Рішення № 84137855, 28.08.2019, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/2900/17

Провадження № 2/191/1360/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2019 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Гречко Ю.В.

при секретарі - Борисовій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення та поділ майна,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що з 2004 року до 15 липня 2017 року він проживав однією сім`єю і був пов`язаний спільним побутом з відповідачем ОСОБА_2 Проживали як чоловік і жінка, однак в органах РАЦС шлюб не зареєстрували. За час спільного проживання у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також за час спільного проживання однією сім`єю сторони за спільні кошти придбали земельну ділянку, на якій був побудований житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який на даний час не введений в експлуатацію. Будинок будувався сторонами з метою спільного проживання у ньому. Частину грошових коштів позивач з метою будівництва будинку взяв у борг. Оскільки житловий будинок не введений в експлуатацію, він з юридичної точки зору не є житловим будинком, а вважається об`єктом незавершеного будівництва щодо якого можуть виникати права і обов`язки, а також вказаний об`єкт може належати на праві спільної сумісної власності подружжя. Позивач просить суд встановити факт, що має юридичне значення, визнавши, що він проживав однією сім`єю разом з відповідачем ОСОБА_2 , визнати об`єкт незавершеного будівництва житлового будинку та земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , об`єктом права спільної сумісної власності сторін по справі та визнати за ним право власності на Ѕ частину вказаного об`єкта незавершеного будівництва та земельної ділянки.

Відповідач надала суду відзив на позов, де зазначила, що у 2016 році нею було придбано земельну ділянку на підставі договору купівлі-продажу від 06 липня 2007 року і на той час жодних шлюбних відносин між сторонами не було. На вказаній земельній ділянці здійснювалося будівництво житлового будинку саме відповідачем та її батьками. На даний час будинок знаходиться в недобудованому стані і будувався самовільно, право власності на нього не оформлено, не проведена його державна реєстрація з видачею свідоцтва про право власності. Будівництво будинку здійснювалося з істотним відхиленням, без проекту будівництва, з порушенням його норм і правил. Вважає, що право власності на вказаний будинок у сторін не виникло, у зв`язку з чим він не може бути ні об`єктом цивільних прав загалом, ні об`єктом права власності зокрема і відповідно не може бути поділений. Також вважає, що надана позивачем довідка квартального щодо спільного проживання сторін не відповідає дійсності, є недостовірною, видана з порушенням конституційних прав власника будинку, оскільки власника не було проінформовано та не взято до уваги інформацію, яку мав надати власник з цього приводу. Крім того, вважає, що позовні вимоги безпідставні, оскільки позивач не звертався до відповідача з пропозицією укласти відповідний договір про поділ нерухомого майна, доказів порушення права позивача на частку у незакінченому будівництвом будинку діями чи бездіяльністю відповідача позивач суду не надав, у зв`язку з чим його право на момент звернення до суду не порушено. Відповідач просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач в судове засідання не з`явився, доручивши представництво своїх інтересів в суді представникові.

Представник позивача ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі і просив їх задовольнити.

Відповідач тричі в судове засідання не з`являлася, надаючи письмові заяви про відкладення розгляду справи. Останнього разу надала суду письмову заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням в санаторії по догляду за хворою дитиною.

Як зазначено в п.2 ч.1 ст.223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнані поважними.

Враховуючи, що відповідач тричі не з`явилася в судове засідання, хоча була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, а справа розглядається судом вже протягом тривалого часу, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.

Крім того, відповідач раніше приймала участь у справі, надала відзив на позов і у судовому засіданні надала суду пояснення, які аналогічні обставинам, викладеним у відзиві.

