Рішення № 84132354, 10.09.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 вересня 2019 року № 640/20021/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доУправління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації проскасування рішення від 25.10.2018 №1390, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, в якому просить (з урахуванням уточненої позовної заяви від 17.12.2018):

- скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 25.10.2018 №1390 «Про скасування дії довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб»;

- зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації відновити дані в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо перемішених осіб щодо ОСОБА_1 та її сина - ОСОБА_2 ;

- зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації відновити виплату щомісячної адресної грошової допомоги сину ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , - як внутрішньо переміщеній особі, для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до заяви від 25.06.2018;

- зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації виплатити заборгованість щомісячної адресної грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, яка накопилась у період з 03.07.2018 по сьогоднішній день, у розмірі визначеному законом.

В обґрунтування позовних вимог вказано про те, що в оскаржуваному рішенні Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 25.10.2018 №1390 «Про скасування дії довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб» відсутнє посилання на інформацію, отриману від компетентних органів, перелік яких наведено у п. 7-1 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №509. Крім того, у позовній заяві наголошено на тому, що у зв`язку із сімейними обставинами та скрутним фінансовим становищем, ОСОБА_1 разом із дитиною переїхала проживати у Донецьку АДРЕСА_1 , де проживала разом із своїми батьками до моменту виникнення обставин, за яких останнім потрібно було покинути м. Торез та виїхати до Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.12.2018 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено сторонам строк для надання відзиву, відповіді на відзив та заперечення, а також витребувано від відповідача докази та відповідні матеріали.

24.01.2019 від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог, вказавши про те, що відділом контролю за правильністю призначення соціальних виплат після перевірки особової справи 01.08.2018 надано висновок з рекомендацією документально підтвердити факт проживання ОСОБА_1 в м. Торез Донецької області станом на початок проведення антитерористичної операції, оскільки 06.05.2011 зареєстровано шлюб позивача у м. Києві, 24.09.2011 позивачем народжено дитину в м. Києві. З матеріалів архівної особової справи для отримання допомоги при народженні дитини відповідачем встановлено, що 24.11.2011 ОСОБА_1 звернулась до управління із заявою про призначення державної допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами та допомоги при народженні дитини, що виплачувалось позивачу у період з 01.09.2011 по 24.09.2014 (згідно із наказом Головного управління Держкомзему у Київській області від 21.11.2011 №185-6 про надання додаткової відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 22.11.2011 по 24.09.2014). Крім того, представником відповідача наголошено на тому, що Управлінням праці та соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області повідомлено про те, що ОСОБА_1 не перебуває на обліку у даній установі та жодних видів державної допомоги не отримує. Згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 28.11.2011, що містяться у матеріалах особової справи ОСОБА_1 отримувача допомоги при народженні дитини, заявниця разом із сім`єю фактично проживала за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно з актом від 05.06.2012, складеним державним соціальним інспектором, ОСОБА_1 разом із сім`єю проживала за адресою: АДРЕСА_2 . З огляду на викладене, Управління листом від 25.09.2018 №01-05/6980 повідомило ОСОБА_1 про вказані розбіжності та запропоновано останній надати документи, що підтверджують факт проживання/перебування останньої в м. Торез Донецької області станом на 07.04.2014, чого позивачем зроблено не було. На цій підставі відповідачем зроблено висновок про те, що при зверненні позивача до управління із заявами про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи були подані завідомо недостовірні відомості, що відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», є підставою для скасування дії довідки.

05.02.2019 від позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив, в якій додатково наголошено на обґрунтованості заявлених позовних вимог, з урахуванням того, що Управлінням праці та соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації не надано жодних доказів, які б спростовували твердження останньої про те, що станом на початок проведення антитерористичної операції 07.04.2014, ОСОБА_1 проживала в м. Києві.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив та відповідь на відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, ОСОБА_1 звернулась до Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації із заявою про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, від 10.05.2017, в якій зазначено, що остання переміщена з м. Торез Донецької області 27.07.2014, фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_3 . У графі «склад сім`ї та відомості про членів сім`ї» вказано « ОСОБА_2 , син, ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Повторно ОСОБА_1 звернулась до Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації з аналогічною заявою від 07.06.2017, з однією відмінністю - дата переміщення « ІНФОРМАЦІЯ_2 », замість « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

На підставі викладеного, Управлінням видано на ім`я ОСОБА_2 та ОСОБА_1 довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 08.11.2017 НОМЕР_2 та № НОМЕР_1 .

Зі змісту листа Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 31.10.2018 №01-05/9026, адресованого ОСОБА_1 , що не заперечувалось позивачем під час судового розгляду даної справи, вбачається, що 01.01.2018 остання звернулась до управління із заявою про призначення грошової допомоги. На підставі заяви, акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 26.01.2018 та витягу з рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам (протокол від 01.02.2018 №4) управлінням прийнято рішення про призначення виплати грошової допомоги з 04.01.2018 по 03.07.2018 (загальна сума нарахувань грошової допомоги за вказаний період складає 7 266,13 грн.). Повторно гр. ОСОБА_1 звернулась до управління 25.06.2018 із заявою про продовження виплати грошової допомоги. На підставі заяви, акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 13.07.2018 та витягу з рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам (протокол від 26.07.2018 №26) управлінням прийнято рішення про продовження виплати грошової допомоги з 04.07.2018 по 03.01.2019 у розмірі 1 000,00 грн. щомісячно. Відділом контролю за правильністю призначення соціальних виплат Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат після перевірки особової справи 01.08.2018 надано висновок з рекомендацією документально підтвердити факт проживання позивача в м. Торез Донецької області станом на початок проведення антитерористичної операції.

На підставі викладеного, листом від 25.09.2018 №01-05/6980 Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації просило гр. ОСОБА_1 надати документи, які підтверджують факт проживання позивача в м. Торез Донецької області станом на 07.04.2014.

Листом від 01.10.2018 №01-05/8019 Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації повторно просило позивача надати вказані документи.

З урахуванням отриманих від Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відомостей, які вказано вище, які свідчать про те, що під час подання заяви на отримання довідки внутрішньо переміщеної особи гр. ОСОБА_1 зазначила дату переміщення - 27.07.2014, - чим подала завідомо недостовірні відомості, рішенням Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 25.10.2018 №1390 «Про скасування дії довідок гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 » вирішено скасувати дію довідок про взяття на облік ВПО гр. ОСОБА_1 від 08.11.2017 НОМЕР_1 та її сина - гр. ОСОБА_2 - від 08.11.2017 № НОМЕР_2 і внести про це відомості до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Вважаючи вказане рішення протиправним, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернулась з даним позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

У силу ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Кожна дитина, у тому числі яка прибула без супроводження батьків, інших законних представників, отримує довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення (ч. 2 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»).

Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»).

Згідно з ч. 7 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», разом із заявою заявник подає документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, або свідоцтво про народження дитини.

У разі наявності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або рішення про відмову у видачі довідки з обов`язковим зазначенням підстави відмови, підписане керівником уповноваженого органу, видається заявнику в день подання заяви.

У разі відсутності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, заявник надає докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, на день виникнення обставин, що спричинили внутрішнє переміщення, визначених статтею 1 цього Закону (військовий квиток з відомостями про проходження військової служби, трудова книжка із записами про здійснення трудової діяльності, документ, що підтверджує право власності на рухоме або нерухоме майно, свідоцтво про базову загальну середню освіту, атестат про повну загальну середню освіту, документи про професійно-технічну освіту, документ про вищу освіту (науковий ступінь), довідку з місця навчання, рішення районної, районної у місті Києві чи Севастополі державної адміністрації, виконавчого органу міської чи районної у місті ради про влаштування дитини до дитячого закладу, у прийомну сім`ю, дитячий будинок сімейного типу, встановлення опіки чи піклування, медичні документи, фотографії, відеозаписи тощо).

Приписами ч. 1 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» передбачено, що підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.

Рішення про скасування дії довідки приймається керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання особи та надається внутрішньо переміщеній особі протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення.

З аналізу наведених законодавчих положень вбачається, що статус внутрішньо переміщеної особи надається за заявою особи, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. При цьому, у силу положень ч. 7 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», наявність у документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці не є безумовною підставою для надання заявнику статусу внутрішньо переміщеної особи. Вказаний факт також може бути підтверджено й іншими доказами (військовий квиток з відомостями про проходження військової служби, трудова книжка із записами про здійснення трудової діяльності, документ, що підтверджує право власності на рухоме або нерухоме майно, свідоцтво про базову загальну середню освіту, атестат про повну загальну середню освіту, документи про професійно-технічну освіту, документ про вищу освіту (науковий ступінь), довідку з місця навчання, рішення районної, районної у місті Києві чи Севастополі державної адміністрації, виконавчого органу міської чи районної у місті ради про влаштування дитини до дитячого закладу, у прийомну сім`ю, дитячий будинок сімейного типу, встановлення опіки чи піклування, медичні документи, фотографії, відеозаписи тощо).

Так, за твердженням представника відповідача, позивачем під час подання заяви про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, зазначено завідомо недостовірні відомості, а саме: в частині зазначення дати переміщення, оскільки 06.05.2011 зареєстровано шлюб позивача у м. Києві, 24.09.2011 позивачем народжено дитину в м. Києві, а станом на початок проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей отримувала допомогу при народженні дитини в Управлінні праці та соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації.

На підтвердження вказаного представником відповідача надано до суду копії наказу Головного управління Держкомзему у Київській області від 21.11.2011 №185-6 про надання гр. ОСОБА_1 додаткової відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з ІНФОРМАЦІЯ_4 по 24.09.2014, довідки Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області від 31.10.2011 №05/2849, згідно з якою гр. ОСОБА_1 не перебуває на обліку у вказаному управлінні та не отримує ніяких видів державної допомоги, заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги від 24.11.2011, поданої гр. ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, та акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 28.11.2011, в яких зазначено, що гр. ОСОБА_1 мешкає за адресою АДРЕСА_2 .

У той же час, на підтвердження того, що позивач та її син станом на 07.04.2014 перебували у м. Торез Донецької області, який були змушені залишити або покинути, як своє місце проживання, у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру, у матеріалів справи міститься лише копія паспорту на ім`я позивача серії НОМЕР_3 , виданого Торезьким МВУМВС України в Донецькій області від 25.05.2011, в якому міститься відмітка про реєстрацію місця проживання останньої у АДРЕСА_4 лет СССР, яка датована 23.12.2003 (дата зняття з реєстрації за вказаною адресою - 13.12.2014).

Разом з тим, наявними у матеріалах справи доказами, про які вказано вище, підтверджено, що у вказаний період (протягом якого зареєстроване місце проживання позивача було у м. Торез Донецької області) позивач фактично проживала у м. Києві, де зареєструвала шлюб, народила дитину та отримувала державну допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами, а також допомогу при народженні дитини, що не заперечувалось позивачем під час судового розгляду даної справи.

Відтак, єдиним доказом перебування позивача разом з її сином станом на ІНФОРМАЦІЯ_5 у м. Торез Донецької області є лише відповідна відмітка про зареєстроване місце проживання останньої, що, у силу ч. 7 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», а також фактичних обставин справи, не є беззаперечною підставою для надання особі статусу внутрішньо переміщеної особи. Твердження позивача про те, що у зв`язку із сімейними обставинами та скрутним фінансовим становищем, ОСОБА_1 разом із дитиною переїхала проживати у Донецьку АДРЕСА_1 , де проживала разом із своїми батьками до моменту виникнення обставин, за яких останнім потрібно було покинути м. Торез та виїхати до Києва, також документально не підтверджені. Інших доказів на підтвердження наявності підстав для отримання позивачем та її сином статусу внутрішньо переміщеної особи останньою суду не надано, а з матеріалів справи не вбачається.

Суд також звертає увагу на неточності у зазначені позивачем у заявах про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, від 10.05.2017 та від 07.06.2017 дати такого переміщення « 27.08.2014» у заяві від 10.05.2017 та « 27.07.2014» у заяві від 07.06.2017 відповідно, що додатково може свідчити про недостовірність та розбіжність у даних, вказаних позивачем під час отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Щодо тверджень позивача про відсутність в оскаржуваному рішенні посилання на інформацію, отриману від компетентних органів, перелік яких наведено у п. 7-1 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №509 (надалі - Порядок №509), слід зазначити наступне.

Так, приписами п. 7-1 Порядку №509, передбачено, що у разі наявності підстав, передбачених статтею 12 Закону, МВС, Національна поліція, ДМС, СБУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Мінфін подають уповноваженому органу відповідну інформацію для прийняття рішення щодо зняття з обліку внутрішньо переміщених осіб.

Водночас, як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, позивач та її син, до прийняття оскаржуваного рішення, отримували грошову допомогу, як внутрішньо переміщені особи.

З метою визначення механізму надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - грошова допомога), Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №505 затверджено Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (надалі - Порядок №505).

Згідно з п. 10 Порядку №505, уповноважені органи (тут і надалі, у силу п. 2 Порядку №505, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад) мають право перевіряти обґрунтованість видачі та достовірність документів, поданих для призначення грошової допомоги, а також здійснювати запити та безоплатно отримувати відомості від підприємств, установ та організацій усіх форм власності, необхідні для призначення грошової допомоги та контролю за правильністю її надання.

При цьому, виплата грошової допомоги припиняється з наступного місяця, зокрема, у разі виявлення уповноваженим органом факту подання недостовірної інформації або неповідомлення про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги (п. 12 Порядку №505).

Таким чином, зокрема й Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), отримані від якого відомості і слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення, відповідно до п. 10 Порядку №505, наділений повноваженнями на здійснення перевірки обґрунтованості видачі та достовірності документів, поданих для призначення грошової допомоги, а не лише органи державної влади, перелік яких наведено у п. 7-1 Порядку №509, що спростовує наведені вище твердження позивача.

З урахуванням викладеного, суд вказує, що оскаржуване рішення Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 25.10.2018 №1390 «Про скасування дії довідок гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 », враховуючи заявлені предмет та підстави позову, прийнято відповідачем правомірно та у межах наданих йому повноважень, відтак, у цій частині позовних вимог слід відмовити. Щодо решти заявлених позовних вимог, які носять зобов`язальний характер, суд зазначає, що у силу п. 23 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, останні є похідними позовними вимогами від розглянутої вище, а тому також задоволенню не підлягають.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відмову у задоволенні останніх.

Керуючись ст.ст. 77, 139, 246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_5 ) до Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації (код ЄДРПОУ 37447984, адреса: м. Київ, Харківське шосе, 176Г) відмовити у повному обсязі.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок