Рішення № 84132407, 10.09.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 вересня 2019 року № 826/4981/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Сота Україна»доГоловного управління ДФС у м. Києвіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішенняВ С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Сота Україна», код ЄДРПОУ 41323412 (далі також - позивач, ТОВ «Сота Україна») з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі також - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.03.2018 №0150381206.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що застосування до ТОВ «Сота Україна» штрафної (фінансової) санкції згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, є безпідставним, оскільки податкова накладна за №186 від 06.12.2017 надіслана ним для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних вперше у строк, встановлений п. 201.10 ст. 201 Податковим кодексом України. Позивач стверджує, що всупереч вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України ДФС України не надіслало упродовж операційного дня (тобто, 29.12.2017) квитанцію про прийняття або неприйняття податкової накладної, в силу чого податкова накладна за №186 від 29.12.2017 вважається зареєстрованою в Реєстрі днем її надходження на сервер ДФС. Що стосується підстав для відмови у реєстрації податкової накладної (а саме: «сума ПДВ документа 999 724,46) не може перевищувати суми ліміту на рахунку ПДВ (59 203,07) продавця»), наведеної у тексті отриманої позивачем 02.01.2018 квитанції №1, то позивач вважає її такою, що не відповідає дійсному стану електронного рахунку ТОВ «Сота Україна» станом на 29.12.2017 (16 год. 30 хв.).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.04.2018 відкрито провадження у справі №826/4981/18 за вказаним позовом ТОВ «Сота Україна» та дану справу призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

На виконання вимог цієї ухвали від 02.04.2018 представник відповідача подав до канцелярії суду відзив на позовну заяву. Свої заперечення проти позову відповідач обґрунтував тим, що в ході проведеної камеральної перевірки встановлено, що ТОВ «Сота Україна» допустило порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: зареєструвало в Реєстрі із затримкою на 3 дні податкову накладну за грудень 2017 року. Як наслідок, відповідно до п. 1201.1 ст. 1201 Податкового кодексу України та на підставі акта від 05.02.2018 №1040/26-15-12-06-16/41323412 відносно ТОВ «Сота Україна» винесено податкове повідомлення-рішення від 28.03.2018 №0150381206. Дане оспорюване податкове повідомлення-рішення відповідач вважає правомірним.

В ході розгляду справи заперечень проти розгляду вказаної справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) до суду також не надійшло, з огляду на що, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи за наявними у ній матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані представниками сторін документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

05.02.2018 працівником ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку з питання своєчасності реєстрації ТОВ «Сота Україна» податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за жовтень 2015 року - грудень 2017 року. За результатами такої проведеної перевірки був складений акт від 05.02.2018 №1040/26-15-12-06-16/41323412.

У тексті цього акта перевірки зафіксовано порушення позивачем граничного строку реєстрації податкової накладної №186 на суму податку на додану вартість 99 724,46 грн., складеної Товариством 06.12.2017. А саме вказана податкова накладна була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 03.01.2019, тобто із затримкою на 3 дні.

На підставі цього акта перевірки та згідно зі ст. 1201 Податкового кодексу України ГУ ДФС у м. Києві прийняло податкове повідомлення-рішення форми «Н» за №0150381206, яким до ТОВ «Сота Україна» застосовано штрафну санкцію за затримку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних на термін від 15 і менше календарних днів, всього у розмірі 9 972,45 грн. (що становить 10% від суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній).

Оглянувши зміст додатку до оспорюваного у межах даної справи податкового повідомлення-рішення за №0150381206 - Розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд дійшов висновку, що при складанні вказаного податкового повідомлення-рішення контролюючим органом допущено описку в реєстраційній даті такого рішення. А саме замість вірної дати « 04.03.2018» вказано « 28.03.2018», що в результаті не вплинуло на зміст самого податкового повідомлення-рішення.

Не погоджуючись із правомірністю висновків акта камеральної перевірки та прийнятого на його підставі податкового повідомлення-рішення ТОВ «Сота Україна» звернулося із цим позовом до суду. В тексті позовної заяви позивач пояснив, що 29.12.2017 об 12 год. 55 хв. ТОВ «Сота Україна» сформувало в електронному вигляді для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №186 від 06.12.2017. Відповідно до квитанції №1 від 02.01.2018 вказану податкову накладну доставлено до центрального рівня ДФС 29.12.2017 об 16 год. 29 хв. Зі змісту цієї квитанції від 02.01.2018 позивач встановив, що документ (податкова накладну №186 від 06.12.2017) не прийнято з підстави виявлення помилки: «сума ПДВ документа 999 724,46) не може перевищувати суми ліміту на рахунку ПДВ (59 203,07) продавця». Тобто, у реєстрації податкової накладної було відмовлено. При цьому, упродовж операційного дня (29.12.2017) квитанція про прийняття або неприйняття податкової накладної №186 від 06.12.2017 на електронну адресу товариства не надходила. Також позивач стверджує, що на момент надходження податкової накладної №186 від 06.12.2017 на сервер ДФС (29.12.2017 о 16 год. 30 хв.) сума податку, на яку платник мав право зареєструвати податкові накладні, був достатній, в т.ч. для здійснення реєстрації зазначеної вище податкової накладної. За наслідками отримання 02.01.2018 квитанції №1 про неприйняття податкової накладної №186 від 06.12.2017, ТОВ «Сота Україна» 03.01.2018 повторно надіслало для реєстрації ту ж саму електронну податкову накладну. За даними акта камеральної перевірки зазначена податкова накладна була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 03.01.2018.

На підтвердження наведених обставин позивачем були надані суду, зокрема, копії таких документів: квитанції від 29.12.2017 (16 год. 29 хв.) про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, квитанції №1 від 02.01.2018 (09 год. 34 хв.), скріншотів з програмного забезпечення «M.E.doc», витягу з системи електронного адміністрування ПДВ, сформованого станом на 14 год. 57 хв. 29.12.2017 на запит щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість (ТОВ «Сота Україна») має право зареєструвати податкову накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Правове регулювання порядку реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено нормами ст. 201 Податкового кодексу України та Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246.

Відповідно до абз. 1, 5, 9, 10 і 13 п. 201.10 ст. 201 ПК України (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абзац п`ятий цього пункту).

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з абз. 14 п. 201.10 ст. 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

А саме пунктом 1201.1 ст. 1201 ПК України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

Також, як вже було зазначено вище по тексту цього судового рішення, порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, як це передбачено абз. 18 п.201.10 ст. 201 ПК України, встановлюється Кабінетом Міністрів України у затвердженій ним постанові від 29.12.2010 №1246.

За змістом п.п. 1, 2 Порядку (у редакції постанови Уряду 26.04.2017 №341) цей Порядок визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр).

Операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.

Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Згідно з п.п. 11 - 13, 14 і 15 Порядку після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.) (що кореспондується з змістом норми абз. 16 п. 201.10 ст. 201 ПК України, відповідно до якої: платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Окрім того, основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб`єктами господарювання та ДФС визначає Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за №959/30827 (далі - Порядок №557).

Відповідно до п. 2 розд. І, п. 11, 12 розд. ІІ Порядку №557 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), операційний день - частина дня, протягом якої за наявності технічної можливості здійснюється електронний документообіг.

Перша квитанція - електронне повідомлення, що формується у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами автоматизованої перевірки електронного документа та засвідчує факт і час отримання такого електронного документа в момент такого отримання.

Друга квитанція - електронне повідомлення, що формується у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу (адресатом) за результатами ідентифікації, обробки електронного документа та засвідчує факт і час приймання (неприймання) чи реєстрації такого електронного документа.

Зокрема, перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 10 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.

Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

Не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено законодавством та цим Порядком, формується друга квитанція.

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).

Дослідивши та проаналізувавши наявні у справі матеріали, суд встановив, що податкова накладна від 06.12.2017 №186 на суму з ПДВ 99 724,46 грн., складена ТОВ «Сота Україна» як продавцем, була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 03.01.2018, тобто з порушенням строків, визначених п. 201.10 ст. 201 ПК України, кількість днів затримки 3 дні. Вказаного позивачем спростовано не було.

Позивач у тексті адміністративного позову вказує на той факт, що протягом операційного дня (тобто, 29.12.2017), після надіслання ТОВ «Сота Україна» вказаної податкової накладної вперше, він не отримав квитанцію про прийняття або неприйняття такої податкової накладної. Натомість квитанція №1 щодо відмови у прийнятті податкової накладної ТОВ «Сота Україна» для реєстрації в Реєстрі отримало 02.01.2018. За наведених обставин позивач стверджує, що податкова накладна №186 від 06.12.2017 вважається такою, що зареєстрована 29.12.2017.

З приводу цих аргументів суд зазначає наступне.

В силу положень пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України ведення Єдиного реєстру податкових накладних здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику; а саме - ДФС України.

Посилаючись на обставини несвоєчасного надіслання електронної квитанції про неприйняття податкової накладної №186 від 06.12.2017 та про безпідставність самої відмови у прийнятті такої податкової накладної, позивач фактично вказує на бездіяльність та дії ДФС України, що не є стороною у даній справі. Також позовні вимоги, заявлені позивачем при зверненні до суду із цим позовом, стосуються лише прийняття ГУ ДФС у м. Києві податкового повідомлення-рішення від 04.03.2018 за №0150381206. Водночас вимоги про визнання протиправними дій та/або бездіяльності ДФС України щодо неприйняття 29.12.2017 податкової накладної №186 від 06.12.2017 у межах цього позову ТОВ «Сота Україна» не заявлені, а відтак суд не може надавати висновки щодо правомірності дій ДФС України з не реєстрації вказаної податкової накладної 29.12.2017, після 16 год. 31 хв.

Також в ході розгляду даної справи сторони не надали суду жодні документальні докази на підтвердження обставин оскарження ТОВ «Сота Україна» у судовому порядку правомірності дій та/або бездіяльності ДФС України щодо неприйняття 29.12.2017 податкової накладної №186 від 06.12.2017 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, визнання таких дій чи бездіяльності ДФС України протиправними у судовому порядку, прийняття рішень суду щодо зобов`язання ДФС України змінити дату реєстрації податкової накладної з « 03.01.2018» на « 29.12.2017».

Між тим, відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю субєкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Тобто, нереалізація особою свого права на звернення до суду для захисту своїх прав та інтересів ні в якому випадку не може ставитись у провину органу владних повноважень.

Згідно ч. 1, п. 4 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. У позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Відповідно до ч .2 ст. 9 цього ж Кодексу суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

У контексті наведеного суд приходить до висновку, що предметом спору за поданим ТОВ «Сота Україна» позовом є виключно правомірність прийняття ГУ ДФС у м. Києві оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 04.03.2018 №0150381206. А тому аргументи щодо можливої, на думку позивача, неправомірності дій/бездіяльності ДФС України, яка у судовому порядку не встановлена, з метою спростування правомірності оспорюваного податкового повідомлення-рішення суд відхиляє.

Дані висновки суду відповідають позиції Верховного Суду, наведеній у постанові від 22.05.2019 у схожій адміністративній справі №815/2457/18.

Частиною другою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Сота Україна» (код ЄДРПОУ 41323412, адреса місцезнаходження: 04111, м. Київ, вул. Черняховського, 29) до Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок