Рішення № 84128456, 09.09.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1652/19

09 вересня 2019 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бонзер" про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Тернопільській області з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бонзер" про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку.

Позов Головне управління ДПС у Тернопільській області мотивує тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Бонзер" як платник податків відповідно до ст. 67 Конституції України, пп. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16, пункту 36.1 статті 36 Податкового Кодексу України зобов`язане сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених законодавством.

Згідно довідки про наявність податкового боргу за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі - 317 728,24грн. (основний платіж - 310 509,46грн., штрафні санкції - 7 218,78грн.) та з податку на прибуток приватних підприємств (основний платіж - 10494,00грн.).

Контролюючим органом здійснювались заходи на погашення заборгованості, а саме були виставлені інкасові доручення. Однак, зазначені інкасові доручення повернені без виконання. Тому, позивач просить суд накласти арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку Товариства з обмеженою відповідальністю «Бонзер».

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.07.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 21.08.2019 о 11:45 год. Відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

У строк встановлений судом відповідач відзиву на позовну заяву не направив.

Ухвалою від 21.08.2019 відкладено розгляд справи на 09.09.2019 о 09:30 год., у зв`язку із неявкою представника відповідача.

Представник позивача в судове засідання не прибув, направив на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі, в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

А також, 09.09.2019 представником позивача долучено до матеріалів справи клопотання про заміну сторони, а саме позивача Головне управління ДФС у Тернопільській області (код ЄДРПОУ 39403535) на його правонаступника - Головне управління ДПС у Тернопільській області (код ЄДРПОУ 43142763).

З метою виконання постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 року №537 “Про утворення територіальних органів Державної податкової служби” та керуючись наказом Державної фіскальної служби України від 31.07.2019 року №7-рг “Про реорганізацію головних управлінь у областях та м. Києві” Головним управлінням ДФС у Тернопільській області прийнято наказ №1473 від 01.08.2019 року “Про затвердження персонального складу комісії з реорганізації Головного управління ДФС у Тернопільській області” .

Так, відповідно до п.3 Наказу №1473 від 01.08.2019 року визначено строк проведення реорганізації ГУ ДФС у Тернопільській області - “три місяці з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи”. З огляду на що, виникає об`єктивна необхідність заміни сторони відповідача у даній справі правонаступником - Головним управління ДПС у Тернопільській області.

У зв`язку із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року №682-р “Питання Державної податкової служби”, ДПС України видала наказ від 28.08.2019 року №36 “Про початок діяльності Державної податкової служби України”.

Враховуючи, вимоги листа ДПС України від 28.082019 року №527/7/99-00-01-01-02, Головне управління ДПС у Тернопільській області розпочало діяльність згідно наказу ГУ ДПС у Тернопільській області від 29.08.2019 року №9.

Розглянувши дане клопотання, суд дійшов висновку про його задоволення в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з`явився, хоча належним чином повідомлене про дату, час і місце судового розгляду відповідно до ст.124, 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Таким чином, з огляду на вжиття судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення належним чином сторін про наявність судової справи за їх участю та можливість реалізації ними права захисту у судовому порядку їх прав та інтересів, зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, а також враховуючи відповідну заяву представника позивача про розгляд справи без його участі, - суд, у відповідності до положень частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за доцільне проводити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підставний та підлягає до задоволення з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Бонзер» (код ЄДРПОУ: 38838245) зареєстроване органами державної реєстрації, як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та знаходиться на обліку в Тернопільському управлінні Головному управлінні ДФС у Тернопільській області як платник податків.

Згідно довідки про наявність податкового боргу за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі - 317 728,24грн. (основний платіж - 310 509,46грн., штрафні санкції - 7 218,78грн.) та з податку на прибуток приватних підприємств (основний платіж - 10494,00грн.).

Виконанням податкового обов`язку згідно п. 38.1 ст. 38 ПК України є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

На підставі рішення «Про опис майна у податкову заставу» Головного управління ДФС у Тернопільській області від 18.04.2018 року №3553/10/19-00-17-14/8506, податковим керуючим складено акт опису майна ТОВ «Бонзер» від 12.06.2019 року за №22 (згідно якого встановлено відсутність майна, що може бути описано в податкову заставу). Актом від 12.06.2019 року №723, засвідчено факт неявки платника податків для проведення опису майна. Також, відповідно до листа Регіонального сервісного центру в Тернопільській області МВС України від 06.06.2019 року №31/19-2504 за відповідачем не виявлено зареєстрованих транспортних засобів.

Так, рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 19.03.2019 року по справі №500/492/19 задоволено позов Головного управління ДФС у Тернопільській області до ТОВ «Бонзер» про стягнення податкового боргу у розмірі - 212924,33грн. Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.10.2018 року по справі №1940/1687/18 позовні вимоги Головного управління ДФС у Тернопільській області до ТОВ «Бонзер» про стягнення податкового боргу в розмірі 115297,91 грн.,- задовольнити повністю.

