Рішення № 84124092, 03.09.2019, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.09.2019 Справа № 920/504/19

Господарський суд Сумської області у складі головуючий суддя Яковенко В.В., за участю секретаря судового засідання Данілової Т.А., розглянувши матеріали справи № 920/504/19

за позовом: Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" (вул. Лебединська, 13, м. Суми, 40021, код ЄДРПОУ 03352432),

до відповідача: Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (вул. Харківська, 30/1, м. Суми, 40024, код ЄДРПОУ 21119343)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Спільне підприємство "Радміртех" у формі товариства з обмеженою відповідальністю

про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення від 12.03.2019 № 4 у справі № 02-06/18-2018 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу

за участю представників сторін:

від позивача: Юрченко І.М. (довіреність № 007.1Др-56-0519 від 14.05.2019);

від відповідача: Нагорний О.П. (довіреність № 1 від 27.06.2019)

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд визнати недійсним та скасувати рішення адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 12.03.2019 № 4 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 02-06/18-2018 в повному обсязі; стягнути з відповідача судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

Ухвалою суду від 22.05.2019 справу № 920/504/19 прийнято до провадження та призначено підготовче засідання на 13.06.2019.

11.06.2019 відповідач подав відзив № 03-08/1122 від 07.06.2019, в якому просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову, вважає викладені в позовній заяві доводи та вимоги необгрунтованими.

03.07.2019 до суду надійшла відповідь №400007-СК-5618-0719 від 01.07.2019 на відзив на позовну заяву, в якій позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, оскільки у відзиві на позов відповідачем не спростована правова позиція Товариства та докази, якими її обґрунтовано, що свідчить про те, що рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи. У рішенні від 12.03.2019 № 4 не доведено обставини, які мають значення для справи і які визнано встановленими та викладені у рішенні висновки не відповідають дійсним обставинам справи, а тому позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

18.07.2019 відповідач подав до суду заперечення № 03-08/1338 від 17.07.2019, в яких просить суд відмовити в задоволенні позову, оскільки викладені у відповіді на відзив доводи є необґрунтованими і такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

18.07.2019 відповідач подав до суду клопотання № 03-08/1339 від 17.07.2019 про долучення доказів до матеріалів справи, в якому просить суд поновити строк для подання доказів та долучити до матеріалів справи копію рішення Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 19.06.2019 № 12 у справі № 02-06/10-2018 "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу", копію листа СП "Радміртех" від 19.06.2019 № 1903, копію листа СП "Радміртех" від 14.06.2019 № 1895. Клопотання (в порядку ст. 119 ГПК України) мотивоване тим, що копії рішення Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладання штрафу" № 12 по справі № 02-06/10-2018 від 19.06.2019 та листів СП "Радміртех" від 19.06.2019 № 1903 та від 14.06.2019 № 1895 не могли бути надані відповідачем до суду разом з відзивом, як передбачено ч. 3 ст. 80, ст.. 165 ГПК України, оскільки на момент подання відзиву жоден із зазначених документів не існував.

Ухвалою суду від 01.08.2019 прийнято та долучено до матеріалів справи № 920/504/19 докази: копію рішення Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 19.06.2019 № 12 у справі № 02-06/10-2018 "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу"; копію листа СП "Радміртех" від 19.06.2019 № 1903; копію листа СП "Радміртех" від 14.06.2019 № 1895 та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Спільне підприємство "Радміртех" у формі товариства з обмеженою відповідальністю; закрито підготовче провадження у справі; призначено справу до судового розгляду по суті на 15.08.2019.

Ухвалою суду від 15.08.2019 відкладено розгляд справи по суті на 03.09.2019.

03.09.2019 позивач подав додаткові пояснення по суті справи, в яких просить долучити до матеріалів справи додаткові пояснення по суті справи з урахуванням письмових пояснень СП «Радміртех» у формі ТОВ; долучити до матеріалів справи копію листа АТ «Сумигаз» від 20.02.2019 та копію листа від СП «Радміртех» у формі ТОВ від 11.04.2018.

Крім того позивач подав клопотання про долучення до матеріалів справи витяги з наступних документів: коректори об`єму газу ВЕГА; GPRS модем для побутових лічильників газу ТКБ та просить суд поновити строк для подання зазначених документів до матеріалів справи.

03.09.2019 відповідач подав до суду відповідь на пояснення третьої особи, в якій просить суд поновити строк для подання доказів; долучити до матеріалів справи в якості доказів копію відповіді на відзив, надану СП «Радміртех» та відмовити у задоволенні позову.

Із змісту ч.ч. 1, 3, 4, 6 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) вбачається, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Про поновлення процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Заслухавши представників сторін, зважаючи на все вищевикладене, а також з метою дотримання засад змагальності сторін, суд дійшов до висновку про поважність причин пропуску строку та поновлення пропущеного строку для подання доказів. У зв`язку з чим, докази надані позивачем та відповідачем приймаються судом до розгляду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши надані сторонами письмові докази на підтвердження вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Рішенням адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 12.03.2019 №4 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу»:

1. Визнано, що ПАТ «Сумигаз» за результатами діяльності у 2017-2018 роках та поточному періоді 2019 року відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» є суб`єктом господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку розподілу природного газу в територіальних межах території Сумської області, на якій розташована газорозподільна система, що використовується ПАТ «Сумигаз» для надання послуг.

2. Визнано, що дії ПАТ «Сумигаз», які полягали у встановленні суб`єктам господарювання вимог стосовно наявності сертифікатів про проходження їх робітниками курсу навчання на базі заводу - виробника СП «Радміртех», за наявності дозвільних документів для здійснення діяльності на ринку демонтажних (монтажних) робіт комерційних вузлів обліку газу, пов`язаних з їх підготовкою до проведення метрологічної повірки, та ринку робіт по монтажу засобів вимірювальної техніки та елементів, що входять до складу комерційного ВОГ, та їх налагодження, кваліфікуються як порушення, передбачене п. 2 ст. 50, ч. 1 та п. 7 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку розподілу природного газу газорозподільною системою у межах території Сумської області, на якій розташована газорозподільна система, що використовується ПАТ «Сумигаз» для надання послуг, що можуть призвести до усунення інших суб`єктів господарювання із пов`язаних ринків, а саме, ринку демонтажних (монтажних) робіт комерційних вузлів обліку газу, пов`язаних з їх підготовкою до проведення метрологічної повірки, та ринку робіт по монтажу засобів вимірювальної техніки та елементів, що входять до складу комерційного ВОГ, та їх налагодженню в межах Сумської області, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку розподілу природного газу.

3. Зобов`язано ПАТ «Сумигаз» припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене у п. 2 резолютивної частини цього рішення.

4. Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за вчинене порушення, зазначене у п. 2 резолютивної частини рішення, накладено на ПАТ «Сумигаз» штраф у розмірі 68000,00 грн.

Статтею 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» визначено, що основним завданням Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Водночас згідно з частиною другою статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» до повноважень саме Антимонопольного комітету України та його територіальних органів належать, зокрема:

- розгляд заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проведення відповідних розслідувань;

- прийняття передбачених законодавством про захист економічної конкуренції розпоряджень та рішень за заявами і справами;

- проведення дослідження ринку, визначення меж товарного ринку, а також становища, в тому числі монопольного (домінуючого), суб`єктів господарювання на цьому ринку та прийняття відповідних рішень (розпоряджень).

Відповідно до ст. 48 частин 1-2 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, визнання суб`єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу. Рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надаються для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в іншій спосіб. Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Як свідчать матеріали справи, рішення № 4 від 12.03.2019 отримане відповідачем 22.03.2019, про що свідчить відмітка на супровідному листі про направлення вищевказаного рішення.

Відповідач 21.05.2019 звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 4 від 12.03.2019.

Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» є юридичною особою (господарським товариством) за законодавством України, створене та діє відповідно до положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, законів України «Про акціонерні товариства», «Про цінні папери та фондовий ринок», а також інших нормативно-правових актів України. Товариство створене на підставі наказу Державного комітету по нафті і газу від 14 березня 1994 р. № 112 шляхом перетворення Державного підприємства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» у Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» на підставі Указу Президента України «Про корпоратизацію підприємств» № 210/93 від 15 червня 1993 року. У зв`язку з набранням чинності Закону України «Про акціонерні товариства» від 17 вересня 2008 року №514-VI Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» перейменовано у Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Сумигаз».

Товариство є правонаступником усіх прав та обов`язків Державного підприємства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз», Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз», Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз».

Відповідно до Статуту AT «Сумигаз» предметом діяльності Товариства, зокрема, є: надання послуг з розподілу природного, нафтового газу та газу (метану) вугільних родовищ; розподіл природного, нафтового газу та газу (метану) вугільних родовищ; створення, технічне обслуговування і експлуатація газових мереж, споруд, обладнання і приладів для газопостачання природного і скрапленого газу; виконання ремонтів газопроводів, газових приладів і пристроїв; локалізація і ліквідація аварійних ситуацій.

AT «Сумигаз» є оператором газорозподільних систем та здійснює свою діяльність з розподілу природного газу в межах території міста Суми, Сумської області та села Мойка Краснокутського району Харківської області, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації на підставі ліцензії на розподіл природного, нафтового газу та газу (метану) вугільних родовищ, виданої за рішенням НКРЕКП № 814 від 19.06.2017.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що не погоджується з прийнятим рішенням від 12.03.2019 № 4 у зв`язку з тим, що комісією при прийнятті рішення не доведено обставини, які мають значення для справи і які визнано встановленими, неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, висновки, що викладені у рішенні, Товариство вважає такими, що не відповідають обставинам справи.

Спірні правовідносини сторін у цій справі виникли стосовно правомірності прийняття рішення Адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, наявності або відсутності підстав для визнання його недійсним, наявності або відсутності підстав для зобов`язання вчинити певні дії та стягнення штрафу.

