Рішення № 84126830, 06.09.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2019 року Справа № 160/5862/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

при секретарі: Мартіросян Г.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу № 160/5862/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про скасування постанови державного виконавця від 21.06.2019 року про накладення штрафу,-

ВСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

1. 24.06.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Чечелівського ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Мазур А.С. у виконавчому провадженні № 58654717 від 21.06.2019 року про накладення штрафу у розмірі 3400,00 грн. на ОСОБА_1 .

2. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 24.06.2019 року вказана справа була розподілена судді Ількову В.В.

3. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.06.2019 року залучено до участі у справі № 160/5862/19 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , відкрито провадження у справі №160/5862/19, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи на 02.07.2019 року, в порядку положень ст. 262 КАС України, з урахуванням вимог статті 287 КАС України.

4. Ухвалою суду від 26.06.2019 року також було витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії таких документів:

- постанови державного виконавця Чечелівського ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Мазур А.С. у виконавчому провадженні № 58654717 від 21.06.2019 року про накладення штрафу у розмірі 3400,00 грн. на ОСОБА_1 ;

- матеріали виконавчого провадження №58654717, щодо виконання виконавчого листа № 175/5360/13-ц від 02.07.2018 року виданого Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області та всі матеріали щодо суті цього спору.

5. 02.07.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_2 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.06.2019 року про відкриття провадження у справі №160/5862/19.

6. Ухвалою суду від 02.07.2019 року провадження в адміністративній справі №160/5862/19 за позовом ОСОБА_1 до Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про скасування постанови державного виконавця від 21.06.2019 року про накладення штрафу, зупинено до прийняття Третім апеляційним адміністративним судом рішення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.06.2019 про відкриття провадження у цій справі.

7. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.08.2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу суду першої інстанції від 26.06.2019 року по справі № 160/5862/19, повернуто заявнику.

8. 03.09.2019 року справа № 160/5862/19 надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

9. Ухвалою суду від 04.09.2019 року поновлено провадження в адміністративній справі № 160/5852/19 та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами на 06.09.2019 року в порядку положень ст. 262 КАС України.

10. Ухвалою суду від 04.09.2019 року також було витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії таких документів:

- матеріали виконавчого провадження №58654717, щодо виконання виконавчого листа № 175/5360/13-ц від 02.07.2018 року виданого Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області та всі матеріали щодо суті цього спору.

11. 06.09.2019 року від відповідача до канцелярії суду надійшов відзив на адміністративний позов, а також, відповідачем було надано витребувані судом докази по справі.

12. Щодо клопотання представника позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

13. За приписами статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

14. Статтею 12 КАС України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

15. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

16. Згідно з частиною першою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

17. Частиною 2 статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

18. Згідно з ч.3 ст.257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

19. Відповідно до частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складної є справи, зокрема, щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

20. Частиною 6 статті 262 КАС України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

21. Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі «Ахеп v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

22. При цьому, положення КАС України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи та надавати письмові пояснення з доказами.

23. При цьому, представником позивача не обґрунтовано, з яких підстав потрібно проводити розгляд справи за його участю, не зазначено, які пояснення та документи він бажає надати у судовому засіданні.

24. З урахуванням викладеного, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи у судовому засіданні.

25. У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

26. Отже, рішення у цій справі приймається судом 06.09.2019 року, тобто у межах строку, встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

27. Позивач зазначила про те, що рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14.11.2017 року у справі №175/5360/13-ц вона виконує добровільно, побаченням батька із сином не перешкоджає, однак ОСОБА_2 не виявляє бажань бачитися із дитиною, а суд не зобов`язував її здійснювати транспортування дитини за певною адресою; постанова про відкриття виконавчого провадження не була доведена до її відома, провадження було відкрито незаконно, тому що на території Чечелівського району м. Дніпра позивач ніколи не проживала і не була зареєстрована, про що було відомо як стягувачу ОСОБА_2 так і відділу ДВС, а отже, на її думку, були відсутні підстави для прийняття постанови від 21.06.2019 року про накладення на неї штрафних санкцій у розмірі 3400,00 гривень.

