Рішення № 84112588, 06.09.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/8743/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Марфіної Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, справу за адміністративним позовом Громадянина Республіки Афганістан ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 20 травня 2019 року, -

у с т а н о в и в:

31.05.2019 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідача у якому просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київської області про накладення адміністративного стягнення на громадянина Республіки Афганістан ОСОБА_1 від 20.05.2019 року.

Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що позивач, маючи цілком обґрунтовані побоювання стати жертвою переслідувань у країні походження, а також у зв`язку з ситуацією загальнопоширеного насильства і систематичного порушення прав людини в Афганістані, вимушений залишити країну походження та прибути до України 02 лютого 2019 року за візою типу «Д» строком дії до 12.02.2019 року. Перебуваючи на території України не володіючи українською мовою та не будучи обізнаним у сфері міграційного законодавства з питань біженців. Після того, як він звернувся у кінці лютого 2019 року до Благодійного фонду «Право на захист» позивач отримав відповідну правову допомогу, та невідкладно звернувся до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області із заявою про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Позивач вказує, що він не зміг звернутись до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області із заявою про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту перш, ніж він отримає протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 203 КУпАП, оскільки строк дії візи закінчився. Внаслідок чого, 20 травня 2019 року було винесено оскаржувану постанову. Однак, позивач вважає, що дана постанова винесена незаконно, виходячи з наступного. Так, позивач вказує, що прибув до України, маючи цілком обґрунтовані побоювання стати жертвою переслідувань у країні походження, а також у зв`язку з ситуацією загальнопоширеного насильства і систематичного порушення прав людини в Афганістані. Крім того, позивач зазначає, що відповідачем, при винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення, не було всебічно з`ясовано обставини справи. Також вказує на те, що працівники ДМС повідомили йому про те, що подати заяву про визнання його біженцем, позивач зможе лише після наявності постанови про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 203 КУпАП, та наявності квитанції про сплату адміністративного стягнення.

Ухвалою суду від 04.06.2019 року, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Витребувано від Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області належним чином завірені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо громадянина Афганістану ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 203 КУпАП включаючи постанову про накладення адміністративного стягнення на громадянина Афганістану ОСОБА_1 від 20.05.2019 року.

В порядку ст. 261 КАС України, відповідачем на адресу суду надіслано відзив до позовної, разом з витребуваними матеріалами, відповідно до якого, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, вказує на те, що постанова серії ПН ЦМУ 003170 від 20 травня 2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина Афганістану ОСОБА_1 винесена у повній відповідності до законодавства України, оскільки термін дії візи позивача сплив 12.02.2019 року, позивач своєчасно не звернувся до відповідного органу ДМС з заявою про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, тому дії відповідача щодо накладення на громадянина Афганістану ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 203 КУпАП є правомірними.

Згідно ст. 261 КАС України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд, вивчивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши всі наявні у справі докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається зі змісту наявної в матеріалах справи копії постанови про накладення адміністративного стягнення серії ПН ЦМУ№003170 від 20.05.2019 року, складеного Першим заступником начальника ЦМУ ДМС у м. Києві та Київської області Пустовіт О . О . відносно громадянина Республіки Афганістан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за ч. 1 ст. 203 КУпАП, 20.05.2019 року о 15 год. 00 хв. по вул. Петропавлівська, 11 в м. Києві встановлено громадянина Афганістан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який порушив правила перебування іноземців на території України, а саме проживання без документів на право проживання в Україні, чим порушив ст. 4 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 грн. (а. с. 18).

20.05.2019 року відносно позивача складено протокол за проживання без документів на право проживання в Україні за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 203 КУпАП. (а.с. 3).

Згідно ч. 1 ст. 203 КУпАП, адміністративна відповідальність за вказаною нормою закону настає за порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, за недійсними документами або документами, термін дії яких закінчився, або працевлаштування без відповідного дозволу на це, якщо необхідність такого дозволу передбачено законодавством України, або недодержання встановленого порядку пересування і зміни місця проживання, або ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, неприбуття без поважних причин до визначеного місця навчання або працевлаштування після в`їзду в Україну у визначений строк, а так само порушення правил транзитного проїзду через територію України, крім порушень, передбачених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 16 ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства, які в`їхали в Україну на інших законних підставах, вважаються такими, які тимчасово перебувають на території України на законних підставах на період наданого візою дозволу на в`їзд або на період, встановлений законодавством чи міжнародним договором України.

