Рішення № 84127695, 09.09.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

09 вересня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3505/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про визнання протиправними дій та зобов`язання призначити виплату адресної допомоги,-

ВСТАНОВИВ:

06 серпня 2019 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про визнання протиправними дій та зобов`язання призначити виплату адресної допомоги, в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради щодо відмови ОСОБА_1 , як уповноваженому представнику своєї сім`ї, а саме дружині - ОСОБА_2 , народження у наданні щомісячної адресної допомоги як внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово- комунальних послуг з 15.01.2019;

- зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради призначити та виплатити ОСОБА_1 , як уповноваженому представнику своєї сім`ї, а саме дружини - ОСОБА_2 , щомісячну адресну допомогу, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово- комунальних послуг», починаючи з дня звернення за її призначенням з 15 січня 2019 року.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 є внутрішньо переміщеними особами, що перемістилися з м. Антрацит Луганської області, до м. Сєвєродонецьк, внаслідок проведення на даній території антитерористичної операції. 07.02.2019 позивач звернувся із заявою про поновлення виплати щомісячної адресної допомоги, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» № 505 від 01.10.2014.

Листом Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради № 1272/04 від 15.02.2019 позивачу було відмовлено у подовженні щомісячної адресної допомоги на наступний шестимісячний термін. В своєму листі відповідач вказує, що дружина позивача перебуває на обліку внутрішньо переміщених осіб в управлінні праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради з 23.10.2014. Згідно заяви, позивачу було призначено щомісячну адресну допомогу як працюючій особі, а його дружині ОСОБА_2 було призначено допомогу як працездатній непрацюючій особі, відповідно до п.7 Порядку призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово- комунальних послуг. 15.01.2019 та 07.02.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою, як уповноважений представник своєї сім`ї щодо надання щомісячної адресної допомоги ВПО своїй дружині - ОСОБА_2 , як працюючій особі надавши Управлінню праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради довідку про працевлаштування з 02.11.2018, але керуючись п.3 Порядку, УПтаСЗН м. Сєвєродонецька було надано відповідь, що дружині відмовлено у поновленні щомісячної адресної допомоги ВПО. Позивач вважає таку відмову протиправною.

Ухвалою суду від 09 серпня 2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 1-2).

06 вересня 2019 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 32-33), в обгрунтування якого зазначено, що 23.10.2014 позивача та його дружину, ОСОБА_2 , було взято на облік внутрішньо переміщених осіб в УПтаСЗН Сєвєродонецької міської ради та надано відповідні довідки № 4815 та № 4814. Дружина позивача як уповноважений представник сім`ї, звернулася із заявою 23.10.2014 про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам. Згідно заяви позивачу було призначено щомісячну адресну допомогу як працюючій особі, а ОСОБА_2 було призначено допомогу як працездатній непрацюючій особі, відповідно до п.7 Порядку призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №505, із скороченням терміну призначення та зменшенням суми виплати, а саме: з 23.10.2014 по 22.12.2014 у розмірі 884,00 грн. в місяць, з 23.12.2014 по 22.02.2015 у розмірі 663,00 грн. в місяць, з 23.02.2015 по 22.04.2015 у розмірі 442,00 грн. в місяць. Оскільки дружина позивача не працевлаштувалась у період призначення щомісячної грошової допомоги, не було підстав для перерахунку грошової допомоги їй, як працездатній працюючій особі. Згідно пункту 3 Порядку, особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається, крім осіб, які після припинення виплати грошової допомоги втратили працездатність. 06.05.2015 дружина позивача звернулась за подовженням виплати допомоги на наступний період. Допомогу було подовжено лише позивачу, а дружину позивача не було включено до розрахунку. Надалі позивач особисто звернувся за призначенням щомісячної адресної допомоги. ОСОБА_2 за допомогою не зверталася. Згідно заяв позивача від 27.10.2015, 27.04.2016, 20.10.2016, 17.05.2017, з 17.11.2017, 17.05.2018, було подовжено допомогу наступним чином: з 27.10.2015 по 26.04.2016 у розмірі 442,00 грн. в місяць, з 27.04.2016 по 26.10.2016 у розмірі 442,00 грн. в місяць, з 20.10.2016 по 19.04.2017 у розмірі 884,00 грн. в місяць, з 17.05.2017 по 16.11,2017 у розмірі 884,00 грн. в місяць, з 17.11.2017 по 19.01.2018 у розмірі 884,00 грн. в місяць, з 17.05.2018 по 16.11.2018 у розмірі 1000,00 грн. в місяць 16.11.2018 позивач надав заяву про подовження допомоги на наступний термін. Заяву було розглянуто та подовжено допомогу: з 17.11.2018 по 16.05.2019 у розмірі 1000,00 грн. в місяць. 15.01.2019 позивач звернулася із заявою про перерахунок допомоги в межах терміну дії через зміну складу сім`ї. Позивач додав ОСОБА_2 до складу сім`ї та повідомив про її працевлаштування з 02.11.2018. З огляду на зазначений вище п. 3 Порядку, не було підстав для проведення перерахунку дружині позивача, як працюючій особі.

На підставі викладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, суд дійшов до наступного.

Судом встановлено, що 23 жовтня 2014 року дружина позивача - ОСОБА_2 , як уповноважений представник сім`ї, звернулась до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради із заявою про призначення грошової допомоги на сім`ю для покриття витрат на проживання та на оплату житлово-комунальних послуг з усіма необхідними документами (а.с. 35-45).

Рішенням відповідача про призначення допомоги переміщеним особами на проживання від 17.03.2015 грошову допомогу було призначено з 01.11.2014 - ОСОБА_2 як працездатній не працюючій особі та ОСОБА_1 як працездатній працюючій особі (а.с. 46).

06 травня 2015 року ОСОБА_2 звернулась із заявою про продовження виплати адресної допомоги на наступний період (а.с. 47).

Рішенням УПтаСЗН Сєвєродонецької міської ради від 19.07.2015 щомісячну адресну грошову допомогу було продовжено лише ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не включена до розрахунку допомоги відповідно до постанови КМУ №212 від 31.03.2015, у зв`язку з непрацевлаштуванням останньої (а.с. 51).

Також згідно заяв позивача від 27.10.2015, 27.04.2016, 20.10.2016, 17.05.2017, з 17.11.2017, 17.05.2018 (а.с. 47-50, 52-56, 58-60, 62-66, 68-70, 72-74, 76-78) щодо подовження виплати щомісячної адресної допомоги, відповідними рішеннями відповідача прийнятими за результатами розгляду зазначених заяв ОСОБА_1 було подовжено щомісячну адресну грошову допомогу наступним чином:

з 27.10.2015 по 26.04.2016 у розмірі 442,00 грн. в місяць, як працездатній - працюючій особі (а.с. 57);

з 27.04.2016 по 26.10.2016 у розмірі 442,00 грн. в місяць, як працездатній - працюючій особі (а.с. 61);

з 20.10.2016 по 19.04.2017 у розмірі 884,00 грн. в місяць, як пенсіонеру (а.с. 67);

з 17.05.2017 по 16.11,2017 у розмірі 884,00 грн. в місяць, як пенсіонеру (а.с. 71);

з 17.11.2017 по 19.01.2018 у розмірі 884,00 грн. в місяць, як пенсіонеру (а.с. 75);

з 17.05.2018 по 16.11.2018 у розмірі 1000,00 грн. в місяць, як пенсіонеру (а.с. 79).

Також, 16 листопада 2018 року позивач звернувся із заявою до відповідача про продовження виплати грошової допомоги на наступний період (а.с. 80-82).

Рішенням відповідача від 05.12.2018 позивачу подовжено виплату одноразової грошової допомоги з 17.11.2018 по 16.05.2019 (а.с. 83).

15 січня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до УПтаСЗН Сєвєродонецької міської ради як уповноважений член сім`ї, із заявою про перерахунок щомісячної адресної грошової допомоги в межах терміну дії через зміну складу сім`ї. Позивач додав ОСОБА_2 до складу сім`ї та повідомив про її працевлаштування з 02.11.2018 (а.с. 84-86).

Рішенням УПтаСЗН Сєвєродонецької міської ради від 13.02.2019 розглянуто вищезазначену заяву, та подовжено виплату щомісячної допомоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не було включено до розрахунку відповідно до постанови КМУ №212 від 31.03.2015 (а.с. 87).

Листом Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради від 15.02.2019 №1272/04 повідмолено, що на підставі п. 3 Порядку призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг у відповідача не було підстав для проведення перерахунку щомісячної адресної грошової допомоги дружині позивача - ОСОБА_2 як працюючій особі, згідно поданої заяви від 13.02.2019 (а.с. 6-7).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Положеннями статті 46 Конституції України, громадянам гарантовано право на соціальний захист.

Відповідно частини 1 статті 47 Основного Закону України визначено, що держава створює умови за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

При цьому, з огляду на положення пункту 2 частини 1 статті 116 Конституції України, Кабінет Міністрів України є одним з органів державної влади, який вживає заходів щодо забезпечення прав людини і громадяина.

Механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - грошова допомога) визначає "Порядок надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №505 (надалі за текстом - Порядок №505).

Відповідно до пункту 2 Порядку №505 передбачено, що грошова допомога надається громадянам України, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, або змушені були покинути своє постійне місце проживання в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, і перемістилися в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі (далі - особа, яка переміщується), а також стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, структурних підрозділах з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням та виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Разом з цим, з огляду на інші положення пункту 2, така допомога могла бути призначена і на кожний наступний шестимісячний строк, у випадку подання представником сім`ї до уповноваженого органу заяви, в якій повідомляється про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред`явлення довідки всіх членів сім`ї про взяття їх на облік як осіб, які переміщуються, строк дії яких продовжено на наступний період.

Відповідно до п. 3 Порядку № 505 особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначалась.

З аналізу зазначених норм вбачається, що особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до п.7 Порядку, грошова допомога на наступних 6 місяців не призначається.

Як вбачається з матеріалів справи, дружині позивача - ОСОБА_2 було призначено щомісячну адресну грошову допомогу на період з 01.11.2014 по 22.02.2015 як працездатній, не працюючій особі.

Оскільки, дружина позивача не працевлаштувалась у період призначення щомісячної грошової допомоги, на наступний період така грошова допомога ОСОБА_2 не призначалась.

В подальшому у зв`язку з працевлаштування дружини з 02.11.2018, 15.01.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок допомоги на сім`ю, на підтвердження факту працевлаштування ОСОБА_2 було надано відповідну довідку (а.с. 87). Тобто з моменту припинення виплати грошової допомоги ОСОБА_2 до моменту останнього звернення із заявою щодо призначення їй адресної допомоги пройшло більше чотирьох років.

Проте, відповідачем не було включено ОСОБА_2 до розрахунку щомісячної адресної грошової допомоги на підставі п. 3 Порядку № 505.

Суд зазначає, що пункт 3 Порядку № 505 не передбачає абсолютну заборону на призначення щомісячної адресної допомоги тим особам, яким вона була припинена відповідно до пункту 7 вказаного Порядку, а містить чітке і однозначне правило щодо не призначення допомоги саме на наступний строк, під яким слід розуміти один шестимісячний строк (оскільки тільки на такий строк допомога і призначається), що йде за тим, у якому виплату допомоги було припинено особі на підставі пункту 7 Порядку №505.

Таким чином, оскільки пункт 3 Порядку №505 станом на момент звернення позивача із заявою щодо призначення щомісячної адресної грошової допомоги (15.01.2019), вичерпав свою дію відносно ОСОБА_2 , суд вважає, що відповідачем неправомірно не нараховано та не виплачено ОСОБА_2 грошову допомогу для покриття витрат на проживання та на оплату житлово-комунальних послуг з моменту звернення - з 15.01.2019.

Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 5 КАС України визначені конкретні способи судового захисту.

Згідно з частиною другою статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);

- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);

- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4);

- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

В рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права, та у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним (ефективним).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд зазначає, що фактично відповідач не відмовляв ОСОБА_1 у виплаті його дружині - ОСОБА_2 щомісячної адресної допомоги, порушення прав позивача відбулося внаслідок протиправних дій відповідача щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_2 щомісячної адресної допомоги, у зв`язку з її не включенням до розрахунку такої допомоги.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що належним, достатнім та ефективним способом захисту порушеного права в даному випадку, буде прийняття судом рішення про визнання протиправними дій відповідача щодо не нарахування та не виплати щомісячної адресної допомоги ОСОБА_2 та зобов`язання призначити та виплатити їй таку допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи норми ч.1 ст.139 КАС України, ст.4 Закону України "Про судовий збір", та враховуючи те, що позивач як учасник бойових дій звільнений від сплати судового збору, суд дійшов висновку про стягнення судового збору з Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради на користь Державного бюджету України у розмірі, який підлягав сплаті позивачем при зверненні до суду, а саме у розмірі 768,40 грн.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про визнання протиправними дій та зобов`язання призначити виплату адресної допомоги - задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_2 щомісячної адресної допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» від 01 жовтня 2014 року № 505, з 15.01.2019.

Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради (ідентифікаційний код: 24179564, місцезнаходження: 93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вулиця Новікова, будинок 15Б) призначити та виплатити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) щомісячну адресну допомогу, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» від 01 жовтня 2014 року № 505, починаючи з 15.01.2019.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради (ідентифікаційний код: 24179564, місцезнаходження: 93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вулиця Новікова, будинок 15Б) на користь Державного бюджету України за банківськими реквізитами: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок отримувача 31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106, судовий збір в сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Ірметова