Ухвала суду № 84128127, 05.09.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3781/19

У Х В А Л А

05 вересня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Юхтенко Л.Р.,

за участю секретаря судового засідання – Хлевитська С.,

від позивача: Біховська М.Ю. – за посвідченням

від відповідача: Дубаневич О ОСОБА_1 . – за довіреністю

третя особа: ОСОБА_2 . – за паспортом

Яковенко О.В. - за ордером

розглянувши у підготовчому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду в режимі відео конференції клопотання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про закриття провадження по справі за позовом Заступника військового прокурора Південного регіону (ІН 38296363, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Пироговська, 11) до Національного агентства з питань запобігання корупції (код ЄДРПОУ 40381452, місцезнаходження: 01103, м. Київ, бульвар Дружби народів, 28), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 (ІН НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться ця справа.

До суду 30 серпня 2019 року (вхід. №31034/19) від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 надійшло клопотання про закриття провадження по справі, в якому заявник просив закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, оскільки відповідно до п. 2 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватись в порядку кримінального судочинства.

На обґрунтування клопотання зазначено, що звертаючись до відповідача із заявою в порядку статей 36, 93 КПК України, позивач виконував повноваження процесуального керівника під час досудового розслідування, у зв`язку з чим характер спірних відносин між позивачем та відповідачем має кримінально-процесуальну природу та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

На відкритому підготовчому засіданні представник третьої особи та третя особа підтримали зазначене клопотання та просили його задовольнити.

Представник позивача на відкритому підготовчому засіданні заперечував проти закриття провадження у справі, посилаючись на безпідставність наведених доводів у клопотанні.

Представник відповідача на відкритому підготовчому засіданні також заперечував проти закриття провадження у справі, посилаючись на те, що даний спір належить розгляду саме адміністративними судами.

Суд, вислухавши пояснення присутніх у підготовчому засіданні учасників справи, дослідивши наявні матеріали справи, дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п.2 ч. 2 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові спори, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства.

Суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства (п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст. 239 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

З матеріалів справи вбачається, що спір виник, на думку позивача, внаслідок допущеної відповідачем протиправної бездіяльності щодо невинесення на розгляд засідання Національного агентства з питань запобігання корупції питання про проведення на підставі листа Військової прокуратури Південного регіону України повної перевірки декларацій Конюхова Д.М.

Так, суд встановив, що військова прокуратура Південного регіону України здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадження №42019160690000004 від 16.01.2019 року та під час досудового розслідування прокурором направлено заяву до Національного агентства з питань запобігання корупції про проведення повної перевірки ОСОБА_2 .

З відповіді НАЗК від 23.05.2019 року №42-09/43055/19 вбачається, що питання проведення повної перевірки декларацій ОСОБА_3 Д.В за 2016-2018 року не виносили на розгляд уповноважених суб`єктів, а відповідне рішення буде прийнято з урахуванням ступеня їх вагових коефіцієнтів, що, на думку позивача, свідчить про допущення відповідачем протиправної бездіяльності, у порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції», не виконання покладених цим законом владних повноважень.

Оцінюючи наведені учасниками справи доводи, суд виходить із такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 КПК України, прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.

Частиною 2 статті 94 КПК України встановлено, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Однак, Кримінально-процесуальним кодексом України не передбачено порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади у випадку невиконання прохання прокурора.

Окрім того, суд звертає увагу, що лист військового прокурора Південного регіону до Національного агентства з питань запобігання корупції про проведення повної перевірки ОСОБА_2 не оформлений в порядку КПК України.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача стосуються питання щодо дотримання порядку розгляду звернення, поданого відповідно до ст. 50 Закону України «Про запобігання корупції».

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тому, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відсутні правові підстави для закриття провадження у справі за п.1.ч.1 ст. 238 КАС України.

Керуючись ст.ст. 238,243,256, 294 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про закриття провадження по справі №420/3781/19, - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний « 10» вересня 2019 року.

Суддя Л.Р.Юхтенко