Ухвала суду № 84114251, 02.05.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/12587/19

Провадження №6/760/581/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М УКРАЇНИ

02 травня 2019 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Кушнір С.І.

за участю секретаря Гаєвської С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві подання головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Штойки Л.Р. про надання дозволу на примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 , -

В С Т А Н О В И В:

25.04.2019 р. до суду надійшло подання головного державного виконавця Солом`янського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Штойки Л.Р. про надання дозволу на примусове проникнення до житла боржника, в якому державний виконавець просить: дозволити головному державному виконавцю Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Штойці Л.Р. при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження ЗВП № 32797389 щодо примусового виконання: ВП № 26513079 щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-2070 від 18.04.2011, виданого Солом`янським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал банк» борг у сумі 22183,74 грн.; ВП № 26513266 щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-2070 від 28.04.2011, виданого Солом`янським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал банк» борг у сумі 341,83 грн.; ВП № 33764692 щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-1662 від 23.07.2012, виданого Святошинським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь КС «Кредитна спілка офіцерів Київського гарнізону» борг у сумі 30263,13 грн.; ВП № 38435047 щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-599/13 від 04.06.2013, виданого Солом`янським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 борг у сумі 54563,56 грн.; ВП № 48356902 щодо примусового виконання виконавчого листа № 760/1751/15-ц від 15.07.2015, виданого Солом`янським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 борг у сумі 65901,76 грн.; ВП № 56845134 щодо примусового виконання виконавчого листа № 760/9364/17 від 18.07.2018, виданого Солом`янським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави борг у сумі 30,00 грн.; ВП № 57705841 щодо примусового виконання виконавчого листа № 760/9364/17 від 18.07.2018, виданого Солом`янським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 борг у сумі 1702,59 грн.; ВП № 57706341 щодо примусового виконання виконавчого листа № 760/9364/17 від 18.07.2018, виданого Солом`янським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 борг у сумі 74473.01 грн; ВП № 57706760 щодо примусового виконання виконавчого листа № 760/9364/17 від 18.07.2018, виданого Солом`янським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 борг у сумі 95786,10 грн., примусово проникнути у квартиру АДРЕСА_1 , для подальшого опису та арешту майна боржника.

Подання мотивоване тим, що у Солом`янському районному відділі державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, перебуває на виконанні зведене виконавче провадження ЗВП № 32797389 щодо примусового виконання: ВП № 26513079 щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-2070 від 18.04.2011, виданого Солом`янським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал банк» борг у сумі 22183,74 грн.; ВП № 26513266 щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-2070 від 28.04.2011, виданого Солом`янським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал банк» борг у сумі 341,83 грн.; ВП № 33764692 щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-1662 від 23.07.2012, виданого Святошинським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь КС «Кредитна спілка офіцерів Київського гарнізону» борг у сумі 30263,13 грн.; ВП № 38435047 щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-599/13 від 04.06.2013, виданого Солом`янським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 борг у сумі 54563,56 грн.; ВП № 48356902 щодо примусового виконання виконавчого листа № 760/1751/15-ц від 15.07.2015, виданого Солом`янським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 борг у сумі 65901,76 грн.; ВП № 56845134 щодо примусового виконання виконавчого листа № 760/9364/17 від 18.07.2018, виданого Солом`янським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави борг у сумі 30,00 грн.; ВП № 57705841 щодо примусового виконання виконавчого листа № 760/9364/17 від 18.07.2018, виданого Солом`янським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 борг у сумі 1702,59 грн.; ВП № 57706341 щодо примусового виконання виконавчого листа № 760/9364/17 від 18.07.2018, виданого Солом`янським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 борг у сумі 74473.01 грн; ВП № 57706760 щодо примусового виконання виконавчого листа № 760/9364/17 від 18.07.2018, виданого Солом`янським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 борг у сумі 95786,10 грн.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно - нерухоме майно за боржником не зареєстровано.

Державний виконавець посилається на те, що з метою проведення опису квартири боржника неодноразово було здійснено виходи за адресою: АДРЕСА_1 , проте потрапити до квартири для проведення її опису не вдалося можливим.

Неодноразово направлено виклики боржнику з`явитися на прийом до державного виконавця. Вимоги не виконано.

Станом на 01.03.2019 р. загальна заборгованість, відповідно до облікової картки становить 382470,29 грн. (з урахуванням виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій).

На підставі викладеного просить задовольнити подання.

Відповідно до ч. 2 ст. 439 ЦПК України, суд розглядає подання негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця чи приватного виконавця.

