Ухвала суду № 84103295, 09.09.2019, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 355/608/19

Провадження № 1-кп/373/174/19

УХВАЛА

09 вересня 2019 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області

в складі:

головуючого - судді Залеської А.О.

при секретарі Тітрової І.В.,

з участю : прокурора Висоцького Е.М.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

потерпілого ОСОБА_3 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт в кримінальному провадженні, ЄРДР № 12019110070000011 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дернівка Баришівського району Київської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого: АДРЕСА_2 , раніше судимого, який обвинувачується за ч.3 ст. 185 КК України; ч.3 ст. 185 КК України; ч.3 ст. 185 КК України; ч.3 ст. 185 КК України; ч.3 ст. 185 КК України; ч.3 ст. 185 КК України; ч.3 ст. 185 КК України; ч.3 ст. 185 КК України; ч.3 ст. 185 КК України; ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України; ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Любарці Бориспільського району Київської області громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючого: АДРЕСА_4 , який обвинувачується за ч.3 ст. 185 КК України; ч.3 ст. 185 КК України; ч.3 ст. 185 КК України; ч.3 ст. 185 КК України; ч.3 ст. 185 КК України; ч.3 ст. 185 КК України; ч.3 ст. 185 КК України; ч.3 ст. 185 КК України; ч.3 ст. 185 КК України; ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України; ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України,

в с т а н о в и в :

09.07.2019 до Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області з Київського апеляційного суду, ухвалою якого змінено підсудність кримінального провадження, надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які обвинувачуються у вчиненні впродовж січня - березня 2019 року, за попередньою змовою між собою рядукрадіжок чужого мана, поєднаних з проникненням у приміщення та житло на території Баришівського району, а також в незакінченому замаху на таку крадіжку 13.03.2019 та залишення місця події, внаслідок спрацювання системи сигналізації та в закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна 13.03.2019 з проникненням до приміщення на території садового товариства, після чого вони були виявлені працівниками поліції.

Ухвалою суду від 12.07.2019 призначено підготовче судове засідання.

За правилами ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд вирішує питання про відповідність обвинувального акта вимогам закону, з`ясовує наявність чи відсутність підстав для його повернення прокурору або до відповідного суду для визначення підсудності, а також з`ясовує чи нема підстав для зупинення чи закриття провадження у справі.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт повинен містити у собі виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Згідно п. 6 ч.2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт повинен містити обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання.

Судом зроблено детальний аналіз обвинувального акту та виявлено наступні недоліки.

Щодо викладу фактичних обставин та кваліфікації повторності та сукупності злочинів.

Викладаючи фактичні обставини вчинення кримінальних правопорушень (крадіжок) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у змові між собою, прокурор та слідчий в обвинувальному акті, серед іншого вказують кваліфікаційні ознаки кожної крадіжки та зазначають вартість викраденого. При цьому, не завжди дотримуються послідовності викладу подій злочинів та, кваліфікуючи кожен епізод як окремий злочин, у ряді випадків не вказують ознаку повторності. Цей недолік стосується наступних викрадень чужого майна (за часом та місцем): кінець січня 2019р. - с. Василівка СТ «Світанок; початок лютого 2019р. - с. Селичівка СТ «Ільта»; 14.02.2019 - с. Бзів, вул. Зоряна; знову - кінець січня 2019р.- с. Сезенків, вул. Поліська; 16.02.2019 - с. Бзів, вул. Гагаріна,46 ; кінець лютого 2019р.- с . Бзів, вул . Гагаріна, 96 ; кінець лютого 2019р. - с. Селище , вул. Київська ; 08.03.2019 – смт Баришівка, пров Залізничний .

Якщо ж вчинені злочини, крім повторності, утворюють ще й сукупність злочинів, покарання за які призначається з врахуванням положень ст. 70 КК України, в обвинувальному акті необхідно викласти ті фактичні обставини, які вказують на сукупність, зокрема: один злочин особа вчинила як організатор, підбурювач чи пособник, а при вчиненні іншого була іншим співучасником.

Суд звертає увагу на те, що висуваючи обвинувачення за кожен епізод крадіжки, як самостійний злочин, у змісті обвинувального акту необхідно викласти такі фактичні обставини, які б вказували, що кожен раз вступаючи в злочинну змову між собою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мали спільний, проте окремий злочинний умисел, не пов`язаний з наступними викраденнями, який виникав щоразу перед вчиненням кожного злочину, що може характеризуватись намірами щодо певного виду та обсягу майна, яке підлягало викраденню із заздалегідь визначеного місця та приміщень, де може знаходитись відповідне майно, а також окремою метою та мотивом викрадення саме цього майна, різною співучастю тощо.

В іншому випадку може мати місце продовжуваний злочин, який складається з двох або більше тотожних діянь та характеризується єдиним злочинним умислом, метою та мотивами, де кожне окремо взяте злочинне діяння є елементом єдиного злочину та спрямоване на реалізацію єдиного злочинного наміру.

Щодо викладу обставин вчинення незакінченого злочину та його кваліфікації

Викладаючи обставини незакінченого замаху на крадіжку 13.03.2019 - с . Власівка СТ «Надія» ділянка №59 (ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК) та закінченого замаху 13.03.2019 - с . Власівка СТ «Надія» ділянка № 89, кваліфікуючи відповідні дії обвинувачених як окремі злочини (ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК) в обвинувальному акті не вказано на майно якої вартості посягали обвинувачені, що є важливим для правильної кваліфікації злочинних дій.

