Ухвала суду № 84132521, 10.09.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

10 вересня 2019 року м. Київ № 640/16913/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову в адміністративній справі

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Прайд"доГоловного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Преміум Прайд" (03169, м. Київ, пров. Московський, 2Б, код ЄДРПОУ 41808613) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про визнання позивача як підприємства, що відповідає критеріям ризиковості платника податків та яким внесено відповідну інформацію до "Журнал ризикових платників" АІС "Податковий блок" та зобов`язати відповідача виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Преміум Прайд" з бази ризикових платників.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Разом з позовною заявою подано заяву про забезпечення позову на стадії письмового провадження, у якій позивач просить зупинити дію оскаржуваного рішення до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Обґрунтовуючи підстави для вжиття заходів забезпечення позову, позивач зазначає, що прийняття відповідачем оскаржуваного рішення тягне за собою негативні наслідки у господарській діяльності підприємства. Зокрема, віднесення позивача до підприємств, що відповідають критеріям ризиковості платника податків, є підставою для подальшого блокування реєстрації податкових накладних, що буде унеможливлювати отримання передоплати та виконання зобов`язань перед контрагентами.

Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.

Частиною другою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Згідно з частинами першою та п`ятою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2018 року № 826/16365/17.

Вирішуючи питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Враховуючи природу принципу змагальності, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У даному випадку, суд відхиляє посилання позивача на можливі блокування реєстрації податкових накладних, оскільки відмові у реєстрації податкової накладної передує процес зупинення реєстрації податкової накладної, під час якої платнику податків надана можливість надати пояснення та документи, які б підтверджували реальність господарської операції, а отже твердження позивача ґрунтуються лише на його припущеннях.

Також, судом не вбачається очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення, а тому це потребує дослідженню у ході розгляду справи.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження наявності підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 150-154, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви позивача про забезпечення позову - відмовити повністю.

Згідно з частиною другою статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до частини восьмої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Суддя О.П. Огурцов