Ухвала суду № 84106896, 09.09.2019, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/9348/16

Провадження № 1-кп/303/596/19

У Х В А Л А

про повернення обвинувального акту

05 вересня 2019 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

у складі колегії: головуючого – судді Морозової Н. Л.

суддів: Куропятник О. М., Носов В. В.

секретар судового засідання Галас Л. В.

провівши підготовче судове засідання в залі суду в м. Мукачеві у кримінальному провадженні № 12012070010000027 внесеному до ЄРДР 23.11.2012 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця Закарпатської області м Ужгород, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, раніше судимого,

- у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених: ч.3 ст. 153, ч.3 ст. 120 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

сторони обвинувачення - прокурора Красноголовець А. В.

сторони захисту - обвинуваченого ОСОБА_1

- захисника (адвоката) Субота М. І.

В С Т А Н О В И В:

Досудове провадження по справі № 12012070010000027 внесене до ЄРДР 23.11.2012 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених: ч.3 ст.153, ч.3 ст. 120 КК України, завершене у січні 2013 року з направленням обвинувального акту в суд, відповідно до положень ст. 283 КПК України.

Вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.06.2014 року, ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за ч. 3 ст. 120, ч.3 ст.153, ч.4 ст. 70 КК України та призначено остаточне покарання у виді 10 років позбавлення волі.

Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 12.06.2015 року залишено без змін вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.06.2014 року щодо ОСОБА_1 ..

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 10.12.2015 року – скасовано ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 12.06.2015 року та призначено новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 04.7.2016 року – скасовано вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.06.2014 року щодо ОСОБА_1 та призначено новий розгляд в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання. Своє рішення апеляційний суд мотивував тим, що судовий розгляд проведено на підставі обвинувального акту в якому відсутнє формулювання обвинувачення.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.07.2016 року, на виконання ухвали апеляційного суду, обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених: ч.3 ст.153, ч.3 ст. 120 КК України, з додатками до нього повернуто прокурору Закарпатської області для усунення порушень вимог КПК України.

Повертаючи обвинувальний акт прокурору, суд зазначав, що в порушення вимог ст. 291 КПК України обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 не містить формулювання обвинувачення, що унеможливлює стороні захисту здійснювати якісний захист обвинуваченого. Крім того, Законом не передбачено можливості самостійно вийти за межі обвинувачення та усунути недоліки досудового розслідування.

09 вересня 2016 року, обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених: ч.3 ст.153, ч.3 ст. 120 КК України, затверджений прокурором 26 серпня 2016 року, був скерований до Ужгордського міськрайонного суду Закарпатської області для розгляду по суті.

Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 25 липня 2019 року, в порядку ст. 34 КПК України, вказаний обвинувальний акт, передано для розгляду до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області.

26 липня 2019 року до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області для розгляду по суті надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених: ч.3 ст.153, ч.3 ст. 120 КК України, з доданими до нього: реєстром матеріалів досудового розслідування, заявою потерпілої ОСОБА_2 про визнання її цивільним позивачем у кримінальному провадженні та матеріалами кримінального провадження в кількості 14 (чотирнадцять) томів.

До обвинувального акту додано: розписку адвоката Піца М. М., який діяв за дорученням регіонального центру НБВПД Закарпатської області від 05.09.2016 р. про отримання обвинувального акту з додатками у даному кримінальному провадженні та відомості про те, що обвинувачений ОСОБА_1 01.09.2016 року о 09:30 год. у кімнаті слідчих дій УВП № 9 м. Ужгород, відмовився від отримання обвинувального акту з додатками у присутності свого захисника Бачинської А. В.; захисник ОСОБА_1 – адвокат Бачинська А. В. 01.09.2016 року о 09:30 год. у кімнаті слідчих дій УВП № 9 м. Ужгород, також відмовилася від отримання обвинувального акту з додатками стосовно свого підзахисного; 05.09.2016 року о 10:00 год. захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокат Бачинська А. В., повторно, будучи належним чином викликаною до УВП № 9 м. Ужгород для вручення обвинувального акту з додатками, у зазначений час не з`явилася, а обвинувачений ОСОБА_1 05.09.2016 року о 15:45 год. відмовився зайти до кімнати слідчих дій УВП № 9 для отримання обвинувального акту з додатками, вказані документи складені у присутності понятих та процесуальних прокурорів; 09.09.2016 р. о. 10:00 год. адвокат Добровольський О. В. запрошений до УВП № 9 м. Ужгород для вручення у його присутності ОСОБА_1 обвинувального акту не з`явився.

На момент передачі справи до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області, відомості про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у матеріалах кримінального провадження відсутні.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні просив призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених: ч.3 ст.153, ч.3 ст. 120 КК України, посилаючись на те, що обвинувальний акт відповідає вимогам 291 КПК України, підстави для закриття провадження чи повернення обвинувального акту, відсутні.

За змістом ч. 3 ст. 56 КПК під час судового провадження в будь-якій інстанції потерпілий має право бути завчасно повідомлений про час і місце судового розгляду, а також висловлювати свою думку під час вирішення питання про призначення покарання обвинуваченому.

Відповідно до ч. 1 ст. 135 КПК особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

Судом, на виконання вимог ст. ст. 134, 135 КПК України, неодноразово, протягом двох місяців, направлялися повістки про виклик до суду на адресу потерпілої ОСОБА_2 , зазначену в обвинувальному акті: АДРЕСА_3 , з повідомленням про вручення. Всі повістки про виклик до суду потерпілої ОСОБА_2 , поверталися з конвертом з відміткою «за закінченням терміну зберігання», що означає - ніхто не звертається щодо отримання листа.

У той же час, згідно з приписами п.5 ч.2 ст. 412 КПК України, судове рішення в будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час та місце судового засідання.

Відповідно ч. 2 ст. 314 КПК України, підготовче судове засідання проводиться за участю потерпілого, у той же час, - відповідно до ч.2 ст. 318 КПК України, судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження, до яких відповідно до п.19) ч.1 ст.3 КПК України, належить потерпілого.

З порівняльного аналізу наведених норм (ч.3 ст.56, ч.2 ст.314, ч.2 ст.318 КПК України), можна зробити висновок, що імперативна вимога кримінального процесуального закону щодо «обов`язкової» участі потерпілого в підготовчому судовому засіданні, відсутня.

Згідно правові позиції, викладеної в Постанові Пленуму Верховного Суду України N 13 від 02.07.2004 року, суди зобов`язані вживати всіх можливих заходів до забезпечення участі потерпілого в судовому засіданні з метою з`ясувати всі обставини справи й захистити його права та законні інтереси.

Представник потерпілої ОСОБА_2 – адвокат Тоніцой І. М. будучи належним чином повідомленим про день час і місце підготовчого судового засідання, в судове засідання не з`явився. У телефонному режимі повідомив, що немає жодного зв`язку з потерпілою у даній справі з 2018 року.

У матеріалах кримінального провадження в кількості 14 томів, які надійшли до суду з апеляційної інстанції разом з обвинувальним актом, останні відомості про безпосередню участь потерпілої ОСОБА_2 в судовому засіданні, містяться на ст. 23 том 14 у її розписці про виклик до суду від 31.05.2017 року.

Судом вжито всіх можливих заходів, передбачених ст. 135 КПК України для виклику потерпілої ОСОБА_2 до суду та забезпечення її участі в підготовчому судовому засіданні. Встановлення місцезнаходження потерпілої та причин неотримання нею кореспонденції, не входять до повноважень суду на стадії підготовчого судового засідання.

За таких обставин, суд в порядку ст. 315 КПК України за згодою всіх учасників судового засідання, вважає за можливе провести підготовче судове засідання у кримінальному провадженні у відсутності потерпілої, через неможливість її належного повідомлення, з причин незалежних від суду.

Обвинувачений та його захисник, вважають, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору, оскільки не усунуті недоліки, вказані в ухвалі Ужгородського міськрайонного суду від 22.07.2016 року у зв`язку з чим обвинувальний акт не відповідає вимогам ст.. 291 КПК України.

Вислухавши думку учасників судового провадження, перевіривши обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених: ч.3 ст.153, ч.3 ст. 120 КК України, на предмет його відповідності вимогам ст. 291 КПК України, суд приходить до висновку про повернення обвинувального акту прокурору, у зв`язку з його невідповідністю вимогам КПК України, виходячи з наступного:

Відповідно до положень ст. 2 КПК України, одним із завдань кримінального провадження - є застосування до кожного учасника кримінального провадження належної правової процедури.

Згідно припису ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Обов`язок перевіряти обвинувальний акт на відповідність вимогам закону покладається на суд 1-ої інстанції у підготовчому судовому засіданні, а у випадку, якщо обвинувальний акт не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України, суд, на підставі п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, має право повернути прокурору обвинувальний акт.

Згідно із приписом п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, відповідно до положень ч. 4 ст. 110 КПК України є обвинувальний акт, який повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України.

Відповідно до ст.109 КПК України до обвинувального акта додається реєстр матеріалів досудового розслідування, який є його невід`ємним додатком і має відповідати вимогам щодо змісту та форми, визначеним в законі, розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування і реєстру матеріалів досудового розслідування.

Дослідивши наданий прокурором обвинувальний акт, суд виявив невідповідність вказаного процесуального рішення вимогам ст. ст. 109, 291 КПК України, зокрема такими порушеннями у даній справі суд визнає невідповідність обвинувального акта та додатків до нього вимогам закону щодо їх змісту.

Відповідно до вимог ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат.

Судом встановлено, що до суду скерований обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених: ч.3 ст.153, ч.3 ст. 120 КК України, який не відповідає вимогам ст.ст. 290, 291 КПК України, а саме:

- шляхом порівняння обвинувального акту відносно ОСОБА_1 , складеного слідчим та затвердженого прокурором 30 січня 2013 року та обвинувального акту відносно ОСОБА_1 , складеного та затвердженого прокурором 26 серпня 2016 року вбачається, що прокурором не було виконано рішення – ухвали суду першої інстанції, не усунуті недоліки обвинувального акту у даному кримінальному провадженні, чим допущено порушення ст. 21 КПК України (вирок та ухвала суду, що набрали законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов`язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України).

