Рішення № 84127183, 10.09.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2019 року м. Житомир справа №240/9088/19

категорія 108110000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попової О. Г., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, щодо невключення інформації про рахунок № НОМЕР_1 відкритий на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), а саме 38 000,00 (Тридцять вісім тисяч) гривень 00 копійок, у ПАТ "Банк Михайлівський" до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо включення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за рахунком відкритим у ПАТ «Банк Михайлівський» на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на суму 38 000,00 (Тридцять вісім тисяч) гривень 00 копійок.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Фондом гарантування вкладів фізичних осіб протиправно та за відсутності відповідних правових підстав не включено до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про рахунок № НОМЕР_1 , відкритий на ім`я ОСОБА_1 у ПАТ "Банк Михайлівський", що фактично позбавляє позивача права на отримання відшкодування коштів у розмірі 38 000,00 грн.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 08 липня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого засідання та викликом (повідомленням) учасників справи.

В підготовчому засіданні, призначеному на 01 серпня 2019 року о 10:30, судом в порядку статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви у підготовчому засіданні до 13 серпня 2019 року о 10:30, що занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання від 01 серпня 2019 року.

02 серпня 2019 року до відділу документального забезпечення суду у строк та в порядку, визначеному статтею 162 КАС України, надійшов відзиву на позовну заяву, відповідно до змісту якого відповідач позовні вимоги не визнає та просить відмовити у задоволенні позовних вимог за безпідставністю.

Вказує, що позивачу за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у встановленому законом порядку було виплачено суму банківського вкладу в межах гарантованої суми у загальному розмірі 162 367,73 грн.

Зазначає, що кошти у розмірі 38,000 грн були предметом договору позики від 11 травня 2016 року №980-083-000237239 між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр". Наголошує, що на кошти, залучені як позика до небанківської фінансової установи не поширюються гарантії щодо їх відшкодування (а.с. 43-47).

12 серпня 2019 року представником позивача до відділу документального забезпечення суду у строк та в порядку, визначеному статтею 163 КАС України, подано відповідь на відзив, у відповідності до змісту якої позивач заперечує щодо доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с. 125-127).

В підготовчому засіданні, призначеному на 13 серпня 2019 року о 10:30, судом в порядку статті 243 КАС України без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 03 вересня 2019 року о 12:00, що занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання від 13 серпня 2019 року.

15 серпня 2019 року до відділу документального забезпечення суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі відповідача (а.с. 132).

В судове засідання, призначене на 03 вересня 2019 року о 12:00, прибув представник позивача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та у відповіді на відзив.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, в матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву.

Положеннями частини третьої статті 44 КАС України визначено, що учасники справи мають право, зокрема: подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Частиною четвертою статті 159 КАС України встановлено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідач як у строк та в порядку, визначеному статтею 164 КАС України та встановлений ухвалою суду про відкриття провадження, так і станом на 03 вересня 2019 року правом на подання заперечень на відповідь на відзив не скористався. Доказів наявності поважності причин для пропуску процесуального строку для подання відповідної заяви по суті справи відповідачем також надано не було.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про причини неявки та їх поважність суду не повідомив. Правом на подання письмових пояснень щодо позову або відзиву в порядку статті 165 КАС України у встановлений процесуальний строк - не скористався.

Судом в порядку статті 243 КАС України без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження без проведення підготовчого засідання та виклику (повідомлення) учасників справи, що занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання від 03 вересня 2019 року.

Згідно з частиною четвертою статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Частиною п`ятою статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача у попередніх засіданнях, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Між ОСОБА_1 (далі - Позивач/Вкладник) та небанківською фінансовою установою Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитно- інвестиційний центр" (через повіреного ПАТ "Банк Михайлівський" (далі - Банк) 11 травня 2016 рок було укладено Договір №980-083-000237239 Капітал + (фінансовий) (з виплатою процентів в кінці строку). За умовами вказаного договору, вкладник вніс суму коштів 118 700,00 грн на рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ "Банк Михайлівський". Відповідно до пункту 8 договору сторони підтверджують, що даний договір є договором позики та регулює відносини сторін, що пов`язані з наданням позики позивачем ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» у сумі, на строк та у порядку, передбаченому цим Договором, в зв`язку з чим взаємовідносини сторін за цими Договором регулюється статтями 1046-1053 Цивільного кодексу України та іншими нормативно-правовими актами, що встановлюють правила та вимоги до договорів позики (а.с. 10-12).

У відповідності до додаткової угоди до вищевказаного договору від 13 травня 2016 року, збільшено суму коштів вкладу на 33 000,00 грн, шляхом внесенням готівки на поточний рахунок № НОМЕР_1 , внаслідок чого сума вкладу становить 151 700,00 грн (а.с. 13). Зазначене підтверджується квитанцією №2586534 від 13 травня 2016 року (а.с. 14).

19 травня 2016 року з рахунку ТОВ "Кредитно-інформаційний центр" на рахунок позивача було перераховано: 38 000,00 грн з призначенням платежу "повернення коштів згідно з договором №980-083-000237239 від 11 травня 2016 року"; 652,96 грн з призначенням платежу "оплата процентів по договору №980-083-000237239 від 11 травня 2016 року" (а.с. 57 та зворот).

Також позивачем 19 травня 2016 року збільшено суму вкладу на 38 000,00 грн, шляхом внесенням готівки на поточний рахунок № НОМЕР_1 , що підтверджується квитанцією №4252156 від 19 травня 2016 року (а.с. 15).

У подальшому 20 травня 2016 року між позивачем та ПАТ "Банк Михайлівський" було укладено Договір банківського вкладу (депозиту) "Перше знайомство" №980-083-000247082 (а.с. 17). З урахуванням договору про внесення змін №1 від 20 травня 2016 року (а.с. 18) вкладник вніс, а банк - прийняв грошові кошти вкладника та зарахував їх на вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_3 у гривні, що відкривається банком на ім`я вкладника, і зобов`язується виплачувати вкладнику суму вкладу та проценти на неї в порядку та на умовах, встановлених договором та в Умовах розміщення вкладів фізичних осіб ПАТ "Банк Михайлівський", в т.ч. Умовами дистанційного банківського обслуговування ПАТ "Банк Михайлівський".

Так, згідно підпункту 2.1 договору початкова сума вкладу становить 190 352,96 грн, банк сплачує суму вкладу на рахунок вкладника № НОМЕР_1 в ПАТ "Банк Михайлівський".

Підтвердженням залучення коштів на депозит є платіжне доручення №5054880 від 20 травня 2016 року на суму 190 352,96 грн., згідно якого вкладник здійснив перерахування коштів з рахунку № НОМЕР_1 на рахунок № НОМЕР_3 в ПАТ "Банк Михайлівський" (а.с. 19).

Факт зарахування коштів на рахунок позивача підтверджується також випискою по особовому рахунку № НОМЕР_3 з 01 травня 2016 року по 20 травня 2016 року (а.с. 16).

Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 23 травня 2016 року №14/БТ "Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ" до категорії неплатоспроможних" (а.с. 48-49), виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення від 23 травня 2016 року №812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку" (а.с. 50 та зворот), згідно з яким тимчасову адміністрацію в банку було запроваджено з 23 травня 2016 року.

Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 12 липня 2015 року №124-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ" (а.с. 152), виконавчою дирекцією Фонду було прийнято рішення №1213 від 12 липня 2016 року "Про початок процедури ліквідації ПАТ "БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ" та делегування повноважень ліквідатора банку" (а.с. 53 та зворот), за яким процедуру ліквідації банку розпочато з 13 липня 2016 року по 12 липня 2018 року включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 21 червня 2018 року №1758 "Про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ "БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ" та делегування повноважень ліквідатора" (а.с. 56 та зворот), продовжено процедуру ліквідації по 12 липня 2020 року включно та продовжені повноваження ліквідатора:

- ОСОБА_2 - повноваження, визначені статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (надані рішенням №265 від 24 січня 2017 року);

- ОСОБА_3 з 09 лютого 2018 року делеговані повноваження, визначені пунктами 4, 5, 6 та 8 частини 2 статті 37, пунктом 4 частини 1 статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (надані рішенням №383 від 08 лютого 2018 року).

Позивач звертався до ПАТ "Банк Михайлівський" із заявою від 19 жовтня 2018 року, відповідно до змісту якої просив включити інформацію про ОСОБА_1 до переліку осіб, які мають право на відшкодування коштів за рахунок фонду та провести виплату відшкодованих коштів в розмірі 190 352,96 грн (а.с. 20).

Крім того, ОСОБА_1 також звертався із заявою до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Банк Михайлівський" щодо перерахування коштів у розмірі 152 352,96 грн (а.с. 21).

Вказані кошти у розмірі 152 352,96 грн були виплачені ОСОБА_1 (а.с. 22).

Встановлено та не заперечується сторонами, що позивачу уже здійснювалось розблокуванням коштів по вкладам, а саме: 10 014,77 грн по договору №200411237 від 16 грудня 2015 року; 152 352,96 грн по договору №980-083-000237239 від 11 травня 2016 року (а.с. 61).

В подальшому позивач звертався до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича із претензією від 07 травня 2019 року на суму 38,000 грн у відповідності до змісту якого просив протягом семи днів повернути кошти в сумі 38,000 грн (а.с. 24 та зворот).

Наголошуючи, що Фондом гарантування вкладів фізичних осіб протиправно та за відсутності відповідних правових підстав не включено до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про рахунок № НОМЕР_1 , що фактично позбавляє позивача права на отримання відшкодування коштів у розмірі 38 000,00 грн, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та перевіряючи дії відповідача на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон № 4452-VI), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженим рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 (далі - Положення №14).

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Закону №4452-VI передбачено, що вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

У статті 12 Закону № 4452-VI передбачено, що виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду.

Виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов`язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.

Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з частинами першою та четвертою статті 26 Закону №4452-VI, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб`єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов`язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

У частинах першій-третій, п`ятій-шостій статті 27 Закону №4452-VI закріплено, що Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Відповідно до частини другої статті 37 Закону №4452-VI, Уповноважена особа Фонду має право, зокрема, повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Частинами 2, 3 статті 38 Закону №4452-VI передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Згідно з частинами першою-третьою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Відповідно до п.п.. 3-6 розділу ІІІ Положення №14, уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.

Протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

У п.п. 2, 4, 6 розділу IV Положення №14, Фонд складає на підставі Переліку Загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).

Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний Реєстр протягом шести днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

На підставі рішення виконавчої дирекції за розпорядженням директора-розпорядника Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів (здійснює перерахування гарантованої суми за Загальним Реєстром, передачу Загального Реєстру банку-агенту) не пізніше семи днів з дня прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Системний аналіз вищенаведених законодавчих положень, дозволяє стверджувати, що правовою підставою для включення особи до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), є наявність у неї права на відповідний вклад, що має підтверджуватись банківським документом про внесення (перерахування) коштів на її рахунок.

Крім того, 19.11.2016 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» від 15.11.2016 р. № 1736-VIII, яким передбачено, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності зазначеним Законом, віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.

Таким чином, вказаним законом розширено коло осіб, які з 19.11.2016 р. набули право на отримання коштів за рахунок Фонду.

Згідно з абзацом 2 пункту 15 Перехідних положень зазначеного Закону № 1736-VIII Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зобов`язано ретельно вивчити документи щодо кожної фізичної особи, яку прирівняно до вкладника і кошти якої прирівняні до вкладу цим пунктом, і не пізніше 20 робочих днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» розпочати за рахунок коштів Фонду у межах суми відшкодування, визначеної частиною першою статті 26 цього Закону, виплату відшкодування коштів фізичним особам, які набули право на таке відшкодування у зв`язку з їх прирівнянням до вкладників.

Разом з тим, Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

Втім, при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними.

У свою чергу, правочин є нікчемним відповідно до закону, за наявності підстав, виключний перелік яких регламентовано частиною 3 статті 38 Закону № 4452-VI.

При цьому, положення статті 228 ЦК України не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішення питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 Закону № 4452-VI.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року по справі №826/1476/15, правові висновки якого відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права та враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Отже, єдиною та необхідною умовою для не включення осіб (клієнтів банку) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, у зв`язку з нікчемністю відповідного правочину є наявність підстав, виключний перелік яких передбачено частиною третьою статті 38 Закону №4452-VI.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що кошти на рахунку позивача, щодо яких її не було включено до переліку вкладників ПАТ "Банк Михайлівський", які мають право на відшкодування вкладів за рахунок Фонду, що й є предметом даного спору, надійшли на рахунок позивача від ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр".

Суд звертає увагу відповідача, що долучені до відзиву копії письмових доказів стосуються фактів нікчемності правочинів, укладених із ТОВ "ІРЦ", в той час як у межах спірних правовідносин позивачем було укладено договір із небанківською фінансовою установою Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитно-інвестиційний центр" (ТОВ "КІЦ").

Лише за наявності відповідного судового рішення про визнання нікчемним правочину, що набрало законної сили, можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину.

Відповідачем не було надано жодних належних та допустимих у розумінні статей 73, 74 КАС України доказів, які б підтверджували, що такі кошти не є вкладом та/або що позивач не є вкладником банку у розумінні статті 2 Закону №4452-VI, а укладений із Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитно-інвестиційний центр" та позивачем правочин є нікчемним.

У контексті викладеного суд також зазначає, що здійснюючи операції з перерахування коштів банк не вчиняє окремі правочини, а виконує свої зобов`язання з обслуговування клієнтів банку, передбачені ЦК України, Законом України "Про банки і банківську діяльність", Інструкцією №492 та договорами з відповідними клієнтами банку.

Аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 826/1476/15 та в постанові Верховного Суду від 03 грудня 2018 року у справі №822/2390/17.

Твердження відповідача про те, що позивач не є вкладником банку у розумінні Закону №4452-VI, так як кошти на її рахунок, відкритий у ПАТ "Банк Михайлівський", надійшли від ТОВ "КІЦ" на підставі договорів позики, суд вважає необґрунтованими, оскільки в даному випадку правовідносини між позивачем і вказаними товариствами не є предметом цього спору. При цьому, кошти від ТОВ "КІЦ" надійшли для позивача та були залучені банком на його рахунок на умовах відповідного договору, укладеного безпосередньо між позивачем і Банком, що у відповідності до вимог Закону №4452-VI надає достатні та необхідні правові підстави для визнання таких коштів вкладом, а позивача - вкладником.

Позиція суду у спірних правовідносинах також підтримана Шостим апеляційним адміністративним судом у постанові від 29 серпня 2019 року у справі №826/13939/18.

При цьому, суд звертає увагу позивача, що у відповідності до положень Закону №№4452-VI включення інформації про рахунок до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб здійснюється саме уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію, а тому і протиправну бездіяльність щодо такого невключення може бути допущено виключно уповноваженою особою, а не Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Крім того, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у даній адміністративній справі набув процесуального статусу третьої особи, що унеможливлює заявлення позивачем позовних вимог до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Враховуючи вищевикладене та керуючись повноваженнями, наданими частиною другою статті 9, частиною другою статті 245 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, щодо невключення інформації про рахунок № НОМЕР_1 відкритий на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), а саме 38 000,00 (Тридцять вісім тисяч) гривень 00 копійок, у ПАТ "Банк Михайлівський" до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зважаючи на наявність порушеного права та необхідність його відновлення у судовому порядку, суд вважає за необхідне зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо включення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за рахунком відкритим у ПАТ "Банк Михайлівський" на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на суму 38 000,00 (Тридцять вісім тисяч) гривень 00 копійок.

Покладення такого обов`язку на відповідача не є перебиранням функції іншого суб`єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб`єкта та зобов`язанням його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу, з огляду на обов`язковість ефективного механізму захисту порушеного права.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем в порушення частини другої статті 77 КАС України не доведено, а позивачем та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів спростовано правомірність бездіяльності уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, щодо невключення інформації про рахунок № НОМЕР_1 відкритий на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), а саме 38 000,00 (Тридцять вісім тисяч) гривень 00 копійок, у ПАТ "Банк Михайлівський" до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат по сплаті судового збору, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 159, 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича (бульвар Тараса Шевченка, 35, м. Київ 32, 01032. РНОКПП/ЄДРПОУ: 38619024), третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ, 53, 04053. РНОКПП/ЄДРПОУ: 21708016) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, щодо невключення інформації про рахунок № НОМЕР_1 відкритий на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), а саме 38 000,00 (Тридцять вісім тисяч) гривень 00 копійок, у ПАТ "Банк Михайлівський" до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо включення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за рахунком відкритим у ПАТ "Банк Михайлівський" на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на суму 38 000,00 (Тридцять вісім тисяч) гривень 00 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду складено у повному обсязі: 10 вересня 2019 року.

Суддя О.Г. Попова