Рішенням відповідача № 4 від 12.03.2019 встановлено, що на території Сумської області господарську діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, що перебуває у власності, користуванні чи експлуатації Товариства, здійснює лише ПАТ «Сумигаз». У межах території Сумської області, де розташована газорозподільна система ПАТ «Сумигаз», відсутні інші суб`єкти господарювання, які можуть надавати послуги з розподілу природного газу. Враховуючи викладене, на ринку розподілу природного газу в межах території Сумської області, на якій розташована газорозподільна система, що використовується ПАТ «Сумигаз» для надання послуг, у Товариства немає жодного конкурента, отже за результатом діяльності у 2017-2018 роках та поточного періоду 2019 року ПАТ «Сумигаз» визнано суб`єктом господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку розподілу природного газу в межах території Сумської області, на якій розташована газорозподільна система.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

Частина 1 статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначає, що зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб`єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Адміністративною колегією Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України під час розгляду справи № 02-06/18-2018 встановлено обставини, які свідчать про те, що у діях відповідача виявлено ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку розподілу природного газу газорозподільною системою у межах території Сумської області, на якій розташована газорозподільна система, що використовується ПАТ «Сумигаз» для надання послуг, що можуть призвести до усунення інших суб`єктів господарювання із пов`язаних ринків, а саме: ринку демонтажних (монтажних) робіт комерційних вузлів обліку газу (далі ВОГ), пов`язаних з їх підготовкою до проведення метрологічної повірки, та ринку робіт по монтажу засобів вимірювальної техніки та елементів, що входять до складу комерційного ВОГ та їх налагодженню в межах Сумської області, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку розподілу природного газу.

Пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494 (далі Кодекс ГРС) визначено, що оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) - це суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 глави 2 розділу І Кодексу ГРС однією з основних функцій оператора ГРМ, зокрема, є забезпечення комерційного обліку природного газу, у тому числі приладового.

Організація комерційного вузла обліку в точці вимірювання та порядок введення його в експлуатацію здійснюються відповідно до вимог розділів IX та X Кодексу з метою визначення повної та достовірної інформації про об`єми (обсяги) природного газу, які розподілені (передані) з ГРМ підключеним до неї споживачам і суміжним Операторам ГРМ, та подальшого використання інформації у взаємовідносинах між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між ними.

Згідно з пунктом 9 глави 2 розділу X Кодексу ГРС будівництво, монтаж та налагодження комерційного ВОГ та його складових здійснюються відповідно до погодженої Оператором ГРМ проектної документації та вимог цього Кодексу. Усі роботи виконуються спеціалізованими монтажними організаціями, які мають на це відповідний дозвіл, з дотриманням діючих норм та інструкцій та відповідно до вимог, зазначених у настановах з експлуатації заводів-виробників елементів, які входять до складу комерційного ВОГ.

У ході дослідження встановлено, що ринки демонтажних (монтажних) робіт комерційних вузлів обліку газу, пов`язаних з їх підготовкою до проведення метрологічної повірки та ринку робіт по монтажу засобів вимірювальної техніки та елементів, що входять до складу комерційного ВОГ та їх налагодженню не можуть існувати окремо від ринку розподілу природного газу, а відтак є пов`язаними з ним.

Зважаючи на те, що відповідно до чинного законодавства на оператора ГРМ покладено функції оперативно-технологічного управління, в тому числі стосовно видачі ТУ на будівництво/реконструкцію газових мереж, погодження (затвердження) проектної документації, контрольного огляду вузла обліку та/або його перевірки перед введенням в експлуатацію прийняттям в експлуатацію, ПАТ «Сумигаз» може визначати умови обороту товару (послуг) на пов`язаних конкурентних ринках.

Враховуючи надані ПАТ «Сумигаз» функції оперативно-технологічного управління, в тому числі контрольні функції (адміністрування) по відношенню до суб`єктів господарювання, які надають послуги з демонтажних (монтажних) робіт комерційних вузлів обліку газу, пов`язаних з їх підготовкою до проведення метрологічної повірки та ринку робіт по монтажу засобів вимірювальної техніки та елементів, що входять до складу комерційного ВОГ та їх налагодженню, Товариство може здійснювати вплив на вибір споживачів, відмовляючи замовникам послуг у прийнятті в експлуатацію об`єктів, роботи по яким виконувалися окремими суб`єктами господарювання.

Таким чином, територіальним відділенням встановлено, що ПАТ «Сумигаз» може впливати на оборот товару на пов`язаних ринках в межах Сумської області, зокрема, на ринку демонтажних (монтажних) робіт комерційних вузлів обліку газу, пов`язаних з їх підготовкою до проведення метрологічної повірки та ринку робіт по монтажу засобів вимірювальної техніки та елементів, що входять до складу комерційного ВОГ та їх налагодженню, що в свою чергу може мати негативні наслідки для стану (структури) конкуренції на цих ринках.

Підставою для проведення Сумським обласним територіальним відділенням АМК України перевірки стала заява товариства з обмеженою відповідальністю «ІБК «Гідросфера».

Згідно з оскаржуваним рішенням як порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п. 2 ст. 50, ч. 1 та п. 7 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», визнані дії ПАТ «Сумигаз», які полягали у встановленні (шляхом поширення серед споживачів змісту листів СП «Радміртех» від 15.04.2014 № 49 та від 11.04.2018 № 589) суб`єктам господарювання вимог стосовно наявності сертифікатів про проходження їх робітниками курсу навчання на базі заводу-виробника СП «Радміртех» за наявності дозвільних документів для здійснення діяльності на ринку демонтажних (монтажних) робіт комерційних вузлів обліку газу, пов`язаних з їх підготовкою до проведення метрологічної повірки, та ринку робіт по монтажу засобів вимірювальної техніки та елементів, що входять до складу комерційного ВОГ, та їх налагодженню.

Одним з ключових аргументів, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення та на який Територіальне відділення посилається як на підставу своїх вимог та заперечень у судовій справі, є відсутність у настановах з експлуатації, паспортах продукції заводів-виробників елементів, які входять до складу комерційних ВОГ (в тому числі СП «Радміртех»), вимог щодо будівництва, монтажу та налагодження комерційного ВОГ та його складових лише фахівцями, які пройшли навчання на базі заводу-виробника.

Як встановлено судом, на початку 2018 року до ТОВ «ІБК «Гідросфера» почали надходити претензії від замовників його послуг, пов`язані з тим, що ПАТ «Сумигаз» відмовляє останнім у прийнятті на облік комерційних ВОГ, мотивуючи тим, що вони були здійснені ТОВ «ІБК «Гідросфера», яке не мало права їх виконувати.

ПАТ «Сумигаз» листом від 08.02.2018 № Sm02.4-CL-666-0218 повідомило ВП «Сумське територіальне управління» філії «БМЕС» ПАТ «Укрзалізниця» про те, що Товариство не може провести роботи з опломбування ВОГ (після проведення робіт з ремонту та монтажу коректора газу Вега-1.01), оскільки відповідно до листа виробника - СП «Радміртех» від 15.04.2014 №49 встановлення, монтаж, обслуговування, в тому числі налагодження та програмування необхідно проводити лише фахівцями, які пройшли навчання на базі заводу-виробника.

У зв`язку із зазначеним ПАТ «Сумигаз» запропонувало ВП «Сумське територіальне управління» філії «БМЕС» ПАТ «Укрзалізниця» надати Товариству підтвердження кваліфікації осіб, задіяних у демонтажі/монтажі, обслуговуванні та експлуатації засобів вимірювальної техніки, які належать підприємству.

Також до ТОВ «ІБК «Гідросфера» надійшов претензійний лист від іншого замовника - Глухівський міськрайцентр зайнятості (лист від 22.02.18 № 01-15/153) про те, що ПАТ «Сумигаз» (лист від 13.02.2018 №Sm02.4-CL-784-0218) не здійснило розпломбування ВОГ з тих же підстав, посилаючись на лист СП «Радміртех» від 15.04.2014 № 49.

На повторне звернення Глухівського міськрайцентру зайнятості (лист від 28.03.2018 №01-15/242) ПАТ «Сумигаз» зазначає: «Згідно роз`яснення від виробника обладнання (ТОВ СП «Радміртех») (від 11.04.2018 №589): «К установке, монтажу, обслуживанию, вводу в эксплуатацию, в т.ч. наладке и программированию приборов учета средств передачи даных, систем и элементов телеметрии производства СП Радмиртех допускаются исключительно представители организаций, прошедших курс обучения на базе завода-изготовителя и имеющие соответствующий сертификат». На підставі цього ПАТ «Сумигаз» у зазначеному листі робить висновок: «У зв`язку з цим ТОВ «ІБК «Гідросфера» не може виконувати роботи з налагодження засобу передачі даних, а має дозвіл на виконання лише монтажу-демонтажу лічильника газу. Виходячи з вищевикладеного, приймання в експлуатацію після проведення реконструкції та облаштування Вашого вузла обліку засобом дистанційної передачі даних, буде проведено лише після підтвердження кваліфікації осіб задіяних у налагодженні засобу дистанційної передачі даних з урахуванням вищезазначених вимог».

Спільне підприємство «Радміртех» у формі товариства з обмеженою відповідальністю зареєстроване в Єдиному державному реєстрі про включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичну особу 06.06.2001, дата запису: 27.10.2004, номер запису: 1 480 120 0000 002917; основним видом діяльності є: виробництво інструментів і обладнання для вимірювання, дослідження та навігації (код КВЕД 26.51).

СП «Радміртех» має ліцензію Державної архітектурно-будівельної інспекції України на здійснення господарської діяльності, пов`язаної із будівництвом об`єктів IV і V категорії складності (за переліком робіт згідно з додатком), видану 03.11.2015 (строк дії до 19.10.2020) та Дозвіл Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України №529.14.63, виданий 19.06.2014 (строк дії до 18.06.2019) на виконання робіт підвищеної небезпеки, Сертифікат на систему управління якістю, виданий Національним органом України з сертифікації, зареєстрований у Реєстрі Системи сертифікації УкрСЕПРО 16.01.2016 за №UA 2.003.09536-16 (дійсний до 15.01.2021).

У відповідності до отриманих ліцензій та дозволів СП «Радміртех» здійснює розробку, виробництво, монтаж, встановлення, ремонт та технічне обслуговування контрольно-вимірювальних приладів, надає послуги з проведення робіт метрологічної діяльності, інжирінгових робіт.

У ході розгляду справи № 02-06/18-2018 Територіальним відділенням було встановлено, що заявник - ТОВ «ІБК «Гідросфера» має ліцензії Державної Архітектурно-будівельної інспекції України серія АЕ, №280332 на здійснення господарської діяльності, пов`язаної із створенням об`єктів архітектури (за переліком робіт згідно з додатком) від 29.11.2013 та від 27.12.2018 №79-Л; Дозвіл Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України на виконання робіт підвищеної небезпеки №485.1359 від 30.09.2013 (строк дії до 30.09.2018) та Дозвіл Державної служби України з питань праці управління Держпраці у Сумській області №328.1859 від 04.10.2018 (строк дії до 04.10.2023).

Згідно з одержаними у встановленому порядку ліцензій та дозволів ТОВ «ІБК «Гідросфера» виконує наступні роботи:

- демонтаж, монтаж, налагоджування і технічне обслуговування лінійних частин, запірно-регулюючої арматури та інших пристроїв на зовнішніх та внутрішніх газопроводах, з надмірним тиском до 0,3 МПа;

- демонтаж, монтаж, налагоджування і технічне обслуговування комерційних вузлів обліку газу на зовнішніх та внутрішніх газопроводах, з надмірним тиском до 0,3 МПа;

- демонтаж, монтаж, налагоджування та технічне обслуговування лічильників газу (GMS, Actaris, Delta, RVG, РГ, РГ, РГ-К, ТЕМП, ЛГ, ЛГ-К, СГ, ELSTER TRZ, КУРС-01 та інші) комерційних вузлів обліку газу на зовнішніх та внутрішніх газопроводах, з надмірним тиском до 0,3 МПа;

- демонтаж, монтаж, налагоджування та технічне обслуговування коректорів об`єму газу (OE-VT, OE-VPT, В-25, ТАНДЕМ, УНІВЕРСАЛ, КПЛГ-1.02, ВЕГА, ВЕГА-1.01, ВЕГА-2.01 та інші) комерційних вузлів обліку газу на зовнішніх та внутрішніх газопроводах, з надмірним тиском до 0,3 МПа;

- демонтаж, монтаж, налагоджування та технічне обслуговування систем КВПтаА і диспетчеризації на базі GSM радіомодемів (iMod-Vega, MC-iMod-Vega, ТКБ та інші) комерційних вузлів обліку газу на зовнішніх та внутрішніх газопроводах, з надмірним тиском до 0,3 МПа,

- підготовка лічильників та коректорів газу до державної метрологічної перевірки;

- спільно з представниками Держстандартметрології проведення процедури державної метрологічної повірки лічильників газу.

За інформацією ТОВ «ІБК «Гідросфера» його працівники: заступник директора ТОВ «ІБК «Гідросфера» Саєнко Д.В. , головний інженер ТОВ «ІБК «Гідросфера» Светличний А.С. , інженер ТОВ «ІБК «Гідросфера» Гавришенко І.Л. у відповідності до вимог чинного законодавства здійснили фахове навчання та підвищення кваліфікації (курс теоретичних і практичних навчань) та склали іспит на знання теоретичної та практичної частини та знання нормативно-технічної документації та чинного в Україні законодавства, про що ТОВ «ІБК «Гідросфера» було складено протокол перевірки знань працівників підприємства № 01-15/10/17 від 15.10.2017.

Як зазначено у позовній заяві, протягом 2017-2018 років Товариство направляло листи, в яких повідомляло споживачів, що виробниками засобів вимірювальної техніки встановлено певні вимоги для осіб, які задіяні під час їх демонтажу/монтажу, обслуговуванню та експлуатації. При дослідженні технічної документації, розміщеної на офіційному сайті СП«Радміртех» за посиланням http://radmirtech.com.ua/documentation/, а саме: «Настанови щодо експлуатування. Коректори об`єму газу ВЕГА. ГРИС. 408843.005 НЕ» вбачається, що пунктом 8.2 «Заходи безпеки» розділу 8 «Монтаж та демонтаж коректора» передбачено, що «при монтажі коректора необхідно виконувати правила техніки безпеки, необхідні для безпечного ведення робіт на газопроводах відповідно до вимог нормативно технічних документів, чинних в експлуатуючої організації. До роботи допускаються особи, які пройшли спеціальну підготовку і ознайомились з цією НЕ на коректор. При монтажі коректора необхідно дотримуватись вимог глави 7.3 ПБЕЕП, цією НЕ та інших нормативних документів, що діють на експлуатуючої організації». Також у зазначеній вище вкладці розміщений паспорт «GPRS модем для побутових лічильників газу ТКБ (з вбудованим датчиком імпульсів для лічильників газу САМГАЗ, PietroFiorentini). РТЕХ.464411.006 ПС». Відповідно до пункту 9.2 «Вимоги безпеки» розділу 9 «Монтування та пломбування» «При монтуванні GPRS модему ТКБ необхідно виконувати вимоги «Правил безпеки систем газопостачання України» та інших діючих нормативних актів з охорони праці. До роботи допускаються особи, що пройшли спеціальну підготовку та попередньо вивчили даний паспорт».

Здійснення газонебезпечних робіт з урахуванням специфіки їх виконання регламентується нормами чинного законодавства, зокрема: Правилами безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 № 285; Типовою інструкцією з організації безпечного ведення газонебезпечних робіт (НПАОП 0.00-5.11-85), затвердженою Держгіртехнаглядом СРСР 20.02.1985; ДБН В.2.5-20-2001 «Газопостачання» та ДБН В.2.5-41:2009 «Газопроводи з поліетиленових труб»; Порядком видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10. 2011 № 1107; Інструкцією з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об`єктах (ДНАОП 0.00-5.12-2001) - наказ Мінпраці України від 05.06.2001 № 255; Загальними вимогами стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників, затвердженими наказом МНС України 25.01.2012 № 67, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.02.2012 за № 226/20539 та іншими нормативними документами, в тому числі регламентною документацією або паспортами чи інструкціями заводу-виробника обладнання.

Відповідно до пункту 1.10. Інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об`єктах, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України 05.07.2001 № 255, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.07.2001 за № 541/5732, безпосередніми виконавцями вогневих робіт можуть бути працівники, які досягли 18 років, мають необхідну кваліфікацію (електрозварник, газозварник, газорізальник, бензорізальник, паяльник та ін.), яка підтверджується відповідним кваліфікаційним документом, навчені безпечних методів виконання вогневих робіт, мають навички застосування відповідних засобів індивідуального та колективного захисту, а також надання долікарської допомоги, які пройшли спеціальну підготовку і мають посвідчення з пожежної безпеки згідно з вимогами Правил пожежної безпеки в Україні.

Пунктом 16 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 30.12.2014 № 1417, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697, визначено, що посадові особи та працівники проходять навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2013 № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях» (далі - Порядок здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях).

Згідно з пунктом 16 Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях особи, яких приймають на роботу, пов`язану з підвищеною пожежною небезпекою, мають попередньо пройти спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум). Працівники, зайняті на роботах з підвищеною пожежною небезпекою, один раз на рік проходять перевірку знань нормативних актів з пожежної безпеки. При цьому програми проведення інструктажів (вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий), програми навчання посадових осіб з питань пожежної безпеки та програми спеціального навчання (пожежно-технічний мінімум) затверджуються керівниками підприємств, установ та організацій.

Порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці та Перелік робіт з підвищеною небезпекою затверджено наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці «Про затвердження Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці та Переліку робіт з підвищеною небезпекою» від 26.01.2005 №15, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за №231/10511 (далі - Типове положення).

Вимоги Типового положення є обов`язковими для виконання усіма центральними, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, бюджетними установами та суб`єктами господарювання (далі - підприємства) незалежно від форми власності та видів діяльності.

Вимоги стосовно проведення спеціального навчання і перевірки знань з питань охорони праці визначено главою 4 Типового положення. Пунктом 4.1 цієї глави встановлено, що посадові особи та інші працівники, безпосередньо зайняті на роботах, зазначених у Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженому наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 № 15 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України від 15.02.2005 № 232/10512, та Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі, затвердженому наказом МОЗ України та Держнаглядохоронпраці України від 23.09.94 № 263/121 і зареєстрованому Міністерством юстиції України 25.01.95 № 18/554 (далі - Роботи підвищеної небезпеки), проходять спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.

При цьому спеціальне навчання з питань охорони праці може проводитись як безпосередньо на підприємстві, так і навчальним центром. У разі здійснення професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації безпосередньо на підприємстві спеціальне навчання з питань охорони праці є складовою зазначеної професійної підготовки (пункт 4.2 глави 4 Типового положення).

Відповідно до пункту 1.5 глави 1 Типового положення суб`єкт господарювання, який має намір проводити навчання з питань охорони праці працівників інших суб`єктів господарювання, надає територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці (далі - Держпраці), декларацію відповідності його матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки.

При цьому Порядок повідомлення дозвільного органу про відповідність матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства визначено постановою Кабінету Міністрів України від 07.12. 2016 № 922 «Деякі питання набуття права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності за декларативним принципом» (далі - Порядок повідомлення).

Згідно з вимогами Порядку декларація реєструється за допомогою інформаційних систем відповідного дозвільного органу в установлений законом строк та оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідного дозвільного органу. Декларації в електронній (паперовій) формі є документами постійного зберігання та зберігаються відповідним дозвільним органом.

Отже лише зареєстрована та оприлюднена декларація свідчить про те, що суб`єкт господарювання набув право на здійснення цієї господарської діяльності.

За інформацією, що отримана на вимогу голови територіального відділення від Головного управління Держпраці у Харківській області (лист від 05.05.2018 №4670/05-19/5149), декларації про відповідність матеріально-технічної бази СП «Радміртех» вимогам законодавства, яка надає право на проведення навчання з питань охорони праці працівників інших суб`єктів господарювання, в журналі обліку суб`єктів господарювання в Головному управлінні Держпраці у Харківській області не зареєстровано.

Крім того до переліку суб`єктів господарювання, що мають право здійснення освітньої діяльності у територіальних межах Харківської області, розміщеному на офіційному сайті Міністерства освіти та науки України СП «Радміртех» у формі ТОВ (ідентифікаційний код 31559582) не включено.

За цих обставин СП «Радміртех» не має права здійснювати ані освітню діяльність, ані проводити навчання з питань охорони праці працівників інших суб`єктів господарювання.

За інформацією Управління Держпраці у Сумській області, яку надано листом від 06.03.2018 № 1405/15-27/05/2018/1327, наявних у ТОВ «ІБК «Гідросфера» діючих дозвільних документів достатньо для виконання переліку робіт, що ним виконуються, якщо інше не визначено регламентною документацією або паспортами чи інструкціями заводу-виробника.

Проведений під час розгляду справи № 02-06/18-2018 аналіз вимог щодо експлуатування та паспортів продукції виробництва СП «Радміртех» показав відсутність у них вимоги щодо встановлення, монтажу, обслуговування, в тому числі налагодження та програмування обладнання виключно фахівцями, які пройшли навчання на базі СП «Радміртех».

За приписами статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» до повноважень Антимонопольного комітету України та його територіальних органів належать, зокрема: проведення дослідження ринку, визначення меж товарного ринку, а також становища, в тому числі монопольного (домінуючого), суб`єктів господарювання на цьому ринку та прийняття відповідного рішення (розпорядження).

Відповідно до положень Закону:

- суб`єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо, зокрема, на цьому ринку у нього немає жодного конкурента (частина перша статті 12);

- зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб`єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку (частина перша статті 13);

- зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається: встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку (пункт 1 частини другої статті 13);

- порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є зловживання (монопольним) домінуючим становищем (пункт 2 статті 50);

- за порушення, передбачені, зокрема, пунктом 2 статті 50 цього Закону, накладається штраф у розмірі, передбаченому частиною другою статті 52 названого Закону;

- підставами для, зокрема, визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права (частина перша статті 59 у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення місцевого господарського суду).

Згідно з пунктом 10 глави 2 розділу Х Кодексу ГРС встановлення лічильників газу побутовим споживачам здійснюється відповідно до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу».

Статтею 1 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» визначено, що вузол обліку природного газу - це сукупність засобів вимірювальної техніки та допоміжних засобів, призначених для вимірювання, реєстрації результатів вимірювання та розрахунків об`єму природного газу, зведеного до стандартних умов, що складається з одного або кількох вимірювальних комплексів та/або: лічильника газу в комплекті з реєструвальними приладами температури і тиску газу; лічильника газу в комплекті з показувальними приладами температури і тиску газу; лічильника газу, вимоги до якого встановлюються нормативно-правовими і нормативно-технічними документами.

Разом з тим згаданим Законом визначено, що комерційний (приладовий) облік природного газу - це визначення за допомогою вузла обліку природного газу обсягу споживання та/або реалізації природного газу, на підставі якого проводяться взаєморозрахунки між споживачами природного газу та суб`єктами господарювання, що здійснюють постачання природного газу.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення здійснюється за рахунок: коштів фізичних осіб - підприємців, які відповідно до договору користуються послугами з газопостачання для провадження підприємницької діяльності; коштів юридичних осіб, які відповідно до договору користуються послугами з газопостачання.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» виконавцями робіт із встановлення вузлів обліку природного газу є суб`єкти господарювання, що: здійснюють розподіл природного газу на відповідній території; отримали відповідні дозволи для виконання робіт із встановлення вузлів обліку природного газу.

Частинами першою та четвертою статті 8 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» визначено, що у сфері законодавчо регульованої метрології застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам щодо точності, регламентованим для таких засобів, у встановлених умовах їх експлуатації. Законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та в продаж і видавати напрокат лише за умови їх відповідності цьому Закону та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки.

За приписом пункту 9 глави 2 розділу Х Кодексу ГРС будівництво, монтаж та налагодження комерційного ВОГ та його складових здійснюються відповідно до погодженої Оператором ГРМ проектної документації та вимог цього Кодексу. Усі роботи виконуються спеціалізованими монтажними організаціями, які мають на це відповідний дозвіл, з дотриманням діючих норм та інструкцій та відповідно до вимог, зазначених у настановах з експлуатації заводів-виробників елементів, які входять до складу комерційного ВОГ.

Таким чином, зазначена норма місить чіткі вимоги до спеціалізованої монтажної організації, дотримання яких надає можливість виконувати роботи з монтажу та налагодження комерційного ВОГ. До таких вимог належить:

- наявність відповідного дозволу (дозвільні документи органів Держохоронпраці);

- дотримання діючих норм та інструкцій (перелічені у 98 абзаці Рішення адмінколегії);

- виконання вимог, зазначених у настановах з експлуатації заводів-виробників елементів, які входять до складу комерційного ВОГ.

Як зазначає відповідач, у ході розгляду справи № 02-06/18-2018 Територіальним відділенням не було виявлено жодної настанови (паспорту, інструкції) з експлуатації заводів виробників елементів, які входять до складу комерційного ВОГ, яка б містила як обов`язкову передумову здійснення діяльності на ринку демонтажних (монтажних) робіт комерційних вузлів обліку газу, пов`язаних з їх підготовкою до проведення метрологічної повірку, та ринку робіт по монтажу засобів вимірювальної техніки та елементів, що входять до складу комерційного ВОГ, та їх налагодженню, наявність будь-яких документів, що підтверджують проходження будь-якого навчання на базі заводу - виробника, є безумовним підтвердженням неправомірності вимог, зазначених позивачем у листах від 08.02.2018 № Sm02/4-CL-666-0218 та від 13.02.2018 № Sm02/4-CL-784-0218.

При дослідженні доказів у справі № 02-06/18-2018 встановлено, що виробниками обладнання у настановах до експлуатації виробленого ними обладнання не виставляється як обов`язкова передумова здійснення діяльності на ринку демонтажних (монтажних) робіт комерційних вузлів обліку газу, пов`язаних з їх підготовкою до проведення робіт комерційних вузлів обліку газу, пов`язаних з їх підготовкою до проведення метрологічної повірки, та ринку робіт по монтажу засобів вимірювальної техніки та елементів, що входять до складу комерційного ВОГ та їх налагодженню, наявність будь-яких документів, що підтверджують проходження будь-якого навчання на базі заводу - виробника. Вимога стосовно наявності сертифікатів про проходження робітниками курсу навчання на базі заводу-виробника існує лише у листах СП «Радміртех» від 15.04.2014 № 49 та від 11.04.2018 № 589 надісланих до ПАТ «Сумигаз» за ініціативи останнього.

Адміністративна колегія Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у рішенні № 4 проаналізувала також дії ПАТ «Сумигаз», які полягали у встановленні суб`єктам господарювання вимог стосовно наявності сертифікатів про проходження їх робітниками курсу навчання на базі заводу-виробника СП «Радміртех» за наявності дозвільних документів для здійснення діяльності на ринку демонтажних (монтажних) робіт комерційних вузлів обліку газу, пов`язаних з їх підготовкою до проведення метрологічної повірки, та ринку робіт по монтажу засобів вимірювальної техніки та елементів, що входять до складу комерційного ВОГ, та їх налагодженню, кваліфікуються як порушення, передбачене пунктом 2 статті 50, частиною 1 та пунктом 7 частини 2 статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку розподілу природного газу газорозподільною системою у межах території Сумської області, на якій розташована газорозподільна система, що використовується ПАТ «Сумигаз» для надання послуг, що можуть призвести до усунення інших суб`єктів господарювання із пов`язаних ринків, а саме, ринку демонтажних (монтажних) робіт комерційних вузлів обліку газу, пов`язаних з їх підготовкою до проведення метрологічної повірки, та ринку робіт по монтажу засобів вимірювальної техніки та елементів, що входять до складу комерційного ВОГ, та їх налагодженню в межах Сумської області, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку розподілу природного газу.

Статтею 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено підстави для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України, неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Суд приходить до висновку, що відповідачем доведено, що дії позивача, які полягали у неприйнятті комерційних вузлів обліку газу на облік Товариства, за наявності дозвільних документів для здійснення діяльності на ринку демонтажних (монтажних) робіт комерційних вузлів обліку газу, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50, частиною 1 та пунктом 7 частини 2 статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку розподілу природного газу газорозподільною системою у межах території Сумської області, на якій розташована газорозподільна система, що використовується ПАТ «Сумигаз» для надання послуг, що можуть призвести до усунення інших суб`єктів господарювання із пов`язаних ринків, а саме, ринку демонтажних (монтажних) робіт комерційних вузлів обліку газу, пов`язаних з їх підготовкою до проведення метрологічної повірки, та ринку робіт по монтажу засобів вимірювальної техніки та елементів, що входять до складу комерційного ВОГ, та їх налагодженню в межах Сумської області, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку розподілу природного газу.

Виходячи з вищевикладеного, рішення Адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення в частині зобов`язання позивача вчинити певні дії та стягнення з нього штрафу в розмірі 68 000 грн. є правомірним.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовуються вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Разом з тим, позивачем не доведено наявності підстав для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення адміністративної колегії, у тому числі з підстав невідповідності висновків, викладених у Рішенні адмінколегії, обставинам справи. Тому такі дії позивача обґрунтовано визнано відповідачем порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, а отже позовні вимоги є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Судові витрати по сплаті судового збору згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

На підставі викладеною, керуючись ст.ст. 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Повний текст рішення складено 10.09.2019.

Згідно зі статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суддя В.В. Яковенко