Рішення № 84106115, 03.09.2019, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/6796/18

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2019 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мартиненко В. С.,

за участю секретаря судового засідання Ліман С.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

До Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з вказаним позовом звернулось АТ «Комерційний банк «ПриватБанк», в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № б/н від 26.06.2007 року в загальному розмірі 15561,49 грн. та судові витрати у розмірі 1762,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 26.06.2007 р. між ним та відповідачем було укладено кредитний договір шляхом підписання заяви приєднання, який складається із самої заяви та, запропонованих ПАТ КБ «Приватбанк», «Умов та правил надання банківських послуг», «Правил користування платіжною карткою» та «Тарифів Банку», які викладені на банківському сайті. Відповідач отримав кредит у розмірі 5000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач кредитні зобов`язання не виконує, у зв`язку з чим станом на 28.11.2018 р. утворилась заборгованість в сумі 15561,49 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 1720, 62 грн.; заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 4608, 22 грн., заборгованості за пенею - 8253, 53 грн., а також штраф (фіксована частина) в розмірі 250,00 грн., штраф (процентна складова) в розмірі 729,12 грн.

Крім того, позивач надав розрахунок сум, що стягується, зокрема, процентів. Так, нарахування процентів на поточну та на прострочену заборгованість здійснювалось до 04.2014 року за формулою:

- нарахування процентів на поточну заборгованість: N*M/365*Y=Z, де N - поточне тіло кредиту, M - процентна ставка, 360/365 - кількість днів у році, Y - кількість днів за які здійснюється нарахування, Z - сума нарахованих процентів;

- нарахування процентів на прострочену заборгованість: N*M/365*Y=Z, де N - поточне тіло кредиту, M - процентна ставка, 360/365 - кількість днів у році, Y - кількість днів за які здійснюється нарахування, Z - сума нарахованих процентів;

З 04.2014 року нарахування процентів здійснюється за формулою:

- нарахування процентів на поточну заборгованість: N*M/365*(2 або 1)*Y=Z, де N - заборгованість за кредитом (поточне тіло кредиту, нараховані відсотки та санкції (в попередньому місяці), M - процентна ставка, 360/365 - кількість днів у році, 2 або 1 - коефіцієнт процентної ставки (1 - застосовується у разі належного виконання зобов`язань, 2 - підвищення процентної ставки за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості), Y - кількість днів за які здійснюється нарахування, Z - сума нарахованих процентів;

- нарахування процентів на прострочену заборгованість: N*M/365*2*Y=Z, де N - заборгованість за кредитом (поточне тіло кредиту, виставлені до сплати та не погашені проценти та санкції станом на перше число попереднього місяця), M - процентна ставка, 360/365 - кількість днів у році, 2 - коефіцієнт підвищення процентної ставки за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості, Y - кількість днів за які здійснюється нарахування, Z - сума нарахованих процентів.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи позивач був повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про час і місце його проведення був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, відзив на позов та клопотання про розгляд справи за його відсутності не надав.

Ухвалою Костянтинівського мiськрайонного суду Донецької області від 23.07.2019 року постановлено провести заочний розгляд зазначеної справи.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши докази, подані на їх підтвердження, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 26.06.2007 р. між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, копія якої долучена до матеріалів справи. Відповідач отримав кредитну картку, строк дії останньої 30 вересня 2018 року, з встановленим банком кредитним лімітом, який з 02.06.2013 року дорівнював 5000 грн., здійснював витрати та платежі на погашення заборгованості, в результаті чого за відповідачем утворилась заборгованість за тілом кредиту в розмірі 1720,62 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку ОСОБА_1 .

З 21 травня 2018 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» змінило назву на акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк».

Відповідно до ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

З розрахунку заборгованості, наданого позивачем, вбачається, що відповідач систематично користувався кредитною карткою в межах встановленого банку кредитного ліміту та здійснював платежі на погашення заборгованості.

Проте в порушення умов кредитного договору, ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України відповідач кредитні зобов`язання за договором в повному обсязі не виконав, у зв`язку з чим станом на 28.11.2018 р. позивачем нарахована заборгованість в розмірі 15561,49

грн., яка складається з:

- 1720, 62 грн. - заборгованість за тілом кредиту;

- 4608, 22 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом.

- 8253, 53 грн. - заборгованість за пенею,

а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов і Правил надання банківських послуг: - 250,00 грн. - фіксована частина, - 729,12 грн. - процентна складова.

Суд, вирішуючи питання обґрунтованості вимог за наведеним розрахунком, дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано отримання ним кредитних коштів та наявності заборгованості за тілом кредиту, що підтверджується банківською випискою з особистого рахунка відповідача.

Проте позивачем не обґрунтовано розрахунок в частині заборгованості за процентами за користування кредитними коштами з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч. 8 ст. 49, ч. 2 ст. 53 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» надання безпроцентних кредитів забороняється, за винятком передбачених законом випадків. Банку забороняється встановлювати процентні ставки та комісійні винагороди на рівні нижче собівартості банківських послуг у цьому банку.

