Рішення № 84122751, 29.08.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2019м. ДніпроСправа № 904/9713/17

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Єпік А.М.

за позовом Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК", м. Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива-2000", м. Кам`янське, Дніпропетровська область

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , м. Кам`янське, Дніпропетровська область

про стягнення 1 673 379,24 грн.

Представники:

від позивача: Зубченко П.Л., довіреність № 904 від 15.05.2018 року, адвокат;

від відповідача: Раєвський В.В., ордер № 3656/000029 від 15.05.2019 року, адвокат;

від третьої особи: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "ІМЕКСБАНК" (далі-Позивач) звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива-2000" (далі-Відповідач), в якому просить господарський суд стягнути з Відповідача на свою користь 1 673 379,24 грн., в тому числі: прострочену заборгованість за кредитом в сумі 720 000,00 грн., строкову заборгованість за відсотками в сумі 20 120,52 грн., прострочену заборговані відсотках у сумі 561 598,80 грн. та пеню за прострочення платежів по кредитному договору в сумі 371 659,92 грн., судовий збір у сумі 25 900,69грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням Відповідачем грошових зобов`язань за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії №2502/1 від 25.02.2014 року та Додатковою угодою укладеною між Позивачем та Відповідачем у вигляді Кредитного договору № 1205/2 від 12.05.2014 року.

Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 08.02.2018 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.06.2018 року, позов задовольнив повністю.

Постановою Великої палати Верховного Суду від 26.03.2019 року скасовано постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.06.2018 року та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2018 року, справу № 904/9713/17 передано на новий розгляд.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2019 року справу № 904/9713/17 прийнято до свого провадження та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче судове засідання на 06.06.2019 року о 12:00 год.

27.05.2019 року від ОСОБА_1 до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява № б/н від 15.05.2019 року, у якій просить залучити її до участі у справі № 904/9713/17 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

04.06.2019 року від відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшли відзив на позов з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду вих. № б/н від 04.06.2019 року та заява вих. № б/н від 04.06.2019 року про поворот виконання рішення суду, та заява № б/н від 04.06.2019 року про залучення ОСОБА_1 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

У підготовче судове засідання 06.06.2019 року позивач не з`явився.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.19 року залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та підготовче судове засідання відкладено до 25.06.2019 року о 12:00 год.

07.06.2019 року від позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшли заява вих. № 891 від 04.06.2019 року про відкладення судового засідання та письмові пояснення вих. № 890 від 04.06.2019 року.

14.06.2019 року від відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява вих. № б/н від 12.06.2019 року про компенсацію судових втрат.

18.06.2019 року від третьої особи до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшли письмові пояснення вих. № б/н від 10.06.2019 року щодо позову з врахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду по справі та заява вих. № б/н від 10.06.2019 року про компенсацію судових втрат.

24.06.2019 року від позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява вих. № 1008 від 20.06.2019 року про перенесення судового засідання та призначення проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2019 року заяву представника АТ "ІМЕКСБАНК" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції - задоволено, та продовжено строк підготовчого провадження до 01.08.2019 року та підготовче судове засідання відкладено на 09.07.2019 року о 16:00 год. в режимі відеоконференції.

08.07.2019 року від позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла уточнена позовна заява вих. № 1120 від 04.07.2019 року, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 2 020 413,75 грн.

09.07.2019 року від відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшли письмові пояснення вих. № б/н від 09.07.2019 року.

У підготовче судове засідання 09.07.2019 року представник позивача не з`явився.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2019 року підготовче судове засідання відкладено до 29.07.2019 року о 14:30 год. у режимі відеоконференції.

18.07.2019 року від відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшли письмові пояснення вих. № б/н від 18.07.2019 року щодо уточненої позовної заяви.

У підготовче судове засідання 29.07.2019 року представник позивача та третьої особи не з`явились.

У підготовчому судовому засіданні 29.07.2019 року відповідачем зазначено, що ним було надано всі можливі та допустимі докази по справі.

Судом були визначені всі необхідні обставини у справі та зібрані відповідні докази, що є підставою для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 29.07.2019 закрито підготовче провадження. Призначено справу до судового розгляду по суті на 28.08.2019 року о 16:00 год. Доручено Шевченківському районному суду м. Києва (вул. Дегтярівська, 31-А, м. Київ, 03057) забезпечити проведення відеоконференції в залі № 1 за участю представника АТ "ІМЕКСБАНК" з Господарським судом Дніпропетровської області 29.07.2019 року о 14:30 год.

У судовому засіданні 28.08.2019 оголошено перерву до 29.08.2019р. о 16:00 год.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (ст. 194 Господарського процесуального кодексу України).

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку, вищевизначеному чинними правовими нормами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством "ІМЕКСБАНК" (далі-Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нива-2000" (далі-Позичальник) укладено Кредитний договір про відкриття кредитної лінії №2502/1 від 25.02.2014.

Згідно п. 1.1. договору Кредитор зобов`язується надати Позичальнику кредит шляхом відкриття невідновлювальної кредитної лінії на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

Згідно п. 1.1.1. договору надання Кредиту буде здійснюватися окремими частинами або в повній сумі на умовах визначених цим Договором в межах невідновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 720000,00 грн., (далі - кожна частина окремо - Транш, а у сукупності - Транші), зі сплатою фіксованої процентної ставки - 27,5 % процентів річних (далі-процентна ставка) та кінцевим терміном повернення заборгованості за всіма Траншами до 08 травня 2014 року (включно) на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 1.1.2. договору ліміт Кредитної лінії зменшується за наступним графіком - не пізніше 08.05.2014р. - сума зниження ліміту - 720 000,00 грн. - ліміт кредитної лінії після погашення - 0,00.

Кредит надається Позичальнику на наступні цілі: на поповнення обігових коштів (п. 1.2. договору).

Згідно з п. 2.1 договору видача Траншів Кредиту проводиться шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника або сплати з позичкового рахунку Позичальника № НОМЕР_2 в АТ "ІМЕКСБАНК" розрахункових документів Позичальника на цілі, визначені п. 1.2. цього Договору, в межах сум та відповідно до термінів, визначених п. 1.1.1 та п. 1.2 цього Договору.

Приписами п. 2.2 договору передбачено, що моментом (днем) надання Траншів Кредиту вважається день першої оплати з позичкового рахунку Позичальника розрахункових документів Позичальника в сумі відповідного Траншу Кредиту або день перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника.

Відповідно до умов Кредитного договору Банк надав Позичальнику кредит шляхом відкриття невідновлюваної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості в сумі 720000,00 грн., зі сплатою 27,5% річних, з кінцевим терміном повернення основної заборгованості не пізніше 08.05.2014 року (включно).

Пунктом 2.4 договору встановлено, що нарахування процентів за користування траншем кредиту здійснюється щоденно по останній календарний день поточного місяця у валюті кредиту на фактичну суму щоденної заборгованості на позичковому рахунку за методом "факт/факт" виходячи з фактичної кількості днів у році та сплачуються Позичальником щомісячно до останнього робочого дня поточного місяця в період дії цього договору. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення Траншу Кредиту.

Відповідно до пп. 3.3.6 договору позичальник зобов`язався протягом строку використання Траншів кредиту сплачувати проценти за користування ними в порядку, визначеному п.п. 2.4-2.5 Договору.

В подальшому між сторонами укладено Кредитний договір №1205/2 від 12.05.2014, який встановлює інші строки погашення кредиту та фіксованої відсоткової ставки, зокрема, остаточний термін/повернення основної заборгованості не пізніше 12.06.2015р. включно та фіксована процентна ставка - 30 % річних.

