Рішення № 84114701, 10.07.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2-а/760/473/19

Справа №760/11962/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2019 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Оксюти Т.Г., при секретарі Горупа В.В., розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Київського міського військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання дій протиправними та зобов`язання виплатити одноразову грошову допомогу.

Свої вимоги мотивує тим, що 21 лютого 2017 року в нього виникло право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності ІІ групи внаслідок виконання обов`язків військової служби.

Згідно зі ст. 16 Закону України «Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» він має право на отримання одноразової грошової допомоги в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Він звернувся до відповідачів та надав всі документи через уповноважений орган, проте відповідачі категорично відмовились від реалізації його права на соціальний захист.

Просить суд визнати протиправними дії Міністерства оборони України, Київського міського військового комісаріату щодо непризначення йому одноразової грошової допомоги в разі настання інвалідності ІІ групи; стягнути з відповідачів на його користь одноразову грошову допомогу у разі настання інвалідності ІІ групи в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на день встановлення інвалідності в сумі 674842 гривні; зобов`язати відповідачів призначити та виплатити йому одноразову грошову допомогу в разі настання інвалідності ІІ групи, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, відповідно до постанови КМ України від 25 грудня 2013 року № 975 та статей 16-163 Закону України «Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності.

Позивач в судове засідання не з`явився, в своєму позові просив справу розглядати без його участі.

Представник Міністерства оборони України в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував посилаючись на те, що право на отримання одноразової грошової допомоги у позивача виникло 21.02.2017 року, і станом на цей момент редакція статті 16 Закону №2011-ХІІ передбачала виплату такої допомоги у разі інвалідності, що настала в період проходження строкової військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, залежно від ступеня втрати працездатності. Оскільки у позивача інвалідність настала поза межами тримісячного строку він немає права на отримання такої допомоги.

Представник відповідача КМВК в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував посилаючись на те, що позивач не подав копію документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане з вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Заява позивача з доданими документами комісією не розглядалась. Рішення Міністерством оборони України щодо можливості виплати допомоги позивачу не приймалось. Таким чином, підстав для зобов`язання відповідача призначити одноразову грошову допомогу немає.

Суд, вислухавши думку представників МОУ та КМВК, врахувавши заяву позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 17.01.2018 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2018 року без змін,

Позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Київського міського військового комісаріату про визнання дій протиправними, стягнення коштів, зобов`язання вчинити дії задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності ІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».

Зобов`язано Міністерство оборони України прийняти рішення за результатами розгляду питання про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності ІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» з урахуванням висновків, викладених у цій постанові.

Відмовлено в задоволенні позову в частині вимог до Київського міського військового комісаріату.

Постановою Верховного Суду від 05.11.2018 року скасовано рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 17.01.2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2018 року.

При новому розгляді справи встановлено наступне.

Встановлено, що позивач був звільнений з військової служби, є інвалідом війни ІІ групи, проходив військову службу у складі діючої армії в період бойових дій під час виконання інтернаціонального обов`язку з 24.10.1984 року по 18.04.1986 року ДРА в/ч п.п 35919.

З 21.02.2017 року позивача визнано інвалідом ІІ групи у зв`язку із пораненням, контузією та захворюваннями, які пов`язані з виконанням обов`язків військової служби, що підтверджується довідкою МСЕК від 28.02.2017 року серії АВ №0646753.

Тобто, з 21.02.2017 року позивач набув право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року та Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» від №975 від 25.12.2013 року у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, у разі встановлення інвалідності II групи.

Відповідно пункту 11 Порядку позивач надав усі належні документи до уповноваженого органу Київського міського військового комісаріату, які той направив до Міністерства оборони України для розгляду питання правомірності виплати одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 25.12.2013 року №975.

Протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 03.08.2018 року було відмовлено позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги.

Надаючи правову оцінку обставинам справи слід зазначити наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 1 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Частиною 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких призначається і виплачується одноразова грошова допомога.

Відповідно до статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5 - 9 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України (в редакції, на час встановлення позивачу ІІ групи інвалідності).

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Пунктом 6 даного Порядку передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі: 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Отже, право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю, що настала після звільнення з військової служби внаслідок травми, отриманої під час виконання обов`язків військової служби, починається саме з моменту настання підстав для отримання цієї допомоги, тобто, в даному випадку, саме з моменту настання інвалідності, а не з моменту звільнення з військової служби.

Таким чином, у разі встановлення військовослужбовцю більшого відсотка втрати працездатності або у разі встановлення групи інвалідності, яка дає право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі, у нього виникає право на отримання відповідної допомоги, яка виплачується йому з урахуванням виплаченої раніше суми обов`язкового особистого державного страхування або одноразової грошової допомоги.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2014 року №21-446а14, від 21 квітня 2015 року №21-135а15, від 10 березня 2015 року №21-563а14 та Верховним Судом у постанові від 20.03.2018р. у справі № 295/3091/17.

Враховуючи встановлені в ході розгляду справи обставини справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 .

При розгляді даної справи, суд враховує, що на момент звернення позивача до суду рішення про призначення його одноразової грошової допомоги не приймалось.

Рішення про відмову у призначені позивачу одноразової грошової допомоги було прийнято на засіданні комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум 03.08.2018 року.

Суд вважає таку відмову у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги безпідставою з огляду на положення ч. 4 ст. 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та п. 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975, оскільки зазначені норми регламентують право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, у той час, як позивач не відноситься до переліку вказаних осіб, а друга група інвалідності йому була встановлена як особі, звільненій з військової служби.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне вийти за межі заявлених позовних вимог для повного захисту прав та інтересів позивача, необхідних для поновлення порушених прав, та визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №80 від 03 серпня 2018 року та зобов`язати Міністерство оборони України вирішити питання про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ групи, що настала внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».

Представник Міністерства оборони України заперечуючи проти вимог позивача посилався на те, що право на отримання одноразової грошової допомоги у позивача виникло 21.02.2017 року, і станом на цей момент редакція статті 16 Закону №2011-ХІІ передбачала виплату такої допомоги у разі інвалідності, що настала в період проходження строкової військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, залежно від ступеня втрати працездатності. Оскільки у позивача інвалідність настала поза межами тримісячного строку він немає права на отримання такої допомоги.

Суд вважає такі посилання необґрунтованими, оскільки дана редакція діяла з 1 січня 2007 року до 1 січня 2014 року, тоді як вперше позивачу ІІ групу інвалідності встановлено 21.02.2017 року.

Керуючись Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», ст.ст. 1, 2, 3, 5, 6, 8, 9, 242, 243, 244, 245, 246, 257, 262, 293, 295 КАС України, суддя, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №80 від 03 серпня 2018 року та затверджене 06 серпня 2018 року в частині (пункт 15), яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності ІІ групи, що настала внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».

Зобов`язати Міністерство оборони України вирішити питання про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ групи, що настала внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та прийняти відповідне рішення.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: