Ухвала суду № 84123075, 10.09.2019, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

10.09.2019 Справа № 908/2438/19

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Мірошниченко М.В., розглянувши заяву (вих. № 989/юр від 30.08.2019 р.) Концерну «Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, адреса для листування: 69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 79а, код ЄДРПОУ 32121458) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Приватного підприємця Пехінгер Ганни Вікторівни ( АДРЕСА_1 ) грошової заборгованості

ВСТАНОВИВ:

05.09.2019 р. до Господарського суду Запорізької області надійшла заява (вих. № 989/юр від 30.08.2019 р.) Концерну «Міські теплові мережі» про видачу судового наказу про стягнення з Приватного підприємця Пехінгер Ганни Вікторівни основного боргу за відпущену теплову енергію у розмірі 4610,18 грн., 949,35 грн. пені, 157,16 грн. інфляційних втрат, 83,18 грн. 3% річних.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.2019 р. заяву про видачу судового наказу визначено для розгляду судді Мірошниченко М.В.

В обґрунтування вказаної заяви заявник посилається на те, що у період з листопада 2018 р. по квітень 2019 р. Концерн «МТМ» відпустив боржнику (Приватному підприємцю Пехінгер Ганні Вікторівні ) за договором постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.02.2005 р. № 485 теплову енергію на загальну суму 6520,18 грн., за вказаний період боржник здійснив часткову оплату за надану теплову енергію у розмірі 1910,00 грн.

Розглянувши подану заяву та додані до неї документи, суд відмовляє у видачі судового наказу з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Згідно з ч. 1 ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Як визначено у ст. 148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У поданій заяві заявлені вимоги, розмір яких не перевищує розміру, визначеного ст. 148 ГПК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 154 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п`яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Частиною 2 ст. 150 ГПК України визначено, що у заяві повинно бути зазначено, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника.

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зробленого на запит суду від 05.09.2019 р., прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи (ІПН НОМЕР_1 ), яка визначена заявником боржником є: Пехингер Ганна Вікторівна , місцепроживання: АДРЕСА_2 .

У заяві про видачу судового наказу, у порушення ч. 2 ст. 150 ГПК України, заявником не зазначено правильно прізвище боржника та його місцепроживання, боржником заявник визначив Приватного підприємця Пехінгер Ганну Вікторівну з місцепроживанням: АДРЕСА_1 .

Також згідно ч. 2 ст. 150 ГПК України у заяві повинно бути зазначено перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Частиною 3 ст. 150 ГПК України визначено, що до заяви про видачу судового наказу додаються: копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до ст.ст. 76-78 ГПК України належними, допустимими та достовірними доказами є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 86 цього Кодексу, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

До заяви про видачу судового наказу заявником додано, зокрема, копію договору № 485 від 01.02.2005 р. про постачання теплової енергії в гарячій воді, копії рахунків та актів приймання-передачі теплової енергії на загальну суму 6520,18 грн.

У заяві заявник зазначає про здійснення боржником часткової оплати за договором № 485 від 01.02.2005 р. у сумі 1910,00 грн., при цьому документів, або їх копій, на підтвердження обставин часткової оплати боржником, заявник до заяви не надає. Також у заяві, у порушення п. 5 ч. 2 ст. 150 ГПК України, не зазначено перелік доказів, якими заявник обґрунтовує здійснену боржником оплату за договором. Крім того, копія договору № 485 від 01.02.2005 р. про постачання теплової енергії в гарячій воді подана заявником не у повному обсязі.

До того ж заявником у вступній частині заяви зазначено розмір вимог - 5499,87 грн., тоді як згідно з прохальною частиною просив стягнути основний борг за відпущену теплову енергію у розмірі 4610,18 грн., 949,35 грн. пені, 157,16 грн. інфляційних втрат, 83,18 грн. 3% річних, що разом складає 5799,87 грн.

З огляду на наведене вбачається, що подана Концерном «Міські теплові мережі» заява (вих. № 989/юр від 30.08.2019 р.) про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за договором № 485 від 01.02.2005 р. подана з порушенням вимог п.п. 2, 5 ч. 2, п.п. 3, 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.

Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 152 ГПК).

Враховуючи викладене вище, суд відмовляє Концерну «Міські теплові мережі» у видачі судового наказу про стягнення грошової заборгованості на підставі п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України.

Суд звертає увагу заявника, що відповідно до ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

У разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (ч. 2 ст. 151 ГПК України).

Керуючись ч.ч. 2, 3 ст. 150, ч. 1 ст. 152, ст.ст. 153, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити Концерну «Міські теплові мережі» у видачі судового наказу за заявою (вих. № 989/юр від 30.08.2019 р.) про видачу судового наказу про стягнення грошової заборгованості.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала підписана 10.09.2019 р.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.ст. 255, 256 ГПК України.

Копію даної ухвали направити стягувачу на вказану адресу для листування та боржнику.

Отримати інформацію по справі можливо на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/sud5009/.

Суддя Мірошниченко М.В.