Відтак, контролюючим органом здійснювались заходи на погашення заборгованості, а саме було виставлені інкасові доручення від 20.05.2019 року №84439-54, від 20.05.2019 року №84440-54, від 20.05.2019 року №84440-54, від 20.05.2019 року №84441-54, від 20.05.2019 №84442-54, від 20.05.2019 року №84446-54, від 20.05.2019 року №84445-54, від 20.05.2019 року № 84444-54, від 20.05.2019 року №84443-54, від 20.05.2019 року №84447-54, від 20.05.2019 року №84448-54, від 12.12.2018 року №10542-54, від 12.12.2018 року №10540- 54, від 12.12.2018 року №10535-54, від 12.12.2018 року №10534-54, від 12.12.2018 року №10533-54, від 12.12.2018 року №10532-54, від 12.12.2018 року №10541-54, від 12.12.2018 року №10539-54, від 12.12.2018 року №10538-54, та від 12.12.2018 року №10537-54. Однак, зазначені інкасові доручення повернені без виконання.

Так, у зв`язку із наявністю податкового боргу контролюючим органом виставлено та направлено на адресу боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення податкову вимогу №14373-17 від 17.04.2018 року, з часу виставлення якої борг не переривався.

Таким чином, із наявних матеріалів вбачається, що у відповідача відсутнє майно, яке б можна було використати як джерело погашення податкового боргу в розумінні приписів п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України, а у контролюючого органу наявне право на стягнення суми боргу у розмірі 328 222,24грн.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Як встановлено п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Не може бути використано як джерела погашення податкового боргу платника податків, зокрема, майно, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави (пп..87.3.1 п. 87.3 ст. 87 ПК України)

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення, (п.88.1. тап.88.2. ст. 88 ПК України)

У відповідності до вимог п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку, та/або несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису, до акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 89.3 ст. 89 ПК України).

Пунктом 89.5 статті 89 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому, до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Платник податків зобов`язаний не пізніше робочого дня, наступного за днем набуття права власності на будь-яке майно, повідомити контролюючий орган про наявність такого майна. Контролюючий орган зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання зазначеного повідомлення прийняти рішення про включення такого майна до акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави та балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, або відмовити платнику податків у включенні такого майна до акта опису.

У разі якщо контролюючий орган приймає рішення про опис майна, складається відповідний акт опису, один примірник якого надсилається платнику податків з повідомленням про вручення.

До прийняття відповідного рішення платник податків не має права відчужувати таке майно.

Як встановлено пунктом 89.8 ст. 89 податкового кодексу України, контролюючий орган зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

З урахуванням положень статті 89 ПК України право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його -власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У зв`язку із несплатою сум грошових та/або податкових зобов`язань у податкового органу виникає право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу (пп.. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України).

З приводу застосування адміністративного арешту коштів відповідно до пп.. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України Вищим адміністративним судом України 29.04.2013р. в інформаційному листі №642/12/13-13 зазначено, зокрема, про те що наведена законодавча норма Податкового кодексу України встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Таким чином, податковий орган в силу підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України наділені повноваженнями на звернення до суду з позовами про накладення арешту на кошти платника податку в разі відсутності в такого платника достатнього для погашення податкового боргу майна. Водночас така недостатність повинна бути встановлена не раніше дня виникнення у податкового органу права на стягнення податкового боргу, тобто не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання податкової вимоги.

Отже, арешт може стосуватися лише того майна (коштів), яке є необхідним для виконання певних зобов`язань платника податків, зокрема, щодо погашення податкового боргу.

Так, відповідно до частини першої статті 59 Закону України від 7 грудня 2000 року N 2121-III "Про банки і банківську діяльність" арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду.

Згідно п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми податкового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Виходячи з норм статті 95 Податкового кодексу України податкова заборгованість платників податків стягується органами державної податкової служби на підставі рішення суду шляхом: стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; реалізації майна платника податків, що перебуває у податковій заставі; стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків. При цьому, право на звернення з позовом про стягнення податкового боргу з платника податків виникає у податкового органу через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач не спростував доводи адміністративного позову, не надав доказів про сплату заборгованості, а відтак, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають до задоволення в повному обсязі.

Судові витрати по справі згідно ч.2 ст.139 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, 46003, ЄДРПОУ / ІПН: 43142763) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бонзер" (місцезнаходження: вул. Текстильна, 36,м. Тернопіль,46010, ЄДРПОУ / ІПН: 38838245) задовольнити повністю.

Накласти арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, Товариства з обмеженою відповідальністю «Бонзер» (місцезнаходження: вул. Текстильна, 36,м. Тернопіль,46010, ЄДРПОУ / ІПН: 38838245) у розмірі податкового боргу в сумі - 328 222 (триста двадцять вісім тисяч двісті двадцять дві) грн. 24 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 09 вересня 2019 року.

Головуючий суддя Подлісна І.М.