З огляду на положення ч. 2 ст. 439 ЦПК України розгляд подання здійснено судом без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відмову у задоволенні подання, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 13 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 439 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

З матеріалів, наданих суду державним виконавцем, судом встановлено, що на виконанні у Солом`янському районному відділі державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, перебуває зведене виконавче провадження ЗВП № 32797389 щодо примусового виконання: ВП № 26513079 щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-2070 від 18.04.2011, виданого Солом`янським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал банк» борг у сумі 22183,74 грн.; ВП № 26513266 щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-2070 від 28.04.2011, виданого Солом`янським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал банк» борг у сумі 341,83 грн.; ВП № 33764692 щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-1662 від 23.07.2012, виданого Святошинським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь КС «Кредитна спілка офіцерів Київського гарнізону» борг у сумі 30263,13 грн.; ВП № 38435047 щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-599/13 від 04.06.2013, виданого Солом`янським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 борг у сумі 54563,56 грн.; ВП № 48356902 щодо примусового виконання виконавчого листа № 760/1751/15-ц від 15.07.2015, виданого Солом`янським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 борг у сумі 65901,76 грн.; ВП № 56845134 щодо примусового виконання виконавчого листа № 760/9364/17 від 18.07.2018, виданого Солом`янським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави борг у сумі 30,00 грн.; ВП № 57705841 щодо примусового виконання виконавчого листа № 760/9364/17 від 18.07.2018, виданого Солом`янським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 борг у сумі 1702,59 грн.; ВП № 57706341 щодо примусового виконання виконавчого листа № 760/9364/17 від 18.07.2018, виданого Солом`янським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 борг у сумі 74473.01 грн; ВП № 57706760 щодо примусового виконання виконавчого листа № 760/9364/17 від 18.07.2018, виданого Солом`янським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 борг у сумі 95786,10 грн.

Так, 07.05.2012 р., державним виконавцем Серга Н.І.., керуючись ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та занесено відомості до відповідних реєстрів.

05.08.2015 р., державним виконавцем Кручиною М.І.., керуючись ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та занесено відомості до відповідних реєстрів.

Вбачається, що з метою проведення опису квартири боржника неодноразово було здійснено виходи за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями актів державного виконавця, проте, потрапити до квартири для проведення її опису не вдалося можливим.

Неодноразово направлено виклики боржнику з`явитися на прийом до державного виконавця.

Згідно відповіді ДФС України та УПФ України від 19.11.2018 р. боржник не отримує доходи.

За адресою боржника неодноразово здійснювався вихід з метою складання адміністративно протоколу та перевірки майнового стану, а саме 06.09.2018 р., 16.10.2018 р., 22.11.2018 р., 24.01.2019 р., 21.02.2019 р. здійснено вихід, але перевірити майновий стан не виявилося можливим, так як двері квартири ніхто не відкрив, що підтверджується копіями актів державного виконавця.

Станом на 01.03.2019 р. загальна заборгованість, відповідно до облікової картки становить 382470,29 грн.(з урахуванням виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій).

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №162529346 від 06.04.2019 р., - нерухоме майно за боржником не зареєстровано.

Звертаючись до суду з вказаним поданням, державний виконавець, як на підставу для надання дозволу на примусове проникнення до житла боржника, вказує, що боржник ОСОБА_1 обізнаний про наявність в Солом`янському РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві на виконанні зведеного виконавчого провадження ЗВП № 32797389, проте, рішення судів боржником не виконано.

Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний, зокрема здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно п. 14 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права, обов`язковості виконання рішень, законності, диспозитивності, справедливості, неупередженості та об`єктивності.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Стаття 18 Закону України «Про виконавче провадження» містить перелік дій, які виконавець має право та зобов`язаний вчиняти.

Отже, Закон України «Про виконавче провадження» передбачає право державного виконавця/приватного виконавця на звернення до суду із поданням про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи.

За змістом ч. 1 ст. 2 Закону виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права;обов`язковості виконання рішень; законності;справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до ст. 30 Конституції України кожному гарантується недоторканість житла. Не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку як за вмотивованим рішенням суду.

Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов`язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов`язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року,Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року. Зазначені міжнародні акти згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст.12 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, пункту 1 статті 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла.

При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (пункт 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, стаття 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства.

За змістом наведених вище норм національного та міжнародного законодавства, проникнення у житло, як обмеження конституційного права особи на недоторканність житла, має виступати виключним засобом забезпечення примусового виконання судового рішення та бути виправданим.

Аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» та процесуальних норм дає підстави для висновку, що законодавець збалансував права як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано. При цьому питання про примусове проникнення до житла вирішується не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права.

В свою чергу, відповідно до конституційних положень права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 2 ст. 3 Конституції України). Так, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (ч.1 ст. 64 Конституції України). Кожному гарантується недоторканість житла; не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду (ч.ч.1, 2 ст. 30 Конституції України). Гарантія недоторканості житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканість житла, яке визначене в Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави в права людини з метою забезпечення загального блага.

