Рішення № 84132321, 10.09.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 вересня 2019 року № 826/14569/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 доГоловного управління ДФС у м. Києвіпро скасування податкового повідомлення-рішення від 02.11.2017 №0022124203В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (далі також - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі також - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просив: скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.11.2017 №0022124203.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю прийнятого контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 02.11.2017 №0022124203, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу у розмірі 3 623 000 грн. за порушення пп. 2.6 гл. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637. Позивач вважає, що у контролюючого органу не було правових підстав для притягнення його до відповідальності, передбаченої абз. 3 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 №436/95, оскільки строк для застосування адміністративно-господарської санкції сплив. Також позивач вказує на те, що відомості акта перевірки про неоприбуткування отриманих ним у 2014 - 2015 роках готівкових коштів на загальну суму 724 600 грн. не можна вважати достовірними, так як відповідачем не встановлено обставини отримання таких коштів виключно у готівковій формі. Крім того, на момент проведення перевірки позивач не зміг надати книгу обліку доходів за вказані роки з причини знищення такої собакою, про що позивач надав пояснення перевіряючим. У зв`язку з цим позивач вважає, що фактична перевірка в силу норм п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України не могла бути проведена до моменту відновлення відповідної книги обліку доходів і витрат. За наведених мотивів позивач вважає висновки перевірки про неоприбуткування ним готівкових коштів у сумі 724 600 грн. необгрунтованими та передчасними.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2017 відкрито провадження у справі №826/14569/17 за вказаним позовом ФОП ОСОБА_1 , закінчено підготовче провадження та дану справу призначено до судового розгляду в судовому засіданні.

У призначеному судовому засіданні 23.01.2018 представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав повністю, а представник відповідача проти позову заперечував з підстав і мотивів, що наведені у тексті його заперечень проти позову.

Свої заперечення проти позову відповідач обґрунтовує тим, що в ході проведеної фактичної перевірки однієї з господарських одиниць позивача (ветеринарної клініки) встановлено відсутність книги обліку доходів (для платників єдиного податку першої і другої групи та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість) за 2014 - 2015 роки. Відповідно до пояснень ФОП ОСОБА_1 ним не було оприбутковано готівку отриману від надання послуг за період 2014 - 2015 років на загальну суму 724 600 грн. У зв`язку з цим за наслідками перевірки контролюючим органом зафіксовано порушення позивачем пп. 2.6 гл. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, про що зазначено в акті №59/26-15-42-03/2450903073 від 20.10.2017. На підставі акта перевірки прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення.

23.01.2018 суд на підставі ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на момент вчинення відповідної процесуальної дії) ухвалив про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

В подальшому від позивача та його представника через канцелярію суду надійшли заява про відшкодування витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, та клопотання щодо залучення до матеріалів справи оригіналу залишків книги обліку доходів, а від представника відповідача - заперечення проти задоволення заяви про відшкодування витрат, додаткові пояснення.

Розглянувши подані особами, які беруть участь у справі, документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

20.01.2015 та 21.01.2016 ОСОБА_1 подано до ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві податкові декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за 2014 рік та 2015 рік. За даними цих податкових декларацій позивач задекларував, як платник єдиного податку ІІ групи, отриманні від здійснення господарської діяльності за вказані звітні періоди суми доходів, що підлягають оподаткуванню єдиним податком: за 2014 рік - 289 300 грн., за 2015 рік - 435 300 грн.

У період з 12.10.2017 по 20.10.2017 працівниками Головного управління ДФС у м. Києві проведено фактичну перевірку господарської одиниці ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , юридична адреса: АДРЕСА_1 ) - ветеринарної клініки «Чотири лапи», розташованої за адресою: м. Київ, вул. Драйзера, 8. За результатами такої перевірки контролюючим органом складено акт №59/26-15-42-03/2450903073 від 20.10.2017 (далі також - акт перевірки), де серед іншого зроблено висновок про порушення позивачем вимог пп. 2.6 гл. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637.

Вказаний акта перевірки від 20.10.2017 був підписаний ОСОБА_1 без зауважень та копія примірника акта перевірки ним отримана, про що свідчать відповідна розписка позивача у тексті такого акта.

