Рішення № 84132613, 10.09.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 вересня 2019 року № 640/8272/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києвіпро визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (реєстрація як ВПО: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п.: НОМЕР_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 (тел. НОМЕР_2 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДР: 42098368), в якому просить суд:

1) визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення розміру призначеної йому довічної пенсії за вислугою років з 89% до 70% від усієї суми грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2016;

2) зобов`язати відповідача здійснити належний перерахунок та виплату пенсії позивачу, призначеної довічно пенсії за вислугою років в основному розмірі 89% від всієї суми грошового забезпечення починаючи з 01.01.2016, керуючись Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням змін у грошовому забезпеченні, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", на підставі грошового забезпечення у сумі 7 127,23 грн., визначеного за довідкою від 23.03.2018 № 2603026274, виданою ліквідаційною комісією ГУ МВС України в м. Києві, та визначити її розмір за довідкою у сумі не менше 6 343,24 грн. (89 % від 7 127,23 грн.);

3) зобов`язати відповідача виплатити позивачу заборгованість з виплати сум пенсії, як різницю між визначеним та перерахованим розміром пенсії за період з 01.01.2016, з нарахуванням компенсації витрати частини доходів станом на дату виплати заборгованості у відповідному місяці, з дати набрання рішенням суду по даній справі законної сили.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 27.12.2005 звільнений з органів МВС на пенсію з призначенням з 30.12.2005 пенсії за вислугою років з посади оперуповноваженого з особливо важливих справ № 2 Стахановського відділу БОЗ при УБОЗ УМВС України в Луганській області на підставі наказу від 27.12.2005 № 519.

Позивач також зазначає, що внутрішньо переміщено особою.

Звертає увагу, що пенсія призначена на підставі спеціального Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

При звільненні на пенсію стаж служби, який надавав право на пенсію за вислугою років складав понад 20 років, а в пільговому понад 33 роки. На підставі закону № 2262 та постанови КМУ від 17.07.1992 № 393 з пільгової пенсії визначено розмір пенсії у розмірі 89% від усієї суми грошового забезпечення.

Однак, як вважає позивач, відповідач порушив його право на отримання пенсії у розмірі 89%, знизивши її до 70% від суми грошового забезпечення, застосовуючи його з довідки виходячи з норм станом на 01.01.2016.

При цьому, позивач зазначає (т.1, а.с. 29), що у березні-квітні 2018 було здійснено перерахунок пенсії з 01.01.2016, але безпідставно переглянутий відсоток пенсії у сторону зменшення, про що позивачу стало відомо у березні 2019 після отримання від відповідача довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 23.03.2018 № 23030266274, яка була виготовлена ліквідаційною комісією ГУ МВС України в м. Києві та надана відповідачу.

Підсумовуючи викладене у позовній заяві, позивач просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Позиція відповідача.

Відповідач надіслав відзив проти позову (т.1, а.с. 35), в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Так, наводячи положення профільного законодавства, відповідач, крім іншого, зазначає, що на підставі ст. 10 Закону № 2262 органи ПФУ з 01.01.2007 виконують функції з призначення та виплати пенсій особам, зазначеним у ст. 1-2 цього Закону, а функція визначення розміру грошового забезпечення чи окремих його складових для обчислення пенсії виходить за межі їх компетенції. У квітні 2018 ГУ ПФУ в м. Києві здійснило перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2016 на підставі довідки про грошове забезпечення, виданої уповноваженим органом, в розмірах грошового забезпечення за відповідною посадою, визначених відповідно до постанови № 988.

Щодо максимального розміру нарахування пенсії, про що власне і виник спір, відповідач зазначив, що з 01.05.2014 згідно з Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» максимальний розмір пенсії, який обчислюється відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення. В свою чергу ГУ ПФУ в м. Києві відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та Положення про головні управління ПФУ керується чинною на момент проведення перерахунку раніше призначеної пенсії нормою закону про максимальний розмір пенсії за вислугу років.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача також зазначає, що Конституційний Суд України у рішенні від 09.02.1999 № 21-рп/99 вказав, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце, положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

Тобто, на думку представника відповідача, застосування до правовідносин, які виникли після 01.03.2018, чинних на вказану дату положень ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не порушує конституційний принцип незворотності дії законів в часі.

Відтак, застосування для перерахунку пенсії позивача норми, яка була чинна на момент набуття позивачем права на отримання пенсії за вислугу років, не узгоджується з нормами правозастосування.

Підсумовуючи викладене відповідач наголосив на необґрунтованості позовних вимог.

Процесуальні дії, вчинені у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.05.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Встановлені судом обставини.

У даному випадку учасниками справи не спростовуються та не заперечуються обставини перебування позивача на обліку, проведені нарахування, а також обставини зменшення загального розміру пенсії як зазначено вище, вказані обставини підтверджуються матеріалами справи, а відтак є встановленими.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відносно нарахування позивачу пенсії у розмірі 70% від бази нарахувань, замість початково визначених 89%, суд зазначає наступне.

Як вже було встановлено судом, позивач з 30.12.2005 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, де йому призначена довічна пенсія за вислугу років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ, у редакції чинній на момент призначення позивачу пенсії) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

В подальшому п/п 8 п. 6 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 08.07.2011 №3668-VI у ст. 13 Закону № 2262-ХІІ внесені зміни, а саме: у частині другій цифри « 90» замінити цифрами « 80». Ці зміни набрали чинності з 01.10.2011.

27.03.2014 прийнято Закон № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» (далі - Закон № 1166-VII), який набрав чинності з 01.04.2014, пунктом 23 Розділу II якого внесено зміни до Закону № 2262-XII, а саме: у частині другій статті 13 цифри « 80» замінено цифрами « 70». Ці зміни набрали чинності з 01.05.2014.

Між тим, суд зазначає, що стаття 13 Закону № 2262-XII регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.

Зміни до статті 63 Закону № 2262-XII ні Законом № 3668-VI, ні Законом № 1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом № 1166-VII зміни до статті 13 Закону N 2262-XII щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.

Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.

Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону № 2262-XII, яка змін, у зв`язку з прийняттям Закону № 3668-VI та Закону № 1166-VII, не зазнала.

Відтак, при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Тобто, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а внесені Законами України від 08.07.2011 № 3668 та від 27.03.2014 № 1166-VІІ зміни до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80% від сум грошового забезпечення та з 01.01.2018 року у розмірі 70% від сум грошового забезпечення, є звуженням змісту та обсягу вже існуючих у позивача прав і свобод у вигляді призначення йому пенсії виходячи із 90% розміру грошового забезпечення.

Отже, зміна максимального розміру пенсії за ч .2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» після призначення пенсії позивачу, не є підставою для зменшення розміру вже призначеної позивачу пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку, в тому числі, на підставі відповідних довідок.

З урахуванням вищевказаного, суд дійшов висновку, що відповідач при проведенні позивачу перерахунку пенсії, не мав права зменшувати розмір пенсії за вислугу років з 89% на 70% грошового забезпечення, у зв`язку із чим такі дії ГУ ПФУ в м. Києві, є протиправними, а відтак позов в частині визнання протиправними дій відповідача підлягає задоволенню із зобов`язанням відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2016 з розрахунку 89% сум відповідного грошового утримання та враховуючи раніше виплачені суми. При цьому, суд не вбачає підстав для визначення у резолютивній частині рішення переліку нормативно-правових актів, оскільки це не передбачено положеннями ч. 5 ст. 260 КАС України, та дублювання посилання на довідку від 23.03.2018 відповідно до сум, зазначених у якій, і має здійснюватися нарахування у відсотковому значенні, визначеному судом.

Що стосується зобов`язання відповідача виплатити компенсацію втрати частини доходів (п. 3 вищезазначених позовних вимог), слід зазначити, що у даному випадку позивачем не обґрунтовано вказаних втрат з деталізацією сум, які підлягають стягненню у зв`язку з чим суд не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині. Більш того, виходячи з положень Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», його положення стосуються нарахованих доходів, які не виплачені своєчасно. У даному випадку вказані позивачем доходи у вигляді різниці не нараховані та будуть нараховані лише після набрання даним рішенням суду законної сили, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позову в цій частині.

Відтак, позов підлягає частковому задоволенню - як зазначено вище.

Водночас, враховуючи положення ст. 139 КАС України позивачу належить до відшкодування сума судового збору у розмірі 2/3 від загальної суми судового збору у сумі 2305,20 грн., сплаченого за квитанцією від 14.05.2019 № 0.0.1351606982.1 (дата валютування 15.05.2019), оригінал якої наявний у справі, тобто - відповідно обсягу задоволених вимог від загальної кількості заявлених вимог, у розмірі 1536,80 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись положеннями ст. ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п.: НОМЕР_1 ; задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДР: 42098368) щодо зменшення виплати з 01.01.2016 ОСОБА_1 (реєстрація як ВПО: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п.: НОМЕР_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 (тел. НОМЕР_2 ) основного розміру пенсії з 89% до 70% відповідного грошового забезпечення.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДР: 42098368) здійснити з 01.01.2016 перерахунок пенсії та виплату пенсії ОСОБА_1 (реєстрація як ВПО: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п.: НОМЕР_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 (тел. НОМЕР_2 ) із розрахунку 89% відповідних сум грошового забезпечення.

4. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

5. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДР: 42098368) на користь ОСОБА_1 (реєстрація як ВПО: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п.: НОМЕР_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 (тел. НОМЕР_2 ) 1536,80 грн. на відшкодування сплаченого судового збору, сплаченого за квитанцією від 14.05.2019 № 0.0.1351606982.1 (дата валютування 15.05.2019).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя О.А. Кармазін