Ухвала суду № 84132142, 09.09.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

09 вересня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/825/19-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лелюка О.П.,

за участю:

секретаря судового засідання Кіщук О.І.,

представників позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,

представника відповідача Марараша М.П.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області про залишення позову без розгляду у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області про визнання протиправним і скасування наказу та стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

18 липня 2019 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області про визнання протиправним і скасування наказу та стягнення моральної шкоди.

Позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ від 14 червня 2019 року №348/4 про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_3 , завідувача сектору судової роботи та міжнародного співробітництва Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області;

- стягнути з Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 100000 грн.

Ухвалою суду від 22 липня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у даній справі; задоволено клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання; встановлено відповідачу строк для подання відзиву.

02 серпня 2019 року до суду від відповідача надійшов відзив та клопотання про залишення позову без розгляду, до якого додано завірену копію «Журналу видачі під розписку належним чином завірених копій наказів про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження та ознайомлення з відповідним наказом». В обґрунтування клопотання зазначено, що із оскаржуваним наказом позивач була ознайомлена в день його прийняття - 14 червня 2019 року. Однак, до суду з позовом про його оскарження звернулась лише 18 липня 2019 року, тобто з пропуском десятиденного строку для його оскарження, встановленого статтею 78 Закону України «Про державну службу».

В підготовчому судовому засіданні 09 вересня 2019 року представник відповідача підтримав вказане клопотання та просив суд залишити даний позов без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду на підставі частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представники позивача щодо задоволення клопотання Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області про залишення позову без розгляду заперечували та просили суд відмовити в його задоволенні. Водночас вказали, що позивачем не пропущений строк звернення до суду з позовом про оскарження наказу від 14 червня 2019 року №348/4 про накладення дисциплінарного стягнення, оскільки такий строк становить три місяці відповідно до частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України. Відтак, на думку представників позивача, оскільки позивач ознайомилась із оскаржуваним наказом 14 червня 2019 року, а до суду з позовом про його оскарження звернулась 18 липня 2019 року, то нею дотримано тримісячний строк, встановлений частиною першою статті 233 Кодексу законів про працю України.

Розглянувши подане відповідачем клопотання, заслухавши пояснення осіб, які з`явились в підготовче судове засідання, та перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 14 червня 2019 року Головним територіальним управлінням юстиції у Чернівецькій області прийнято наказ №348/4 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_3 », згідно якого ОСОБА_3 , завідувачу сектору судової роботи та міжнародного співробітництва Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, оголошено догану.

Із вказаним наказом ОСОБА_3 була ознайомлена під підпис 14 червня 2019 року згідно відомостей Журналу видачі під розписку належним чином завірених копій наказів про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження та ознайомлення з відповідним наказом.

18 липня 2019 року ОСОБА_3 звернулась до адміністративного суду з позовом, підписаним її представником ОСОБА_1 , про оскарження наказу від 14 червня 2019 року №348/4 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_3 ».

Наведені обставини визнавались представниками сторін у підготовчому судовому засіданні.

Вирішуючи подане відповідачем клопотання, суд звертає увагу на те, що строки звернення до адміністративного суду передбачені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до частин першої, другої, третьої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно частини п`ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

При цьому варто зазначити, що дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди при розгляді справ застосовують практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду за своєю суттю не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і шляхом встановлення строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс та інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Крім цього, згідно правової позиції Конституційного Суду України, наведеної у рішенні від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011, наявність законодавчо встановленого строку на звернення до суду не слід розглядати як обмеження права на судовий захист - законодавець в такий спосіб лише встановлює часові межі реалізації такого права.

Таким чином, з аналізу наведених вище норм процесуального права вбачається, що для звернення до адміністративного суду у справах щодо проходження громадянином державної, тобто публічної, служби встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Указаний висновок відповідає позиції Верховного Суду в аналогічних правовідносинах. Так, зокрема, у постанові від 05 червня 2019 року у справі 817/1087/18 зроблено такий висновок: «Отже, при обчисленні строку звернення до суду з позовом у справі щодо оскарження рішення про накладення дисциплінарного стягнення на державного службовця підлягає застосуванню частина п`ята статті 122 КАС України» (пункт 28 судового рішення).