Судом встановлено, що позивачем змінювався розмір процентної ставки за кредитним договором та відповідачу надсилалося повідомлення на вказаний ним номер телефону 15.12.2012 року, 15.08.2014 року, 15.03.2015 року про те, що до витрат, здійснених за карткою "Універсальна", ставка за використання кредитних коштів становитиме з 01.01.2013 року 2,5 % на місяць, з 01.09.2014 року 2,9 % на місяць, з 01.04.2015 року 3,6 % на місяць.

З 04.2014 року банком використовується формула нарахування процентів, яка не відповідає умовам договору, вимогам, передбаченим ч. 1 ст. 1048 ЦК України, зі змісту яких випливає, що проценти нараховуються лише на суму позики, а також вимогам, передбаченим ч. 2 ст. 550 ЦК України, відповідно до яких проценти на неустойку не нараховуються.

Вказаний висновок відповідає правовій позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі №325/1163/16-ц.

Позивачем до суду було надано декілька розрахунків заборгованості відповідача: за періоди з 12.07.2007 року по 31.05.2015 року та з 01.06.2015 року по 28.11.2018 року.

В розрахунку позивача, наданого для обґрунтування позовних вимог щодо наявності заборгованості за період з 12.07.2007 року по 31.05.2015 року, позивач виклав відомості про розмір тіла кредиту для кожного періоду, за який здійснено такий розрахунок, кількість днів в кожному періоді, розмір заборгованості за процентами та сума коштів, яка була віднесена позивачем на погашення заборгованості за процентами.

Оскільки судом встановлено, що з 01.04.2014 року позивачем була запроваджена формула розрахунку заборгованості за процентами, яка суперечить вимогам закону та умовам договору, суд дійшов висновку про те, що вказаний розрахунок в частині нарахування заборгованості за процентами за період з 01.04.2014 року по 31.05.2015 року є необґрунтованим.

В зв`язку з тим, що судом встановлена необґрунтованість вказаного розрахунку процентів, та жодна із сторін не скористалась своїм правом самостійно подати до суду висновок експерта або заявити клопотання про призначення судово-бухгалтерської експертизи, суд дійшов висновку про те, що розмір процентів за користування кредитом, має вираховуватися, виходячи з формули нарахування процентів на заборгованість: N*M/365*Y=Z, де N - поточне тіло кредиту, M - процентна ставка, 360/365 - кількість днів у році, Y - кількість днів за які здійснюється нарахування, Z - сума нарахованих процентів, замість формули, де N - заборгованість за кредитом (поточне тіло кредиту, нараховані відсотки та санкції (в попередньому місяці).

Використовуючи дані, зазначені у вказаному розрахунку, а саме: щодо розміру тіла кредиту в кожному періоді, межі якого встановлені в залежності від здійснення відповідачем витрат та внесення ним кошів на погашення заборгованості, щодо кількості днів у такому періоді, щодо розміру процентної ставки, що діяла для витрат, здійснених у відповідний період, судом отримано такі результати.

У період з 01.04.2014 року по 10.11.2014 року позивачем проценти не нараховувались. У період з 11.10.2014 по 25.10.2014 року тіло кредиту дорівнювало 4596 грн. 66 коп., вказані витрати були здійсненні, коли за кредитною картою була запроваджена процентна ставка 34,8 % річних, кількість днів у періоді 15 днів.

Застосовуючи вищенаведену формулу для підрахунку розміру заборгованості за процентами отримуємо такий розрахунок: 4596,66*34,8/100/365*15 = 65,73 (грн.)

Проте за вказаний період (11.10.2014 по 25.10.2014 року) позивачем була нарахована заборгованість за процентами в розмірі 233,10 грн., що на 167,36 грн. більше, ніж вирахувано судом, коли за базу нарахування було взято лише тіло кредиту (65,73 -233,10 = - 167,36).

Аналогічну математичну операцію здійснено для кожного наступного періоду та встановлено, що в деяких періодах заборгованість за процентами нарахована не тільки на тіло кредиту, але й на частину заборгованості за процентами, яка була нарахована раніше, проте не погашена відповідачем. Оскільки у період з 01.04.2015 року по 31.05.2015 року, коли діяла процентна ставка 43,2 % річних, відповідач нових витрат не здійснював, розрахунок за вказаний період здійснено з врахуванням процентної ставки 34,8 % річних.

Необґрунтованість розрахунку заборгованості за процентами була встановлена судом в такі періоди:

з 26.10.2014 року по 30.10.2014 року, коли тіло кредиту дорівнювало 4596,66 грн., а кількість днів у періоді склало 5 днів, необґрунтовано нараховано 4,38 грн. (21,90 - 26,29 = - 4,38); з 31.10.2014 року по 10.11.2014 року: 4596,66 грн. / 11 днів, 48,21 - 50,46 = - 2,25; з 30.11.2014 року по 10.12.2014 року: 4501,67 грн. / 11 днів, 47,21 - 48,05 = - 0,84; з 31.12.2014 року по 10.01.2015 року: 4283,77 / 11 днів, 44,93 - 45,73= -0,8; з 31.01.2015 року по 10.02.2015: 4063,72 / 11 днів, 42,62 -43,37 = -0,75; з 28.02.2015 року по 03.03.2015 року: 3837,16 грн. /4 дні, 14,63-16,15 = -1,52; за 31.03.2015 року: 4122,94 грн. / 1 день, 3,93 - 4,21 = -0,28; з 01.04.2015 року по 10.04.2015 року, 4122,94 грн. / 10 днів, 39,31 - 40,11 = - 0,8; з 11.04.2015 року по 29.04.2015 року: 3896,62 грн. / 19 днів, 70,59 - 71,13 = - 0,54; з 30.04.2015 року по 10.05.2015 року: 5896,62 грн. / 11 днів, 40,87 - 42,15 = - 1,28; з 11.05.2015 року по 30.05.2015 року: 3662,26 грн. / 20 днів, 69,83 - 70,95 = -1,12; за 31.05.2015 року: 3662,26 грн. /1 день, 3,49 - 4,33 = -0,84.

