Ухвала суду № 84103918, 09.09.2019, Марківський районний суд Луганської області

Справа № 417/9153/19

Провадження № 2/417/401/19

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"09" вересня 2019 р. с.Марківка Луганської області

Суддя Марківського районного суду Луганської області Рукас О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації при звільненні,

В С Т А Н О В И В:

03.09.2019 року позивач звернулась до суду із позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації при звільненні.

Разом з цим позивач надала клопотання в якому просить відстрочити сплату судового збору по справі, посилаючись на те, що відповідно до пунктів 1,3 частини першої статті 8 Закону України « Про судовий збір» умовою відстрочення є випадки, коли розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік або коли предметом позову є захист трудових і соціальних прав. Майновий стан підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених їй доходів від 11.07.2019 року. Просить суд відстрочити сплату судового збору в частині вимоги про стягнення компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати до ухвалення судового рішення.

Суддя вивчивши клопотання позивача дійшов наступного висновку.

В пункті 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 роз`яснено, що відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 136 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про оплату праці», основна заробітна плата це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Крім того позивачем долучені відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників про суми виплачених доходів з 01.01.2016 року по 31.03.2018 року. Позивачем не надано документів про підтвердження її майнового стану на день звернення з позовом до суду (довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Таким чином, позивач не навела переконливих доказів про те, що саме на момент звернення до суду (вересень 2019) її майновий стан не дозволяє сплатити судові витрати.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру (компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати) ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За таких обставин, клопотання позивача про відстрочити сплату судового збору за подання позовної заяви до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації при звільненні задоволенню не підлягає.

Враховуючи, що клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає, в зазначеній цивільні справі не може бути відкрите провадження, оскільки позивачем не було сплачено судовий збір за звернення до суду з позовною заявою, як того вимагає ст.175 ЦПК України, тому зазначену позовну заяву необхідно залишити без руху.

Відповідно до ч. 2 ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно положень ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фінансовому розмірі.

Ставка судового збору із позовних заяв майнового характеру, яка подана фізичною особою, складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 року № 2629-VIII розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2019 року становить 1921 грн.

Так, в даному випадку позивачем не надано розрахунок суми про стягнення компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, в зв`язку з чим не можливо встановити суму судового збору.

При цьому позивачу необхідно зазначити суму стягнення компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати та необхідно сплатити суму судового збору: отримувач коштів УК у Марків.р-ні/Марків.р-н/22030101 код отримувача (ЄДРПОУ) 38043302 банк отримувача казначейство України (ЕАП) код банку (МФО) 899998 номер рахунку 31217206012188 код класифікації доходів бюджету 22030101.

Також слід зазначити, що відповідно до ч.2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Позивач просить стягнути з відповідача суму боргу по заробітній платі за період з:

-лютий -липень 2016 року в сумі 8586,76 грн.,

- березень-квітень 2017 року в сумі 2406,18 грн.,

- заробітну плату за час вимушеного простою в сумі 7611,77 грн.;

- одноразову грошову допомогу при звільненні в сумі 42248,69 грн.;

- компенсацію за невикористані дні відпустки в сумі 5585,02 грн.

Позивачем долучені до позовної заяви:

- довідка по заборгованості заробітної плати з лютого 2016 року по липень 2016 року та з березня 2017 року по квітень 2017 року;

- довідка - розрахунок оплати вихідної допомоги за лютий-березень 2017 року;

- довідка-розрахунок невикористаних днів відпустки, за які надається компенсація під час звільнення;

- довідка розрахунок оплати відпустки з квітня 2016 року по березень 2017 року;

- довідка-розрахунок оплати простою з квітня 2017 року по липень 2017 року;

- довідка про середню заробітну плату(дохід) січень 2017 року березень 2017 року;

- довідка про середню заробітну плату(дохід) з січня 2016 року по грудень 2016 року;

- довідка про середню заробітну плату(дохід) з січня 2017 року по квітень 2017 року;

- довідку про середню заробітну плату (дохід) з січня 2016 року по грудень 2016 року;

- наказ Структурного підрозділу Луганської дирекції залізничних перевезень Регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» про встановлення простою працівникам виробничого підрозділу «Родаківське моторвагонне депо» №55-ДН від 13.03.2017 року;

- наказ Структурного підрозділу Луганської дирекції залізничних перевезень Регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» про вставлення простою №58-ДН від 16.03.2017 року;

- наказ Луганської дирекції залізничних перевезень виробничого підрозділу «Родаківське моторвагонне депо» Регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» про встановлення простою в виробничому підрозділі «Родаківське моторвагонне депо» з 20.03.2017 року №104/ОД від 17.03.2017 року,

у яких відсутні печатки даних установ.

Відповідно до п.6 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Згідно до п.7 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Відповідно до п.9 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Позивачем в позовній заяві не зазначив:

- відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися;

- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Крім того, відповідно до Акту Марківського районного суду Луганської області від 03.09.2019 № 35 позивачем не долучено до позовної заяви:

-копію наказу (розпорядження) № 360/ОС від 17.07.2017 про припинення трудового договору (контракту);

-клопотання про розгляд позовної заяви без участі позивача ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави, а відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У зв`язку з наведеним, залишення даної позовної заяви, без руху з підстав, передбачених законом не є обмеженням доступу до правосуддя з огляду на те, що, після усунення недоліків позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 136 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації при звільненні - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації при звільненні - залишити без руху.

Надати позивачу строк протягом семи днів з дня отримання ухвали суду, для усунення викладених в ухвалі недоліків.

Роз`яснити позивачу, що якщо він відповідно до ухвали суду у встановлений строк не усуне зазначені недоліки позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В.Рукас