Ухвала суду № 84127587, 09.09.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПОЗОВУ

09 вересня 2019 рокуСправа № 280/4366/19 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши у м. Запоріжжі заяву Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про забезпечення позову за позовом

Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд.14, код ЄДРПОУ 00130926)

до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Запоріжжя, вул. Смоленська, буд.19, код ЄДРПОУ 39369133)

про визнання протиправними дій та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача, направлені на проведення позапланової виїзної перевірки ПАТ «Запоріжжяобленерго» відповідно до умов постанови НКРЕКП від 06.09.2019 «Про проведення позапланової виїзної перевірки дотримання ПАТ «Запоріжжяобленерго» Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та Ліцензійних умов з постачання електричної енергії» та визнати протиправною та скасувати постанову НКРЕКП від 06.09.2019 «Про проведення позапланової виїзної перевірки дотримання ПАТ «Запоріжжяобленерго» Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та Ліцензійних умов з постачання електричної енергії».

06 вересня 2019 року, разом із позовною заявою, позивачем через канцелярію суду подано заяву про забезпечення адміністративного позову, в якій позивач просить суд забезпечити адміністративний позов шляхом заборони Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг проведення позапланової виїзної перевірки дотримання ПАТ «Запоріжжяобленерго» Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та Ліцензійних умов з постачання електричної енергії відповідно до постанови від 06.09.2019 «Про проведення позапланової виїзної перевірки дотримання ПАТ «Запоріжжяобленерго» Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та Ліцензійних умов з постачання електричної енергії».

Позивачем 09.09.2019 подано до суду клопотання про уточнення заяви про забезпечення адміністративного позову, в якому позивач просить суд заборонити Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг проведення позапланової виїзної перевірки дотримання ПАТ «Запоріжжяобленерго» Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та Ліцензійних умов з постачання електричної енергії відповідно до рішення від 06.09.2019 «Про проведення позапланової виїзної перевірки дотримання ПАТ «Запоріжжяобленерго» Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та Ліцензійних умов з постачання електричної енергії», яке було прийняте на засіданні НКРЕКП, що відбулося 06.09.2019.

Позивач вважає, допуск відповідача як і не допуск до проведення позапланового заходу призведе до настання невідворотних для ПАТ «Запоріжжяобленерго» наслідків у вигляді неможливості посилатися на незаконність постанови НКРЕКП про проведення позапланового заходу або у вигляді оскарження рішення відповідача про застосування фінансових санкцій за недопуск до проведення позапланової перевірки. Крім того, невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони проведення позапланового заходу контролю призведе до ускладнення та унеможливить ефективний захист або поновлення порушених та оспорюваних прав та інтересів позивача.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання заяви про забезпечення позову був належним чином повідомлений, просив заяву про забезпечення позову розглядати за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання заяви про забезпечення позову був належним чином повідомлений. Надіслав до суду 09.09.2019 заперечення на заяву про забезпечення позову, в якій зазначив, що позивачем не надано жодного доказу про фактичне порушення його прав та інтересів, а висновки щодо дійсного такого порушення може бути встановлено виключно під час розгляду справи як і оцінка доводів, викладених позивачем на підтвердження протиправності дій відповідача та протиправності винесеної постанови.

На підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 154 КАС України у виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

Відповідно до вимог статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до положень частини 2 статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Із системного аналізу вимог наведених норм випливає, що забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову.

Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику. Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно якоїсь із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ`я сторін.

Законодавець встановив три підстави для постановляння ухвали про забезпечення позову у справі, зокрема такими є:

- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

- наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності;

- наявні ознаки очевидного порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду.

У пункті 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" № 2 від 06.03.2008 року надано роз`яснення, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють згідно частини 4 статті 150 КАС України дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Відтак метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам, мають бути безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

При розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу;

- наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення;

- імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів;

- необхідності у зв`язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Позивач відповідно до своєї статутної діяльності є підприємством, що, в тому числі, займається розподіленням електроенергії і т.д.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що 06.09.2019 на засіданні Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг було ухвалено ряд рішень, в тому числі вирішено провести позапланову перевірку ПАТ «Запоріжжяобленерго».

З вищевказаним рішенням та діями відповідача щодо проведення позапланової виїзної перевірки ПАТ “Запоріжжяобленерго” не погоджується, у зв`язку з чим оскаржує їх в судовому порядку.

Суть поданого заявником клопотання про забезпечення позову зводиться до очевидної протиправності рішення НКРЕКП від 06.09.2019 та до того, що у випадку не вжиття судом заходів забезпечення позову, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та матеріальних витрат.

Судом встановлено, що відповідно до норм ч. 2 - 5 ст. 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22.09.2016 №1540-VIII за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді: 1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.

У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.

Регулятор застосовує штрафні санкції до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, Законами України «Про ринок електричної енергії», «Про природні монополії», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про ринок природного газу», «Про теплопостачання».

Суб`єкти господарювання, на яких накладено штраф, зобов`язані сплатити його у 30-денний строк з дня одержання копії рішення про накладення штрафу, крім випадків, встановлених частиною п`ятою статті 13 цього Закону.

За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5 відсотка суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Регулятора.

У разі відмови від сплати штрафу та пені їх примусове стягнення здійснюється на підставі відповідного рішення суду за позовом Регулятора, крім випадків, встановлених частиною п`ятою статті 13 цього Закону.

За змістом ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Нормою ч. 6 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 №2019-VIII встановлено, що рішення Регулятора про застосування санкцій за правопорушення, передбачені цією статтею, може бути прийнято протягом п`яти днів з дня виявлення правопорушення Регулятором.

Пунктом 5.4 Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.06.2018 № 428 (що набрав чинності з 12.08.2018), встановлено, що у разі виявлення порушень акт про результати перевірки розглядається на засіданні НКРЕКП, що проводиться у формі відкритого слухання, не пізніше п`яти робочих днів після отримання від ліцензіата, діяльність якого перевірялася, письмових пояснень та обґрунтувань до акта перевірки, але не пізніше десяти робочих днів з дати отримання ліцензіатом акта про результати перевірки. За результатами розгляду приймається рішення про застосування до ліцензіата санкцій, передбачених законами України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про ринок електричної енергії», «Про природні монополії», «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», «Про ринок природного газу» та «Про теплопостачання».

При цьому, ч. 4 ст. 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» визначено, що Регулятор застосовує штрафні санкції до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України «Про ринок електричної енергії», «Про природні монополії», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про ринок природного газу», «Про теплопостачання». Тобто, зазначений Закон не містить інших строків для винесення такого рішення, а відсилає до інших законів.

Разом з тим, наведені заявником обставини, на думку суду, свідчать про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, оскільки вчинення НКРЕКП дій, спрямованих на реалізацію прийнятого за результатами засідання рішення про проведення позапланової перевірки від 06.09.2019, у випадку задоволення позову ПАТ «Запоріжжяобленерго» зумовить виникнення труднощів при виконанні відповідного рішення суду або необхідність приведення правовідносин у попередній стан із необхідністю витрачання значних матеріальних ресурсів. Відтак суд вважає, що послідуюче прийняття рішення про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом заборони НКРЕКП проводити позапланову виїзну перевірку дотримання ПАТ «Запоріжжяобленерго» Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та Ліцензійних умов з постачання електричної енергії відповідно до рішення, прийнятого на засіданні НКРЕКП 06.09.2019, є допустимим та пропорційним заходом забезпечення позову та відповідає меті згаданого інституту (аналогічна правова позиція викладена у постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 08.05.2018 у справі №826/3646/18 ).

Крім того, проведення позапланової перевірки у період оскарження у судовому порядку рішення про її призначення та до вирішення питання про законність цього рішення є нівелюванням права позивача на незгоду з прийнятим рішенням та можливістю його оскаржити в судовому порядку.

У той же час, слід одразу зазначити, що вжиття заходів забезпечення позову за даних обставин має на меті виключно збереження існуючого становища до розгляду спору по суті та не зумовлює його фактичне вирішення по суті.

Крім того, вжиття судом заходів забезпечення позову жодним чином не вплине на можливість реалізації суб`єктом владних повноважень його функцій після розгляду спору по суті. Вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони вчиняти дії на реалізацію вищезазначених постанов, не скасовує чинність останніх та не змінює обсягу прав та обов`язків сторін у спорі.

Заборона вчинення дій є тимчасовим заходом, не вирішує спір по суті та не є втручанням у діяльність суб`єкта владних повноважень, оскільки можливість вжиття такого заходу прямо передбачена процесуальним законодавством, наведеним вище.

При прийнятті рішення за результатами розгляду заяви про забезпечення позову судом також була врахована практика Європейського суду з прав людини, а саме: у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» Європейського суду з прав людини зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини констатував, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст. 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Окрім того, Конституційним Судом України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 було наголошено на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що подальше проведення дій по виконанню рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про проведення позапланової перевірки дотримання ПАТ «Запоріжжяобленерго» Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та Ліцензійних умов з постачання електричної енергії, прийнятого на засіданні НКРЕКП 06.09.2019, може призвести до того, що до вирішення спору по суті, відпаде необхідність розгляду даних позовних вимог ПАТ “Запоріжжяобленерго”, якому доведеться докласти значних зусиль та витрат для відновлення порушеного права, зокрема шляхом можливого ініціювання інших судових проваджень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.150-154, 241-243, 248 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд.14, код ЄДРПОУ 00130926) про забезпечення позову задовольнити у повному обсязі.

Заборонити Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Запоріжжя, вул. Смоленська, буд.19, код ЄДРПОУ 39369133), проведення позапланової перевірки дотримання ПАТ «Запоріжжяобленерго» Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та Ліцензійних умов з постачання електричної енергії відповідно до рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнятого на засіданні, що відбулося 06.09.2019.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Стягувачем у виконавчому провадженні, відкритому на підставі даної ухвали, є Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд.14, код ЄДРПОУ 00130926).

Боржником: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (код ЄДРПОУ 39369133, 03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19).

Копію ухвали з питань забезпечення адміністративного позову направити сторонам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня підписання ухвали суддею. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя А.В. Сіпака