А у підсумку, розмір заборгованості за процентами за користування кредитом, який був нарахований позивачем необґрунтовано за період з 11.10.2014 року по 31.05.2015 року, дорівнює 182,76 грн., що є сумою вищенаведених доданків.

З наступного розрахунку заборгованості, наданого позивачем, вбачається, що за період з 01.06.2015 року по 28.11.2018 року позивачем наведено такий розрахунок окремо для витрат, здійснених позичальником у періоди, в які проценти нараховувались за ставками 34,8 % річних, 43,2 % річних. При чому всупереч умовам договору та вимогам закону до бази, на яку нараховуються проценти окрім витрат, для яких розрахунок заборгованості за процентами здійснюється за процентною ставкою 43,2 % річних, було включено раніше нараховані проценти, але не погашені відповідачем.

З розрахунку заборгованості, наданого позивачем за період з 01.06.2015 року по 28.11.2018 року, вбачається, що в ньому відсутні дані про тіло кредиту, проте наявні відомості про розмір щомісячного збільшення заборгованості за кредитом, на яку позивачем всупереч умовам договору та вимогам закону нараховувались проценти. Також в розрахунку позивача містяться дані про розмір витрат здійснених позичальником та розмір коштів, внесених позичальником на погашення заборгованості, що відповідають даним, які містяться у виписці по особовому рахунку позичальника.

Зокрема, з 01.06.2015 року окрім тіла кредиту як базу для нарахування процентів було використано проценти, які нарахував позивач станом на 31.05.2015 року в розмірі 113,29 грн. В подальшому базу, на яку нараховувались проценти всупереч умовам договору та вимогам закону, було збільшено 01.07.2017 року додатково ще на 104,13 грн., та в наступному щомісяця відповідно на 100,97 грн., 94,26 грн., 84,63 грн., 80,20 грн., 70,64 грн., 65,01 грн., 56,75 грн., 45,68 грн., 39,61 грн., 28,21 грн., та 01.06.2016 року було збільшено на 23,58 грн.

Оскільки з виписки по особовому рахунку позичальника вбачається, що відповідач не здійснював витрат у період з 01.04.2015 року по 06.06.2016 року, коли до таких витрат застосовувались процентні ставки 43,20 % річних та 42 % річних, суд дійшов висновку про те, що у вказаний період позивачем нараховувались проценти, використовуючи вказані процентні ставки, лише на суму щомісячного збільшення заборгованості за кредитом за рахунок прострочених процентів та неустойки, що суперечить умовам договору та вимогам закону. Таким чином сума процентів в розмірі 305,55 грн., яка була нарахована позивачем за період з 01.06.2015 року по 06.06.2016 року із застосуванням процентної ставки в розмірі 43,2 % річних та 42 % річних, були нараховані позивачем необґрунтовано.

Разом з тим, розрахунок процентів, здійснених до витрат, до яких застосована процентна ставка 34,8 % річних здійснено позивачем з дотриманням вимог закону та умов договору, в зв`язку з чим заборгованість за нарахованими процентами в цій частині судом приймається без додаткових розрахунків.

А у підсумку, розмір заборгованості за процентами за користування кредитом, який був нарахований позивачем необґрунтовано за період з 01.06.2015 року по 06.07.2016 року, дорівнює 305,55 грн.

Заборгованість за тілом кредиту, яка утворилась внаслідок витрат позичальника, що були здійснені у період, коли діяла процентна ставка 34,8 % річних, була погашена 11.03.2016 року, та з розрахунку, наданого позивачем вбачається, що грошові кошти внесені позичальником на погашення заборгованості в першу чергу спрямовувались на погашення тіла кредиту. Станом на 01.06.2016 року нові витрати, до яких застосовується процентна ставка в розмірі 42 % річних, позичальник не здійснював, разом з тим позивач за вказаною процентною ставкою нараховував проценти на суму 619,22 грн., а отже, вказана сума не є тілом кредиту, а утворилась за рахунок раніше нарахованих, проте не сплачених позичальником процентів та неустойки. Вперше витрати за ставкою 42% річних позичальник здійснив 07.06.2016 року в розмірі 160 грн. Проте окрім тіла кредиту в розмірі 160 грн. як базу для нарахування процентів було використано проценти та неустойка, які нарахував позивач станом на 01.06.2016 року в розмірі 619,22 грн. В подальшому щомісячно базу, на яку нараховувались проценти всупереч умовам договору та вимогам закону було збільшено, зокрема, 01.07.2016 року додатково ще на 26,24 грн., що у сумі вже складало 645,46 грн.

