Рішення № 84128511, 10.09.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2019 р. справа № 520/7030/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горшкової О.О. розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, під.2 поверх 3,м. Харків,61022) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ПФУ в Харківській області щодо неперерахування пенсії за матеріалами пенсійної справи та дії щодо відмови у проведенні ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) перерахунку пенсії з 25.04.2019 року відповідно до частини 3 ст.59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 11 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 25.04.2019р. №1-р(11)2019» обчисленої у п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року;

- зобов`язати Головне управління ПФУ в Харківській області (Держпром. З під.. 2 пов.. м. Харків. 61022. код ЄДРПОУ 14099344) провести ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), перерахунок та виплату з 25.04.2019 державної пенсії по інвалідності, що настала внаслідок захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, обчисленої у п`ятикратному розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.11 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року № 1- р(11)/2019;

- задовольнити клопотання та постановити окрему ухвалу стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення службовими особами відповідача.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 10.05.2019 року позивач звернувся до відповідача із письмовою заявою про проведення перерахунку та виплати пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. ГУ ПФУ в Харківській області листом від 26.06.2019 року №2095/З-14 відмовило ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", чим на думку позивача було порушено його право на отримання пенсії згідно чинного законодавства та його заяви від 10.05.2019 року на перерахунок пенсії.

Представник відповідача своїм правом на надання відзиву на позов не скористався, своєї правової позиції по справі не висловив.

У відповідності до приписів ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

У період з 27.08.2019 року по 09.09.2019 року суддя Горшкова О.О. перебувала у відпустці, тому рішення по справі вирішується в перший робочий день - 10.09.2019 року.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , виконував службові завдання і брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у відповідний період та є особою яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії та інвалідом війни 3 групи, захворювання якого пов`язаного з виконанням обов`язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області органі де отримував та отримує пенсію як інвалід війни 3 групи, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_2 .

Вкладкою НОМЕР_3 до посвідчення Серія НОМЕР_4 громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, підтверджується, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (категорія 1). Згідно Довідки МСЕК Сер 10 ААВ № 167384 ОСОБА_1 встановлена третя група інвалідності з 01.06.2012 року, безстроково, причина інвалідності - захворювання отримані під час виконання обов`язку військової служби під час ліквідації аварії на ЧАЕС.

Згідно довідки УМВС України в Харківській області №7/431 від 23.12.1999 року ОСОБА_1 з 4 березня 1989 року по 31 травня 1989 року безпосередньо виконував службові обов`язки з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження.

Довідкою МВС України в Київській області від 26.04.2019 року № 1192/109/12 підтверджено, що ОСОБА_1 залучався до заходів із ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у період з 4 березня 1989 року по 31 травня 1989 року.

10.05.2019 року позивач звернувся до відповідача із письмовою заявою про проведення перерахунку та виплати пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням проведених виплат з 25 квітня 2019 року.

Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області листом від 26.06.2019 року №2095/З-14, повідомило відповідача, що оскільки Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 №1-р(11)2019 не містить положень щодо порядку його виконання , управління звернулось до Міністерства соціальної політики України, яке повідомило що особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби, набудуть право на обчислення розміру пенсії відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та пункту 91 постанови КМУ від 23.11.2011 року №1210 після винесення відповідних змін до зазначених нормативно - правових актів, та стосовно можливості і доцільності призначення пенсії на умовах Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" запропоновано звернутись до Ізюмського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян ГУПФУ Харківської області.

Позивач, вбачаючи у зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом у судовому порядку.

По суті позовних вимог суд зазначає наступне.

Перевіряючи відповідність закону вчиненої владним суб`єктом у спірних правовідносинах управлінської дії, суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ пенсії особам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи умови, норми і порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і цим Законом.

Порядок дій територіальних органів ПФУ при розгляді та вирішенні заяв фізичних осіб - громадян з приводу зокрема переведення з одного виду пенсії на інший перерахунок пенсій визначений нормами Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ" від 30.01.2007 N 3-1 (далі Порядок N 3-1).

Так, відповідно до п.17 Порядку № 3-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії або про відмову в призначенні, переведенні з одного виду пенсії.

Рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії оформляється розпорядженням органу, що призначає пенсії.

Суд зазначає, що у спірних правовідносинах відповідач за передбаченими законом формою та процедурою рішення у формі протоколу не приймав, а надав відповідь листом.

Оскільки такого порядку управлінських дій для територіального органу ПФУ законом не передбачено, то суд вважає, що у спірних правовідносинах владним суб`єктом допущену протиправну бездіяльність, у зв`язку з чим звернення громадянина з приводу призначення пенсії у порядку ч.3 ст.59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" до теперішнього часу належним чином не вирішено.

Суд також зауважує, що у рішеннях по справах "Клас та інші проти Німеччини", "Фадєєва проти Росії", "Єрузалем проти Австрії" Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними ст.2 КАС України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Оскільки відповідач, у спірних правовідносинах рішення у формі протоколу (рішення) не приймав, а отже, відмови у призначенні пенсії не вчиняв, суд, виходячи зі змісту положень КАС України, не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах владний суб`єкт не забезпечив реалізацію управлінської функції, рішення встановленої форми та за передбаченою законодавством процедурою з приводу призначення пенсії не прийняв, а наданий за результатами розгляду громадянина лист у даному конкретному випадку не може бути кваліфікований судом як рішення владного суб`єкта про відмову у перерахунку пенсії.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тому, для ефективного захисту прав позивача, порушених бездіяльністю суб`єкта владних повноважень право позивача підлягає захисту у спосіб зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України прийняти письмове рішення за заявою ОСОБА_1 від 10.05.2019 року.

При цьому, відсутність факту вчиненої владним суб`єктом відмови з призначення пенсії зумовлює необхідність відмови у позові в цій частині вимог.

Керуючись ст.ст.246,257,258,263, 255,295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, під.2 поверх 3,м. Харків,61022) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України прийняти письмове рішення за заявою ОСОБА_1 від 10.05.2019 року.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Горшкова О.О.