Перед укладенням останнього договору Відповідач звернувся до Позивача з клопотанням про пролонгацію кредитного договору № 2502/1 від 25.02.2014 в сумі 720 000,00 грн. на поповнення обігових коштів строком до 25.02.2015, що підтверджується поданими Позивачем доказами у вигляді:

- рішення №03 від 07.05.2014 року (т. 1, а.с. 161) Глоби С.О . , діючого як учасника (засновника) ТОВ "НИВА-2000", про клопотання перед АТ "ІМЕКСБАНК" на пролонгацію кредитного договору №2502/1 від 25.02.2014 року в сумі 720000,00 грн. на поповнення обігових коштів строком до 25.02.2015 року;

- Протоколу №3 засідання Загальних зборів учасників ТОВ "НИВА-2000" (т. 1, а.с. 160), щодо клопотання перед АТ "ІМЕКСБАНК" на пролонгацію кредитного договору №2502/1 від 25.02.2014 року в сумі 720000,00 грн. на поповнення обігових коштів строком до 25.02.2015 року;

- протоколу №1 засідання кредитної комісії Південно-Східної регіональної дирекції АТ "ІМЕКСБАНК" від 08.05.2014р. про прийняття рішення клопотати перед кредитним комітетом головного банку про пролонгацію кредиту ТОВ "НИВА-2000".

На виконання умов договору Банк свої зобов`язання щодо надання кредиту шляхом відкриття кредитної лінії виконав, що підтверджується випискою з особового рахунку № НОМЕР_3 за період з 25.02.2014 по 11.09.2017 (т. 1, а.с. 19). Кредитування відбулось у період 26.02.2014 - 03.03.2014 шляхом перерахування з позичкового рахунку на поточні рахунки контрагентів Відповідача.

Відповідно до розрахунку станом на 12.09.2017 року (т. 1, а.с. 234), заборгованість ТОВ "НИВА-2000" за кредитом складає - 720 000,00 грн. Вищевказана заборгованість підтверджується банківськими виписками за рахунками НОМЕР_3, НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 (т. 1, а.с.19-62).

З дослідження банківської виписки з особового рахунку № НОМЕР_3 за період з 25.02.2014 по 11.09.2017 (т. 1, а.с. 19) судом також встановлено, що заборгованість за Кредитним договором № 2502/1 від 25.02.2014 була перенесена бухгалтерською проводкою з рахунку НОМЕР_2 на рахунок НОМЕР_3 за Кредитним договором № 1205/2 від 12.05.2014, оскільки по закінченню терміну повернення коштів (08.05.2014) банк продовжив кредитування позичальника вже на умовах довгострокового кредиту, що відповідає вимогами постанови НБУ №481 від 27.12.2007.

З метою забезпечення своєчасного та повного виконання боржником зобов`язань по договору № 1205/2, між ПАТ "Імексбанк" (далі-позивач, заставодержатель) і ТОВ "Нива-2000" (далі-відповідач, боржник) укладено договір застави майнових прав за договором банківського вкладу № 1205/2-3 від 12.05.2014 (т. 1, а. с. 119 - 120).

Відповідно до п. 1.1 договору заставодавець (майновий поручитель) передає в заставу заставодержателю майнові права - право вимоги на одержання грошових коштів у сумі 800 000,00 грн., що випливають з договору банківського вкладу, відкритого в АТ "Імексбанк" на ім`я ОСОБА_1 .

На виконання умов договору № 1205/2 від 12.05.2014 позивач перерахував грошову суму у розмірі 720 000,00 грн. на позичковий рахунок відповідача № НОМЕР_10 , з іншого 15 травня 2014 року її було перераховано на позичковий рахунок за договором № 2502/1 (№НОМЕР_2), також відкритий на ім`я відповідача. Ці обставини підтверджено копією виписки по рахунку № НОМЕР_10 за період з 25.02.2014 року по 11.09.2017 року (т. 1, а. с. 21).

Внаслідок отримання грошових коштів за договором 1205/2 і подальшого їх перерахування на позичковий рахунок за договором №2502/1 відповідачем погашена заборгованість по кредитній лінії в сумі 720 000,00 грн. за договором № 2502/1, однак утворилась заборгованість на таку ж суму за договором № 1205/2.

У подальшому відповідно до постанови Правління Національного банку України від 21 травня 2015 року № 330 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ "Імексбанк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) 27 травня 2015 року прийнято рішення № 105 "Про початок процедури ліквідації АТ "Імексбанк".

З огляду на умови п. 1.1 договору № 1205/2 строк повернення кредиту у сумі 720 000,00 грн. настав 13.06.2015 року.

