Рішення № 84127836, 05.09.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

05 вересня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2658/19

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Пляшкової К.О.,

за участю

секретаря судового засідання Моспанюк Є.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Татаринової О.В. (довіреність від 17.05.2019 № 3204/111/28/01-19),

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 24 червня 2019 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі - відповідач, ГУ НП в Луганській області) з такими вимогами:

1) встановити наявність компетенції (повноважень) у ГУ НП в Луганській області щодо надання довідки (інформації) про віднесення стажу служби в ОВС та НПУ до стажу роботи у сфері (галузі) права;

2) визнати бездіяльність ГУ НП в Луганській області щодо відмови у наданні довідки (інформації) про віднесення стажу служби в ОВС та НПУ до стажу роботи у сфері (галузі) права протиправною;

3) зобов`язати зарахувати ГУ НП в Луганській області стаж служби в ОВС та НПУ з 04.07.2011 по 19.01.2017 до стажу роботи у сфері (галузі) права та надати відповідну довідку (інформацію).

Ухвалою суду від 27 червня 2018 року адміністративний позов залишено без руху (арк. спр. 47-48).

Позивачем 08 липня 2019 року подано уточнений адміністративний позов (арк. спр. 50-57) з такими позовними вимогами:

1) визнати бездіяльність відповідача щодо відмови у наданні довідки (інформації) про віднесення стажу позивача служби в ОВС та НПУ до стажу роботи у сфері (галузі) права протиправною;

2) зобов`язати зарахувати ГУ НП Луганській області стаж позивача служби в ОВС та НПУ з 04.07.2011 по 19.01.2017 до стажу роботи у сфері (галузі) права та надати відповідну довідку (інформацію).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем 27.02.2019 в порядку статей 1, 3, 5, 15, 19, 20 Закону України «Про звернення громадян» до ГУНП в Луганській області спрямовано заяву (клопотання) щодо надання довідки (інформації) про те, що час проходження його служби в органах внутрішніх справ України (далі - ОВС) та Національній поліції України (далі - НПУ) у з 04.07.2011 по 19.01.2017 враховується як стаж роботи у сфері (галузі) права.

На вказане звернення 18.03.2019 позивач отримав відповідь (лист) від 13.03.2019 за № 1571/111/19/05-2019, яку, на думку позивача, надано з порушенням вимог статей 3, 40 Конституції України та статей 15, 19 Закону України «Про звернення громадян». Зокрема, вказаний лист містив лише довідкову інформацію про посади та час проходження позивачем служби в ОВС та НПУ, однак не містив відповіді на звернення та результат його розгляду, тобто не підтверджувався або не спростовувався факт того, що час проходження служби в ОВС та НПУ враховується як стаж роботи у сфері (галузі) права.

Позивач вважає, що наданням відповіді виключно інформативного характеру вперше порушено його права та законні інтереси, оскільки заява (клопотання) залишилась без розгляду і вирішення по суті.

Після цього, 03.04.2019 позивачем повторно до ГУНП в Луганській області спрямовано заяву (клопотання) із зазначеного вище питання, на яку 06.05.2019 отримано відповідь (лист) від 02.05.2019 за № 2845/111/19/05-2019, в якій зазначено, що надання роз`яснень щодо тлумачення стажу роботи у сфері (галузі) права до повноважень ГУНП в Луганській області не належить, питання про віднесення стажу служби в ОВС та НПУ до стажу роботи у сфері (галузі) права також не відноситься до компетенції ГУНП в Луганській області, у зв`язку із чим відсутні правові підстави для надання запитуваної інформації.

Однак, позивач зазначає, що у заяві ним не порушувалось питання щодо надання роз`яснень щодо тлумачення стажу роботи у сфері (галузі) права. Крім того, прийняте ГУНП в Луганській області рішення не містило жодного посилання на норми чинного законодавства, якими визначено підстави для відмови у задоволенні заяви позивача, а також порядок оскарження прийнятого рішення. Таким чином, надання ГУНП в Луганській області відповіді про неможливість задовольнити заяву позивача є фактично уникненням від вирішення по суті ініційованого питання та відмовою у задоволенні законних інтересів позивача.

