Ухвала суду № 84132416, 09.09.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

09 вересня 2019 року м. Київ № 826/5111/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Келеберда В.І. розглянувши в порядку письмового провадження заяву Донецького окружного адміністративного суду про роз`яснення судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Донецького окружного адміністративного суду про визнання протиправними дій, листа та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 подала до Окружного адміністративного суду міста Києва позов до Державної судової адміністрації України та Донецького окружного адміністративного суду, в якому просить визнати дії та листа Державної судової адміністрації України від 20 листопада 2014 року №11-5385/14 «Про здійснення розрахунку фонду оплати праці виходячи виключно із чисельності працівників, які виявили бажання продовжувати виконувати свої обов`язки в судах на території, що контролюється Української владою» неправомірними та такими, що порушують норми Конституції України і пригнічують права позивача при остаточному розрахунку після звільнення з Донецького окружного адміністративного суду; зобов`язати Донецький окружний адміністративний провести з позивачем остаточний розрахунок та сплатити їй заборгованість по заробітній платі за період з другої половини вересня 2014 року по час остаточного розрахунку, заборгованість компенсації за невикористанні дні додаткової відпустки за вислугою років, за невикористанні додаткові відпустки як матері, яка має двох неповнолітніх дітей та за невикористанні частини щорічних основних відпусток, відповідно до наказу суду від 28 листопада 2014 року №366/к-к.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 серпня 2015 року позовні вимоги задоволено частково.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року апеляційну скаргу Донецького окружного адміністративного суду задоволено частково.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 січня 2016 року у відкритті касаційного провадження у даній справі відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду України від 21 березня 2017 року заяву Донецького окружного адміністративного суду задоволено частково. Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 20 січня 2016 року, постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року та Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 серпня 2015 року скасовано, а справу передано на новий судовий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.04.2019 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2019 року, адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Донецького окружного адміністративного суду щодо нездійснення зі ОСОБА_1 остаточного розрахунку при звільненні; стягнуто з Донецького окружного адміністративного суду на користь ОСОБА_1 нараховану та невиплачену заробітну плату за вересень 2014 року у сумі 3095,01 гривень та жовтень 2014 року у сумі 2623,39 гривень; стягнуто з Донецького окружного адміністративного суду на користь ОСОБА_1 за період простою Донецького окружного адміністративного суду середній заробіток у розмірі 1988,56 гривень (за вирахуванням обов`язкових відрахувань); стягнуто з Донецького окружного адміністративного суду на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні основної та додаткової відпустки у загальній сумі 7461,70 гривень; стягнуто з Донецького окружного адміністративного суду на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки належних при звільненні сум у розмірі 151 982,80 гривень (за вирахуванням обов`язкових відрахувань). Відмовлено в решті позовних вимог.

08.08.2019 року відповідачем подано заяву про роз`яснення рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.04.2019 року, в якій просить роз`яснити дане рішення в частині стягнення коштів із Донецького окружного адміністративного суду на користь позивача.

Дана заява обгрунтована тим, що виконання судового рішення по даній справі можливе лише за бюджетною програмою КПКВК 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів», головним розпорядником якої є Державна судова адміністрація України, у порядку встановленому Законом України «Про гарантії держави, щодо виконання судових рішень» та постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» від 03.08.2011 року №845, шляхом пред`явлення виконавчих листів до Державної казначейської служби України.

Відповідно до ч. 3 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

В даному випадку, суд вважає за необхідне вирішити питання про роз`яснення рішення суду від 04.04.2019 року у письмовому провадженні.

Розглянувши подану заяву про роз`яснення рішення та матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

Порядок роз`яснення судового рішення визначений статтею 254 КАС України.

Відповідно до чч. 1,2 вищезазначеної статті КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Так, суд приходить до висновку, що роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без його виправлення.

Разом з тим, відповідно до норм чинного законодавства роз`ясненню підлягають ті судові рішення, які є незрозумілими, містять суперечливі доводи.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 25 червня 2015 року у справі №К/800/14105/15, від 30 червня 2015 року у справі №К/9991/63961/11.

При цьому, конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, однак зі змісту норми слідує, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

Роз`яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз`яснення її тяжко буде виконати, оскільки є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

За загальними нормами права роз`яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Суд зазначає, що підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність.

Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Чіткість викладу передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду 02 травня 2019 року у справі №9901/162/19.

Проте, ознайомившись із заявою відповідача, суд приходить до висновку, що доводи заявника стосуються способу та порядку виконання рішення, що виходить за межі ст. 254 КАС України.

Крім того, в тексті заяви зазначено про наявність потреби у прийнятті судового рішення про зміну способу та порядку виконання рішення суду, що не передбачено ст.254 КАС України, оскільки заявником подано заява саме про роз`яснення судового рішення, що випливає з назви заяви та її прохальної частини.

Таким чином, у суду відсутні правові підстави для задоволення заяви Донецького окружного адміністративного суду про роз`яснення рішення суду від 04.04.2019 року у цій праві, яка є зрозумілою за змістом і не викликає неоднозначного тлумачення, а тому роз`яснення не потребує.

Керуючись статтями 243, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Донецького окружного адміністративного суду про роз`яснення рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 04 квітня 2019 року у справі №826/5111/15.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції порядку та в строки, передбачені ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Келеберда