Позивач заявив до стягнення з ТОВ "НИВА-2000" заборгованості у загальному розмірі 2 020 413,75 грн., яка складається з:

- 720 000,00 грн. - прострочена заборгованість за кредитом;

- 953 455,79 грн. - розмір нарахованих та несплачених відсотків;

- 216 736,77 грн. - сума пені за прострочення платежів по кредитному договору за період з 20.06.2018 по 19.06.2019 включно;

- 130 221,20 грн. - сума штрафів по кредитному договору.

28 травня 2015 року фізична особа ОСОБА_1 як майновий поручитель звернулась до уповноваженого Фонду на ліквідацію АТ "Імексбанк" із заявою про зарахування суми, що знаходиться на її депозитному рахунку в установі неплатоспроможного банку, для погашення кредитного боргу ТОВ "Нива-2000", тобто після початку процедури ліквідації неплатоспроможного банку.

Відповідач в установлений кредитним договором строк суму основного боргу не сплатив, що стало підставою для звернення позивача з позовом про стягнення 720 000,00 грн. основного боргу, а також строкової заборгованості зі сплати відсотків за період з 08.08.2017 по 11.09.2017 року у сумі 20 712,30 грн., простроченої заборгованості зі сплати відсотків за період з 25.02.2014 року по 11.09.2017 року у сумі 561 697,43 грн., пені за прострочення оплати кредиту за період з 15.06.2015 по 14.12.2015 року в сумі 187 712,88 грн. та пені, нарахованої за прострочені проценти за період з 02.01.2015 по 11.09.2017 року, в сумі 98 784,01 грн.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши представників позивача та відповідача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 була майновим поручителем по спірному кредиту та з 12.06.2015 року виконала своє солідарне зобов`язання перед позивачем (банком) за кредитним договором шляхом надання банку доручення (частина перша статті 1000 ЦК України) в депозитному договорі на договірне списання грошових коштів з її депозитного рахунку в сумі, що повністю покривала суму кредиту та відсотків, на дату закінчення строку, на який був виданий кредит.

У відповідності до ст. 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

Частиною 1 статті 604 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється за домовленістю сторін.

Так, між сторонами мали місце правовідносини з договірного припинення зобов`язання, що врегульовано частиною першою статті 604 ЦК України та не було заборонено законом станом на час настання строку повернення кредиту, та виникнення у банку обов`язку перерахувати грошові кошти з депозиту поручителя та розрахункового рахунку відповідача в рахунок погашення кредиту та відсотків на кінцевий строк повернення кредиту.

Щодо підстав для припинення зобов`язання шляхом договірного списання коштів з депозитного рахунку майнового поручителя.

Частинами першою та шостою статті 20 Закону України "Про заставу" визначено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

У відповідності до ст. 23 Закону України "Про заставу" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при заставі майнових прав реалізація предмета застави провадиться шляхом уступки заставодавцем заставодержателю вимоги, що випливає із заставленого права.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги, звернення стягнення на нього здійснюється шляхом відступлення обтяжувачу відповідного права.

Відтак, набуте заставодержателем внаслідок невиконання боржником забезпеченого заставою зобов`язання право звернення стягнення на предмет застави майнові права реалізується шляхом відступлення заставодавцем права майнової (грошової) вимоги заставодержателю, тобто таке відступлення права вимоги і є безпосередньо способом звернення стягнення на вказаний предмет забезпечення.

При цьому положення статті 36 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", який є спеціальним нормативним актом у регулюванні правовідносин неплатоспроможного банку, у редакції, чинній на час звернення ОСОБА_1 із заявою до банку, не містили обмежень для задоволення власних вимог банку як кредитора, у тому числі шляхом відступлення права вимоги.

У спірному випадку реалізація набутого банком права задоволення своїх вимог кредитора за рахунок заставного майна мала бути задоволена шляхом звернення стягнення (на заставне майно внаслідок відступлення заставодавцем на користь заставодержателя права вимоги отримання грошових коштів за договором банківського вкладу.

Відповідно до приписів статті 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Тобто звернення стягнення на предмет застави та вчинення дій з боку кредитора у відношенні боржника щодо реалізації права на заставне майно здійснюється з урахуванням вимог законодавства та умов договору в разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою.

Доводи позивача, що звернення стягнення на депозитні кошти майнового поручителя є правом банка, а не його обов`язком не відповідають вимогам діючого законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 528 Цивільного кодексу України, виконання обов`язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов`язання не випливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто. У цьому разі кредитор зобов`язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

Отже, виконання обов`язку боржника сплатити заборгованість за кредитним договором поручителем відповідає зазначеним вимогам. Тому позивач не мав права відмовитись від запропонованого виконання зобов`язань за спірним кредитом за рахунок депозитних коштів заставодавця у розмірі 800 000,00 грн.

Позивачем до матеріалів справи не надано достатніх та допустимих доказів визнання недійсним договору застави майнових прав за договором банківського вкладу № 1205/2-3 від 12.05.2014 або визнання його недійсним, або розірвання такого договору.

За таких обставин, суд вважає виконаними зобов`язання відповідача перед позивачем за договором кредиту на суму 800 000,00 грн. з наступної дати після звернення ОСОБА_1 з пропозицією сплати заборгованості ТОВ "Нива-2000", а саме, з 29.05.2015.

Крім того, відповідач зазначає про надання згоди на оплату заборгованості за спірним кредитом за рахунок коштів на його розрахунковому рахунку, про що зазначено у листі від 28.05.2015, який було отримано банком в той же день, про що свідчить відмітка особи, що прийняла заяву.

Суд критично ставиться до таких доводів відповідача з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 1072 Цивільного кодексу України та ч. 22.9. ст. 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" банк повинен виконати розпорядження клієнта виключно в межах залишку грошей на рахунку платника.

До матеріалів справи не надано доказів залишку коштів на рахунку відповідача. Крім того, лист не є розрахунковим документом, що доручає банку здійснити платіж за рахунок коштів належних клієнту.

Згідно з п. 1.30. ст.1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", платіжне доручення це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Таким чином, за спірним кредитом сплачено 800 000,00 грн. за рахунок депозитних коштів заставодавця.

У відповідності до п. 2.7. договору за наявності простроченої заборгованості по Кредиту та/або процентах за користування ним, та/або комісіях сторони встановлюють наступну черговість погашення Позичальником заборгованості:

- в першу чергу сплаті підлягають нараховані, але не сплачені в строк проценти;

- в другу чергу сплаті підлягають нараховані проценти, строк сплати яких ще не сплинув; в третю чергу сплаті підлягають нараховані, але не сплачені в строк комісії;

- в четверту чергу сплаті підлягає прострочена заборгованість за кредитом;

- в п`яту чергу сплаті підлягає строкова заборгованість за Кредитом, термін сплати якої настав згідно даного Договору;

- в шосту чергу сплаті підлягає неустойка (штраф, пеня), передбачена цим Договором. Погашення Позичальником заборгованості кожної наступної черги повинно відбуватися після повного погашення заборгованості кожної попередньої черги.

Сторони встановлюють, що Кредитор має право самостійно зараховувати кошти, які направлені Позичальником на погашення заборгованості, :згідно встановленої черговості.

У випадку порушення Позичальником умов цього Договору, Кредитор має право самостійно визначити іншу черговість погашення заборгованості Позичальника перед Кредитором.

Частина 1 статті 1048 Цивільного кодексу України визначає, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Позивачем заявлена до стягнення сума процентів в розмірі 953 455,79 грн. за період з моменту отримання кредиту до моменту слухання справи.

З урахуванням дати оплати за кредитним договором за рахунок майнового поручителя, а саме 29.05.2015, сума неоплачених процентів за користування кредитними коштами, що підтверджується наявними у справі виписками про рух коштів на рахунках відповідача становить 86 498,83 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

З урахуванням порядку зарахування грошових коштів в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, встановленого у п. 2.7. цього договору, сума боргу за кредитом після сплати процентів за рахунок коштів майнового поручителя становить 6 498,83 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, відповідач має сплатити проценти за користування залишковою частиною кредитних коштів на підставі норм діючого законодавства та положень договору кредиту, про які йшлося вище, за період з 01.06.2015 по 19.06.2019 в сумі 7 905,43 грн.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

За змістом ст.ст. 549, 551 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що у випадку прострочення Позичальником строків сплати процентів, визначених п. 2.4. цього договору, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених п.п. 1.1., 3.2.8., 4.2. цього договору, а Позичальник сплачує Кредитору пеню за кожен день прострочки платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у цей період, від несвоєчасно сплаченої суми.

