Рішення № 84136189, 24.06.2019, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/3875/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2019 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Войтенко Т. В.,

за участю секретаря судового засідання - Дідук С. В.,

представників позивача - ОСОБА_2., ОСОБА_3.,

представника відповідача - Дрозач Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

17 березня 2017 року позивач звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про зобов`язання вчинити дії.

Вимоги позовної заяви обґрунтував тим, що на початку травня 2016 року він, проходячи службу в Шевченківському районному відділі Управління поліції охорони в місті Києві на посаді старшого сержанта поліції, у зв`язку з погіршенням стану здоров`я був направлений на проходження медичного огляду до військово-лікарської комісії.

За результатами пройденого медичного огляду, згідно Свідоцтва про хворобу № 109 від 11 травня 2016 року позивача визнано непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час на основі ст. 39 б, 40 в, 55 в, 23 г, 60 г, 71 г графи 2 Розкладу хвороб і фізичних вад Наказу МВС України від 06 лютого 2001 року № 85.

У позовній заяві позивач зазначає, що 16 травня 2016 року ним було подано рапорт про звільнення з посади старшого сержанта поліції Шевченківського районного відділу Управління поліції охорони в місті Києві.

31 травня 2016 року на підставі поданого рапорту від 16 травня 2016 року та Свідоцтва про хворобу № 109 від 11 травня 2016 року позивача було звільнено зі служби в поліції Наказом Управління поліції охорони вмісті Києві № 148 о/с на підставі п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію».

На момент звільнення, як зазначає позивач, вислуга його років на службі складала у календарному обчисленні 22 роки, 07 місяців, 26 днів.

Позивач посилається на те, що звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про призначення йому пенсії за вислугу років та 1 червня 2016 року позивачу було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в розмірі 56% відповідних сум грошового забезпечення.

Посилаючись на те, що розмір пенсії йому було призначено невірно, адже відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсія йому як особі, яка звільнена за станом здоров`я, повинна становити 55 % від грошового забезпечення за вислугу років 20 років, а також додатково 3% за кожен рік вислуги понад 20 років, позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії.

Відповідачем було відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом, у якому просив суд визнати протиправними дії відповідача щодо встановлення ОСОБА_1 пенсії у розмірі 56% відповідних сум грошового забезпечення, зобов`язати відповідача встановити та здійснити виплату пенсії на підставі пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», як звільненому зі служби в поліції на підставі пункту 2 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» у розмірі 61% відповідних сум грошового забезпечення починаючи з 01.06.2016 з урахуванням фактично виплачених сум.

24.04.2018 року ухвалою судді Подільського районного суду м. Києва Романа О.А. було відкрите провадження у даній справі, а справу призначено до розгляду у судовому засіданні. Розгляд справи по суті судом не було розпочато.

30 листопада 2018 року Розпорядженням керівника апарату Подільського районного суду м. Києва №3033 було призначено повторний автоматизований розподіл даної справи на підставі п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, в результаті якого справу було розподілено судді Супрун Г.Б.

30 жовтня 2018 року Розпорядженням керівника апарату Подільського районного суду м. Києва №1026 було призначено повторний автоматизований розподіл даної справи на підставі п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, в результаті якого справу було розподілено судді Войтенко Т.В.

Ухвалою від 05.11.2018 справу було прийнято до провадження Подільського районного суду м. Києва в складі головуючого судді Войтенко Т.В. та розпочато розгляду справи.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 22.04.2019 було задоволене клопотання представника ОСОБА_1 про забезпечення доказів та витребувано з Шевченківського районного відділу Управління поліції охорони в м. Києві належним чином завірені копії Наказу про звільнення старшого сержанта поліції Кулика Вячеслава Васильовича, копії рапорту Кулика В.В. від 16.05.2016 про звільнення, копії Свідоцтва про хворобу №109 від 11.05.2016, які подавалися позивачем перед його звільненням.

Документи, що витребовувалися, надійшли до суду 21.05.2019.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що пенсію позивачу було призначено згідно вимог закону. Зокрема, вказувала на те, що для призначення пенсії за вислугу років в розмірі 55 % за 20 років вислуги та подальшого нарахування по 3% за кожен рік служби, надані для призначення пенсії військово-лікарські документи повинні були містити в собі інформацію про непридатність до служби в поліції, як це передбачено п.2 ст.77 Закону України «Про національну поліцію». Оскільки документи, надані для призначення пенсії позивачу, не містили відомості про непридатність до служби в поліції, ОСОБА_1 була призначена пенсія відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову у зв`язку з наступним.

Судом встановлено, що Наказом Управління поліції охорони в м. Києві Національної поліції України від 31.05.2016 № 148 о/с позивача ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції на підставі пункту 2 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу) з 31.05.2016 (а.с.67).

Вислуга років позивача на день звільнення у календарному обчисленні становила 22 роки 07 місяців 26 днів (а.с.67).

