Рішення № 84126949, 09.09.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2090/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дмитрука В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Волинській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області) звернулося з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) про стягнення податкового боргу в розмірі 21 125, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за відповідачем рахується податковий борг в загальній сумі 21 125, 00 грн., який виник в результаті несплати самостійно задекларованими платником сум грошових зобов`язань згідно з податковими деклараціями платника єдиного податку з фізичних осіб.

Позивач зазначив, що згідно із витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 23.01.2019 здійснено припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . Відповідно до пункту 97.3 статті 97 Податкового кодексу України у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), погашення грошових зобов`язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи. Оскільки фізична особа-підприємець ОСОБА_1 припинив свою підприємницьку діяльність, погашення податкового боргу має здійснюватися за рахунок його майна.

Позивач просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 08.07.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.

Відповідач відзив на позов не подав, копія ухвали судді від 08.07.2019 про відкриття провадження в адміністративній справі вручена відповідачу 15.07.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 17.07.2019 № 4302519416701.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно із частиною другою статті 262 КАС України якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями наданими Відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління Державної міграційної служби України у Волинській області.

12.01.2018 у зв`язку з несплатою відповідачем податкового боргу, ГУ ДФС у Волинській області винесено податкову вимогу № 25897-03 від 03.01.2018.

Згідно довідки про наявність заборгованості по платежах до бюджету станом на 19.06.2019 у відповідача наявний податковий борг перед бюджетом з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 21 125,00 грн.

Несплата відповідачем податкового боргу у сумі 21 125,00 грн. стала підставою для звернення ГУ ДФС у Волинській області з адміністративним позовом про стягнення податкового боргу з відповідача у примусовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що вищезазначена податкова вимога була направлена ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .

Судом, з метою повного та всебічного розгляду справи, було направлено до Управління Державної міграційної служби України у Волинській області письмовий запит про надання відомостей про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1

Так, з відповіді Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління Державної міграційної служби України у Волинській області, наявної в матеріалах справи (а.с. 26), вбачається, що місцем реєстрації відповідача є: АДРЕСА_1 , датою реєстрації є 06.04.2015.

Таким чином судом встановлено, що вищезазначена податкова вимога була направлена позивачем за невірною адресою, що не відповідає фактичному місцю реєстрації ОСОБА_1

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пунктами 15.1, 15.2 статті 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Отже, визначені відповідачем у податкових деклараціях суми зобов`язань є узгодженими.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 36.1 статті 36, пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України та законами з питань митної справи; податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи; виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 295.3 статті 295 Податкового кодексу України встановлено, що платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Відповідно до пункту 300.1 статті 300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Згідно із підпунктами 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом; грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно із пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до підпункту 10.1.2 пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України єдиний податок належить до місцевих податків.

Сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси (пункт 295.4 статті 295 Податкового кодексу України).

Разом з тим, матеріалами справи підтверджено, що податковим органом вищезазначена податкова вимога була направлена за невірною адресою, що не відповідає фактичному місцю реєстрації відповідача.

Статтею 42 Податкового кодексу України встановлено порядок листування з платником податків.

Відповідно до пункту 42.1. статті 42 Податкового кодексу України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Згідно з пунктом 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Так, пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

Згідно з статтею 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З метою погашення податкового боргу ГУДФС у Волинській області сформовано податкову вимогу від 03.01.2018 № 25897-03.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що у зв`язку з неотриманням відповідачем податкової вимоги від 03.01.2018 № 25897-03 сума грошового зобов`язання з єдиного податку з фізичних осіб не набула характеру узгодженого податкового зобов`язання, у зв`язку з чим, у податкового органу відсутні підстави для стягнення податкового боргу у сумі 21 125,00 грн. згідно з положеннями пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України.

З аналізу вищезазначених норм суд дійшов висновку, що спірна сума податкового зобов`язання відповідача не набула статусу узгодженого податкового зобов`язання, оскільки позивачем порушено порядок направлення платнику податків податкової вимоги, не здійснено повідомлення відповідача про нарахування йому грошового зобов`язання з єдиного податку з фізичних осіб, а саме не направлено ОСОБА_1 податкової вимоги за адресою його проживання.

За таких обставин, виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що визначена відповідачу сума податкового боргу у розмірі 21 125,00 грн. є неузгодженим податковим зобов`язанням, оскільки податкову вимогу від 03.01.2018 № 25897-03 не було вручено ОСОБА_1 та згідно статті 295 Податкового кодексу України строк для сплати єдиного податку з фізичних осіб не сплинув, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Позивачем не доведено та не підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а відтак адміністративний позов є безпідставним та не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.В. Дмитрук