Ухвала суду № 84112874, 20.05.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/17843/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Остапчук Т.В. при секретарі Медведєвій М.Г., за участю адвоката Базько Т.О., прокурора Туровського Я.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Базько Т.О., яка діє в інтересах ТОВ «Рівнестандарт» про скасування арешту майна накладеного в рамках кримінального провадження № 42017200000000074,-

В С Т А Н О В И В:

Адвоката Базько Т.О., яка діє в інтересах ТОВ «Рівнестандарт» звернулась до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про скасування арешту майна з грошових коштів, які обліковуються в безготівковому вигляді, на відкритих ТОВ "Рівнестандарт", ЄДРПОУ 38888641, розрахункових рахунках № НОМЕР_1 (українська гривня) в АТ "Кредобанк" № № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 (українська гривня), в АТ "Райффайзен Банк Аваль" №№ НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 (українська гривня) в АТ КБ "Приватбанк". Вважає, що накладення арешту на рахунки, кошти на яких використовуються для виплати заробітної плати працівникам, спричиняє порушення їх конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю. Вищевказане судове рішення не відповідає вимогам законності, обґрунтованості та вмотивованості, а тому підлягає скасуванню. В судовому засіданні адвокат Базько Т.О. клопотання підтримала у повному обсязі, просила задовольнити з викладених підстав. Прокурор Туровський Я.С в судовому засіданні заперечував проти задоволенні клопотанні, просив відмовити. Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, приходить до слідуючого. З наданих в обґрунтування матеріалів вбачається, що Генеральна прокуратура України здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017200000000074 від 13.02.2017 за ознаками кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч.1 ст. 212, ч.2 ст. 367, ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 205, ч.2 ст. 366, ч. 3 ст. 212 КК України. Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Бортницькою В.В. від 11.03.2019, справа № 757/11964/19-к, задоволено клопотання прокурора відділу Генеральної прокуратури міста Києва у кримінальному провадженні № 42017200000000074 про арешт майна, а саме грошових коштів, які обліковуються в безготівковому вигляді, на відкритих ТОВ "Рівнестандарт" (ЄДРПОУ 38888641) розрахункових рахунках № НОМЕР_1 (українська гривня) в АТ "Кредобанк", №№ НОМЕР_2 , НОМЕР_3 (українська гривня) в АТ "Райффайзен Банк Аваль", №№ НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 (українська гривня) в АТ КБ "Приватбанк". Відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Бортницької В.В. від 11.03.2019, грошові кошти, які знаходяться на перерахованих банківських рахунках, відкритих для ТОВ "Рівнестандарт", арештовані у зв`язку з тим, що вони є предметом конфіскації, яка передбачена ч. 3 ст. 212 КПК України. А також з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення. Крім того, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Бортницької В.В. від 11.03.2019 накладено арешт на банківські рахунки ТОВ "Рівнестандарт", з яких щомісячно здійснюються платежі на виплату заробітної плати, а також на оплату податкових зобов`язань перед бюджетом. Фонд оплати праці за січень 2019 року склав 191300,00 грн, за лютий 2019 року 192 800,00 грн, що вбачається зі звітів з праці за відповідні періоди. Жоднапосадова особа ТОВ "Рівнестандарт" не є підозрюваним або обвинуваченим у кримінальному провадженні, а ТОВ "Рівнестандарт" не є юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження. Як визначено ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98). При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Таким чином, виходячи з наведених положень ст. 174 КПК України, питання про скасування арешту розглядається слідчим суддею за відповідним зверненням осіб, визначених частиною першої цієї статті. Як встановлено п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Виходячи з викладеного, проаналізувавши зміст фабули кримінального правопорушення, в ході досудового розслідування якого накладено арешт, слідчий суддя приходить до висновку, що доводи клопотання про скасування арешту є обґрунтованими, в подальшому застосуванні арешту відпала потреба, в зв`язку з чим клопотання підлягає задоволенню. Керуючись ст.ст. 174, 303, 305-307, 309 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання адвоката Базько Т.О., яка діє в інтересах ТОВ «Рівнестандарт»., про скасування арешту у кримінальному провадженні № 42017200000000074 - задовольнити

Скасувати арешт накладений на підставі ухвали слідчого судді від 11.03.2019 року по справі 757/11964/19-к на грошові кошти, які обліковуються в безготівковому вигляді, на відкритих ТОВ «Рівнестандарт», ЄРДПО 38888641, розрахункових рахунках № НОМЕР_1 ( українська гривня) а АТ «Кредобанк» №№ НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ( українська гривня) в АТ «Райффайзен Банк Аваль»№№ НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 ( українська гривня) в АТ КБ «Приватбанк».

Ухвала оскарженю не підялгає Повний текст ухвали буде проголошено 24.05.2019 року о 14-10 годині.

Слідчий суддя Остапчук Т.В.