Рішення № 84132176, 28.08.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2019 року справа № 823/994/17

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кульчицького С.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Зачепи Х.В.,

представника позивача ОСОБА_2 - за ордером,

представника відповідача Русенко А.Ю. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження, в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 12.06.2017 №16819-13.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 31.07.2017, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2017 адміністративний позов задоволено повністю.

За наслідками часткового задоволення касаційної скарги відповідача постановою Верховного Суду від 25.02.2019 постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 31.07.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2017 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вказана адміністративна справа надійшла до Черкаського окружного адміністративного суду 26.06.2019. Ухвалою від 01.07.2019 призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Судове засідання щодо розгляду справи по суті призначено на 28.08.2019 об 11 год. 00 хв.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити повністю з підстав викладених у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях від 31.07.2019.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала повністю, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позов від 22.07.2019, додаткових письмових поясненнях по справі від 06.08.2019, 16.08.2019, 20.08.2019.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

З матеріалів справи судом встановлено та визнається сторонами, що позивач є власником нерухомого майна, загальною площею 7462,1 кв.м.

У зв`язку із наявністю у позивача об`єктів нерухомого майна відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.06.2017 № 16819-13 про збільшення податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік в сумі 102 827 грн 74 коп.

ОСОБА_1 , вважаючи вказане рішення протиправним, звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.06.2017 № 16819-13 про збільшення податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік в сумі 102 827 грн 74 коп.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 31.07.2017, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2017, адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення від 12.06.2017 № 16819-13.

За змістом вказаних судових рішень у даній адміністративній справі суди виходили з того, що контролюючий орган визначив суми податкового зобов`язання із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки виходячи зі ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, встановленої пунктом 6.2 Положення у редакції рішення Черкаської міської ради від 28.01.2016 (1 відсоток розміру мінімальної заробітної плати станом на 1 січня звітного (податкового) року - 13 грн 78 коп.). Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 06.09.2015 по справі № 712/2617/16-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2016, які залишені без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.06.2017, визнано п.6.2 Положення "Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території м.Черкаси", затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 28.01.2016 недійсним та нечинним - таким, що не набрав чинності з 01.01.2016. Відтак, суди прийшли до висновку про неправомірність застосування вказаної ставки податку з огляду на визнання недійсним та нечинним п. 6.2 Положення у судовому порядку.

Не погоджуючись із судовими рішеннями Черкаського окружного адміністративного суду та Київського апеляційного адміністративного суду у даній справі відповідач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій вказав, що незважаючи на скасування у судовому порядку пункту 6.2 Положення "Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території м. Черкаси", затвердженого рішенням Черкаської місткої ради від 28.01.2016 позивач, зобов`язаний був сплачувати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у відповідності до норм ст. 266 ПК України за ставками, встановленими рішенням Черкаської міської ради від 25.06.2015 № 2-1312, оскільки є власником нерухомого майна.

Постановою Верховного Суду від 25.04.2019, касаційну скаргу Головного управління ДФС у Черкаській області задоволено частково, скасовано постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 31.07.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2017, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалюючи вказану постанову у даній справі, Верховний Суд вказав, що встановивши обставини визнання у судовому порядку недійсним та нечинним пункту 6.2 Положення, суди однак не звернули увагу на те, що при визначенні суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки підлягала застосуванню ставка цього податку, яка була визначена у попередній редакції Положення. Як вказує відповідач у своїй касаційній скарзі - 0,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати станом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв.метр бази оподаткування. Судами при вирішенні спору не було враховано, що визнання недійсним нормативно-правового акта має наслідком не тільки недійсність з дати, указаній у резолютивній частині судового рішення, але й відновлення дії змінених норм Положення у попередній редакції, що випливає із логіки нормативного регулювання. Однак обставини щодо ставки податку, який діяв до прийняття рішення Черкаської міської ради від 28.01.2016 судами попередніх інстанцій не було встановлено. Тоді як вказані обставини входять до предмету доказування при вирішення вказаного спору. Неправильність визначення контролюючим органом ставки податку, зокрема і у випадку застосування положень нормативного акту, який визнаний недійсним у судовому порядку, свідчить про неправомірність такого податкового повідомлення-рішення, однак лише у частині суми такого податкового зобов`язання. При цьому за встановлення обставин про дійсну ставку податку, суди не позбавлені можливості виділення з загальної суми податкового зобов`язання, визначеного спірними податковими повідомленнями-рішеннями, сум податкового зобов`язання нарахованого правомірно.