28. Вважає, що оскаржувана нею постанова від 21.06.2019 року є невмотивованою та протиправною, та такою, що підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

29. Зазначила про те, що відповідачем в рамках виконавчого провадження №58654717 неодноразово були винесені постанови про повторне стягнення з боржника штрафу у розмірі 3400,00 грн., які всі оскаржені позивачем у судовому порядку, та відповідно до ст.61 Конституції України, ніхто не може двічі бути притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

30. Крім того, позивач вказала, що до звернення до суду із цим позовом вона частково сплатила гонорар за надання правової допомоги адвокатом, у зв`язку з чим просить покласти судові витрати на відповідача.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

31. Відповідач проти позову заперечив повністю, зазначивши, що підставою для винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу є акт державного виконавця від 20.06.2019 року, згідно якого було встановлено, що відповідно до заяви ОСОБА_2 наданої Чечелівському ВДВС від 23.05.2019 року при виконанні рішення на час відпустки ОСОБА_2 , а саме в період з 18.06.2019 року по 21.06.2019 року, державним виконавцем було здійснено вихід за адресою місця проживання та реєстрації стягувача та за адресою вказаною у виконавчому документі, а саме: АДРЕСА_1 боржник ОСОБА_1 та дитина ОСОБА_3 не з`явились. Дитину не надано. Жодних причин про неможливість виконання рішення суду не повідомлено, ні державному виконавцю, ні стягувачу ОСОБА_2 . Також, не повідомлено про перешкоди пов`язані із виконанням рішення суду.

32. Отже, за повторне невиконання рішення боржником без поважних причин виконавцем була прийнята оскаржувана постанова від 21.06.2019 року про накладення штрафу на позивача у розмірі 3400,00 гривень.

33. Також, відповідач зазначив про те, що адреса ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 АДРЕСА_3 ) викликає сумнів, щодо проживання останньої за вказаною адресою, оскільки, поштові конверти, які направляються на адресу ОСОБА_4 . ОСОБА_5 повертаються на адресу відповідача.

ІV. ПОЯСНЕННЯ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ

34. Третя особа письмові пояснення по справі не надала.

35. 02.07.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду була подана апеляційна скарга ОСОБА_2 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.06.2019 року про відкриття провадження у справі №160/5862/19, в якій зазначено, що ухвала суду від 26.06.2019 року була постановлена з порушенням правил підсудності.

36. Ухвалою суду від 02.07.2019 року провадження в адміністративній справі №160/5862/19 було зупинено до прийняття Третім апеляційним адміністративним судом рішення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.06.2019 про відкриття провадження у цій справі.

37. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.08.2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу суду першої інстанції від 26.06.2019 року по справі № 160/5862/19, повернуто заявнику.

V. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

38. Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 01.06.2018 року тимчасово проживають за адресою: АДРЕСА_3

39. Згідно постанови апеляційного суду Дніпропетровської області від 01.06.2018 року у справі № 175/5360/13-ц, провадження № 22-ц/774/1579/18 http://reestr.court.gov.ua/Review/74583269), апеляційні скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , представника ОСОБА_1 – ОСОБА_7 , було задоволено частково та рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14.11.2017 скасовано в частині: заборони, без нотаріальної згоди ОСОБА_2 , виїзд за межі України та в`їзд на окуповану територію Автономної Республіки Крим його синові ОСОБА_3 : в задоволених зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 та в задоволених частково позовних вимог ОСОБА_6 , в частині задоволених частково позовних вимог ОСОБА_8 , було скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_2 в частині заборони, без нотаріальної згоди ОСОБА_2 , виїзд за межі України та в`їзд на окуповану територію Автономної Республіки Крим його синові ОСОБА_3 відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Управління – служба у справах дітей Самарської районної у місті Дніпрі ради про зміну способу участі батька у вихованні дитини відмовлено. У задоволенні позову третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_6 до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , треті особи без самостійних вимог: Управління служби у справах дітей Самарської районної у місті Дніпрі ради та Служба у справах дітей Дніпропетровської районної державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з онуком та про встановлення способу та порядку спілкування з ним відмовлено. У задоволенні позову третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_8 до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , треті особи без самостійних вимог: Управління служби у справах дітей Самарської районної у місті Дніпрі ради, Служба у справах дітей Дніпропетровської районної державної адміністрації та ОСОБА_6 про усунення перешкод у спілкуванні з онуком та про порядку спілкування з ним відмовлено. У іншій частині рішення суду було залишено без змін.