Крім цього, відповіді ГУНП в Луганській області від 13.03.2019 за № 1571/111/19/05-2019 та від 02.05.2019 за № 2845/111/19/05-2019 за своєю сутністю є рішеннями про відмову у наданні запитуваної інформації, які відповідають вимогам акту індивідуальної дії згідно з положеннями пункту 19 частини першої статті 4 КАС України, у зв`язку із чим порушують законні права позивача на зарахування стажу служби в ОВС та НПУ до стажу роботи у сфері (галузі) права.

Враховуючи викладене, позивач вважає, що ГУНП в Луганській області допущено протиправну бездіяльність, яка виразилась у порушенні вимог статей 3, 40 Конституції України та статей 15, 19 Закону України «Про звернення громадян» під час розгляду заяви (клопотання) та ненаданні запитуваної довідки (інформації).

Ухвалою суду від 10 липня 2019 року уточнену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. спр. 1-2).

Від представника ГУНП в Луганській області 26 липня 2019 року за вх. № 3960/2019 надійшов відзив на позов (арк. спр. 93-95), в якому представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав.

З посиланням на статтю 23, частину першу статті 24 Закону України «Про Національну поліцію» представник відповідача зазначив, що ГУНП в Луганській області виконує визначені законом повноваження, до яких не віднесено визначення, який стаж роботи позивача є стажем роботи у сфері (галузі) права, а який ні.

Рішення щодо віднесення стажу роботи до стажу роботи у сфері (галузі) права приймають у кожному конкретному випадку посадові особи, які застосовують норми права, що містять положення щодо вказаних кваліфікаційних вимог. ГУНП в Луганській області до таких осіб не відноситься.

Жодним нормативно-правовим актом не передбачено надання ГУНП в Луганській області позивачу довідки (інформації) про віднесення стажу його служби в ОВС та НПУ до стажу роботи у сфері (галузі) права та процедури зарахування ГУНП в Луганській області стажу служби позивача в ОВС та НПУ до стажу роботи у сфері (галузі) права.

За таких обставин представник відповідача вважає, що у розумінні статті 4 КАС України між позивачем та ГУНП в Луганській області відсутній публічно-правовий спір щодо віднесення стажу служби позивача в ОВС та НПУ до стажу роботи у сфері (галузі) права.

Ухвалою суду від 01 серпня 2019 року призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (арк. спр. 123).

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги повністю, надав пояснення, аналогічні викладеному в уточненій позовній заяві. Крім того, повідомив суду, що незарахування періоду служби позивача в ОВС та НПУ до стажу роботи у сфері (галузі) права призводить до порушення його прав, визначених Законом України «Про прокуратуру», щодо отримання надбавки за вислугою років у належному розмірі, брати участь у конкурсі на обіймання певних посад тощо.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов. Також повідомила, що відповідність особи кваліфікаційним вимогам щодо стажу роботи в галузі права у кожному конкретному випадку вирішує, наприклад, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів, яка відповідно до положень Закону України «Про прокуратуру» здійснює допуск особи до кваліфікаційного іспиту та перевіряє відповідність кандидата певним кваліфікаційним вимогам, або Вища кваліфікаційна комісія суддів України, яка відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів України» здійснює перевірку відповідності особи, яка звернулися з заявою для участі в доборі на посаду судді, установленим вказаним Законом вимогам до кандидата на посаду судді та допуск до участі у доборі.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази у відповідності до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.

Відповідно до посвідчення від 04.02.2016 серії НОМЕР_1 позивач має статус учасника бойових дій (арк. спр. 60).

Згідно з копією дубліката трудової книжки позивача від 06.11.2015 серії НОМЕР_2 (арк. спр. 84-87), послужного списку позивача (арк. спр. 103-114) та довідкою про проходження служби в ОВС та НПУ (арк. спр. 115) ОСОБА_1 у період з 05.08.2007 по 06.11.2015 проходив службу в ОВС, з 07.11.2015 по 19.01.2017 - в НПУ.

З січня 2017 року позивач працює в органах прокуратури на посаді прокурора Білокуракинського відділу Старобільської місцевої прокуратури Луганської області, що підтверджено довідкою прокуратури Луганської області від 12.06.2019 № 11/171вих-19 (арк. спр. 70).

Позивачем до ГУНП в Луганській області подано заяву від 27.02.2019 про надання довідки (інформації), що стаж служби позивача в ОВС з 04.07.2011 по 19.01.2017 враховується як стаж роботи у сфері (галузі) права (арк. спр. 61-62).

Листом від 13.03.2019 № 1571/14/19/05-20119 на звернення позивача від 27.02.2019 ГУНП в Луганській області повідомило, що за інформацією ліквідаційної комісії ГУМВС України у Луганській області, з 05.08.2007 по 06.11.2015 проходив службу в ОВС на посадах атестованого складу, з 07.11.2015 по 19.01.2017 - в НПУ на посадах атестованого складу, та направлено довідку про проходження служби в ОВС та НПУ із зазначенням інформації, що наявна за місцем тимчасової дислокації ГУНП в Луганській області (арк. спр. 63).

Позивач повторно звернувся до ГУНП в Луганській області із заявою від 03.04.2019 про надання довідки (інформації), що стаж служби позивача в ОВС з 04.07.2011 по 19.01.2017 враховується як стаж роботи у сфері (галузі) права (арк. спр. 65-66).

Листом від 02.05.2019 № 2845/111/19/05-2019 на повторне звернення позивача від 03.04.2019 ГУНП в Луганській області повідомлено, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Повідомлено, що надання роз`яснень щодо тлумачення стажу роботи у сфері (галузі) права до повноважень ГУНП в Луганській області не належить, питання про віднесення стажу роботи в ОВС та НПУ до стажу роботи у сфері (галузі) права не відноситься до компетенції ГУНП в Луганській області, у зв`язку з чим у останнього відсутні правові підстави для надання відповідної інформації (арк. спр. 67).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Згідно з частиною першою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулює Закон України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі - Закон № 393/96-ВР).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо (частина третя статті 3 Закону № 393/96-ВР).

Статтею 5 Закону № 393/96-ВР встановлено вимоги до звернення, зокрема, звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань (частина перша).

Згідно з частиною третьою статті 7 Закону № 393/96-ВР, якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями.

Частинами першою та четвертою статті 15 Закону № 393/96-ВР визначено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Згідно з частиною першою статті 19 Закону № 393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані:

об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;

на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;

скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;

забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень;

письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;

вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина;

у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;

не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;

особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону № 393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

З вищевикладеного судом встановлено, що ГУНП в Луганській області як орган державної влади зобов`язано із дотриманням визначеного Законом № 393/96-ВР порядку та у встановлений цим Законом строк розглянути відповідне звернення в межах наданих йому повноважень, про результати якого повідомити заявнику. Як вказано у статті 15 Закону № 393/96-ВР, рішення про відмову у задоволенні вимог заяви має містити мотиви відмови та роз`яснення порядку оскарження прийнятого рішення.

Дослідженням змісту заяв позивача від 27.02.2019 (арк. спр. 61-62) та від 03.04.2019 (арк. спр. 65-66) встановлено, що ОСОБА_1 двічі звертався до ГУНП в Луганській області за отриманням довідки, що стаж його служби в ОВС та НПУ у період з 04.07.2011 по 19.01.2017 враховується як стаж роботи у сфері (галузі) права.

Зазначені заяви отримані відповідачем 04.03.2019 та 05.04.2019 відповідно, що підтверджено відбитками штампу вхідної кореспонденції відповідача (арк. спр. 98, 101).

На заяву ОСОБА_1 від 27.02.2019, яка надійшла до відповідача 04.03.2019, ГУНП в Луганській області надано відповідь від 13.03.2019 за № 1571/14/19/05-20119, в якій підтверджено, що позивач дійсно проходив службу в ОВС та НПУ, а також за результатами розгляду звернення направлено довідку про проходження служби в ОВС та НПУ із зазначенням інформації, що наявна у відповідача (арк. спр. 99).

За результатами повторної заяви ОСОБА_1 , яка надійшла до ГУНП в Луганській області 05.04.2019, відповідачем 02.05.2019 за № 2845/111/19/05-2019 надано відповідь про відмову у задоволенні вимог заяви з підстав відсутності відповідної компетенції (арк. спр. 102).

Дослідженням цих листів встановлено, що ГУНП в Луганській області заяви позивача розглянуло у строк визначений Законом № 393/96-ВР.

Проте, рішення про відмову у задоволенні заяви, оформлене листом від 02.05.2019 за № 2845/111/19/05-2019, не містить роз`яснення щодо порядку оскарження прийнятого рішення.

Однак, така невідповідність, на думку суду, сама по собі не свідчить про протиправність прийнятого відповідачем рішення та не може бути підставою для скасування рішення, яке є правильним за змістом.