Враховуючи, що згідно з ч. 5 ст. 353 Кодексу адміністративного судочинства України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

01.01.2015 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 № 71-VIII (далі - Закон № 71-VIII), яким, зокрема, викладено в новій редакції ст. 266 ПК України та введено новий податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 ст. 266 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення відносин, з приводу прав і обов`язків у яких виник спір) платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно з підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 цієї статті об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Базою оподаткування, у відповідності до підпункту 266.3.1 пункту 266.3 цієї статті, є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 ст. 266 цього Кодексу встановлено, що ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 2 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (підпункт 266.6.1 пункту 266.6 ст. 266 ПК України).

Пунктом 4 Прикінцевих положень Закону № 71-VIII рекомендовано органам місцевого самоврядування: у місячний термін з дня опублікування цього Закону переглянути рішення щодо встановлення на 2015 рік податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об`єктів житлової нерухомості, а також прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2015 році податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об`єктів нежитлової нерухомості, податку на майно (в частині транспортного податку) та акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Установлено, що в 2015 році до рішень місцевих рад про встановлення місцевих податків на 2015 рік не застосовуються вимоги, встановлені Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

На виконання цих норм Черкаською міською радою прийнято рішення від 25.06.2015 № 2-1312, яким затверджено Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території м. Черкаси (далі - Положення), яким ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки встановлено у 0,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати станом на 1 січня звітного року за 1 кв.м бази оподаткування.

Законом України від 24.12.2015 № 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" (далі - Закон № 909-VIII) внесено зміни до статті 266 ПК, які набрали чинності з 1 січня 2016 року.

Пунктом 4 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону № 909-VIII визначено, що в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України та Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Пунктом 7 розділу ІІ "Прикінцеві положення" наведеного Закону рекомендовано органам місцевого самоврядування у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом переглянути прийняті на 2016 рік рішення щодо встановлення місцевих податків і зборів, визначених статтею 10 Податкового кодексу України.

На виконання вказаних норм Черкаською міською радою 28.01.2016 прийнято рішення № 2-136 (далі - Рішення від 28.01.2016), яким, внесено зміни до рішення від 25.06.2015 № 2-1312 та викладено Положення у новій редакції, пунктом 6.2 якого ставка податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються у розмірі 1 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного(податкового) року, за 1 кв.метр бази оподаткування.

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 06.09.2015 по справі № 712/2617/16-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2016, які залишені без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.06.2017, визнано п.6.2 Положення "Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території м.Черкаси", затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 28.01.2016 недійсним та нечинним - таким, що не набрав чинності з 01.01.2016.

Як вбачається з матеріалів справи та визнається сторонами, відповідачем суми податкового зобов`язання із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначені спірним податковим повідомленням-рішенням виходячи зі ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, встановленої пунктом 6.2 Положення у редакції рішення Черкаської міської ради від 28.01.2016 (1 відсоток розміру мінімальної заробітної плати станом на 1 січня звітного (податкового) року - 13 грн 78 коп.).

Відтак застосуванню до спірних правовідносин підлягає попередня редакція нормативно-правового акта.

Рішенням Черкаської міської ради від 25.06.2015 № 2-1312 "Про затвердження Положення та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси" встановлено ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, яка дорівнює 0,5 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" установлено у 2016 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1січня - 1 373 грн 00 коп., отже ставка податку на нерухоме майно за 1 кв. м. бази оподаткування у 2016 році становить 6 грн 89 коп. (1 373 грн 00 коп. х 0,5% = 6 грн 89 коп.).