Таким чином, виходячи з аналізу вищенаведених положень законодавства, можна дійти висновку, що державний виконавець при виконанні виконавчих документів, виданих іншими органами (посадовими особами) щодо стягнення боргу або звернення стягнення, зобов`язаний керуватися нормами Закону України «Про виконавче провадження», зокрема звертати стягнення на майно боржника, в тому числі проводити опис й арешт майна боржника; у разі неможливості потрапити у жиле приміщення боржника ставити перед судом питання про постановлення вмотивованого судового рішення про примусове проникнення до житла боржника.

При цьому, надання дозволу на примусове проникнення до житла боржника можливе лише за наявності відповідних обгрунтованих підстав та беззаперечних доказів на їх підтвердження.

Так, дійсно, як вбачається з матеріалів подання, рішення судів станом на час розгляду подання боржником не виконано, про що свідчать дані облікової картки на зведене виконавче провадження № 32797389, з якої вбачається, що станом на 01.03.2019 р. загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 382470,29 грн.(з урахуванням виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій).

Відповідно до виконавчих документів, адресою боржника ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 .

Як вбачається з довідки форми №3, виданої Центром обслуговування споживачів №1 КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» 17.03.2014 р. за № 531, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_3 (власник особового рахунку) з 12.06.1973 р.; ОСОБА_4 (чоловік) з 12.06.1973 р.; ОСОБА_5 (дочка) з 27.07.1995 р.; ОСОБА_1 (син) з 10.01.1989 р.

Як вбачається з довідки форми №3, виданої ЖЕД №903 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» 16.12.2015 р. за № 6057, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_3 (власник особового рахунку) з 12.06.1973 р.; ОСОБА_4 (чоловік) з 12.06.1973 р.; ОСОБА_5 (дочка) з 27.07.1995 р.; ОСОБА_1 (син) з 10.01.1989 р.

Разом з тим, державним виконавцем не надано суду інформації про місце реєстрації боржника ОСОБА_1 станом на день звернення до суду з поданням, а саме відповідної довідки про реєстрацію місця проживання особи за відомостями Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Солом`янської РДА/ інформації з Реєстру територіальної громади м. Києва.

Аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» та процесуальних норм дає підстави для висновку, що законодавець збалансував права як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано. При цьому питання про примусове проникнення до житла вирішується не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права.

Відповідно до частин 2, 5, 7 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов`язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

Зі змісту ст. 439 ЦПК вбачається, що вирішення питання про проникнення до житла боржника в судовому порядку може мати місце для встановлення майна боржника чи майна та коштів, належні боржникові від інших осіб.

Отже, як вбачається з аналізу ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 439 ЦПК, умовами примусового проникнення до житла боржника для арешту майна, яке там знаходиться, є неможливість виконання рішення в інший спосіб, зокрема за рахунок звернення стягнення на кошти боржника та інше його майно.

Законом України «Про виконавче провадженя» передбачена можливість виконавця входити до житла боржника, що належить боржнику на праві власності або на праві володіння чи користування.

При цьому визначальним при розгляді подання про примусове проникнення до житла є: факт невиконання рішення суду чи іншого виконавчого документа та неможливість виконавця потрапити житлового приміщення боржника для проведення опису й арешту його майна, належність цього майна боржнику на праві власності, а також обізнаність боржника про проведення виконавчих дій, у тому числі про відкриття виконавчого провадження.

Як вбачається з свідоцтва про право власності на житло, виданого Відділом приватизації житла Солом`янської районної у м. Києві державної адміністрації 19.01.2007 р., згідно з розпорядженням (наказом) від 19.01.2007 р. № 38298, квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_3 та членам її сім`ї: ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 в рівних частках.

Статтею 311 ЦК передбачено право на недоторканність житла.

В силу положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України, державний виконавець повинен довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Матеріали подання свідчать про необґрунтованість та недоведеність вимог державного виконавця.

Дослідивши матеріали подання приватного виконавця, враховуючи той факт, що подання державного виконавця не містить доказів того, що боржник достовірно знає про наявність виконавчого провадження та повідомлявся про намір державного виконавця вчинити виконавчі дії з опису та арешту майна, але чинив цьому перешкоди, не надавав доступу до житла у відведений для нього час вчинення виконавчих дій, уникає викликів державного виконавця та перешкоджає проведенню виконавчих дій, суд приходить до висновку, що в задоволенні подання про надання дозволу на примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 , слід відмовити.

Керуючись Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 258-260, 353, 439 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні подання головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Штойки Л.Р. про надання дозволу на примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через районний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кушнір С.І.