Рішення № 84131601, 10.09.2019, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/2538/18

Провадження №2/477/226/19

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2019 року м. Миколаїв

Жовтневий районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Козаченка Р.В.,

із секретарем судового засідання - Бітюковою С.В.,

без участі сторін,

розглянувши в м. Миколаєві у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Жовтневого районного суду Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про захист права власності на землю з приводу ухвалення додаткового рішення,

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду первісно із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (далі - ГУ Держгеокадастр), в якому вказувала про наступне порушення свого права власності на землю.

Вона є власником земельної ділянки, площею 2,0 га, кадастровий номер 4823381700:07:000:0813, призначеної для ведення особистого селянського господарства, розташованої в межах території Коларівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області, на підтвердження чого їй було оформлено та видано 15 жовтня 2009 року державний акт серії ЯЖ № 866666. Після того як набрав чинності Закону України "Про державний земельний кадастр" вона звернулася у серпні 2018 року до Вітовського районного відділу Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області для внесення відомостей відносно її ділянки до Державного земельного кадастру. Однак рішенням цього реєстратора від 06 серпня 2018 року їй було відмовлено у вчиненні такої дії, так як на місці її ділянки знаходяться дві інші ділянки з кадастровими номерами: 4823381700:07:000 :1012 та 4823381700: 07:000: 1013, які, як потім вона з`ясувала, були виділені для такої ж мети у власність громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Посилаючись на те, що правомірно, раніше за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , набула право власності на земельну ділянку, тому набуття іншими громадянами права власності на ту ж ділянку є незаконним, тому просила:

- визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру № 14-4146/14-16-СГ від 11 травня 2016 року про надання дозволу ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність;

- визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру № 14-6238/14-17-СГ від 15 травня 2017 року про надання дозволу ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність;

- визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру № 3753/0/14-18-СГ від 13 червня 2018 року про затвердження проекту землеустрою земельної ділянки кадастровий номеру;

- визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру № 4252/0/14-18-СГ від 03 липня 2018 року про затвердження проекту землеустрою земельної ділянки у власність кадастровий номер.

Рішення суду від 27 серпня 2019 року позов задоволено повністю. При постановленні рішення судом було визначено, що питання про розподіл судових витрат суд вирішить в окремому засіданні.

Суд, перевіривши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Відповідно п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України у резолютивній частині рішення зазначаються також про розподіл судових витрат.

Крім того в п. 5 ч. 7 цієї статті передбачено, що у разі необхідності, у резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дату, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру понесених нею судових витрат.

Також. п. 3 ч. 1 ст. 270 передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Позов був поданий ОСОБА_1 і в ньому до відповідача висунуто чотири зазначені вимоги.

Всього за подання позову сплачено позивачем судовий збір в загальній сумі 2819 грн. 20 коп., тобто по 704 грн. 80 коп. за кожною вимогою. Тобто в повному розмірі за всіма вимогами немайнового характеру в розмір на час подання позову.

Крім того, за подання заяви про забезпечення позову, яка була задоволена, вона сплатила судовий збір в розмірі 352 грн. 40 коп.

Тобто всього нею сплачено судовий збір в розмірі 3171 грн. 60 коп.

Також, позивачка понесла судові витрати на правничу допомогу в розмірі 9000 грн., які були підтверджені належними документами: договором про надання цих послуг, актом виконаних робіт, копіями прибутових касових ордерів, копією книги обліку доходів.

За загальним правилом судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України).

З врахуванням задоволення всіх вимог позивачки понесені нею судові витрати покладаються на відповідачів, однак враховуючи, що вимоги за своєю правовою та функціональною суттю стосувалися оскарження дії та актів державного органу, то суд вважає необхідним покласти ї повністю на цей орган, тобто ГУ Держгеокадастру.

З врахуванням викладеного, керуючись ст. т. 141, 258, 259, 263-265, 370 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Ухвалити в справі додаткове рішення щодо розподілу судових витрат.

Стягнути із Головного управління Держгеокадастру у Миколаївської області на користь ОСОБА_1 судові витрати в загальній сумі 12171 (дванадцять тисяч сто сімдесят одна) грн. 60 коп.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду через Жовтневий районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Р.В. Козаченко