Обставини, які б давали підстави кваліфікувати дії обвинувачених, як закінчений замах, взагалі не викладені.

Крадіжка, як злочин з матеріальним складом є закінченим злочином з моменту настання або створення небезпеки (загрози) суспільно небезпечних наслідків, шляхом заволодіння чужим майном з можливістю розпоряджатись ним.

Отже, для того, що кваліфікувати дії як закінчений замах на крадіжку необхідно викласти обставини, які вказують на заволодіння чужим майном при відсутності можливості розпоряджатись ним.

Не здійснення дій по розпорядженню чужим майном до моменту його виявлення через зволікання чи брак часу не може розцінюватись як незакінчена крадіжка, якщо обвинувачені заволоділи майном з можливістю ним розпорядитись за межами місця події (сховати, передати на зберігання, продати, видозмінити тощо).

В обвинувальному акті, закінчений замах на крадіжку 13.03.2019, характеризується тим, що обвинувачені не встигли розпорядитись чужим майном, оскільки були виявлені працівниками поліції. При цьому попередньо констатується факт викрадення з будинку певних речей, що має ознаки закінченого злочину. З реєстру процесуальних дій, вбачається, що обвинувачені були затримані 14.03.2013, на другий день після крадіжки 13.03.2019, будь які процесуальні дії в цей день слідчим не вчинялись, що також може вказувати на закінчений злочин.

По причині не викладу в обвинувальному акті моменту, місця та обставин, за яких були виявлені крадії, а також щодо долі викраденого майна, суть обвинувачення в частині замаху на крадіжку є незрозумілою.

Щодо формулювання обвинувачення

Суд звертає увагу, що в обвинувальному акті виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень і формулювання обвинувачення по кожному злочину є абсолютно тотожними за змістом (скопійований текст).

А тому є потреба роз`яснити прокурору, що фактичними обставинами крадіжки можуть бути встановлені досудовим розслідуванням домовленості та дії зловмисників, обставини та обстановка події (вибір місця та предмету крадіжки, час її вчинення, відсутність власника майна чи вчинення дій непомітно дня нього та інших осіб тощо), результат злочинних дій, а також інші обставини, встановлені слідством, що мають значення для формулювання обвинувачення та кваліфікації дій за відповідною нормою кримінального закону, в тому числі і як незакінченого злочину.

Формулювання обвинувачення являє собою узагальнений висновок на підставі фактичних обставин кримінального правопорушення з розкриттям змісту усіх складових об`єктивної та суб`єктивної сторони злочину (для крадіжки з об`єктивної сторони: ознака таємності та незаконність дій - вилучення майна проти волі власника та завдання матеріальної шкоди власнику майна, інші уваліфікуючі ознаки; з суб`єктивної сторони: всі ознаки прямого умислу, мети та мотиву).

Важливість викладу в обвинувальному акті фактичних обставин кримінального правопорушення, полягає в тому, що ці обставини підлягають перевірці судом, оскільки суд не веде судового слідства. Встановлені досудовим розслідуванням фактичні обставини та їх повнота прямо впливають на формулювання обвинувачення, яке прокурор також повинен викласти в обвинувальному акті, та на кваліфікацію дій обвинувачених.

Щодо обставин які обтяжують покарання або їх відсутність

Вказуючи в обвинувальному акті на відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченим, прокурором не враховано такі обставини щодо кожного злочину окремо. Зокрема, не зазначаючи кваліфікуючу ознаку повторності при сукупності тотожних злочинів (крадіжок), обвинуваченим не інкримінується така обтяжуюча обставина, як вчинення злочину особою повторно ( п.1 ч.1 ст. 67 КК України). Крім цього, з огляду на те, що ОСОБА_1 , як зазначено в його анкетних даних до обвинувального акту, раніше судимий за умисні злочини, у фактичних обставинах не викладені відомості, які дають підстави не інкримінувати йому таку обтяжуючу обставину як рецидив злочинів.

Відповідно до положень ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

З огляду на те, що за змістом обвинувального акту обвинувачені повністю визнають свою вину в межах передавленого обвинувачення, суд вважає, що виявлені судом недоліки обвинувального акту є перешкодою для ухвалення справедливого судового рішення, як по відношенню до обвинувачених, так і з врахуванням інтересів потерпілих у кримінальному провадженні.

Отже, суд не може прийняти до розгляду обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , оскільки він за своїм змістом не відповідає вимогам ст. 291 КПК України. За таких обставин обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору для приведення його у відповідність до вимог закону з врахуванням недоліків, на які вказав суд.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 291,314, 337 КПК України, суд

у х в а л и в:

Обвинувальний акт в кримінальному провадженні, ЄРДР № 12019110070000011 відносно:

ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , які обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень: за ч.3 ст. 185 КК України; за ч.3 ст. 185 КК України; за ч.3 ст. 185 КК України; за ч.3 ст. 185 КК України; за ч.3 ст. 185 КК України; за ч.3 ст. 185 КК України; за ч.3 ст. 185 КК України; за ч.3 ст. 185 КК України; за ч.3 ст. 185 КК України; ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України; ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України - повернути прокурору, який його затвердив - начальнику Баришівського відділу Бориспільської місцевої прокуратури Ганжа М.В. для приведення його у відповідність до вимог закону з врахуванням недоліків, на які вказав суд.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Київської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя А.О. Залеська