високий ризик вчинення обвинуваченим нового злочину, оскільки крім іншого він не має самостійного доходу для забезпечення життєвих потреб, утримується наразі під вартою, тому необхідно обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки більш м`який запобіжний захід (особисте зобов`язання, домашній арешт), за своєю суттю не зможе забезпечити відсутність можливості обвинуваченого незаконно вплинути на показання потерпілого, свідків, та втечі у тому числі на непідконтрольну Україні території. Для досягнення дієвості мети запобіжний захід слід обрати на строк 60 днів. Запобіжний захід у виді застави суд вважає не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, оскільки обвинувачений утримується під вартою і грошей на внесення застави у нього не має, він не працює.

Разом із тим відповідно до ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину розмір застави визначається у таких межах - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що існує обґрунтована підозра у вчиненні тяжкого злочину, обвинувачений має судимість, суд приходе до висновку необхідним визначити заставу в середньому розмірі передбаченому п.2 ч.5 ст.182 КПК України, у сумі 77000 грн.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 314-317 КПК України суд

УХВАЛИВ:

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України призначити до розгляду на 19.09.2019р. о 13:00 годині у відкритому судовому засіданні в приміщенні Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області.

Проведення судового розгляду кримінального провадження здійснювати одноособово, з викликом у судове засідання сторін.

Клопотання прокурора задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Маріупольському слідчому ізоляторі строком до 08.11.2019 року включно.

Особами, визначеними ч. 2 ст.182 КПК України, у будь-який момент, може бути внесена застава в розмірі 77000 грн., з метою забезпечення виконання ОСОБА_2 покладених на нього обов`язків, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду, повідомити суд про адресу фактичного проживання, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду, утримуватися від спілкування із потерпілим, свідками, що допитані на досудовому слідстві згідно реєстру матеріалів досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Копію ухвали направити до Маріупольського слідчого ізолятору для виконання.

Ухвала може бути оскаржена протягом 7 днів до Донецького апеляційного суду в м. Маріуполі.

Суддя: Шишилін О. Г.