Підставою для звільнення ОСОБА_1 слугували Рапорт ОСОБА_1 від 16.05.2016 та Свідоцтво про хворобу Військово-лікарської комісії УПО у м.Києві від 11.05.2016 №109, яким позивача визнано непридатним до військової служби в мирний час та обмежено придатним у воєнний час (а.с.68-69).

З 01.06.2016 позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Київській області та отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в розмірі 56% грошового забезпечення.

Не погоджуючись із призначенням пенсії у розмірі 56 % грошового забезпечення, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою від 07.12.2016 (а.с.11) про проведення перерахунку пенсії в розмірі 61% відповідних сум грошового на підставі пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Листом ГУ ПФУ в Київській області від 20.12.2016 позивачу було відмовлено у проведенні перерахунку його пенсії у розмірі 61% грошового забезпечення на підставі вказаної ним норми закону, з посиланням на відсутність Свідоцтві про хворобу інформації про непридатність позивача до служби в поліції. Крім того, позивача повідомлено про те, що розмір його пенсії обчислено відповідно до норм чинного законодавства (а.с.12).

Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернувся до суду з даним позовом та його права підлягають захисту судовим рішенням в межах строків звернення до суду.

Так, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції.

Згідно пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом) пенсія за вислугу років особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» призначається у розмірі 55% відповідних сум грошового забезпечення за вислугу років - 20 років, та 3 % відповідних сум грошового забезпечення за кожний рік вислуги понад 20 років.

Згідно пункту 1.117 Порядку проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.02.2001р. №85, свідоцтво про хворобу складається: у мирний час на осіб рядового й начальницького складу, визнаних не придатними до військової служби зі зняттям з військового обліку, не придатними для військової служби в мирний час, з обмежено придатними у воєнний час, обмежено придатними для військової служби, на курсантів та слухачів навчальних закладів МВС, визнаних не придатними до подальшого навчання за станом здоров`я.

Підпунктом 1.63.5. пункту 1.63. Порядку №85 передбачено, що за результатами медичного огляду ВЛК виносять постанови щодо осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ, зокрема, з формулюванням: «Не придатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час».

Як вбачається з витребуваної судом копії Свідоцтва про хворобу позивача (а.с.68), дане свідоцтво є належним документом, який підтверджує наявність у ОСОБА_1 захворювання, що зумовлює його непридатність до служби в поліції, а тому позивач має право на перерахунок призначеної пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» частини 1 статті 13 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням наявності вислуги понад 20 років.

Про допустимість такого доказу як «Свідоцтво» свідчить те, що форма Свідоцтва про хворобу, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.02.2001 №85 не змінювалася у зв`язку із прийняттям Закону України «Про Національну поліцію», а тому твердження відповідача про необхідність наявності у такому свідоцтві інформації щодо непридатності особи до служби в поліції суперечить вказаному наказу та є протиправною.

При цьому право позивача на пенсійне забезпечення не може бути порушене державою внаслідок не внесення змін до певних підзаконних нормативно-правових актів.

Зважаючи на те, що позивача було звільнено зі служби в поліції на підставі пункту 2 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (а.с.67), пенсія позивача повинна була бути призначена за правилами пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»: 55% відповідних сум грошового забезпечення за 20 років вислуги, а також за кожен рік вислуги понад 20 років - додатково по 3% відповідних сум грошового забезпечення.

Оскільки вислуга років позивача становить повних 22 роки, то розмір його пенсії повинен становити за 20 років вислуги - 55%, за додатково відпрацьовані 2 роки - ще 6%, тобто всього 61%.

Відповідач залишив поза увагою дану вимогу закону, всупереч пункту «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» провів нарахування пенсії у меншому розмірі, а відтак, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо встановлення ОСОБА_1 пенсії у розмірі 56% відповідних сум грошового забезпечення необхідно визнати протиправними та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі 61 % грошового забезпечення на підставі п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", як звільненому зі служби в поліції на підставі п. 2 ч.1 ст.77 Закону України "Про поліцію", з урахуванням проведених за цей період виплат.

Визначаючи дату початку перерахунку для виплати, суд враховує строк на звернення до суду 17.03.2017, а відтак, перерахунок пенсії має бути здійснено з 17 вересня 2016 року.

Такими чином, на підставі ч. 3 ст. 123 КАС України позовні вимоги ОСОБА_1 в частині перерахунку пенсії до цієї дати підлягають залишенню без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 640 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 192, 241-246, 250, 255 КАС України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (код ЄДРПОУ 22933548, адреса: м.Київ, вул. Ярославська, 40) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо встановлення ОСОБА_1 пенсії у розмірі 56% відповідних сум грошового забезпечення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі 61 % грошового забезпечення на підставі п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", як звільненому зі служби в поліції на підставі п. 2 ч.1 ст.77 Закону України "Про поліцію", починаючи з 17 вересня 2016 року, з урахуванням проведених за цей період виплат.

В іншій частині позовні вимоги - залишити без розгляду.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 640 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 1 липня 2019.

Суддя Т. В. Войтенко