А отже, для нарахування заборгованості за процентами за користування кредитом позивачем були включені до розрахунку раніше нараховані проценти та неустойка, які мають бути відняті.

Отже, судом здійснюється розрахунок лише для тієї частини заборгованості, яка всупереч умовам договору та вимог закону була включена до бази, на яку нараховувалась заборгованість за процентами та до якої застосовано процентну ставку 42 % річних.

Застосовуючи формулу N*M/365*Y=Z, де N - тіло кредиту (в грн.), M - процентна ставка (М/100), 365 - кількість днів у році, Y - кількість днів за які здійснюється нарахування, Z - сума нарахованих процентів (в грн.), отримуємо наступний розрахунок заборгованості за процентами:

У червені 2016 року база, на яку необґрунтовано нараховувалась заборгованість за процентами дорівнювала 619,22 грн. Враховуючи те, що кількість днів у періоді з 07.06.2016 року по 30.06.2016 року складає 24 дні, а процентна ставка, яка застосовувалась позивачем, дорівнювала 42 % річних, отримуємо такий розрахунок:

619,22 * 42% (/100) / 365 * 24 (дні) = 17,10 (грн.), а отже позивачем безпідставно нарахована заборгованість за процентами в розмірі 17,10 грн.

Аналогічну математичну операцію здійснено для наступних періодів, зазначених у розрахунку, наданого позивачем, де база, яка була необґрунтовано включена до розрахунку заборгованості за процентами та кількість днів у періоді дорівнювало: 645,46 грн./19 днів = 14,11 (645,46* 42% / 365*19 (днів) =14,11 (грн.)).

20.07.2016 року за рахунок платежу позичальника позивачем були спрямовані кошти в першу чергу на погашення тіла кредиту, в зв`язку з чим тіло кредиту було повністю погашено, а решту коштів позивач спрямував на погашення необґрунтовано нарахованої бази заборгованості, яка утворилась лише за рахунок процентів, нарахованих на раніше прострочені проценти та неустойку (капіталізовані проценти /неустойка). Оскільки судом було встановлено, що капіталізація процентів / неустойки не була передбачена умовами договору та не відповідає вимогам закону, суд дійшов висновку про те, що позивачем було необґрунтовано спрямовані кошти в розмірі 41,1 грн. на погашення такої заборгованості (645,46 - 604,36 = 41,1). А отже, вказана сума має бути віднята від загального розміру заборгованості, яку просить стягнути позивач.

За період з 20.07.2016 року по 31.07.2016 року тіло кредиту було відсутнє, проте як базу для нарахування процентів було використано проценти та неустойка, які нарахував позивач станом на 20.07.2016 року в розмірі 604,36 грн. В подальшому щомісячно базу, на яку нараховувались проценти всупереч умовам договору та вимогам закону було збільшено, зокрема, 01.08.2016 року додатково ще на 42,98 грн., що у сумі вже складало 647,34 грн.

Застосовуючи раніше наведений порядок розрахунку, отримуємо такий розмір заборгованості за процентами, яка була необґрунтовано нарахована позивачем:

У період з 21.07.2016 року по 31.07.2016 року база, на яку необґрунтовано нараховувалась заборгованість за процентами дорівнювала 604,36 грн. Враховуючи те, що кількість днів у вказаному періоді складає 12 днів, а процентна ставка, яка застосовувалась позивачем, дорівнювала 42 % річних, отримуємо такий розрахунок:

604,36 * 42% (/100) / 365 * 12 (днів) = 8,35 (грн.), а отже позивачем безпідставно нарахована заборгованість за процентами в розмірі 8,35 грн.

Аналогічну математичну операцію здійснено для періоду з 01.08.2016 року по 31.08.2016 року, коли база, яка була необґрунтовано включена до розрахунку заборгованості за процентами та кількість днів у періоді дорівнювало: 647,34 грн./19 днів = 14,15 (647,34 * 42% / 365*19 (днів) =14,15 (грн.)).

20.08.2016 року за рахунок платежу позичальника позивачем були спрямовані кошти в першу чергу на погашення тіла кредиту, в зв`язку з чим тіло кредиту було повністю погашено, а решту коштів позивач спрямував на погашення необґрунтовано нарахованої бази заборгованості, яка утворилась лише за рахунок процентів, нарахованих на раніше прострочені проценти та неустойку (капіталізовані проценти /неустойка). Оскільки судом було встановлено, що капіталізація процентів / неустойки не була передбачена умовами договору та не відповідає вимогам закону, суд дійшов висновку про те, що позивачем було необґрунтовано спрямовані кошти в розмірі 80 грн. на погашення такої заборгованості (647,34 - 567,34 = 80). А отже, вказана сума має бути віднята від загального розміру заборгованості, яку просить стягнути позивач.

У період з 20.08.2016 року по 31.08.2016 року база, на яку необґрунтовано нараховувалась заборгованість за процентами дорівнювала 567,34 грн. Враховуючи те, що кількість днів у вказаному періоді складає 12 днів, а процентна ставка, яка застосовувалась позивачем, дорівнювала 42 % річних, отримуємо такий розрахунок:

567,34 * 42% (/100) / 365 * 12 (днів) = 7,83 (грн.), а отже позивачем безпідставно нарахована заборгованість за процентами в розмірі 7,83 грн.

