Рішення № 84122723, 10.09.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2019м. ДніпроСправа № 904/3311/19

за позовом Фізичної особи - підприємця Петраш Олега Петровича, м. Дніпро

до Приватного підприємства "Дніпропетровський завод спецінструмента калібрів "ТехноПрогрес", м. Дніпро

про стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 75 000,00 грн

Суддя Золотарьова Я.С.

Без участі представників сторін

ПРОЦЕДУРА

Фізична особа - підприємець Петраш Олег Петрович звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Приватного підприємства "Дніпропетровський завод спецінструмента калібрів "ТехноПрогрес" і просить суд стягнути безпідставно набуті грошові кошти в сумі 75 000,00 грн та судовий збір.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

22.08.2019 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому він просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

04.09.2019 позивачем подано відповідь на відзив, в якому він зазначає, що відзив на позовну є необґрунтованим і наведені відповідачем факти підтверджують раніше заявлені позовні вимоги.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, суд ухвалив рішення по справі у нарадчій кімнаті.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача, викладена у позові

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем було виставлено позивачу рахунок, який останній оплатив у повному обсязі.

Позивач вказує на те, що між сторонами було обумовлено строк поставки товару - 10 робочих днів з моменту оплати рахунку. Але, відповідачем не було поставлено товар у строк. В подальшому потреба у поставці товару минула, тому позивач на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України просить повернути безпідставно набуті грошові кошти у сумі 75 000,00 грн.

Позиція відповідача, викладена у відзиві

Відповідач зазначає, що строк поставки позивачу замовленого товару ще не минув, оскільки сторони усно погодили, що відповідач зобов`язаний поставити товар покупцю до 21.11.2019.

Також, відповідач вказує на те, що грошові кошти перераховані позивачем відповідачу платіжними дорученнями № 140 від 26.03.2019 та № 141 від 28.03.2019, в яких містяться посилання на рахунок-фактуру № СФ-00000-61 від 21.03.2019, та в них зазначено кількість та найменування товару, за який здійснюється оплата. Тому, відповідач вважає, що ці грошові кошти не можуть бути витребувані позивачем на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України, оскільки ця стаття передбачає безпідставне збагачення, але у даному випадку, кошті отримані як оплата за отриманий товар та набуті за наявності правових підстав.

Позиція позивача, викладена у відповіді на відзив

Позивач звертає у вагу на те, що відповідач у відзиві підтверджує факт отримання ним грошових коштів розмірі 75 000,00 грн та зазначає, що твердження відповідачем щодо строку поставки товару є неправдивою.

Крім того, позивач вказує на те, що ним направлялась на адресу відповідача вимога №110 від 05.07.2019 про повернення суми попередньої оплати у розмірі 75 000,00 грн, яка залишилась без відповіді. Тому, відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, строк повернення грошових коштів є таким, що настав.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Приватне підприємство "Дніпропетровський завод спецінструмента калібрів "ТехноПрогрес" виставило Фізичній особі - підприємцю Петраш Олегу Петровичу рахунок-фактуру на оплату товару (калібр-кільце різьбове Tr 100x12 LH) № СФ-0000061 від 21.03.2019 на суму 75 000,00 грн, копія якого міститься в матеріалах справи (арк.с.15).

Позивачем сплачено відповідачу грошові кошти у розмірі 75 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 140 від 26.03.2019 та № 141 від 28.03.2019 (арк.с.16-17).

Позивачем на адресу відповідача була направлена вимога № 110 від 05.07.2019, у якій позивач вимагав повернути суму попередньої оплати у розмірі 75 000,00 грн (арк.с.18).

Як вбачається з повідомлення-розписки про вручення відправлення спецзв`язку № 5700, відповідач отримав вказану вимогу 12.07.2019 (арк.с.23).

Станом на час розгляду справи, доказів повернення відповідачем грошових коштів у розмірі 75 000,00 грн сторонами до матеріалів справи не надано. Не містять матеріали справи і доказів поставки товару.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з частиною другою статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Дії сторін (надання продавцем рахунку на оплату товару, оплата товару покупцем) свідчать про виникнення між ними правовідносин поставки.

Таким чином, між Фізичною особою - підприємцем Петраш Олегом Петровичем та Приватним підприємством "Дніпропетровський завод спецінструмента калібрів "ТехноПрогрес" укладено договір поставки у спрощений спосіб.

Щодо виконання договору поставки сторонами

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивачем виконано договір поставки та сплачено відповідачу 75 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №140 від 26.03.2019, №141 від 28.03.2019 та не заперечується відповідачем.

Спірним є строк поставки товару. Так, позивач вказує про домовленість поставки товару через10 робочих днів з моменту оплати рахунку, натомість, відповідач зазначає, що строк поставки товару - до 21.11.2019.

Оскільки, сторонами письмово це питання не узгоджено, суд дійшов висновку, що сторони не дійшли згоди щодо строку поставки товару.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Оскільки, позивач звертався до відповідача з вимогою, яку відповідач отримав 12.07.2019, тому, строк повернення передплати у розмірі 75 000,00 грн є таким, що настав 19.07.2019 та спростовує доводи відповідача.

Станом на час розгляду справи доказів поставки товару або повернення попередньої оплати у повному обсязі від представників сторін не надійшло.

Позивач звертаючись до суду із позовною заявою, посилається на статтю 1212 Цивільного кодексу України, відповідно до якої особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відтак, стаття 1212 Цивільного кодексу України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

З матеріалів справи вбачається, що грошові кошти кошті отримані відповідачем як оплата за товар та набуті за наявності правових підстав, оскільки вони перераховані на підставі платіжних доручень № 140 від 26.03.2019 та № 141 від 28.03.2019, в яких містяться посилання на рахунок-фактуру № СФ-00000-61 від 21.03.2019, та в них зазначено кількість та найменування товару, за який здійснюється оплата.

Тому, грошові кошти не можуть бути витребувані позивачем на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України, оскільки ця стаття передбачає безпідставне збагачення.

Але, незважаючи на те, що позивачем невірно застосовані норми матеріального права, суд звертає увагу на те, що відповідно до статей 4, 86, 162 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи за позовами юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, фізичних осіб, які не є підприємцями, державних органів та органів місцевого самоврядування, які визначають предмет (матеріально-правову вимогу) та підстави (обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а не самі лише посилання позивача на певну норму закону) позову.

При цьому, господарський суд, з`ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію відносин та застосовує для прийняття рішення саме ті норми, предметом регулювання яких є відповідні відносини.

Відтак, саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 75 000,00 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому, судові витрати позивача у розмірі 1 921,00 грн слід покласти на відповідача.

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Дніпропетровський завод спецінструмента калібрів "ТехноПрогрес" (49101, м. Дніпро, пр-т Олександра Поля, буд.96-Б, кв.18, ідентифікаційний код 30189645) на користь Фізичної особи - підприємця Петраш Олега Петровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) грошові кошти у розмірі 75 000,00 грн та судовий збір у розмірі 1 921,00 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Оскільки Єдина судова інформаційно-телекомунікаційної система не почала функціонувати, відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги подаються учасниками справи до господарського суду Дніпропетровської області.

Повне рішення підписано 10.09.2019

Суддя Я.С. Золотарьова