40. 02.07.2018 року Дніпропетровський районним судом Дніпропетровської області, на підставі постанови апеляційного суду від 01.06.2018 року, було видано виконавчий лист у справі №175/5360/13-ц, за яким:

1) зобов`язано ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_2 перешкоди брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з сином - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

2) встановлено наступний час та дні для зустрічей батька з сином:

- батько має право на спілкування та проживання з сином, включаючи нічний час, під час своєї відпустки та щорічних шкільних канікул без присутності матері дитини — 60 днів щорічно, з можливістю розподілу цих днів протягом року;

- кожні парні тижні місяця з 09:00 години суботи до 20:00 години неділі, включаючи нічний час на території квартири ОСОБА_2 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 чи за іншим місцем його мешкання, без присутності матері дитини ОСОБА_1 ;

- спілкування з 09:00 години до 20:00 години на території власної квартири чи за іншим місцем мешкання ОСОБА_2 , без присутності матері дитини, в наступні святкові дні: Різдво, Пасха, Трійця, День Конституції, День Незалежності (за рік не менше 5 святкових днів, що дорівнюй половині всіх державних свят України) з можливістю змінити ці дні на інші святкові дні за обопільної згоди батьків;

- щоденне вільне спілкування з сином телефоном чи іншими телекомунікаційними мережами;

- день народження сина 08 листопада з 09:00 години до 20:00 години 09 листопада, кожний парний рік (2016, 2018...) за місцем мешкання ОСОБА_2 ;

- день народження ОСОБА_2 . 11 червня з 09:00 години до 20:00 години 12 червня за місцем мешкання позивача без присутності матері дитини;

- під час хвороби дитини з 09:00 години до 20:00 години за місцем знаходження сина з дотриманням його режиму та надавати вільний доступ лікарів для його огляду;

- вільне спілкування з сином в дошкільних, шкільних та інших навчальних закладах у час вільний від навчального процесу.

41. Постановою Верховного Суду від 05.12.2018 року у справі № 175/5360/13-ц, провадження № 61-37709св18 (http://reestr.court.gov.ua/Review/80112220), касаційні скарги ОСОБА_1 , подані її представниками ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , і касаційну скаргу ОСОБА_6 , було залишено без задоволення, рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14.11.2017 у частині, яка не скасована судом апеляційної інстанції, та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 01.06.2018 залишено без змін. Поновлено виконання рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14.11.2017 року у частині, яка не скасована судом апеляційної інстанції, та постанови апеляційного суду Дніпропетровської області від 01.06.2018 року.

42. 18.03.2019 року ОСОБА_2 звернувся до Чечелівського ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області із заявою від 14.03.2019 року про прийняття до примусового виконання виконавчого листа № 175/5360/13-ц та здійснення виконавчих дій за місцем проживання стягувача.

43. 18.03.2019 старшим державним виконавцем Чечелівського ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Мазур Анастасією Сергіївною прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 58654717 з виконання виконавчого листа № 175/5360/13-ц, який було виданого 02.07.2018 Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області. Ця постанова була оскаржена у судовому порядку.

44. Згідно матеріалів справи, у виконавчому провадженні № 58654717 на підставі статей 63, 75 Закону України “Про виконавче провадження”, які прийняті державним виконавцем містяться 21 постанова про накладення штрафу на боржника ОСОБА_1 із них 20 про накладення штрафу повторно, про що також зазначає позивач у своїй позовній заяві.

45. Не погодившись із однією із цих постанов про накладення штрафу, а саме із постановою від 21.06.2019 року позивач звернувся до суду із цим позовом, з посиланням на її незаконність та протиправність.

46. Згідно матеріалів виконавчого провадження ВП №58654717, 21.06.2019 року старшим державним виконавцем Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області в межах виконавчого провадження ВП №58654717 було винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 штрафу за повторне невиконання рішення без поважної причини у сумі 3400,00 грн. на підставі ст.ст.63, 64-1, 75 Закону України «Про виконавче провадження», що підтверджується копією відповідної постанови, яка наявна в матеріалах справи.

47. При цьому, підставою для винесення вищенаведеної постанови про накладення штрафу від 21.06.2019 року став акт державного виконавця від 20.06.2019 року, згідно якого видно, що «відповідно до заяви ОСОБА_2 наданої Чечелівського ВДВС від 23.05.2019 року при виконанні рішення на час відпустки ОСОБА_2 , а саме в період з 18.06.2019 року по 21.06.2019 року, державним виконавцем було здійснено вихід за адресою місця проживання та реєстрації стягувача та за адресою вказаною у виконавчому документі, а саме: АДРЕСА_1 боржник ОСОБА_1 та дитина ОСОБА_3 не з`явились. Дитину стягувачу не надано. Жодних причин про неможливість виконання рішення суду не повідомлено, ні державному виконавцю, ні стягувачу ОСОБА_2 Не повідомлено про перешкоди пов`язані із виконанням рішення суду».