За розрахунком позивача, сума пені, заявлена до стягнення за загальний період з 20.06.2018 року по 19.06.2019 року складає 216 736,77 грн.

Перевіривши правильність нарахування пені та період за який її було нараховано, судом встановлено, період нарахування містить помилки.

За розрахунком суду, сума пені до стягнення складає у розмірі 2 962,56 грн., а саме, 1 694,23 грн. за прострочення сплати залишку кредиту та 1 268,33 грн. за прострочення сплати процентів за користування залишковою частиною кредитних коштів.

Згідно п. 4.3. договору за невиконання позичальником п. 3.3.2. цього договору, позичальник сплачує кредитору штраф у розмірі 5 (п`ять) процентів від суми заборгованості за кожен випадок порушення.

У відповідності до п. 4.5. договору за невиконання позичальником п. 3.3.6. цього договору, позичальник сплачує кредитору штраф у розмірі 5 (п`ять) процентів від суми заборгованості.

Згідно п. 4.7. договору за невиконання позичальником п. 3.3.9. цього договору, позичальник сплачує кредитору штраф у розмірі 5 (п`ять) процентів від суми заборгованості за кожен випадок порушення.

У п. 4.10 договору, сторони дійшли згоди, що за порушення Позичальником будь-якого грошового зобов`язання за договором більше ніж на 30 днів Банк має право нарахувати, а Позичальник зобов`язується сплатити штраф у розмірі 5% від суми невиконаного зобов`язання.

Так, позивач заявив до стягнення з відповідача штраф у загальному розмірі 130 221,20 грн.

За розрахунком суду, сума штрафу до стягнення складає у розмірі 1 109,48 грн., а саме 392,27 грн. на підставі п. 4.5. Договору, і 717,21 грн. на підставі п. 4.10. Договору.

Перевіривши правильність нарахування пені та період за який її було нараховано, судом встановлено, період нарахування є вірним, підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню сумі визначеній позивачем 326 431,40 грн.

Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" підлягають задоволенню частково у загальному розмірі 18 476,30 грн., а саме: прострочену заборгованість за кредитом в сумі 6 498,83 грн., заборгованість за відсотками в сумі 7 905,43 грн., пеню за прострочення платежів по кредитному договору в сумі 2 962,56 грн. штраф по кредитному договору в сумі 1 109,49 грн.

Судовий збір, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 283,45 грн.

Позивачем згідно платіжного доручення № 11/161 від 26.10.2017 сплачено 25 100,69 грн., 12/1261, від 26.10.2017 сплачено 800,00 грн. судового збору, та на підставі платіжного доручення № 8/708 від 04.07.2019 сплачено 5 093,17 грн., всього - 30 993,17 грн.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, що діяла на момент подачі позову), ставки судового збору встановлені в таких розмірах:

а) із заяв майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

б) із позовних заяв немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахування заяви про збільшення розміру позовних вимог має бути сплачений судовий збір у розмірі 30 306,21 грн.

Отже, позивачем надлишково сплачено 686,96 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне роз`яснити, що сума сплаченого судового збору у розмірі 686,96 грн. повертається з державного бюджету за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 120, 123, 129, 178, 233, 238, 239, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива-2000" (51927, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Гайдамацька, буд. 4В, код ЄДРПОУ 30740621) на користь Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" (65039, м. Одеса, пр. Гагаріна, буд. 12 А, код ЄДРПОУ 20971504) - прострочену заборгованість за кредитом в сумі 6 498,83 грн., заборгованість за відсотками в сумі 7 905,43 грн., пеню за прострочення платежів по кредитному договору в сумі 2 962,56 грн. штраф по кредитному договору в сумі 1 109,49 грн. та судовий збір у сумі 283,45 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 09.09.2019

Суддя В.Г. Бєлік