Аналогічну математичну операцію здійснено для періоду з 01.09.2016 року по 30.09.2016 року, коли база, яка була необґрунтовано включена до розрахунку заборгованості за процентами була збільшена на 22,10 грн. та дорівнювала 589,44 грн. / 30 днів (кількість днів у періоді) = 20,34 (589,44 * 42% / 365 * 30 (днів) =20,34 (грн.)); за жовтень 2016 року: 669,4 грн. (збільшено 01.10.2016 року на 79,96) / 31 день = 23,87 грн.; за листопад 2016 року: 847,39 грн. (збільшено 01.11.2016 року на 177,99) / 30 день = 29,25 грн.; для періоду з 01.12.2016 року по 12.12.2016 року: 1036,54 грн. (збільшено 01.11.2016 року на 189,15) / 4 дні = 4,77 грн.

05.12.2016 року за рахунок платежу позичальника позивачем були спрямовані кошти в першу чергу на погашення тіла кредиту, в зв`язку з чим тіло кредиту було повністю погашено, а решту коштів позивач спрямував на погашення необґрунтовано нарахованої бази заборгованості, яка утворилась лише за рахунок процентів, нарахованих на раніше прострочені проценти та неустойку (капіталізовані проценти /неустойка). Оскільки судом було встановлено, що капіталізація процентів / неустойки не була передбачена умовами договору та не відповідає вимогам закону, суд дійшов висновку про те, що позивачем було необґрунтовано спрямовані кошти в розмірі 46,18 грн. на погашення такої заборгованості (1036,54 - 990,36 = 46,18). А отже, вказана сума має бути віднята від загального розміру заборгованості, яку просить стягнути позивач.

У період з 05.12.2016 року по 26.12.2016 року база, на яку необґрунтовано нараховувалась заборгованість за процентами дорівнювала 990,36 грн. Враховуючи те, що кількість днів у вказаному періоді складає 26 днів, а процентна ставка, яка застосовувалась позивачем, дорівнювала 42 % річних, отримуємо такий розрахунок:

990,36 * 42% (/100) / 365 * 26 (днів) = 29,62 (грн.), а отже позивачем безпідставно нарахована заборгованість за процентами в розмірі 29,62 грн.

27.12.2016 року за рахунок платежу позичальника позивачем були спрямовані кошти в першу чергу на погашення тіла кредиту, в зв`язку з чим тіло кредиту було повністю погашено, а решту коштів позивач спрямував на погашення необґрунтовано нарахованої бази заборгованості, яка утворилась лише за рахунок процентів, нарахованих на раніше прострочені проценти та неустойку (капіталізовані проценти /неустойка). Оскільки судом було встановлено, що капіталізація процентів / неустойки не була передбачена умовами договору та не відповідає вимогам закону, суд дійшов висновку про те, що позивачем було необґрунтовано спрямовані кошти в розмірі 639 грн. на погашення такої заборгованості (990,36 - 351,36 = 639). А отже, вказана сума має бути віднята від загального розміру заборгованості, яку просить стягнути позивач.

У період з 27.12.2016 року по 31.12.2016 року база, на яку необґрунтовано нараховувалась заборгованість за процентами дорівнювала 351,36 грн. Враховуючи те, що кількість днів у вказаному періоді складає 5 днів, а процентна ставка, яка застосовувалась позивачем, дорівнювала 42 % річних, отримуємо такий розрахунок:

351,36 * 42% (/100) / 365 * 5 (днів) = 2,02 (грн.), а отже позивачем безпідставно нарахована заборгованість за процентами в розмірі 2,02 грн. Аналогічну математичну операцію здійснено для періоду з 01.01.2017 року по 05.01.2017 року, коли база, яка була необґрунтовано включена до розрахунку заборгованості за процентами була збільшена на 87,01 грн. та дорівнювала 438,37 грн. / 5 днів (кількість днів у періоді) = 2,52 грн.

06.01.2017 року за рахунок платежу позичальника позивачем були спрямовані кошти в першу чергу на погашення тіла кредиту, в зв`язку з чим тіло кредиту було повністю погашено, а решту коштів позивач спрямував на погашення необґрунтовано нарахованої бази заборгованості, яка утворилась лише за рахунок процентів, нарахованих на раніше прострочені проценти та неустойку (капіталізовані проценти /неустойка). Оскільки судом було встановлено, що капіталізація процентів / неустойки не була передбачена умовами договору та не відповідає вимогам закону, суд дійшов висновку про те, що позивачем було необґрунтовано спрямовані кошти в розмірі 200 грн. на погашення такої заборгованості (438,37 - 238,37 = 200). А отже, вказана сума має бути віднята від загального розміру заборгованості, яку просить стягнути позивач.

