Рішення № 84132219, 10.09.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2019 року справа № 580/2513/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гайдаш В.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною відмову відповідача у перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 4 по 31 грудня 2018 року;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 4 по 31 грудня 2018 року відповідно до довідки територіального управління ДСА України у Черкаській області від 13 грудня 2018 року №21/к-10.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 14.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно перерахунок щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці зроблено з 01.01.2019, а не з 04.12.2018. Вважає, що посилання відповідача на положення Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1, суперечить нормам Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідач позов не визнав, надав до суду письмовий відзив в якому зазначив, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться з 1 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінились розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою, а тому перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації в Черкаській області від 13.12.2018 №1966-04/18 проведений з 01.01.2019. Крім того, вказує, що органи Пенсійного фонду України мають виключне право на підрахунок та виплату пенсії.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є суддею у відставці, з 01.10.2016 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 86% суддівської винагороди.

У зв`язку з підвищенням грошового утримання, позивач звернувся до відповідача із заявою від 14.12.2018 до якої надав довідку Територіального управління Державної судової адміністрації в Черкаській області від 13.12.2018 №1966-04/18 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 04.12.2018, для проведення перерахунку його щомісячного грошового утримання, однак відповідач повідомив, що відповідно до пункту 4 розділу ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача, на підставі поданої ним 14.12.2018 заяви, проведено з 01.01.2019.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає що відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 25 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02.06.2016 №1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу. В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№41 - 45, ст. 529; 2015 р., №№18 - 20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Згідно із статтею 141 Закону України від 07.07.2010 №2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів (у редакції Закону України від 12.02.2015 №192-VІІІ «Про забезпечення права на справедливий суд» та Рішення Конституційного суду України від 08.06.2016 у справі №4-рп/2016), у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Аналогічні приписи встановлені в статті 142 Закону України від 02.06.2016 №1402-VІІІ Про судоустрій і статус суддів, який набрав чинності 30.09.2016 та діє на теперішній час.

Отже, за приписами наведених норм правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

Абзацом другим пункту 3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VІІІ установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.

04.12.2018 Конституційним Судом прийнято Рішення №11-р/2018, згідно якого визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини третьої статті 133 Закону України від 07.07.2010 №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції Закону України від 12.02.2015 №192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд»). Це положення підлягає застосуванню у його первинній редакції, а саме: «Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 01.01.2011 - 6 мінімальних заробітних плат; з 01.01.2012 - 8 мінімальних заробітних плат; з 01.01.2013 - 10 мінімальних заробітних плат; з 01.01.2014 - 12 мінімальних заробітних плат; з 01.01.2015 - 15 мінімальних заробітних плат».

Також, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини десятої статті 133 Закону України від 07.07.2010 №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції Закону України від 12.02.2015 №192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд»), згідно якого «суддя, який не здійснює правосуддя (крім випадків тимчасової непрацездатності, перебування судді у щорічній оплачуваній відпустці), не має права на отримання доплат до посадового окладу», для цілей застосування окремих положень Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» зі змінами.

В частині третій резолютивної частини рішення також вказано, що положення частин третьої та десятої статті 133 Закону України від 07.07.2010 №2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції Закону України від 12.02.2015 №192-VІII «Про забезпечення права на справедливий суд»), які визнані неконституційними пунктами 1, 2 резолютивної частини цього Рішення, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Конституційний суд України у даному рішенні відновив права на отримання посадового окладу у розмірі 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб з 01.01.2015, а також зазначив, що положення частини третьої статті 133 Закону №2453 (у редакції Закону №192) звужує зміст та обсяг гарантій незалежності суддів у частині зменшення гарантованого розміру винагороди судді, створює загрозу для незалежності як судді, так і судової влади в цілому, а також передумови для впливу на суддю через розмір його матеріального забезпечення. Таким чином, положення частини третьої статті 133 Закону №2453 (у редакції Закону №192) суперечить частинам першій та другій статті 26 Конституції України.

Також Конституційний Суд вказав, що якщо позбавлення судді права на отримання доплат до посадового окладу може бути визнане доцільним та виправданим, зокрема, у випадку притягнення його до кримінальної чи дисциплінарної відповідальності, наслідком якого є відсторонення судді від посади чи від здійснення правосуддя, то позбавлення судді цього права, коли він не здійснює правосуддя через обставини, що не залежать від нього особисто або не обумовлені його поведінкою, як випливає зі змісту положення частини десятої статті 133 Закону №2453 (у редакції Закону №192), є несправедливим, невиправданим та необґрунтованим.

Таким чином, суд зазначає, що відповідно до вищевказаного рішення Конституційного суду України зміна розміру складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою, мала місце саме 04.12.2018 та саме з цієї дати настає необхідність у проведенні перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

При цьому, суд вважає помилковим трактування відповідачем пункту 4 Розділу ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою Пенсійного Фонду України від 25.01.2008 № 3-1, та, як наслідок, визначення періоду, за який підлягає перерахунку раніше призначене щомісячне довічне грошове утримання.

Відповідно до цього пункту передбачено, що перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.

Тобто, положення вказаного нормативного акту визначають період, в якому має бути здійснено відповідний перерахунок, що помилково ототожнюється відповідачем з періодом, за який може бути здійснений такий перерахунок. Слід наголосити, що дата, з якої у відповідача виник обов`язок здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача в даному випадку, не є тотожним поняттям з датою, з якої позивач набув право на такий перерахунок, а Законом України «Про судоустрій та статус суддів» не передбачено перерахунок довічного грошового утримання судді з наступного місяця, за місяцем, в якому змінились складові суддівської винагороди. Закон має вищу юридичну силу, тому норми Порядку № 3-1 не можуть його змінювати.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем протиправно не здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 04.12.2018 по 31.12.2018 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації в Черкаській області від 13.12.2018 №1966-04/18.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до повного задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 за період з 04.12.2018 по 31.12.2018 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації в Черкаській області від 13.12.2018 №1966-04/18.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 за період з 04.12.2018 по 31.12.2018 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації в Черкаській області від 13.12.2018 №1966-04/18, з урахуванням фактично проведених за даний період виплат.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.А. Гайдаш