Отже сума податкового зобов`язання позивача із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у 2016 році виходячи зі ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки встановленої рішенням Черкаської міської ради від 25.06.2015 № 2-1312 становить 51 413 грн 387 коп. (7 462, 1 кв.м. (площа нерухомого майна) х 6 грн 89 коп. (ставка податку) = 51 413 грн 387 коп.).

При вирішенні спору суд також бере до уваги, що податковим повідомленням-рішенням від 02.07.2018 № 16819-13-2016 Головного управління ДФС у Черкаській області визначено суму податкового зобов`язання позивача з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік у сумі 51 413 грн 87 коп. Вказане рішення було винесено відповідачем у зв`язку з тим, що на час його прийняття податкове повідомлення-рішення від 12.06.2017 №16819-13 вважалось відкликаним (скасованим).

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16.10.2018 у справі № 2340/3248/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.01.2019 визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області від 02.07.2018 року № 16819-13-2016, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2016 рік, у сумі 51 413 грн 87 коп.

Таким чином, враховуючи встановлені вище обставини, та беручи до уваги, що згідно з висновком Верховного Суду викладеним у постанові від 25.04.2019 у даній справі, суд не позбавлений можливості виділення із загальної суми податкового зобов`язання, визначеного спірним податковим повідомленням-рішенням, сум податкового зобов`язання нарахованого правомірно, суд висновує, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 12.06.2017 №16819-13 в частині податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки за 2016 рік у сумі 51 413 грн 87 коп. (102 827 грн 74 коп. (сума податкового зобов`язання визначеного податковим повідомленням-рішенням від 12.06.2017 №16819-13) - 51 413 грн 87 коп. (сума податкового зобов`язання нарахованого правомірно).

При цьому суд відхиляє як безпідставні доводи сторони позивача щодо необхідності застосування у спірних правовідносинах висновків Верховного Суду у справах № 823/1272/17 та № 826/285/15 з огляду на таке.

Згідно з правовими висновками, що містяться у постановах Верховного Суду у вказаних справах прийняття чи не прийняття податкового повідомлення-рішення за результатами перевірки є виключною компетенцією (дискреційними повноваженнями) контролюючого органу, а тому суд не може втрутитись у внутрішню компетенцію такого органу, суд може лише надати оцінку правомірності такого податкового повідомлення-рішення у разі його прийняття.

Так, за змістом судових рішень у справах № 823/1272/17 та № 826/285/15 одними із позовних вимог позивачів у вказаних справах було визнання протиправною бездіяльності контролюючого органу щодо невинесення та ненадіслання (невручення) платнику податків податкових повідомлень-рішень.

Водночас предметом нового судового розгляду даної справи є встановлення суми неправомірно нарахованого податкового зобов`язання, визначеного спірним повідомленням-рішенням.

Частиною 5 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Відтак, враховуючи підстави та предмет спору у даній справі, а також відмінність обставин, що підлягають судовому розгляду у даній справі тим, що були предметом дослідження судами у справах № 823/1272/17 та № 826/285/15, суд висновує про відсутність правових підстав для застосування правових висновків викладених у постановах Верховним Судом при розгляді зазначених справ.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи викладене, керуючись висновками і мотивами Верховного Суду викладеними у постанові від 25.04.2019 у даній справі, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Щодо вимоги позивача стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Черкаській області на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 2 000 грн 00 коп. суд зазначає, що ні при первісному розгляду справи в першій інстанції, ні під час нового розгляду справи доказів понесення позивачем витрат на правову допомогу у розмірі 2 000 грн 00 коп. суду надано не було, відтак у суду відсутні правові підстави для розподілу судових витрат у цій частині.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 14, 72, 76 - 79, 90, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 39392109) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 12.06.2017 №16819-13 в частині податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік у сумі 51 413 (п`ятдесят одна тисяча чотириста тринадцять) грн 87 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Черкаській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у сумі 514 (п`ятсот чотирнадцять) грн 14 коп.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 09.09.2019.

Суддя С.О. Кульчицький