Рішення № 84126964, 10.09.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2184/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ковальчука В.Д.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення від 04 липня 2019 року №UA205110/2019/000591/2 про коригування митної вартості товарів.

В обґрунтування позову позивач вказав, що був учасником аукціону з продажу транспортних засобів, бувших у вжитку, що проводив ЗАТ "GELGOTOS TRANSPORTAS" (Литва). 13 червня 2019 року став переможцем в аукціоні з придбання легкового автомобіля, бувшого у вжитку марки Volkswagen Touran (2010), за якого сплатив продавцеві кошти в загальній сумі 6399,00 євро.

З метою митного оформлення даного автомобіля представник позивача фізична особа-підприємець ОСОБА_2 подав до Волинської митниці ДФС відповідну митну декларацію, в якій визначив митну вартість в сумі 6415,25 євро. за основним методом, тобто за ціною договору (контракту), де ціну товару вказав в сумі 6399,00 євро, та зазначив витрати на транспортування автомобіля у вигляді сплачено пального у сумі 16,25 євро. Одночасно з митною декларацією подав необхідні документи, які підтверджують його митну вартість. Проте відповідач, вважаючи, що декларант подав документи, які не містять усіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості, а також в зв`язку з спрацюванням ризиків в АСАУР "Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел …" запропонував надати декларанту додаткові документи, що підтверджують його митну вартість. Декларант додаткові документи органу доходів і зборів не подав. Позивач вважає, що повідомлення митного органу про необхідність надання додаткових документів не містить жодного обґрунтування підстав витребування додаткових документів, доказів недостовірності заявленої митної вартості, посилань, які саме дані та числові значення не підтверджені наданими до митного органу документами. Крім того, відповідач не обґрунтував, яким чином на числові значення складових митної вартості товару впливає розбіжність у тому, що у рахунку - фактурі та технічному паспорті зазначені різні продавець та покупець.

04.07.2019 року відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA205110/2019/000591/2, в якому митниця визначала митну вартість за резервним методом на рівні 11800 євро.

Позивач вважає рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Так, позивач зазначає, що під час митного оформлення контролюючому органу надано усі наявні документи, що підтверджують митну вартість товару та обраний метод її визначення. До складових митної вартості включено вартість придбаного пального в сумі 16,25 євро для транспортування товару, а також вартість автомобіля в сумі 6399,00 євро, а тому митна вартість товару становить 6415,25 євро. Будь-яких неточностей, розбіжностей, ознак підробки в поданих до митного оформлення документів не було. Також у відповідача не було жодних підстав вважати, що подані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Жодних належних обґрунтувань неможливості застосування попередніх методів визначення митної вартості відповідач в оскаржуваному рішенні не наводить, обмежуючись загальними формулюваннями.

Крім того, звертає увагу на те, що продавець товару - ЗАТ "GELGOTOS TRANSPORTAS" у пункті 4 акта прийому-передачі автомобіля № НОМЕР_1 від 03.07.2019 року підтвердив, що треті особи не мають будь-яких прав чи претензій щодо придбаного автомобіля, право керування/транспортування автомобіля не обмежено.

Посилання відповідача на розбіжності щодо власника товару в технічному паспорті та рахунку фактурі вважає безпідставними та формальними, оскільки підтвердження таких відомостей не впливає на числові значення складових митної вартості декларованого товару, а також не підтверджує того факту, що декларант мав якісь правовідносини із власником авто, що зазначений в технічному паспорті та обов`язку декларанту підтверджувати відповідачу відсутність між цими сторонами відповідних правовідносин.

Також позивач зазначає, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів відповідач не вказує та не посилається на норму Митного Кодексу України, яка б визначала право відповідача коригувати числові значення складових митної вартості на підставі внутрішніх систем ризиків митниці. Ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Відтак, позивач вважає, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості вказаного вище автомобіля. У зв`язку з цим рішення про коригування митної вартості товарів №UA205110/2019/000591/2 від 04.07.2019 року прийняте без наявних для цього передбачених законом підстав, з порушенням встановленого законом порядку, внаслідок чого рішення є протиправним, а тому просить його скасувати.