48. Отже, згідно матеріалів справи, підставою для прийняття відповідачем оскаржуваної постанови від 21.06.2019 року стало повторне невиконання рішення боржником, тобто позивачем, без поважних причин, а тому виконавець наклав на позивача штраф у розмірі 3400,00 гривень.

49. Позивач вважає, що постанова від 21.06.2019 року про накладення штрафу є протиправною, незаконною, у зв`язку із чим просить суд визнати протиправною та скасувати вищевказану постанову про накладення штрафу у виконавчому провадженні №58654717 від 21.06.2019 року, оскільки рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14.11.2017 року у справі №175/5360/13-ц вона виконує добровільно, побаченням батька із сином не перешкоджає, однак ОСОБА_2 не виявляє бажань бачитися із дитиною, а суд не зобов`язував її здійснювати транспортування дитини за певною адресою; постанова про відкриття виконавчого провадження не була доведена до її відома, провадження було відкрито незаконно, тому що на території Чечелівського району м. Дніпра позивач ніколи не проживала і не була зареєстрована, про що було відомо як стягувачу ОСОБА_2 так і відділу ДВС.

VІ. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ

50. Поняття та особливості здійснення виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) визначено Законом України “Про виконавче провадження” (далі – Закон № 1404-VIII).

51. Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у Законі № 1404-VIII органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

52. Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад, як верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

53. Відповідно до статті 13 Закону № 1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

54. Згідно статті 24 Закону № 1404-VIII виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Виконання рішення, яке зобов`язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій.

55. Відповідно до частини шостої статті 26 Закону № 1404-VIII:

- за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною);

- за рішенням про встановлення побачення з дитиною державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.

56. Статтею 28 Закону № 1404-VIII встановлено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

57. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

58. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

59. Особливості порядку виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення врегульовані статтею 63 Закону № 1404-VIII.

60. За рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником (частина перша статті 63 Закону № 1404-VIII).

61. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону № 1404-VIII).

62. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (частина третя статті 63 Закону № 1404-VIII).

63. Відповідно до частини першої та другої статті 75 Закону № 1404-VIII:

- у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання;

- у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

64. Згідно пункту 3 розділу 14 Інструкції з організації примусового виконання рішень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

65. За вказаних обставин державний виконавець зобов`язаний перевірити стан виконання рішення наступного робочого дня після закінчення строку, вказаного у постанові про відкриття виконавчого провадження та у постанові про накладення штрафу.

VІІ. ОЦІНКА СУДУ

66. Надаючи оцінку доводам сторін щодо правомірності прийняття оскаржуваної постанови від 21.06.2019 за повторне невиконання рішення боржником без поважних причин, суд виходить із такого.

67. Відповідно до положень Закону України “Про виконавче провадження” та Інструкції з організації примусового виконання рішень яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, державний виконавець під час виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, вправі винести лише дві постанови про накладення на боржника штрафу за невиконання виконавчого документу; після цього державний виконавець повинен надіслати до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, вжити інших заходів примусового виконання рішення та закінчити виконавче провадження.

68. Згідно матеріалів справи, 21.06.2019 року старшим державним виконавцем Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області в межах виконавчого провадження ВП №58654717 було винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 штрафу за повторне невиконання рішення без поважної причини у сумі 3400,00 грн. на підставі ст.ст.63, 64-1, 75 Закону України «Про виконавче провадження».

69. При цьому, підставою для винесення вищенаведеної постанови про накладення штрафу від 21.06.2019 року став акт державного виконавця від 20.06.2019 року, згідно якого видно, що «відповідно до заяви ОСОБА_2 наданої Чечелівського ВДВС від 23.05.2019 року при виконанні рішення на час відпустки ОСОБА_2 , а саме в період з 18.06.2019 року по 21.06.2019 року, державним виконавцем було здійснено вихід за адресою місця проживання та реєстрації стягувача та за адресою вказаною у виконавчому документі, а саме: АДРЕСА_1 боржник ОСОБА_1 та дитина ОСОБА_3 не з`явились. Дитину стягувачу не надано. Жодних причин про неможливість виконання рішення суду не повідомлено, ні державному виконавцю, ні стягувачу ОСОБА_2 Не повідомлено про перешкоди пов`язані із виконанням рішення суду».

