Рішення № 8410941, 09.12.2009, Єнакіївський міський суд Донецької області

2 – 4257/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

9 грудня 2009 року Єнакіївський міський суд Донецької області

у складі: головуючого судді – Дарміна М.О.

при секретарі - Мороз К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м.Єнакієве справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Єнакієве про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду і просив стягнути з відповідача моральну шкоду.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що понада 20 років він працював на підприємствах вугільної промисловості виробничого об’єднання «Орджонікідзевугілля».

Після медичного обстеження та проведеного лікування, згідно висновку МСЕК від 15 січня 2004 року йому первинно було встановлено 30 % втрати працездатності за професійним захворюванням і визнано інвалідом 3 групи. Внаслідок вказаних обставин порушено його звичайний устрій життя, він відчуває дискомфорт, не покидає відчуття власної неповноцінності, що привело до моральних страждань, вимагає додаткових зусиль для організації життя.

Через ушкодження здоров»я на виробництві йому заподіяна моральна шкода, що привело до моральних страждань, які він переніс. Із-за порушених нормальних життєвих зв»язків, він зазнав негативних наслідків, які потребують від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Тому просив стягнути моральну шкоду, заподіяну внаслідок трудового каліцтва в сумі 100 000 грв.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлений позов .

Представник відповідача позов не визнав, посилаючись на те, що для призначення виплати моральної шкоди потрібен спеціальний висновок МСЕК про заподіяння такої шкоди, , якого позивач не має. Ніяких доказів, підтверджуючих заподіяння моральної шкоди, які б можна було дослідити у судовому засіданні, позивач не надав, а також посилався на Закон України «Про державний бюджет України на 2008 рік», згідно якого відшкодування Фондом моральної/немайнової/ шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку припиняється з 1 січня 2008 року. Також у судовому засіданні представник Фонду пояснював, що ОСОБА_1 призначені та сплачені суми у відшкодування шкоди: щомісячні виплати, одноразова допомога.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Позивачеві висновком МСЕК від від 15 січня 2004 року йому первинно було встановлено 30 % втрати працездатності за професійним захворюванням і визнано інвалідом 3 групи (а.с.17).

Згідно з підпунктом «е» п.1 частини 1 ст.21 та частини 3 ст.28 ОСОБА_2 України «Про загальнообов»язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які причинили втрату працездатності» у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у встановленому законодавством порядку зобов»язаний виплатити потерпілому грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому цієї шкоди. Зазначені норми не містять будь-яких інших додаткових умов щодо відшкодування моральної шкоди.

Згідно до ст.2 ЦПК України «Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів , чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно зі ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі , крім випадків коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Також відповідно до ч.ч.1,2 ст.5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності .

ОСОБА_2 України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» передбачали відшкодування моральної шкоди застрахованим особам як страхову виплату, тому покладення на відділення Фонду обов»язків по сплаті такої страхової виплати не є цивільною відповідальністю зазначеного органу.

ОСОБА_2 №1105-Х є спеціальними і стосуються прав застрахованих осіб, якими є працівники, оскільки ОСОБА_2 передбачено, що укладаючи угоду про обов»язкове соціальне страхування від нещасного випадку страховик /Фонд/ тим самим бере на себе зобов»язання надати застрахованим особам всі передбачені ст..21 ОСОБА_2 соціальні послуги та виплати. До страхових виплат належить, зокрема, грошова сума, яка виплачується застрахованому за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому. Відповідно до вимог ОСОБА_2 моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, які він зазнає у зв»язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров»я, що спричиняє порушення особистих немайнових прав потерпілого-право на життя, на охорону здоров»я тощо.

ОСОБА_2 України «Про державний бюджет України на 2006 рік від 20 грудня 2005 року № 3235-1У зупинено на 2006 рік дію абзацу 4 ст.1 відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей, підпункту «е» пункту 1 частини 1 ст.21,ч.3ст.28 та ч.3 ст.34 ОСОБА_2, а також згідно п.22 ст.71 ОСОБА_2 України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року № 489-У, який набрав чинності з 1 січня 2007 року, з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим ОСОБА_2 зупинено на 2007 рік дію абзацу 4 ст.1 в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку, підпункту «е» п.1 частини 1 ст.21, ч.3ст.34.

Суд не може взяти до уваги посилання відповідача на ст..44 ОСОБА_2 України «Про державний бюджет України на 2008 рік» про припинення відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей з 1 січня 2008 року незалежно від часу настання страхового випадку.

Таким чином позивач має право на відшкодування моральної шкоди з моменту набрання чинності ОСОБА_2 України «Про загальнообов»язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які причинили втрату працездатності», який був прийнятий 1 квітня 2001 року і до набрання чинності ОСОБА_2 України «Про державний бюджет України на 2006 рік» та ОСОБА_2 України «Про державний бюджет України на 2007 рік».

В цей період часу висновком МСЕК від від 15 січня 2004 року йому первинно було встановлено 30 % втрати працездатності за професійним захворюванням і визнано інвалідом 3 групи.

Таким чином, внаслідок професійного захворювання, здобутого від шкідливих умов праці на виробництві, ОСОБА_1 заподіяна моральна шкода, яка полягає у моральних переживаннях у зв»язку з професійним захворюванням, що порушило його нормальні життєві зв»язки, які потребують від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Однак, вирішуючи питання про розмір моральної шкоди, суд вважає необхідним врахувати ступінь втрати професійної працездатності 30%, конкретні обставини і виходячи з принципу розумності та виваженості, вважає стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 9 000 грв.

На підставі наведеного та керуючись ст..10,11,60,212-215 ЦПК України, ОСОБА_2 України «Про охорону праці», ст..21,28,34 ОСОБА_2 України «Про загальнообов»язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань», суд

В И Р І Ш И В :

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в місті Єнакієве р/р 37175041006211 у відділенні Держказначейства м.Єнакієве МФО 834016 код ОКПО 24164918 м.Єнакієве вулиця Щербакові,132, на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди – 9 000 / дев’ять тисяч / гривень.

В решті позову відмовити.

Заяву на апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до Єнакіївського міського суду Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Єнакіївський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження

Суддя: