Вирок № 84137484, 09.09.2019, Покровський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 184/1288/19

Номер провадження 1-кп/184/180/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2019 рокум. Покров

Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Малашиної Ю.Б.

за участю секретаря судового засідання - Бринзи Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження № 12019040360000284 від 13.04.2019 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Орджонікідзе Дніпропетровської області, громадянина України, одруженого, на утримані дітей не має, з середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 06.05.2004 Орджонікідзевським міським судом за ч. 1 ст.185 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік. На підставі ст.75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки;

- 13.06.2005 Нікопольським міськрайонним судом за ст.185 ч.2, 185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст.70, 71 КК України до відбуття 4 роки позбавлення волі. Звільнений 30.08.2006 умовно-достроково на 1 рік 4 місяці 28 днів;

- 12.09.2007 Орджонікідзевським міським судом за ч.3 ст.185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст.70 ч.4 КК України частково приєднаний не відбутий строк 6 місяців за вироком Нікопольського міськрайонного суду від 13.06.2005 - до відбуття 3 роки 6 місяців позбавлення волі;

- 08.12.2009 Нікопольським міськрайонним судом за ст.190 ч.2 КК України до позбавлення волі строком 2 роки. На підставі ст.71 КК Україні частково приєднано не відбутий строк 1 рік 7 місяців по рішенню Орджонікідзевського м/с від 12.09.2007; до відбуття 3 роки 7 місяців позбавлення волі;

- 10.04.2012 Орджонікідзевським міським судом за ст.185 ч.2, 185 ч.3, 70 ч.1 КК України до позбавлення волі строком 3 роки;

- 21.05.2012 Орджонікідзевським міським судом за ст.185 ч.2, 185 ч.3, 263 ч.1, 70 ч.1 КК України до позбавлення волі строком 3 роки 6 місяців. На підставі ст.70 ч.4 КК Україні частково приєднано не відбутий строк 6 місяців по рішенню Орджонікідзевського м/с від 10.04.2012; до відбуття 4 роки позбавлення волі. По визначенню Солонянського р/с від 04.02.2014 замінено не відбуту частину строку 1 рік 10 місяців 11 днів позбавлення волі на обмеження волі згідно ст.82 КК України;

- 04.02.2015 Орджонікідзевським міським судом за ст.185 ч.3 КК України до позбавлення волі строком 3 роки. На підставі ст.71 ч.1, 72 ч.1 п. 1 пп. «б» КК Україні частково приєднано не відбутий строк 1 місяць по рішенню Орджонікідзевського міського суду від 21.05.2012; до відбуття 3 роки 1 місяць позбавлення волі. Звільнений 31.01.2017 умовно-достроково, не відбутий строк 10 місяців 10 днів, -

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,-

за участю: прокурора - Петрова О.І., обвинуваченого - ОСОБА_1 , потерпілої - ОСОБА_2 , ?

ВСТАНОВИВ :

09.04.2019, у невстановлений слідством час, ОСОБА_1 знаходився за адресою АДРЕСА_2 , разом з раніше знайомою йому ОСОБА_2 у якої при собі був мобільний телефон ASUS ZENFONE MAX PRO (M1) ZB602KL-4D113RU. ОСОБА_1 за час спілкування з ОСОБА_2 неодноразово просив у останньої мобільний телефон, щоб подзвонити, після чого повертав телефон ОСОБА_2 . В той же день та час, ОСОБА_1 , перебуваючи у кухні кв. АДРЕСА_3 , за відсутності ОСОБА_2 , побачив належний їй мобільний телефон ASUS, який знаходився на підвіконні у кухні та в нього виник злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме мобільного телефону ASUS ZENFONE MAX PRO (M1) ZB602KL-4D113RU, належного потерпілій ОСОБА_2 Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 знаходячись за вищевказаною адресою, у той самий день та в невстановлений слідством час, переконавшись, що ніхто не бачить його протиправних дій, за відсутності потерпілої ОСОБА_2 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, бажаючи їх настання, діючи умисно, повторно, таємно, з корисливих спонукань, взяв мобільний телефон до рук та вийшов з ним до сусідньої кімнати, де з метою доведення свого злочинного наміру, спрямованого на заволодіння чужим майно, утримуючи при собі мобільний телефон, вистрибнув з балкону квартири на вулицю, тим самим викрав мобільний телефон ASUS ZENFONE MAX PRO (M1) ZB602KL-4D113RU, належний потерпілій ОСОБА_2

Згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 37/12.1/104 від 24.04.2019 вартість мобільного телефону ASUS ZENFONE MAX PRO (M1) ZB602KL-4D113RU складає 5000 гривень.