Зокрема, на стор. 3 акта перевірки зафіксовано, що на момент перевірки в приміщенні клініки «Чотири лапи» ФОП ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність у сфері ветеринарної діяльності. ФОП ОСОБА_1 перебуває на спрощеній системі оподаткування як платник єдиного податку ІІ групи. На час перевірки ФОП ОСОБА_1 не надано книгу обліку доходів (для платників єдиного податку першої і другої групи та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість) за 2014 - 2015 роки. Відповідно до пояснень ФОП ОСОБА_1 ним не було оприбутковано готівку отриману від надання послуг за період 2014 - 2015 років на загальну суму 724 600 грн.

На підтвердження наведеної обставини представник відповідача у судовому засіданні 23.01.2018 разом з відзивом на позовну заяву, та окремо 30.01.2018 через канцелярію суду подав копію письмових пояснень ОСОБА_1 від 19.10.2017, адресованих в.о. заступника начальника ГУ ДФС у м. Києві. Зокрема, у тексті цих пояснень ОСОБА_1 зазначив наступне: «на час перевірки відсутня книга обліку доходів для платника єдиного податку ІІ групи, в якій відображено рух готівкових коштів за 2014 рік в сумі 289300 грн., за 2015 рік 435 300 грн. в зв`язку з тим, що була знищена собакою у 2016 році». Крім того, у поясненнях було вказано про написання таких власноруч, без здійснення тиску зі сторони працівників ГУ ДФС у м. Києві.

02.11.2017 ГУ ДФС у м. Києві на підставі цього акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення форми «С» за №0022124203, яким до ФОП ОСОБА_1 у зв`язку з порушенням пп. 2.6 гл. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, та згідно ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 №436/95 застосувало фінансову санкцію у вигляді штрафу у розмірі 3 623 300 грн. (що становить п`ятикратний розмір від суми неоприбуткування 724 600 грн.).

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою визначає про ведення касових операцій у національній валюті України, затверджене Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 (далі - Положення №637), згідно з пунктом 1.2 якого оприбуткування готівки це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму їх фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Згідно п. 1.2 гл. 1 Положення №637, оприбуткуванням готівки є проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

При цьому, під «книгою обліку доходів і витрат» в п. 1.2 гл. 1 Положення №638 розуміють документ установленої форми, що застосовується відповідно до законодавства України для відображення руху готівки. Форму відповідної книги обліку доходів і витрат установлено Державною податковою адміністрацією України.

Пункт 2.6 Положення № 637 передбачає, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Підприємствам, яким Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Поряд з цим, нормами ст. 177 Податкового кодексу України визначено, що оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем, який обрав іншу систему оподаткування доходів від провадження господарської діяльності, здійснюється за правилами, встановленими цим Кодексом.

Фізичні особи - підприємці зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

У період 2014 - 2015 років діяли накази Міністерства фінансів України від 15.12.2011 №1637 (втратив чинність 28.07.2015) та від 19.06.2015 №567 (нині чинний), якими були затверджені форм книги обліку доходів і книги обліку доходів і витрат, а також визначено порядки їх ведення. Зокрема, для платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість була затверджена форма книги обліку доходів.

За змістом п. 1, 4 і 5 Порядків ведення такої книги обліку, передбачалось, що фізичні особи - підприємці, що обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку першої і другої груп, а також платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість (далі - платник податку), ведуть книгу обліку доходів (далі - Книга), у якій щоденно, за підсумками робочого дня, відображають отримані доходи.

У Книзі відображається фактично отримана сума доходу від провадження діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік. У разі необхідності реєстрації нової Книги протягом податкового (звітного) періоду записи в ній продовжуються наростаючим підсумком, а попередня Книга залишається у платника податку.

Записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, зокрема кошти, що надійшли на поточний рахунок платника податку та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, фактично безоплатно отримано товари (роботи, послуги).

Також п. 7 і 8 цих Порядків визначено, що дані Книги використовуються платником податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку. Книга зберігається у платника податку протягом 3 років після виконання останнього запису.

Відповідно до абз. 3 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 №436/95 встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, - зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

В тексті своєї позовної заяви позивач пояснив, що відсутність у нього можливості надати книгу обліку доходів за період 2014 - 2015 років під час перевірки була зумовлена обставиною знищення такої книги собакою. На підтвердження факту знищення книги обліку доходів представником позивача у судовому засіданні 23.01.2018 були надані: копія акту про пошкодження документів від 28.09.2016, підписаного ОСОБА_1 , та ще двома працівниками ветеринарної клініки; копія пояснювальної записки ОСОБА_2 від 28.09.2016 про обставини пошкодження собакою документів (амбулаторного журналу, журналу обліку біологічних препаратів, книги обліку доходів). Зі змісту цих рукописних документів вбачається, що у вересні 2016 року внаслідок недбалості практиканта ОСОБА_2 , яка проходила практику у ветеринарній клініці, собака, що перебував на стаціонарному лікуванні і цій же клініці пошкодив книгу обліку доходів та інші документи (амбулаторний журнал, журнал обліку біологічних препаратів).

24.04.2018 позивач подав до канцелярії суду оригінал книги обліку доходів і витрат, яку ведуть громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності протягом календарного року, за формою додатку 10 до Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 21.04.1993 №12, з ознаками пошкодження (а саме: обкладинка та більшість сторінок надірвані у різних місцях). Неможливість надання цього документального доказу разом з позовною заявою позивач пояснив тим, що вказана книга була випадково виявлена ним пізніше - під час проведеної ним ревізії власної діловодної документації. Документальні докази направлення копії такої книги обліку доходів на адресу відповідача позивач до суду не подав.

Згідно з положеннями ч. 9 ст. 79 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, якщо обсяг наданих стороною доказів є надмірним, то вони не надсилаються в обов`язковому порядку іншому учасниками при поданні таких доказів до суду.

Виходячи зі змісту наведеної норми, пояснень позивача та обсягу наданого документального доказу (99 сторінок) суд дійшов висновку про можливість його прийняття до розгляду під час вирішення позову по суті.

Оглянувши дану книгу обліку суд встановив, що вона зареєстрована у податковому органі та містить відповідні записи (про періоди обліку та суми отриманої виручки) за період починаючи з 18.11.2008 по 31.07.2016. За даними цієї книги обліку доходів і витрат сукупні розмір виручки (доходу) підприємця за 2014 - 2015 роки становив 724 600 грн. (в т.ч. 289 300 грн. за 2014 рік та 435 300 грн. за 2015 рік).

На думку суду вказана книга обліку доходів і витрат є належним і допустимим документом, що засвідчує обставини оприбуткування позивачем готівкових коштів на загальну суму 724 600 грн., отриманих ним упродовж 2014 та 2015 роки від здійснення підприємницької діяльності у сфері ветеринарної діяльності. У зв`язку з цим суд вважає, що висновки акта фактичної перевірки про порушення позивачем норм п. 2.6 гл. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України спростовуються документально.

Що стосується посилання контролюючого органу на п. 44.5 ст. 44 ПК України, то суд відхиляє їх як безпідставні з наступних мотивів.

За змістом норм п.п. 44.1, 44.5 і 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

При цьому, за незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, ст. 121 ПК України визначена відповідальність у вигляді штрафу.

Проаналізувавши текст акта перевірки суд не виявив у ньому висновку про порушення позивачем норм ст. 44 ПК України. Документальні докази застосування контролюючим органом до ФОП ОСОБА_1 фінансових санкцій за незбереження та/або ненадання до перевірки книги обліку сторони до суду не подали.

Крім того, за результатами проведеної фактичної перевірки правильність та достовірність обрахованих позивачем показників сум виручки (доходів) за 2014 - 2015 роки, що стали об`єктом оподаткування, контролюючим органом не заперечувались, а тому суд вважає, що норми п. 44.5 ст. 44 ПК України не підлягають застосуванню у межах спірних правовідносин.

Таким чином, беручи до уваги вищенаведене у сукупності, суд приходить до висновку про відсутність у відповідача правових підстав для притягнення позивача до відповідальності за неоприбуткування готівкових коштів на підставі абз. 3 ст. 1 Указу Президента України, та, як наслідок, - про протиправність прийнятого ГУ ДФС у м. Києві податкового повідомлення-рішення від 02.11.2017 №0022124203.

Частиною другою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Наявною у матеріалах справи квитанцією від 10.11.2017 №3_12 підтверджено, що ОСОБА_1 під час звернення до суду із цим позовом сплатив судовий збір у розмірі 8 000 грн. Відтак, суд вказує про присудження на користь позивача судових витрат по сплаті судового збору у зазначеній сумі за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) до Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про скасування податкового повідомлення-рішення від 02.11.2017 №0022124203 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 02.11.2017 №00222124203.

Присудити здійснені ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 8 000 грн. (вісім тисяч гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок