Вирок № 84125390, 10.09.2019, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 280/356/19

Провадження № 1-кп/280/215/19

ВИРОК

Іменем України

10 вересня 2019 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області у складі: головуючого судді Щербаченко І. В., за участю: секретаря судового засідання Ганнущенко Г. М., прокурора Закірова Р. К., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коростишів Житомирської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1201906019000024 від 10.01.2019,відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Коростишів Житомирської області, громадянина України, із середньою освітою, неодружений, має на утриманні неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , офіційно не працевлаштований, депутатом та інвалідом не є, не судимий, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч. 3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

09 січня 2019 року близько 19 години 40 хвилин у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна з приміщення продуктового кіоску,належного фізичній особі підприємцю ОСОБА_5 , який розташований за адресою: АДРЕСА_2 . Попередньо спланувавши, ОСОБА_1 підготував полотно до пилки по металу та (лобзика) та металевий прут.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 09.01.2019 близько 21 години 20 хвилин, прибувши до вищевказаного продуктового кіоску, переконавшись в тому, що кіоск вже не працює та відсутні перешкоди здійснювати задумане, а саме проникнути до кіоску та викрасти майно, ОСОБА_1 за допомогою металевого прута та полотна від пилки (лобзика) намагався пошкодити навісний замок вхідних дверей вказаного кіоску.

У результаті чого,протиправні дії були помічені ОСОБА_6 , який шляхом спостереження за ОСОБА_1 , помітив його злочинні дії та викликав працівників поліції.

В свою чергу ОСОБА_1 близько 22 години 15 хвилин, помітивши неподалік присутність працівників поліції, намагався втекти з місця скоєння злочину та приховати знаряддя злочину, викинувши їх до сміттєвого баку, що знаходився неподалік місця скоєння злочину.

Таким чином, ОСОБА_1 з причин, що не залежали від його волі не вчинив всіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, тобто не мав фактичної змоги для доведення задуманого до кінця.

Суд розглядає кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, відповідно до вимог ст. 337 КПК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у висунутому обвинуваченні за ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України визнав повністю, у вчиненому щиросердно розкаявся, пояснив суду, що дійсно, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, скоїв інкриміноване діяння, був у стані алкогольного сп`яніння, що саме хотів викрасти, не розумів, взяв вдома заздалегідь металевий прут та полотно від пилки по металу, побачив, як приїхала поліція, біля сміттєвого баку все вказане викинув.

Потерпіла ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання, надала заяву, в якій просила суд розглянути кримінальне провадження за його відсутності, при визначенні міри покарання поклалася на розсуд суду, претензій до обвинуваченого не має, з урахуванням думки учасників судового провадження, щодо можливості з`ясування всіх фактичних обставин кримінального правопорушення, суд, керуючись ст. 325 КПК України, вирішив проводити судовий розгляд за відсутності потерпілої.

Обвинувачений ОСОБА_1 , прокурор не заперечували фактичні обставини кримінального провадження і не заперечували проти визнання недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються. При цьому судом встановлено, що всі учасники судового розгляду правильно розуміють зміст фактичних обставин кримінального провадження, і немає сумнівів у добровільності й істинності їх позиції. Учасникам судового провадження роз`яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку. У зв`язку з викладеним, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, сукупність наведених і оцінених судом доказів, дозволяє суду прийти до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 доведена, дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч.3 ст.15 ч. 3 ст. 185 КК України, як умисні дії, які виразились у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна, тобто крадіжці.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

Згідно вимог ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, ступінь тяжкості вчиненого останнім кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Кримінальне правопорушення за ч.3 ст.15 ч. 3 ст. 185 КК України є тяжким злочином, ОСОБА_1 не судимий, неодружений, має на утриманні неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Щире каяття у вчиненні кримінального правопорушення є обставиною, яка пом`якшує покарання.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Судом взято до уваги ставлення обвинуваченого до вчиненого, поведінку ОСОБА_1 під час судового розгляду, що була проявом внутрішніх переживань особою того, що сталося, морального засудження своєї поведінки, усвідомлення вини, почуття сорому, докорів сумління.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті Кримінального Закону, із застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши від відбування призначеного покарання з випробуванням, поклавши на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

На думку суду, застосування звільнення від покарання з випробуванням у даному випадку, є більш дієвим заходом впливу на обвинуваченого, саме таке покарання є покаранням, що має психологічний вплив на винну особу, підтверджуючи докір державою неправомірної поведінки та попереджаючи про невигідність та небезпечність подальшого вчинення злочинів,відповідатиме меті покарання, буде справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у кримінальному провадженні не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадження не заявлений.

Арешт на майно обвинуваченого ОСОБА_1 у кримінальному провадженні не накладався.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. ст. 100, 124, ч.3 ст.349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання у виді позбавлення волі на підставі ст. 75 КК України, з випробуванням, встановити іспитовий строк терміном 1 (один) рік, в період якого, відповідно до ст. 76 КК України зобов`язати його періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя І. В. Щербаченко