Рішення № 84124337, 10.09.2019, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2019 року м. Черкаси справа № 925/822/19

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Буднік А.М., за участі представників сторін:

від позивача: Клименко А.І. - за довіреністю;

від відповідача: Охріменко І.М. - за довіреністю;

від третіх осіб: Пенсійний Фонд України та ОСОБА_1 - не з`явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Черкаського обласного центру зайнятості (м. Черкаси) в особі Тальнівської районної філії до Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області (м. Черкаси) про стягнення 49 899,07 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача - Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області коштів, виплачених як допомога по безробіттю гр. ОСОБА_1 в сумі 49 899,07 грн. в зв`язку із поновленням вказаного працівника на роботі за рішенням суду.

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 30.07.2019 ( а.с.44-46) залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 .

Ухвалою від 06.08.2019 (а.с.67-70) залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Пенсійний фонд України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити повністю.

Відповідач проти позову заперечує. У відзиві на позовну заяву (а.с. 27-28) просить суд відмовити позивачу у стягненні коштів виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_1 , оскільки це призведе до необґрунтованих витрат та нецільового використання коштів ГУ Пенсійного фонду України в Черкаській області. Допомога по безробіттю, на компенсації якої наполягає центр зайнятості, має бути повернута гр. ОСОБА_1 , оскільки після поновлення його на роботі відповідачем йому було виплачено суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу за судовим рішенням без врахування коштів, які позивач виплатив вказаному працівнику як допомогу по безробіттю. У своїх доводами відповідач посилається на правові позиції ВС у постанові від 13.03.2018 по справі № 824/222/17-а.

У відповіді на відзив (а.с.58) позивач заперечив проти відзиву на позов, вказавши, що відповідачем не наведено суду жодної норми чинного законодавства, яка б передбачала обов`язок безробітного повідомляти центри зайнятості про стягнення на його користь коштів з роботодавця за час вимушеного прогулу. Стягнення з роботодавця коштів на користь працівника без врахування виплачених центром зайнятості коштів як допомоги по безробіттю ніяким чином не обмежує права позивача на стягнення такої допомоги із роботодавця в повній сумі. Повернення Пенсійному Фонду коштів на суму виплаченої допомоги по безробіттю (як надмірно сплачених) повинно вирішуватися між відповідачем та ОСОБА_1 окремо.

Залучені до участі у справі в якості третіх осіб гр. ОСОБА_1 та Пенсійний фонд України в засідання не з`явилися, їх явка обов`язковою не визнавалася, що не перешкоджає суду проводити розгляд справи.

В судовому засіданні 10.09.2019 в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У відповідності до ст. 13,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Заслухавши доводи і пояснення представників сторін та дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з такого:

З матеріалів справи вбачається наступне:

На виконання наказу Державної служби зайнятості (центрального апарату) від 18.10.2016 № 175 "Про реорганізацію базових центрів зайнятості Черкаської області", відповідно до наказу Черкаського ОЦЗ від 25.10.2016 № 163 Тальнівський районний центр зайнятості реорганізовано шляхом приєднання до Черкаського обласного центру зайнятості (правонаступник), що підтверджується передавальним актом (реорганізації Тальнівського районного центру зайнятості шляхом приєднання до Черкаського обласного центру зайнятості) затвердженого в.о. Державної служби зайнятості (центрального апарату) 08.05.2018.

Наказом Черкаського обласного центру зайнятості від 12.03.2018 № 46т утворено Тальнівську районну філію Черкаського ОЦЗ.

11.05.2018 гр. ОСОБА_1 звернувся до Тальнівської районної філії Черкаського обласного центру зайнятості в пошуках роботи, в зв`язку з відсутністю підходящої роботи.

11.05.2018 гр. ОСОБА_1 було подано заяву (а.с. 16) про надання (поновлення) статусу безробітного відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" та Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року № 198.

Наказом від 11.05.2018 №НТ180511 (а.с.19) вказаній особі призначено виплату допомоги по безробіттю у мінімальному розмірі відповідно до ч. 1,3,4 ст. 22, ч. 1 ст. 23 Закону України "Про загальнообов`язкове державне страхування на випадок безробіття".

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.04.2019 (а.с. 47-55) у справі № 826/7878/18 за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області задоволено позов вказаного працівника про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і :

- визнано протиправним та скасовано наказ Пенсійного фонду України від 04.05.2018 № 201-к про звільнення ОСОБА_1 з посада начальника Управління Пенсійного фонду України в Тальніському районі Черкаської області у зв`язку з реорганізацією, п. 4 ч. 1 ст. 83 та п. 1 ч.1 ст. 87 Закону України "Про державну службу";

- визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 05.05.2018 № 213-о "Про оголошення наказу Пенсійного фонду України від 04.05.2018 № 201-о "Про звільнення ОСОБА_1 ";

- стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05.05.2018 по 02.04.2019 у розмірі 97615,50 грн.

За твердженням позивача, за час перебування на обліку в Тальнівському районному центрі зайнятості, ОСОБА_1 було виплачено 49 899,07 матеріального забезпечення (допомога по безробіттю за період з 06.06.2018 по 10.04.2019) - а.с. 36.

Спору між сторонами з приводу правомірності і достовірності обсягу виплаченої допомоги по безробіттю гр. ОСОБА_1 на суму 49 899,07 грн. немає.