За клопотанням позивача судом були допитані наступні свідки.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що він проживав по сусідству зі сторонами по справі. Позивач ОСОБА_1 і відповідач ОСОБА_2 проживали однією сім`єю з 2004 року. На даний час вони розійшлися з невідомих йому причин. Земельну ділянку для будівництва житлового будинку сторони придбали під час спільного проживання. На земельній ділянці на той час нічого не було і ОСОБА_1 розповідав свідку, що він збирається на ньому робити. Земельна ділянка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Будівництво житлового будинку почалося після народження у сторін спільної дитини приблизно у 2014 році. ОСОБА_1 йому казав, що продав батьківський житловий будинок і отримані грошові кошти витратив на будівництво будинку за вищевказаною адресою. Під час будівництва будинку свідок бачив, що у будівництві приймали участь робітники і ОСОБА_1 . На даний час в цьому будинку ніхто не проживає.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що він підтримував дружні стосунки з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 . Позивач ОСОБА_1 і відповідач ОСОБА_2 проживали однією сім`єю з 2004 року. Проживали вони у батьків ОСОБА_7 . На даний час вони розійшлися з невідомих йому причин. Земельну ділянку для будівництва житлового будинку сторони придбали під час спільного проживання. Купівля земельної ділянки для будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , була плановою, ініціатором купівлі був ОСОБА_1 . Після смерті матері ОСОБА_1 продав належний їй житловий будинок за ціною 5000,00 доларів США і вказані гроші ним були витрачені на будівництво будинку, яке здійснювалося під час спільного проживання ОСОБА_1 і ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_8 дав суду показання, які аналогічні показанням свідка ОСОБА_6 .

Свідок ОСОБА_9 дав суду показання, які аналогічні показанням свідка ОСОБА_6

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснив, що він є двоюрідним братом відповідача ОСОБА_2 . Позивач ОСОБА_1 і відповідач ОСОБА_2 проживали однією сім`єю з 2004 року, а до цього часу зустрічалися. У 2017 році вони розійшлися. Мешкали у батьків ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 . Земельну ділянку для будівництва житлового будинку сторони придбали на його думку під час спільного проживання. Земельна ділянка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . У будівництві житлового будинку приймав участь лише ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні пояснив, що він знає позивача ОСОБА_1 і відповідача ОСОБА_2 з 2014 року, вони просили допомогти їм з будівництвом житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Вони проживали як одна сім`я, мають спільну дитину. За будівництво житлового будинку йому сплачував гроші ОСОБА_1 , купівлею будівельних матеріалів також займався ОСОБА_1 Будівництво почалося у 2014 році, а у 2015 році свідок поїхав в АТО. На той час перший поверх будинку був закінчений будівництвом.

Судом під час судового розгляду справи по суті були оглянуті письмові докази у справі.

Таким чином, суд, заслухавши пояснення сторін, показання свідків, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно копії договору купівлі-продажу земельної ділянки від 06 липня 2007 року відповідач ОСОБА_2 купила земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель площею 0,15 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

07 вересня 2007 року ОСОБА_2 отримала державний акт на право власності на вказану земельну ділянку, що підтверджується копією державного акту.

Також як позивачем, так і відповідачем надані суду накладні і товарні чеки на придбання будівельних матеріалів для будівництва житлового будинку.

Суду надано копію технічного паспорту на індивідуальний житловий будинок станом на 18 вересня 2017 року за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається з копії договору купівлі-продажу житлового будинку 19 вересня 2013 року позивач ОСОБА_1 продав житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_3 , який належав йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 01 листопада 2012 року.

Згідно довідки квартального комітету №21 від 07 серпня 2017 року позивач ОСОБА_1 в період часу з 2004 року до 2017 рік проживав без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 .

Копією свідоцтва про народження підтверджується факт народження у сторін спільної дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Показаннями допитаних у судовому засіданні свідків зі сторони позивача підтверджується факт перебування сторін у фактичних шлюбних відносинах з 2004 року до 2017 року.

Вказаний факт доводиться також довідки квартального комітету №21 від 07 серпня 2017 року.

Таким чином, суд вважає доведеним факт проживання сторін однією сім`єю з 2004 року до 2017 року.

В той же час позивач у позовній заяві просить встановити факт сумісного проживання сторін однією сім`єю як чоловік і дружина без реєстрації шлюбу, однак не вказує періоди такого проживання.

Оскільки точної дати початку проживання сторін однією сім`єю не встановлено, а кінцевої дати проживання - 15 липня 2017 року ніхто не оспорював, суд вважає позовні вимоги в цій частині задовольнити частково і встановити факт сумісного проживання сторін однією сім`єю як чоловік і дружина без реєстрації шлюбу в період з 01 січня 2005 року до 15 липня 2017 року.

Посилання відповідача на те, що довідка квартального комітету щодо місця проживання відповідача є недостовірною не знайшли свого підтвердження, оскільки вказаний факт також підтверджується показаннями допитаних у судовому засіданні свідків, тоді як достовірність наданої відповідачем довідки виконкому Роздорської селищної ради від16 квітня 2019 року суду не доведено.

Відповідно до ч.3 ст.368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

У ст.74 СК України зазначено, що якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Як було встановлено у судовому засіданні земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , була на підставі договору купівлі-продажу від 06 липня 2007 року придбана і оформлена на ім`я відповідача ОСОБА_2 .

З копії технічного паспорту на індивідуальний житловий будинок вбачається, що у 2015 році на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , було побудовано житловий будинок, мансарда, нова будова, два крильця.

На даний час житловий будинок не введений в експлуатацію і не оформлений, у зв`язку з чим вказаний об`єкт незавершеного будівництва не є житловим будинком, а є сукупністю будівельних матеріалів, які, у разі спору, можуть бути визнані об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

В підтвердження факту витрачання грошових коштів на будівництво вказаного будинку позивач надав суду копії товарних чеків, згідно яких у квітні, червні, липні, вересні, жовтні 2015 року ним купувалися будівельні матеріали, загальна вартість яких становить 183352,00 грн.

Також суд бере до уваги факт походження вказаних грошових коштів, про який зазначили свідки і в підтвердження якого суду надано копію договору купівлі-продажу житлового будинку, згідно якого 19 вересня 2013 року позивач продав належний йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_3 .

Крім того, з копії свідоцтва про народження вбачається, що у сторін ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_3 , що також підтверджує факт будівництва житлового будинку саме під час перебування сторін у фактичних шлюбних відносинах.

Отже, позовні вимоги в частині визнання об`єкта незавершеного будівництва житлового будинку об`єктом права спільної сумісної власності сторін по справі, а також визнання за позивачем права власності на Ѕ частину об`єкта незавершеного будівництвом житлового будинку є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на неможливість визнання права власності на недобудований і не оформлений житловий будинок є необґрунтованими, оскільки у даному випадку суд визнає за позивачем право власності не на житловий будинок, а на частину об`єкту незавершеного будівництва, що складається з будівельних матеріалів і які, у разі спору, можуть бути визнані об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

Вищезазначене повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України у справі №6-135цс14 від 05 листопада 2014 року, згідно якого до завершення будівництва особа вважається власником матеріалів та обладнання, які були використані в процесі будівництва.

Крім того, згідно правової позиції Верховного Суду України №6-56цс12 від 20 червня 2012 року недобудований подружжям будинок може бути визнаний об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Позовні вимоги в частині визнання за позивачем права власності на Ѕ частину земельної ділянки також підлягають задоволенню.

Так, вищезазначена земельна ділянка для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель площею 0,15 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , була придбана і оформлена на ім`я відповідача ОСОБА_2 .

Відповідно до ч.4 ст.120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Також згідно правової позиції Верховного Суду України №6-66цс11 від 11 червня 2012 року та №6-2цс15 від 11 лютого 2015 року у разі виникнення права власності на частину будинку, до власника переходить у власність чи користування і відповідна частина земельної ділянки.

Враховуючи, що за позивачем необхідно визнати право власності на Ѕ частину об`єкта незавершеного будівництвом житлового будинку, відповідно до нього переходить і право власності на Ѕ частину земельної ділянки, на якій вказаний об`єкт розташований.

Таким чином, суд вважає наявність фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, встановленою частково.

Понесені позивачем судові витрати по справі підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст.368 ЦК України, ст.ст.60, 74 СК України, ст.120 ЗК України, ст.ст.11, 12, 13, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення та поділ майна задовольнити частково.

Встановити факт, що має юридичне значення, визнавши, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживав однією сім`єю разом з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 01 січня 2005 року до 15 липня 2017 року.

Визнати об`єкт незавершеного будівництва житлового будинку та земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , об`єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який народився в с.Роздори Синельниківського району Дніпропетровської області, право власності на Ѕ частину об`єкта незавершеного будівництва житлового будинку та земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , судові витрати по справі в розмірі 960 (дев`ятсот шістдесят) грн. 00 коп.

На рішення протягом 30 (тридцяти) днів з дня його повного складення може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, а у разі її подання - після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено у повному обсязі 09 вересня 2019 року.

Суддя: Ю. В. Гречко