Ухвалою від 16 липня 2019 року відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін суддею одноособово (а.с.1).

В поданому до суду відзиві на позов від 02.08.2019 року вих. №1464/03-70-10/14 (а.с.32-38) представник відповідача позов не визнає та просить відмовити в його задоволенні з наступних підстав.

Вказує на те, що під час здійснення митного контролю та митного оформлення легкового автомобіля марки марки Volkswagen, моделі Touran, календарний рік виготовлення - 2014, модельний рік виготовлення - 2014, номер кузова НОМЕР_2 , за митною декларацією №UA205090/2019/081747 у митниці виникли обґрунтовані сумніви у повноті та достовірності відомостей про заявлену митну вартість товарів за результатами опрацювання згенерованих АСАУР ризиків щодо митної вартості задекларованого товару. Встановлено, що декларантом в графі 42 МД «Ціна товару» задекларовано ціну товару у розмірі 6399,00 єро, при чому в гр.45 «Коригування» заявлено митну вартість на рівні 6415,25 євро (188688,15 грн.) за ціною угоди.

Під час опрацювання вказаних документів встановлено, що в технічному паспорті №2014СХ97952 від 01.07.2014 року в графі С зазначений власник транспортного засобу -ARVAL SERVICE LEASE, а в рахунку фактурі №GA 2019-01625 від 02.07.2019 року вказана інша особа - UAB GELGOTOS TRANSPORTAS. Вказане слугувало підставою для сумніву митниці щодо впливу третіх осіб на формування числових значень митної вартості, адже згідно з ч.5 ст.58 Митного кодексу України (далі - МК України) митна вартість - ціна товару, що фактично сплачена або підлягає сплаті, а ціна - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товару не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також у зв`язку з спрацюванням ризиків АСАУР декларанту запропоновано надати додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товару. Однак витребувані документи декларант не подав, у листі від 04.07.2019 року №б/н зазначив про неможливість надання таких документів.

Враховуючи наведене, митницею відповідно до положень ст.55 та ст.57 МК України з декларантом проведено консультацію щодо вибору методу визначення митної вартості товару. Митну вартість товару визначено митницею за резервним методом на рівні 11800,00 євро на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС ДФС, та прийнято рішення про коригування митної вартості №UA205110/2019/000591/2 від 04.07.2019 року.

Представник відповідача вважає, що митним органом правомірно застосовано вищевказане джерело інформації при винесенні оскаржуваного рішення та використано середню ціну, за яку транспортний засіб визначеної марки, моделі, комплектації пропонується для продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Крім того, декларанта повідомлено про можливість випуску задекларованого товару у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України.

Товар було випущено у вільний обіг з наданням гарантій, передбачених ч.7 ст.55 МК України, про що свідчить МД №UA205090/2019/082261 від 05.07.2019 року.

З огляду на вищенаведене вважає прийняте рішення про коригування митної вартості №UA205110/2019/000591/2 від 04.07.2019 року таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою від 10 вересня 2019 року в задоволенні клопотання представника Волинської митниці ДФС про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено (а.с.50).

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 придбав з аукціону в компанії ЗАТ "GELGOTOS TRANSPORTAS" (Литва) легковий автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель TOURAN, ідентифікаційний номер (номер кузова) НОМЕР_2 , 2014 року виготовлення, за ціною 6399,00 євро. Ця обставина підтверджується попереднім рахунком від 13 червня 2019 року №6106055, ПДВ рахунком-фактурою від 02 липня 2019 року серії GA № НОМЕР_1 , актом приймання-передачі автомобіля від 03 липня 2019 року №201901625 (а.с.12-15). Оплата за товар проведена в готівковій формі, про що свідчать квитанції про отримання готівки від 19 червня 2019 року АА №100019486 та від 03 липня 2019 року АА №100019538 (а.с.16-18).

04 липня 2019 року позивачем через фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 до Волинської митниці ДФС для митного оформлення в режимі імпорту вказаного вище автомобіля було подано МД №UA205090/2019/081747 (а.с.41), в графі 42 якої зазначено фактурну вартість автомобіля 6399,00 євро. Митну вартість визначено за основним методом (графа 43) на рівні 188688,21 грн. (графи 12, 45), що еквівалентно 6415,25 євро; з урахуванням цієї митної вартості зроблено відповідні розрахунки митних платежів (графа 47).

Митна вартість на рівні 6415,25 євро розрахована декларантом у такий спосіб: 6399,00 євро - ціна продажу автомобіля; 16,25 євро - витрати на транспортування до України.

Для підтвердження митної вартості декларантом до митної декларації додано такі документи (графа 44 та доповнення №1): попередній рахунок від 13 червня 2019 року №6106055, ПДВ рахунок-фактуру від 02 липня 2019 року серії GA №2019-01625 (а.с.12-14), експортну декларацію країни відправлення товару від 02 липня 2019 року №19LTKC0100EK124F78 (а.с.19), квитанції про отримання готівки від 19 червня 2019 року АА №100019486 та від 03 липня 2019 року АА №100019538 (а.с.16-18), акт приймання-передачі автомобіля від 03 липня 2019 року №201901625 (а.с.15), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 01.07.2014 року (а.с.20), свідоцтво про тимчасову реєстрацію транспортного засобу від 02.07.2019 року №16925040 (а.с.21), документ, що підтверджує транспортні витрати (чек про витрати на паливо) від 03 липня 2019 року №2009010130 (а.с.22), акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA205010/2019/231340 від 04.07.2019 року (а.с.23-24).

Підчас здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості митним органом було встановлено, що декларантом заявлено митну вартість 6415,25 євро, а згідно рахунку-фактури серії №GA 2019-01625 від 02.07.2019 року митна вартість становить 6399 євро. В технічному паспорті №2014СХ97952 від 01.07.2014 року в графі С зазначений власник транспортного засобу - ARVAL SERVICE LEASE, а в рахунку фактурі №GA 2019-01625 від 02.07.2019 року вказана інша особа - UAB GELGOTOS TRANSPORTAS. У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують митну вартість, а також в зв`язку з спрацюванням ризиків АСАУР "Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за VIN-кодами: НОМЕР_2 , валюта - EUR, вартість - 11800" та згідно наказу ДФС України №780 від 28.11.2018 "Про забезпечення моніторингу за митним оформленням транспортних засобів, бувших у використанні" митний орган направив декларанту позивача повідомлення від 04.07.2019 року, в якому просив надати в 10-денний строк наступні документи: висновки про вартісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; рахунки про здійснення платежів третім особам, чи інші платіжні документи, що підтверджують вартість товару, так як в технічному паспорті вказаний інший власник; документально підтверджені страхові документи, інші документи, що містять відомості про вартість страхування (чеки, рахунки страхових компаній тощо); та інші додаткові наявні документи, за бажанням декларанта відповідно до п.6 ст.53 МК України (а.с.10, 44).

04.07.2019 року відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205110/2019/000591/2 (а.с.8).

Підставою для прийняття рішення, як зазначено в останньому, є аргументи аналогічні тим, що були викладені у повідомленні про надання додаткових документів. У зв`язку з тим, що декларант не надав вищезазначених документів, та надіслав лист №б/н від 04.07.2019 року щодо неможливості надання таких документів, митну вартість товару 1 визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС ДФС, відповідно до наказу ДФС №780 від 28.11.2018 "Про забезпечення моніторингу за митними оформленнями транспортних засобів, бувших у вжитку", та спрацюванням системи ризиків АСАУР. … Рівень митної вартості становить 11800,00 євро".

Крім того, було оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205110/2019/00591 (а.с.9).

05.07.2019 року декларантом позивача подану іншу МД №UA205090/2019/082261, за якою імпортований автомобіль випущено у вільний обіг у зв`язку із сплатою митних платежів згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х МК України (а.с.11).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішення відповідача як суб`єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

Декларант позивача надав наявні у позивача документи, що підтверджують митну вартість товарів і обраний ним метод її визначення згідно з частиною другою статті 53 МК України: попередній рахунок від 13 червня 2019 року №6106055, ПДВ рахунок-фактуру від 02 липня 2019 року серії GA №2019-01625 (а.с.12-14), експортну декларацію країни відправлення товару від 02 липня 2019 року 19LTKC0100EK124F78 (а.с.19), квитанції про отримання готівки від 19 червня 2019 року АА №100019486 та від 03 липня 2019 року АА №100019538 (а.с.16-18), акт приймання-передачі автомобіля від 03 липня 2019 року №201901625 (а.с.15), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 01.07.2014 року (а.с.20), свідоцтво про тимчасову реєстрацію транспортного засобу від 02.07.2019 року №16925040 (а.с.21), чек на підтвердження ціни придбаного пального для транспортування автомобіля від 03 липня 2019 року №2009010130 (а.с.22).

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що орган доходів і зборів досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару - легкового автомобіля марки VOLKSWAGEN, модель TOURAN, ідентифікаційний номер (номер кузова) НОМЕР_2 , 2014 року виготовлення, який придбаний за ціною 6399,00 євро у ЗАТ "Gelgotos Transportas" та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

При цьому позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, а також те, що декларантом заявлено митну вартість на рівні 6415,25 євро, а згідно рахунку-фактури від 02 липня 2019 року серії GA №2019-01625 вартість становить 6399,00 євро; в технічному паспорті №2014СХ97952 від 01.07.2014 року в графі С зазначений власник транспортного засобу - ARVAL SERVICE LEASE, а в рахунку фактурі №GA 2019-01625 від 02.07.2019 року продавцем вказана інша особа - UAB GELGOTOS TRANSPORTAS. У зв`язку із цим від декларанта витребовувалися додаткові документи та оскільки декларантом не надано додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, тому митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом, на підставі цінової інформації ЄАІС ДФС, на рівні 11800,00 євро.

Суд не погоджується з такою позицією відповідача з тих підстав, що визначення покупця (отримувача) товару чи власника товару не впливає на його митну вартість. Крім того, продавець товару - ЗАТ "GELGOTOS TRANSPORTAS" у пункті 4 акта прийому-передачі автомобіля №201901625 від 03.07.2019 року (а.с.12-15) підтвердив, що треті особи не мають будь-яких прав чи претензій щодо придбаного автомобіля, право керування/транспортування автомобіля не обмежено, автомобіль не знаходиться у заставі, спори щодо прав власності на автомобіль відсутні. У зв`язку з цим суд вважає, що у відповідача не було підстав для витребування від декларанта рахунків про здійснення позивачем платежів третім особам.

Також суд вважає безпідставним посилання відповідача на розбіжності щодо вартості товару, зазначеної у рахунку-фактурі №GA 2019-01625 від 02.07.2019 року та у митній декларації від 04.07.2019 року №UA205090/2019/081747, оскільки позивачем у митній декларації до вартості товару включено також транспортні витрати за доставку автомобіля у вигляді сплати за пальне в сумі 16,25 євро, доданої до митної декларації, та надано чек від 03 липня 2019 року №2009010130 на підтвердження зазначених витрат.

Щодо відсутності у позивача висновків про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товарів не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Суд звертає увагу, що частина друга статті 53 МК України містить вичерпний перелік документів, що підтверджують митну вартість, а тому виявлення розбіжностей в інших документах не надає митниці право направляти декларанту вимогу про надання додаткових документів.

Суд вважає, що відповідачем не наведено достатніх обґрунтувань щодо наявності підстав застосування норм частини третьої статті 53 МК України.

Згідно із частиною другою статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до статті 55 МК України орган доходів і зборів за відповідних умов має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом, а саме, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів Республіки Литва щодо непідтвердження обставин відчуження позивачу продавцем нерезидентом UAB Gelgotos Transportas товару або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

При цьому суд також враховує, що декларантом з метою митного оформлення разом з декларацією було подано документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару (попередній рахунок від 13 червня 2019 року №6106055, ПДВ рахунок-фактуру від 02 липня 2019 року серії GA №2019-01625, експортну декларацію країни відправлення товару від 02 липня 2019 року 19LTKC0100EK124F78, квитанції про отримання готівки від 19 червня 2019 року АА №100019486 та від 03 липня 2019 року АА №100019538 , акт приймання-передачі автомобіля від 03 липня 2019 року №201901625, чек на підтвердження ціни придбаного пального для транспортування автомобіля від 03 липня 2019 року №2009010130), а витребувані митницею інші документи (рахунки про здійснення платежів третім особам, чи інші платіжні документи, що підтверджують вартість товару, так як в технічному паспорті вказано інший власник, документально підтверджені страхові документи, інші документи, що містять відомості про вартість страхування (чеки, рахунки страхових компаній тощо)) не були подані у зв`язку з їх відсутністю, та, на думку суду, їх неподання декларантом з об`єктивних причин не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

За змістом пункту 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 №689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Згідно із пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. За правилами частини третьої, восьмої згаданої статті кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

На підставі системного аналізу вказаних законодавчих положень суд дійшов висновку, що, виходячи з принципу послідовності, передбаченого статтею 57 МК України, відповідач при виборі методу визначення митної вартості повинен проводити консультації з декларантом, обмінюючись наявною у кожного з них інформацією. При цьому застосування резервного методу відповідно до вимог, встановлених статтею 64 МК України можливе лише за наявності обґрунтованих підстав незастосування попередніх п`яти.

Разом з тим, доказів того, що відповідач провів необхідну консультацію у належний спосіб матеріли справи не містять. Саме лише посилання на проведення консультації не можна вважати таким, що відповідає нормам закону.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, у рішенні вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів); посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII цієї угоди під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Очевидно, що ціна товару, імпортованого за іншими умовами поставки, ніж оцінюваний товар, може вважатися таким найближчим еквівалентом, якщо митниця доведе, що в її розпорядженні немає інформації про ціну товару, поставленого за такими ж умовами поставки, що й оцінюваний товар.

Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів від 04 липня 2019 року №UA205110/2019/000591/2, у ньому зазначено лише про неможливість застосування другого-п`ятого методів визначення митної вартості у зв`язку з відсутністю інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари та у зв`язку з відсутністю вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Доказів в підтвердження проведення посадовою особою відповідача перевірки наявності чи відсутності відомостей про митне оформлення ідентичних чи аналогічних товарів, як цього вимагають митні процедури, відповідачем суду не надано.

Відтак, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію, надану у зв`язку зі спрацюванням ризиків АСАУР "Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за VIN-кодами: НОМЕР_2 , валюта - EUR, вартість - 11800,00".

При цьому суд звертає увагу, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів детальніше проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-а.

Вищенаведене не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Суд вважає, що відповідачем не обґрунтовано ціну, яка визначена ним у розмірі 11800,00 євро внаслідок проведеного коригування митної вартості за резервним методом; відповідач не довів того, що товар за такою митною вартістю дійсно був увезений до України.

Тому з огляду на приписи частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України рішення у спорі належить прийняти на користь позивача, а не суб`єкта владних повноважень. Оскільки рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 04.07.2019 року №UA205110/2019/000591/2 не ґрунтується на нормах чинного законодавства, то його слід визнати протиправним та скасувати, а відтак позов підлягає задоволенню.

Як визначено частинами першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд задовольняє позов, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у сумі 768,40 грн., що підтверджуються квитанцією від 15.07.2019 року №10 (а.с.2).

Суд також вважає за необхідне вказати, що при стягненні судових витрат до останніх було віднесено виключно сплачений судовий збір, оскільки доказів на понесення інших судових витрат, в тому числі і витрат на правничу допомогу, суду не надано.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці ДФС (44350, Волинська область, Любомльський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, код ЄДРПОУ 39472698) від 04 липня 2019 року №UA205110/2019/000591/2 про коригування митної вартості товарів.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС (44350, Волинська область, Любомльський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, код ЄДРПОУ 39472698) судовий збір у сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя В.Д. Ковальчук