70. Отже, зі змісту оскаржуваної постанови про накладення штрафу від 21.06.2019 року вбачається, що підставою для її прийняття стало те, що згідно заяви ОСОБА_2 наданої Чечелівського ВДВС від 23.05.2019 року при виконанні рішення на час відпустки ОСОБА_2 , а саме в період з 18.06.2019 року по 21.06.2019 року, державним виконавцем було здійснено вихід за адресою місця проживання та реєстрації стягувача та за адресою вказаною у виконавчому документі, а саме: АДРЕСА_1 боржник ОСОБА_1 та дитина ОСОБА_3 не з`явились. Дитину стягувачу не надано. Жодних причин про неможливість виконання рішення суду не повідомлено, ні державному виконавцю, ні стягувачу ОСОБА_2 Не повідомлено про перешкоди пов`язані із виконанням рішення суду.

71. Разом з тим, судом встановлено, що виконавчим листом Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 02.07.2018 року не зобов`язано позивача з`являтися разом із дитиною за адресою проживання ОСОБА_2 , а лише зобов`язано не чинити ОСОБА_2 перешкоди брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з сином - ОСОБА_3

72. Таким чином, аналізуючи вищенаведені обставини справи та норми законодавства у їх сукупності, суд приходить до висновку, що за умови того, що виконавчим документом не зобов`язано позивача самостійно забезпечувати доставлення дитини – ОСОБА_3 за адресою проживання його батька – ОСОБА_2 , а отже, відповідач необґрунтовано вказує на повторне невиконання судового рішення позивачем без поважної причини, оскільки доказів на підтвердження вказаного відповідачем суду не надано.

73. Крім того, слід зазначити про те, що згідно листа Дніпровського міського центру зайнятості від 11.02.2019 року № 963 вбачається, що ОСОБА_2 взято на облік як безробітного з 06.02.2019 року.

74. Отже, слід зазначити про те, що ОСОБА_2 з 06.02.2019 року перебуває у статусі безробітного та стоїть на обліку в Дніпровському міському центрі зайнятості, на що відповідач належної уваги не звернув та не з`ясував належним чином всі обставини справи, для прийняття законного, обґрунтованого рішення.

75. З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що за відсутності доказів того, що ОСОБА_1 вдруге (повторно) не виконує рішення суду без поважної причини, а отже у відповідача були відсутні підстави для прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу у виконавчому провадженні №58654717 від 21.06.2019 року.

76. Щодо посилання відповідача про те, що адреса ОСОБА_1 . ( АДРЕСА_2 АДРЕСА_3 ) викликає сумнів, щодо проживання останньої за цією адресою, слід зазначити про таке.

77. Згідно матеріалів справи, ОСОБА_1 разом із сином ОСОБА_3 з 01.06.2018 року тимчасово проживають за адресою: АДРЕСА_3

78. Відомості щодо того, що ОСОБА_1 проживає разом із сином за межами України у м. Краків, Польща, були відомі державному виконавцю, оскільки на примусовому виконанні у відповідача перебувають інші виконавчі провадження №58159620, №58180195, 58205306, які були відкриті у січні 2019 року, та які об`єднані у зведене виконавче провадження №58636741, в яких ОСОБА_2 є боржником зі сплати аліментів, а ОСОБА_1 стягувачем. Виконавче провадження № 58205306 відкрито 29.01.2019 року на підставі дублікату виконавчого листа, який видано Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області про стягнення із ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини, в якому вказано адресу місця проживання позивача у Республіці Польща. У заявах про примусове виконання виконавчих листів про стягнення аліментів вказана адреса місця проживання ОСОБА_1 у Польщі. Крім того, позивач у позові зазначає про те, що за заявою її представника аліменти пересилаються відділом ДВС засобами поштового зв`язку до Польщі.

79. На думку суду, тимчасове проживання позивача разом із сином за межами України у м. Краків, Польща, є поважною причиною невиконання судового рішення.

80. Вказана позиція також викладена у висновках у постановах Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.05.2019 року у справі №160/3774/19, від 08.08.2019 року у справі №160/3464/19 та від 08.08.2019 року у справі №160/3497/19.

81. Відповідно до ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

82. Отже, з урахуванням вищевикладеного, відповідач, виніс оскаржувану постанову від 21.06.2019 року не на підставі та не у спосіб, які визначені Конституцією та законами України.

83. Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

VІІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

84. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

85. Закон України “Про судоустрій і статус суддів” встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

86. Відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

87. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі “Рисовський проти України” (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу “доброго врядування”.

88. Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах “Beyeler v. Italy” № 33202/96, “Oneryildiz v. Turkey” № 48939/99, “Moskal v. Poland” № 10373/05).

89. Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі “Hasan and Chaush v. Bulgaria” №30985/96).

90. Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

91. Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

92. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

93. Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що відповідач не довів правомірності прийнятого останнім оскаржуваного рішення.

94. Отже, з системного аналізу матеріалів справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову, у зв`язку із чим позовні вимоги ОСОБА_1 до Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про скасування постанови державного виконавця від 21.06.2019 року про накладення штрафу, підлягають задоволенню та визнанню протиправною та скасуванню постанови державного виконавця Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Мазур Анастасії Сергіївни від 21.06.2019 року ВП № 58654717 про накладення штрафу у розмірі 3400,00 гривень на ОСОБА_1 .

95. Щодо розподілу судових витрат.

96. Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

97. Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 768,40 гривень, які підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

98. Також позивач просить суд відшкодувати витрати на правничу допомогу адвоката.

99. У відповідності до ч.3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

100. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4 статті 134 КАС України).

101. Відповідно до положень частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

102. Судом встановлено, що 22.06.2019 року між позивачем та адвокатом Вербою А.П. був укладений договір про надання правничої допомоги.

103. У матеріалах справи міститься ордер від 24.06.2019 року на представництво інтересів позивача на підставі договору про надання правничої допомоги від 22.06.2019 року.

104. Також позивачем надано копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 738 від 24.12.2011 року, яке видано ОСОБА_9

105. У матеріалах справи міститься копія квитанції № 49806 від 24.06.2019 року про сплату правової допомоги адвоката ОСОБА_9 у розмірі 1000,00 гривень.

106. Також у матеріалах справи міститься акт виконаних робіт (наданих послуг) від 24.06.2019 року, з якого видно, що вартість однієї години роботи адвоката становить 1000 грн.; адвокатом надані наступні послуги позивачу: усні консультування з правових питань 1000,00 грн. (1 год.), проведення на вимогу клієнта аналізу судової практики з розгляду подібної категорії справ 500 грн. (0,5 год.), збір доказів, ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження 250 грн. (0,25 год.), підготовка позовної заяви 1500,00 грн. (1,5 год.), надання інших видів правничої допомоги на вимогу клієнта в т.ч. правова оцінка судової перспективи справи 250 грн. (0,25 год.), загалом акт складено на суму 3500,00 гривень.

107. Враховуючи критерії співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, приймаючи до уваги що дана справа не складною (за обсягом доказів), а також те, що ціна позову складає 3400,00 грн., а також те, що витрати на оплату послуг адвоката мають бути дійсні, необхідні та обґрунтовані, з огляду на те, що витрати позивача на правничу допомогу адвоката оплачено лише на суму 1000 грн., то, суд вважає за необхідне присудити позивачу витрати на оплату професійної правничої допомоги адвоката у розмірі 1000,00 гривень.

108. Керуючись статтями 241-246, 263, 284 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

109. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про скасування постанови державного виконавця від 21.06.2019 року про накладення штрафу – задовольнити.

110. Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Мазур Анастасії Сергіївни від 21.06.2019 року ВП № 58654717 про накладення штрафу у розмірі 3400,00 гривень на ОСОБА_1 .

111. Стягнути з Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 768,40 грн. та витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 1000,00 гривень.

112. Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , код ОКПП НОМЕР_1 .

113. Представник позивача: ОСОБА_9 ( АДРЕСА_5 , код ОКПП НОМЕР_2 ).

114. Відповідач: Чечелівський відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській областіт (49008, м.Дніпро, вул. Надії Олексієнко, 100, код ЄДРПОУ 34984488).

115. Третя особа: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_6 ).

116. Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строк, передбачений частиною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

117. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

118. Повний текст рішення складено 06.09.2019 року.

Суддя В.В Ільков