Заперечень проти належності відповідача у справу не подано. ГУ Пенсійного Фонду у Черкаській області є самостійним розпорядником коштів, за рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.04.2019 (а.с. 47-55) у справі № 826/7878/18 виплатив гр. ОСОБА_1 присуджені до стягнення кошти середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а тому вказаний відповідач є належним суб`єктом для майнової відповідальності перед позивачем також і по стягненню коштів виплаченої допомоги по безробіттю.

На підставі наказу № 142-о від 11.04.2019 (а.с. 23) та на виконання судового рішення поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області з 05.05.2018.

Вказана обставина дає підставу позивачу заявити позов до відповідача і вимагати стягнення всієї суми коштів, які виплачені вказаному працівнику як допомога по безробіттю за весь період її виплати.

Наказом Черкаського обласного центру зайнятості в особі Тальнівської районної філії № 52 від 22.04.2019 (а.с. 20) зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області відшкодувати кошти Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в сумі 49 899,07 грн., виплачені як допомога по безробіттю ОСОБА_1 за період з 06.06.2018 по 10.04.2019 протягом 15 (п`ятнадцяти ) календарних днів з дня отримання копії наказу.

Копія наказу вручена відповідачу 20.05.2019, що підтверджується повідомленням про вручення ( а.с. 21)

Вказані грошові кошти відповідачем не відшкодовані, чим порушено права позивача, з чого і виник спір.

Позивач просить задовольнити позов на підставі положень частини 4 статті 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" і стягнути з відповідача, як із роботодавця, працівника якого поновлено на посаді за рішенням суду, 49 899,07 грн. виплачених коштів як допомога по безробіттю ОСОБА_1 за період з 06.06.2018 по 10.04.2019.

Оцінивши доводи та заперечення сторін суд приходить до таких висновків:

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття регулюються Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 1, п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Одним із видів такого забезпечення за Законом, є допомога по безробіттю.

Статус безробітного надається особі працездатного віку до призначення пенсії, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи, з першого дня реєстрації у центрі зайнятості на підставі заяви.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі, зокрема, поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

Повернення виплачених безробітному коштів здійснюється роботодавцем відповідно до частини 1 статті 34 та частини 4 статті 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", якими передбачено право Фонду стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду та обов`язок роботодавця відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

При цьому стягнення таких коштів проводиться у повній сумі та не ставиться у залежність від розміру відшкодування працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Функції виконавчої дирекції Фонду виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, а саме: Державна служба зайнятості України через її територіальні органи, яким є, зокрема, позивач у справі (частина 6 статті 10 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття").

Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, є роботодавцем громадянина ОСОБА_1 , яке зобов`язане виконати вимогу, передбачену ст. 34, 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" щодо відшкодування позивачу виплаченої центром зайнятості допомоги по безробіттю гр. ОСОБА_1 у повному розмірі.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що при прийнятті рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.04.2019 (а.с. 47-55) у справі № 826/7878/18 про стягнення з ГУ Пенсійного Фонду України в Черкаській області на користь гр. ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, не було враховано практику Верховного Суду (постанова у справі № 824/222/17-а від 13.03.2018) про те, що середній заробіток стягується за вирахуванням одержаних працівником вихідної допомоги та допомоги по безробіттю.

Питання по надмірному стягненню з відповідача коштів на користь ОСОБА_1 повинні бути вирішені виключно між відповідачем та гр. Сухоносом і не можуть бути вирішені між ГУ Пенсійного Фонду України в Черкаській області та Черкаським обласним центром зайнятості, оскільки позивач не є учасником цих відносин.

Як встановлено судом, позивачем здійснено виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_1 в загальному розмірі 49 899,07 грн. за період з 06.06.2018 по 10.04.2019.

Судом встановлено, що саме відповідач, а не поновлений на посаді працівник, у виниклих правовідносинах є належним суб`єктом майнової відповідальності і повинен відшкодувати ці кошти позивачу незалежно від розміру виплати втраченого заробітку гр. ОСОБА_1

Відшкодування центру зайнятості виплачених коштів за рахунок безробітного ОСОБА_1 може мати місце за правилами відшкодування шкоди і порядку положень ЦК України лише на випадок вчинення ним неправомірних дій та подання недостовірних даних, які призвели до виплати неправомірної допомоги, чого в даному випадку судом не встановлено і відповідачем таких доказів суду не надано.

Відповідач не надав доказів повернення спірних коштів позивачу у добровільному порядку, а тому суд вважає позовні вимоги законними, обґрунтованими та такими, що підлягають повному задоволенню.

До примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 49 899,07 грн. виплачених коштів по безробіттю ОСОБА_1 , якого рішенням суду було відновлено на посаді.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, при задоволенні позову з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 1 921,00 грн. повністю.

Керуючись ст. 238, 240 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (ідентифікаційний код 21366538, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23) на користь Черкаського обласного центру зайнятості в особі Тальнівської районної філії (ідентифікаційний код 02771598, м. Черкаси, вул. Володимира Ложешнікова, 56) -- 49 899,07 грн. виплачених коштів по безробіттю ОСОБА_1 та 1 921,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Повне судове рішення складено 10 вересня 2019

Суддя Н.М. Спаських