Враховуючи викладене, твердження як відповідача про застосування статті 78 Закону України «Про державну службу», так і представників позивача щодо тримісячного строку звернення до суду, встановленого частиною першою статті 233 Кодексу законів про працю України, є помилковими та ґрунтуються на неправильному застосуванні норм права при вирішенні питання дотримання позивачем строку звернення до суду з даним позовом.

Відносно указаних тверджень представників сторін суд додатково вважає за доцільне зазначити, що згідно зі статтею 78 Закону України «Про державну службу» рішення про накладення дисциплінарного стягнення може бути оскаржено державними службовцями категорії "А" до суду, а категорій "Б" і "В" - до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, або до суду. Скарга подається протягом 10 календарних днів після одержання державним службовцем копії наказу (розпорядження) про накладення дисциплінарного стягнення.

Відповідно до частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Отже, аналіз статті 78 Закону України «Про державну службу» свідчить про те, що встановлений нею десятиденний строк для оскарження рішення суб`єкта призначення про накладення дисциплінарного стягнення стосується саме оскарження такого рішення до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Натомість указана норма не встановлює спеціального строку звернення до адміністративного суду для відповідних суб`єктів.

Щодо положень, наведених у частині першій статті 233 Кодексу законів про працю України, то вони є загальними та стосуються працівників при їх зверненні до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду з заявою про вирішення трудового спору, а не осіб, які проходять публічну службу, при їх зверненні з позовом до адміністративного суду, що має місце в даному випадку.

Як вбачається з наявних у справі матеріалів, позивач проходила державну службу на посаді завідувача сектору судової роботи та міжнародного співробітництва Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, під час проходження якої її притягнуто до дисциплінарної відповідальності шляхом накладення дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани наказом від 14 червня 2019 року №348/4, з яким вона була ознайомлена того ж дня - 14 червня 2019 року.

Відтак, у разі незгоди з наказом від 14 червня 2019 року №348/4 ОСОБА_3 мала право на звернення до адміністративного суду з відповідним позовом, не порушуючи строк звернення, протягом місяця - з 15 червня 2019 року по 15 липня 2019 року.

Однак, до Чернівецького окружного адміністративного суду з даним позовом ОСОБА_3 звернулась лише 18 липня 2019 року, тобто з пропуском місячного строку, встановленого частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач у позові та її представники в підготовчому судовому засіданні 09 вересня 2019 року не заявляли про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з даним позовом. Відповідно, причин, які зумовили пропуск строку звернення до суду, не повідомили.

При цьому, як зазначено вище, в підготовчому судовому засіданні на запитання суду представники ОСОБА_3 наголосили на тому, що позивачем не пропущено строк звернення до суду з цим позовом (такий, на їх думку, подано до суду в межах тримісячного строку, передбаченого частиною першою статті 233 Кодексу законів про працю України).

Відповідно до частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Таким чином, наведеними нормами визначено обов`язок суду залишати позовну заяву без розгляду у разі встановлення після відкриття провадження у справі факту пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду і не заявлення позивачем про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Оскільки факт пропуску ОСОБА_3 строку звернення до адміністративного суду з даним позовом виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач (її представники) не заявляла про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, то наявні безумовні підстави для залишення позовної заяви ОСОБА_3 без розгляду.

Відтак, подане відповідачем клопотання підлягає задоволенню.

Пунктом 1 частини другої статті 183 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Також суд додатково звертає увагу позивача на те, що згідно пункту 4 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Отже, у разі звернення позивача з клопотанням про повернення судового збору, сплаченого за подання даного позову, такий буде повернений заявнику.

З огляду на викладене та керуючись статтями 122, 123, 180, 183, 240, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

1.Клопотання Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області про залишення позову без розгляду задовольнити.

2.Позовну заяву ОСОБА_3 до Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області про визнання протиправним і скасування наказу та стягнення моральної шкоди залишити без розгляду.

3.Роз`яснити, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Апеляційну скаргу на дану ухвалу може бути подано до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Ухвала у повному обсязі складена 10 вересня 2019 року.

Суддя Лелюк О.П.