Відповідно до положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

За змістом ст.ст. 9, 33 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до положень ст.ст. 245, 248 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

За змістом ст.ст. 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

За змістом ст. 274 КУпАП, перекладач призначається органом (посадовою особою), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення. Перекладач зобов`язаний з`явитися на виклик органу (посадової особи) і зробити повно й точно доручений йому переклад.

Відповідно до ст.ст. 278-280 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката. Розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п.п. 1,2,3 Положення про Державну міграційної служби затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 360, Державна міграційна служба України (ДМС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

ДМС у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Основними завданнями ДМС є: 1) реалізація державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів; 2) внесення на розгляд Міністра внутрішніх справ пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

Відповідно до пп. 14 п. 4 Положення, ДМС відповідно до покладених на неї завдань: приймає рішення про визнання іноземців та осіб без громадянства біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, про втрату, позбавлення статусу біженця або додаткового захисту і про скасування рішення про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Відповідно до п. 2.6 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення Державною міграційною службою України, затвердженою Наказом МВС України №825 від 28.8.2013 року, у разі коли особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не володіє мовою, якою ведеться провадження, протокол про правопорушення складається за участю перекладача. Перекладачем може бути особа, яка вільно володіє мовою, якою здійснюється провадження у справі про адміністративне правопорушення, та іншою мовою, знання якої необхідне для усного або письмового перекладу з однієї мови на іншу, а також особа, яка володіє технікою жестової мови (для спілкування з особами з вадами слуху).

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідачем не був залучений перекладач, що підтверджується відсутністю відповідної відмітки у розділі «переклад протоколу зроблений за участі перекладача» у протоколі про адміністративне правопорушення серії ПР ЦМУ 003170 від 20 травня 2019 року.

Також судом встановлено на підставі змісту наявних у справі документів, встановлено, що під час винесення постанови про накладення адміністративного стягнення та прийняття рішення про примусове повернення позивача до країни походження, перекладач не залучався, в той же час, відповідач не скористався подати відзив до позовної заяви на спростування.

У відповідності з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За таких умов, суд приходить до висновку, що повноважна особа не дотрималась вимог закону про накладення адміністративного стягнення на підставах і в порядку, встановлених законом на основі суворого додержання законності у точній відповідності з законом. Порушено наведені вище положення про всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом, керуючись законом і правосвідомістю. Урахованих ст. 33 КУпАП обставин зі змісту постанови про накладення адміністративного стягнення не вбачається.

У даному випадку, за відсутності залученого до розгляду справи про адміністративне правопорушення перекладача, у суду відсутні підстави вважати, що позивач розумів та міг скористатись своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП. Наведене свідчить про неправозгідність постанови про накладення адміністративного стягнення, оскільки не були дотримані процедурні питання, що позбавило позивача можливості скористатись правовою допомогою, подати свої докази, заявляти клопотання тощо. Вказане призводить не необхідності задоволення вимог позивача та скасування відповідної постанови.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 Кодексу Адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Громадянина Республіки Афганістан ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 20 травня 2019 року є обґрунтованими, та такими що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 242-246, 250, 286, 288, 295, 297 КАС України, ст.ст. 7, 9, 33, 203, 245, 248, 251, 252, 268, 274, 278-280 КУпАП, Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», Інструкцією про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, суд, -

у х в а л и в:

У задоволені позовних вимог Громадянина Республіки Афганістан ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 20 травня 2019 - відмовити.

Постанову Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області серії ПР ЦМУ №003170 від 20.05.2019 року про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 203 КУпАП, на громадянина Республіки Афганістан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн. - скасувати.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина Республіки Афганістан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 203 КУпАП - закрити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через Дніпровський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений 06.09.019 року.

Учасники справи:

Позивач - громадянин Республіки Афганістан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 );

Відповідач - Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (02125, м. Київ, вул. Березняківська, 4а, код ЄДРПОУ 42552598).

Суддя -