- прокурор обмежився тим, що фактично «продублював» виклад фактичних обставин справи, розділивши його словосполученням «Формулювання обвинувачення», не виконавши вимог ч.2 ст. 291 КПК України та не врахувавши вимоги ст. 91 КПК України;

- правова кваліфікація дій особи ОСОБА_1 в обвинувальному акті містить тільки посилання на окрему статтю і частину цієї статті кримінального закону, а не точне формулювання у тому числі і об`єктивної сторони та кваліфікуючих ознак конкретного кримінального правопорушення;

- у даному обвинувальному акті відсутнє формулювання обвинувачення в розумінні практики ЄМПЛ та і розумінні КПК України, не зважаючи на те, що прокурор його так назвав і навіть підкреслив і виділив "жирним" шрифтом;

- в обвинувальному акті жодним сином не зазначено, що ОСОБА_1 «обвинувачується», а тільки що він «скоїв» - як твердження, що є неприпустимим до ухвалення рішення у кримінальному провадженні та порушує принцип «презумпції невинуватості»;

- за вказаним обвинувальним актом, гр. ОСОБА_1 має статус не обвинуваченого, а підозрюваного, так як відповідно до положень ст. 277 КПК України вказане становлять зміст повідомлення про підозру, а не обвинувального акту.

Відсутність в обвинувальному акті формулювання обвинувачення та правової кваліфікації дій особи унеможливлює якісно і в повній мірі здійснювати захист від пред`явленого обвинувачення, що, безперечно, порушує право особи на захист, як наслідок слугує беззаперечною підставою для скасування вироку суду.

Завданням кримінального провадження є зокрема охорона прав і законних інтересів всіх учасників провадження, а також забезпечення швидкого і повного судового розгляду з тим, щоб, зокрема, до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, у тому числі під час формулювання обвинувачення. Пред`явлене особі обвинувачення має бути конкретним і містити дані про час, місце та інші обставини вчинення злочину, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, оскільки особа має право знати, в чому саме вона обвинувачується і захищатися від пред`явленого їй обвинувачення. Дані положення випливають і з п. (а) ч. 3 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, згідно якого кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення проти нього.

Неконкретність обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, порушує забезпечення права обвинуваченого ОСОБА_1 на захист.

У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Так, у наданому обвинувальному акті від 26 серпня 2016 року, затвердженому прокурором 26.08.2016 року, залишилися не усунутими недоліки акту від 30 січня 2013 року, та додатків до нього, на які вказали у своїх ухвалах Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області від 22.07.2016 року та апеляційний суд Закарпатської області від 04.07.2016 року, а саме:

-непред`явлення обвинувачення унеможливлює здійснення судового розгляду у відповідності до вимог ст.ст.8, 129 Конституції України, ст. 7 КПК України з дотриманням засад кримінального судочинства. (ухвала апеляційного суду т. 11 ст. 202-203)

-обвинувальний акт містить формулювання обвинувачення, що унеможливлює стороні захисту здійснювати якісний захист обвинуваченого (ухвала суду першої інстанції т. 11 ст. 222-224)

За змістом процесуального закону, передусім, ст. 291 КПК України, вимогам закону повинен відповідати не лише обвинувальний акт, а й додані до нього обов`язкові документи, оскільки це сприяє розгляду кримінального провадження протягом розумного строку та виконанню завдань процесуального кодексу, встановлених ст. 2 КПК України.

Положенням п. 3 ч. 4 ст. 291 КПК України передбачено, що до обвинувального акта додається розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування і реєстру матеріалів досудового розслідування.

Додана до обвинувального акта розписка не містить відомостей про отримання підозрюваним ОСОБА_1 копія обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування після усунення недоліків прокурором, що дає суду підстави вважати, що обвинувачений не ознайомлений з обвинувальним актом та викладеним у ньому формулюванням обвинувачення.

У додатках до обвинувального акту прокурором зазначено про наявність цивільного позову, однак такий не доданий до обвинувального акту.

На підставі наведеного вище та у відповідності до ч. 1 ст. 412 КПК України суд приходить до висновку про те, що вказані, як встановлені судом, істотні порушення норм чинного законодавства України, без їх належного усунення, в випадку призначення справи до її розгляду по суті, при таких обставинах, будуть перешкоджати суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення по даній справі, тому обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору для усунення викладених вище порушень чинного законодавства України.

Керуючись: ст.ст. 291, 314, 371, 372 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 12012070010000027 внесеному до ЄРДР 23.11.2012 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених: ч.3 ст. 153, ч.3 ст. 120 КК України, - повернути до прокуратури Закарпатської області для усунення порушень вимог КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом семи днів з дня її оголошення.

Копію ухвали після її оголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя Н. Л. Морозова судді: В. В. Носов О. М. Куропятник