Після чого ОСОБА_1 з викраденим майном з місця злочину зник та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд. Своїми умисними діями ОСОБА_1 спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальний збиток на загальну суму 5000 гривень.

Під час судового засідання обвинувачуваний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнав повністю та надав показання, що дійсно, приблизно 4 місяці тому в 2019 році він перебував в денний час доби в себе вдома у квартирі АДРЕСА_3 разом з потерпілою ОСОБА_2 та іншими особами, з якими разом розпивали спиртні напої. Зайшовши на кухню, він побачив на підвіконні телефон ASUS, який належав потерпілій. Взявши зазначений телефон та впевнившись, що його дій ніхто не бачить, він вистрибнув з балкону другого поверху, оскільки вхідні двері були замкнуті. Після чого він пішов до ломбарду, що знаходиться в 35-мікрорайоні міста, де заставив зазначений телефон за 1000 грн. Кошти витратив на придбання алкогольних напоїв.

Покази обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини справи, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, судом з`ясовано добровільність позиції обвинуваченого у визнанні вказаних обставин, а відтак у суду відсутні будь-які сумніви з цього приводу, заслухавши думку учасників судового провадження та роз`яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України та наслідки її застосування, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився допитом обвинуваченого, та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, визначивши відповідно до ч. 3 ст.349 КПК України недоцільним дослідженням доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Згідно з ч. 5 ст.9 КПК України, кримінально процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення "поза розумним сумнівом", така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Отже, суд, допитавши обвинуваченого, доходить висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом» в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, доведена повністю та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 185 КК України.

Відповідно до змісту ст.ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до ст. 66 КК України обставин, які б пом`якшували покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому, суд визнає рецидив злочинів.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості; наявність обтяжуючої та відсутність пом`якшуючих обставин; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він раніше неодноразово судимий, в тому числі за корисливі злочини, офіційно не працює, відсутні постійні джерела доходів, що характеризує його як особу схильну до вчинення кримінальних правопорушень, без міцних соціальних зв`язків (з дружиною не проживає, дітей не має), на обліку у лікарів нарколога, психіатра та фтизіатра не перебуває.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 року у справі № 1-33/2004 покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного; покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Правова держава, вважаючи покарання передусім виправним та превентивним засобом, має використовувати не надмірні, а лише необхідні і зумовлені метою заходи. Обмеження конституційних прав обвинуваченого повинно відповідати принципу пропорційності: інтереси забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та безпеки тощо можуть виправдати правові обмеження прав і свобод тільки в разі адекватності соціально обумовленим цілям.

Враховуючи вищевикладене, заслухавши думку прокурора, який просив призначити обвинуваченому покарання у виді арешту, та потерпілої, яка просила застосувати до обвинуваченого ст. 75 КК України, суд, враховуючи наявність семи судимостей, за одне з яких обвинувачений вже був звільнений від відбування покарання, невеликі часові проміжки між вчиненими злочинами, вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у виді арешту у межах санкції ч. 2 ст.185 КК України, що буде необхідним та достатнім для попередження вчинення нових злочинів і для досягнення мети покарання за ст. 50 КК України.

Таке покарання, на переконання суду, є співмірним протиправному діянню, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів і не може вважатися явно несправедливим внаслідок м`якості чи недостатнім для досягнення мети покарання.

Підстави для застосування ст. 75 КК України відсутні, оскільки покарання у виді арешту не передбачає можливості звільнення особи від його відбування.

Цивільний позов не заявлений.

Вирішуючи питання про процесуальні витрати, суд, виходячи з положень ч.2 ст.124 КПК України вважає, що витрати на залучення експерта, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Питання про речові докази, суд вирішує виходячи з положень ст.100 КПК України.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_1 під час досудового розслідування по кримінальному провадженню запобіжний захід не обирався. Підстав для його обрання та застосування суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 371, 373-376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді арешту строком на 4 (чотири) місяці.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не застосовувався.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати в порядку приведення вироку до виконання.

Речові докази:

- диск CD-R DG-19-04927/KI, копія договору ссуди № 1, 19, 268 від 09.04.2019 року, копія прибуткового ордеру № 6032 та № 6031, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження, після набрання вироком законної сили - залишити при матеріалах кримінального провадження № 12019040360000284 від 13.04.2019 року;

- мобільний телефон ASUS ZENFONE MAX PRO (M1) ZB602KL-4D113RU серійний номер: НОМЕР_1 , IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , переданий під розписку потерпілій ОСОБА_2 , після набрання вироком законної сили - залишити потерпілій ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 628 (шістсот двадцять вісім) грн. 04 коп.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області.

За правилами, встановленими ч. 2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Орджонікідзевського міського суду Ю. Б. Малашина