Розглядаючи позовну заяву в межах позовних вимог, суд вважає за необхідне зазначити, що в рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Зважаючи на те, що відповідачем повідомлено позивача про результати розгляду його заяв, тобто прийнято рішення, суд вважає, що з боку ГУНП в Луганській області відсутня «бездіяльність».

Таким чином, вимога позивача щодо визнання бездіяльності ГУНП в Луганській області протиправною є безпідставною та у її задоволенні слід відмовити.

З`ясовуючи чи є правильним за змістом рішення відповідача щодо відмови позивачу у видачі довідки, що стаж служби ОСОБА_1 в ОВС та НПУ враховується як стаж роботи у сфері (галузі) права, суд вважає, що предметом доказування є наявність у відповідача компетенції на вчинення таких дій.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, визначає Закон України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII).

Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку (частина перша статті 1 Закону № 580-VIII).

Відповідно до частини першої статті 13 Закону № 580-VIII систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції.

Територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання (частина перша статті 15 Закону № 580-VIII).

Статтею 23 Закону № 580-VIII визначено основні повноваження поліції.

Виконання інших (додаткових) повноважень може бути покладене на поліцію виключно законом (частина перша статті 24 Закону № 580-VIII).

Системним аналізом положень Закону № 580-VIII з`ясовано, що таке поняття як «стаж роботи у галузі права» застосований у цьому Законі у двох випадках як кваліфікуюча вимога до особи, яка може бути призначена керівником, заступником керівника територіального органу поліції (пункт 3 частини сьомої статті 15 Закону № 580-VIII), та особи, яка може бути призначена керівником та заступником керівника поліції (пункт 3 частини п`ятої статті 21 Закону № 580-VIII).

З вищевикладеного судом встановлено, що за Законом № 580-VIII відповідні посадові особи НПУ виключно у цих двох вищезазначених випадках мають повноваження щодо віднесення певного стажу роботи, зокрема, служби в ОВС та НПУ, до як «стаж роботи у галузі права».

У даній справі відсутні докази, що між сторонами існують (виникли) визначені статтею 15 та статтею 21 Закону № 580-VIII правовідносини.

У всіх інших випадках, зокрема у межах спірних відносин щодо розгляду заяви, поданої в порядку Закону № 393/96-ВР, у відповідача відсутні повноваження щодо обрахунку стажу роботи у галузі права.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач під час розгляду заяв позивача та приймаючи рішення про відмову у задоволенні його вимог, оформлене листом від 02.05.2019 за № 2845/111/19/05-2019, діяв лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно, суд погоджується з твердженнями представника відповідача, що у даній адміністративній справі позивач намагається примусити відповідача до вчинення дій, які виходять за межі його повноважень, що є неприпустимим.

Оскільки у ГУНП в Луганській області відсутні законні підстави для віднесення стажу служби позивача в ОВС та НПУ до стажу роботи у сфері (галузі) права з видачою відповідної довідки, суд дійшов висновку, що така відмова ГУНП в Луганській області є правомірною та у суду відсутні законні підстави для спонукання відповідача до вчинення дій, не віднесених до його компетенції.

Що стосується тверджень позивача щодо наявності у нього права на зарахування стажу служби в ОВС та НПУ у період з 04.07.2011 по 19.01.2017, то суд не надає правової оцінки цим твердженням та не враховує, оскільки, по перше, як зазначено судом вище, у межах спірних правовідносин у ГУНП в Луганській області відповідні повноваження відсутні. По друге, в ході розгляду заяв позивача ГУНП в Луганській області також не надавало оцінки цим твердженням та не покладало їх основу прийнятого ним рішення про відмову у видачі довідки.

Крім того, суд погоджується з твердженнями представника відповідача, що «стаж роботи особи у галузі права» має обраховуватися у кожному конкретному випадку посадовими особами, які застосовують норми права, що містять положення щодо вказаної кваліфікаційної вимоги особи, а не в межах розгляду заяви позивача, поданої за Законом № 393/96-ВР.

Відповідно, суд вважає, що такі обставини виходять за межі доказування у даній справі.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення.

Питання про розподіл судових витрат не вирішується, оскільки позивач відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений та не сплачував його при зверненні до суду з адміністративним позовом.

Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (місцезнаходження: 93406, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Вілєсова, будинок 1, код за ЄДРПОУ 40108845) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 10 вересня 2019 року.

Суддя К.О. Пляшкова