У період з 06.01.2017 року по 31.01.2017 року база, на яку необґрунтовано нараховувалась заборгованість за процентами дорівнювала 238,37 грн. Враховуючи те, що кількість днів у вказаному періоді складає 26 днів, а процентна ставка, яка застосовувалась позивачем, дорівнювала 42 % річних, отримуємо такий розрахунок:

238,37 * 42% (/100) / 365 * 26 (днів) = 7,13 (грн.), а отже позивачем безпідставно нарахована заборгованість за процентами в розмірі 7,13 грн. Аналогічну математичну операцію здійснено для періоду з 01.02.2017 року по 22.02.2017 року, коли база, яка була необґрунтовано включена до розрахунку заборгованості за процентами була збільшена на 10,12 грн. та дорівнювала 248,49 грн. / 21 день (кількість днів у періоді) = 6 грн.

22.02.2017 року за рахунок платежу позичальника позивачем були спрямовані кошти в першу чергу на погашення тіла кредиту, в зв`язку з чим тіло кредиту було повністю погашено, а решту коштів позивач спрямував на погашення необґрунтовано нарахованої бази заборгованості, яка утворилась лише за рахунок процентів, нарахованих на раніше прострочені проценти та неустойку (капіталізовані проценти /неустойка). Оскільки судом було встановлено, що капіталізація процентів / неустойки не була передбачена умовами договору та не відповідає вимогам закону, суд дійшов висновку про те, що позивачем було необґрунтовано спрямовані кошти в розмірі 60 грн. на погашення такої заборгованості (248,49 - 188,49 = 60). А отже, вказана сума має бути віднята від загального розміру заборгованості, яку просить стягнути позивач.

У період з 22.02.2017 року по 28.02.2017 року база, на яку необґрунтовано нараховувалась заборгованість за процентами дорівнювала 188,49 грн. Враховуючи те, що кількість днів у вказаному періоді складає 7 днів, а процентна ставка, яка застосовувалась позивачем, дорівнювала 42 % річних, отримуємо такий розрахунок:

188,49 * 42% (/100) / 365 * 7 (днів) = 1,51 (грн.), а отже позивачем безпідставно нарахована заборгованість за процентами в розмірі 1,51 грн. Аналогічну математичну операцію здійснено для періоду з 01.03.2017 року по 10.03.2017 року, коли база, яка була необґрунтовано включена до розрахунку заборгованості за процентами була збільшена на 8,25 грн. та дорівнювала 196,74 грн. / 10 днів (кількість днів у періоді) = 2,26 грн.

11.03.2017 року за рахунок платежу позичальника позивачем були спрямовані кошти в першу чергу на погашення тіла кредиту, в зв`язку з чим тіло кредиту було повністю погашено, а решту коштів позивач спрямував на погашення необґрунтовано нарахованої бази заборгованості, яка утворилась лише за рахунок процентів, нарахованих на раніше прострочені проценти та неустойку (капіталізовані проценти /неустойка). Оскільки судом було встановлено, що капіталізація процентів / неустойки не була передбачена умовами договору та не відповідає вимогам закону, суд дійшов висновку про те, що позивачем було необґрунтовано спрямовані кошти в розмірі 100 грн. на погашення такої заборгованості (196,74 - 96,74 = 100). А отже, вказана сума має бути віднята від загального розміру заборгованості, яку просить стягнути позивач.

У період з 11.03.2017 року по 31.03.2017 року база, на яку необґрунтовано нараховувалась заборгованість за процентами дорівнювала 96,74 грн. Враховуючи те, що кількість днів у вказаному періоді складає 21 днів, а процентна ставка, яка застосовувалась позивачем, дорівнювала 42 % річних, отримуємо такий розрахунок:

96,74 * 42% (/100) / 365 * 21 (днів) = 2,33 (грн.), а отже позивачем безпідставно нарахована заборгованість за процентами в розмірі 2,33 грн. Аналогічну математичну операцію здійснено для періоду з 01.04.2017 року по 28.04.2017 року, коли база, яка була необґрунтовано включена до розрахунку заборгованості за процентами була збільшена на 5,01 грн. та дорівнювала 101,75 грн. / 28 днів (кількість днів у періоді) = 3,27 грн.

29.04.2017 року за рахунок платежу позичальника позивачем були спрямовані кошти в першу чергу на погашення тіла кредиту, в зв`язку з чим тіло кредиту було повністю погашено, а решту коштів позивач спрямував на погашення необґрунтовано нарахованої бази заборгованості, яка утворилась лише за рахунок процентів, нарахованих на раніше прострочені проценти та неустойку (капіталізовані проценти /неустойка). Оскільки судом було встановлено, що капіталізація процентів / неустойки не була передбачена умовами договору та не відповідає вимогам закону, суд дійшов висновку про те, що позивачем було необґрунтовано спрямовані кошти в розмірі 100 грн. на погашення такої заборгованості (101,75 - 41,75 = 60). А отже, вказана сума має бути віднята від загального розміру заборгованості, яку просить стягнути позивач.

У період з 29.04.2017 року по 30.04.2017 року база, на яку необґрунтовано нараховувалась заборгованість за процентами дорівнювала 41,75 грн. Враховуючи те, що кількість днів у вказаному періоді складає 2 дні, а процентна ставка, яка застосовувалась позивачем, дорівнювала 42 % річних, отримуємо такий розрахунок:

41,75 * 42% (/100) / 365 * 2 (дні) = 0,09 (грн.), а отже позивачем безпідставно нарахована заборгованість за процентами в розмірі 0,09 грн. Аналогічну математичну операцію здійснено для періоду з 01.05.2017 року по 31.05.2017 року, коли база, яка була необґрунтовано включена до розрахунку заборгованості за процентами була збільшена на 4,36 грн. та дорівнювала 46,11 грн. / 31 день (кількість днів у періоді) = 1,64 грн.; за червень 2017 року: 133,21 грн. (збільшено 01.06.2017 року на 87,10) / 30 днів = 4,59 грн.; за липень 2017 року: 571,96 грн. (збільшено 01.07.2017 року на 438,75) / 31 день = 20,40 грн.; за серпень 2017 року: 952,14 грн. (збільшено 01.08.2017 року на 380,18) / 31 день = 33,96 грн.; за вересень 2017 року: 1435,06 грн. (збільшено 01.09.2017 року на 482,92) / 30 днів = 49,53 грн.; за жовтень 2017 року: 1725,25 грн. (збільшено 01.10.2017 року на 287,19) / 31 день = 61,54 грн.; за листопад 2017 року: 2227,18 грн. (збільшено 01.11.2017 року на 504,93) / 30 днів = 76,88 грн.; за грудень 2017 року: 2543,84 грн. (збільшено 01.12.2017 року на 316,66) / 31 день = 90,74 грн.; за січень 2018 року: 3074,69 грн. (збільшено 01.01.2018 року на 530,85) / 31 день = 109,67 грн.; за лютий 2018 року: 3644,82 грн. (збільшено 01.02.2018 року на 570,13) / 28 днів = 117,43 грн.

А у підсумку, розмір заборгованості за процентами за користування кредитом, який був нарахований позивачем необґрунтовано за період з 07.06.2015 року по 28.02.2018 року, дорівнює 1989,18 грн., що є сумою вищенаведених доданків.

Крім того, з розрахунку заборгованості наданого позивачем, вбачається, що внаслідок присвоєння позивачем заборгованості статусу простроченої, під час розрахунку процентів позивач використовував подвійний коефіцієнт, тобто вдвічі збільшуючи суму нарахованих процентів. Зокрема, 01.07.2016 року позивачем було віднесено 96,66 грн. до прострочених вимог та на базу заборгованості в розмірі 822,12 грн., що використовувалась позивачем для нарахування процентів, за період в 9 днів були нараховані проценти в розмірі 17,01 грн. із застосування множника 2, а саме: 822,12 * 42 /100/365 *2 * 9 = 17,02. Разом з тим, судом не встановлені умови договору, за якими можливе застосування такого коефіцієнту. А отже, розмір процентів, нарахованих таким методом у відповідні періоди, підлягає зменшенню вдвічі, а саме: 01.07.2016 р. на 8,5 грн. (17,01/2 = 8,5); 10.07.2016 р. на 0,96 грн.; 11.07.2016 р. на 0,94 грн.; 12.07.2016 р. на 0,93; 13.07.2016 оку на 5,55 грн.; 01.10.2016 року на 13,69 грн.; 12.10.2016 р. на 24,03 грн.; 31.10.2016 р. на 1,26 грн.;01.11.2016 р на 16,17 грн.; 12.11.2106 р. на 26,91 грн.; 30.11.2016 р. на 1,49 грн.; 01.12.2016 р. на 5,13 грн.; 01.06.2017 на 61,93 грн.; 12.06.2017 року на 101,79 грн.; 30.06.2017 року на 5,65 грн.; 01.07.2017 р. на 67,76 грн.; 12.07.2017 року на 74,22 грн.; 01.08.2017 р. на 67,76 грн.; 12.08.2017 р. на 117,51 грн.; 31.08.2017 р. на 6,18 грн.; 01.09.2017 р. на 47,18 грн.; 06.09.2017 р. на 3,37 грн.;01.10.2017 р. на 71,66 грн.; 12.10.2017 р. на 124,26 грн.; 31.10.2017 р. на 6,54 грн.; 01.11.2017 р. на 64,08 грн.; 10.11.2017 р. на 62,41 грн.; 01.12.2017 р. на 146,05 грн.; 10.12.2017 р. на 6,95 грн.; 01.01.2018 р. на 68,08 грн.; 10.01.2018 р. 159,39 грн.; 31.01.2018 р. на 7,59 грн.; 01.02.2018 на 74,20 грн.; 10.02.2018 р. на 148,86 грн.; 28.02.2018 р. на 8,27 грн.

А у підсумку, розмір заборгованості за процентами за користування кредитом, який був нарахований позивачем необґрунтовано за вказані періоди, дорівнює 1610,81 грн., що є сумою вищенаведених доданків.

З 01.03.2018 року по 28.11.2018 року позивачем проценти на заборгованість за кредитом не нараховувались.

Підсумовуючи всі вищенаведені розрахунки, суд дійшов висновку про те, що позивачем було необґрунтовано нараховано заборгованість за процентами в розмірі 4088, 30 грн., що є сумою необґрунтовано нарахованих процентів за період з 11.10.2014 року по 31.05.2015 року в сумі 182,76 грн., з 01.06.2015 року по 06.07.2016 року в сумі 305,55 грн., за період з 07.06.2015 року по 28.02.2018 року в сумі 1989,18 грн. та необґрунтовано нарахованих процентів із застосуванням подвійного коефіцієнта в розмірі 1610,81 грн. А отже, вказана сума має бути відняти від суми заборгованості за процентами, яку просить стягнути позивач в розмірі 4608, 22 грн. Отримуємо такий розрахунок 4608,22 - 4088,30 = 519,92( грн.).

Позовні вимоги щодо наявності заборгованості за комісією, пенею та штрафом, є необґрунтованими з таких підстав.

Судом не встановлено наявність умов кредитного договору щодо можливості нарахування банком комісії, крім того, в своїх розрахунках позивач не відокремлює суми заборгованості за пенею та комісією, ототожнюючи їх з неустойкою (пенею).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання .

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

21.10.2015 року Верховним Судом України у справі №6-2003цс15 було винесено постанову, в якій був викладений висновок про те, що відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Оскільки позивач одночасно просить стягнути і штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань і пеню за прострочене зобов`язання і пеню за несвоєчасність сплати боргу, суд на підставі вищевикладеного висновку щодо застосування норм права, який відповідно до ст. ч. 4 ст. 263 ЦПК України має бути врахований судом, дійшов висновку про те, що нараховані пеня та штраф не можуть бути стягнуті з відповідача одночасно, оскільки стосуються одного порушення - порушення строків виконання зобов`язання з повернення кредитної заборгованості.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Судом не встановлено наявність умов кредитного договору щодо розміру неустойки. Посилання позивача про те, що вказаний розмір передбачений Умовами та правилами надання банківських послуг не спростовує висновок суду з таких підстав.

Суд не бере до уваги умови кредитного договору, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг, долучених до матеріалів справи, оскільки позивачем залишилось не доведеним, що Умови та Правила надання банком кредиту є складовою кредитного договору, а саме те, що вони укладені в один день, тобто в день підписання позичальником заяви позичальника, і позичальник розумів, що саме ці Умови він мав на увазі, підписуючи заяву.

Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду у справі № 342/180/17 від 03 липня 2019 року, відповідно до якої за таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Крім того, при нарахуванні відповідачу заборгованості за пенею та штрафом позивачем не враховані положення Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року та який набув чинності з 15 жовтня 2014 року (далі - Закон № 1669 -УП).

Відповідно до ст. 2 Закону № 1669-УП на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому КМУ переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особа підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому КМУ переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Відповідно до ч.ч.1,2,3 ст.11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1669 -УП цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 ст.11 «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.

На виконання абзацу 3 п.5 ст.11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 р. № 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. у № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».

02 грудня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України».

Пунктом 1 та 3 вказаного Розпорядження, затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком та визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція»; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053».

Судом встановлено, що зареєстрованим місцем проживання відповідача є с. Полтавка Костянтинівського району Донецької області, яке відповідно до розпоряджень КМУ від 30.10.2014 р. та від 02.12.2015 р. входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про те, що вимоги стягнення пені та комісії, а також штрафів є необґрунтованими. А отже, в цій частині позовних вимог необхідно відмовити.

Оскільки судом була встановлена необґрунтованість нарахування пені відповідачу, та, разом з тим, з розрахунку заборгованості, наданого позивачем, вбачається, що ним на погашені пені були спрямовані кошти відповідача, сплачені ним для погашення заборгованості, в сукупному розмірі 1117,18 грн., суд дійшов висновку про необхідність віднести вказану суму на погашення тіла кредиту в розмірі 1720,62 грн. та процентів в розмірі 519, 92 грн., а саме: 519, 92 - 1117,18 = - 597,26; 1720,62 - 597,26 = 1123,36 (грн.)

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 станом на 28.11.2018 р. має заборгованість за кредитним договором № б/н від 26.06.2007 року, яка включає заборгованість за тілом кредиту в розмірі 1123 гривні 36 копійок.

В цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором № б/н від 26.06.2007 року станом на 28.11.2018 року, яка включає: 597 грн. 26 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 4608 грн. 22 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом; 8253 грн. 53 коп. - заборгованість за пенею та комісією, 979 грн. 12 коп. - заборгованість за штрафами, а всього 14438 гривень 13 копійок необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України у зв`язку із частковим задоволенням позову з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що дорівнює 127,20 грн.

Керуючись ст.ст. 141, 259, 264-265, 273, 279, 280-282, 289, п.п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позов акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 26.06.2007 року станом на 28.11.2018 року, яка включає заборгованість за тілом кредиту в розмірі 1123 (однієї тисячі ста двадцяти трьох) гривень 36 копійок.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором № б/н від 26.06.2007 року станом на 28.11.2018 року, яка включає: 597 гривень 26 копійки - заборгованість за тілом кредиту; 4608 гривень 22 копійки - заборгованість за процентами за користування кредитом; 8253 гривень 53 копійок - заборгованість за пенею та комісією, 979 гривень 12 копійок - заборгованість за штрафами, а всього 14438 (чотирнадцяти тисяч чотирьохсот тридцяти восьми) гривень 13 копійок - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 127 (ста двадцяти семи) гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ЄДРПОУ 14360570; відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя