Рішення № 84098992, 06.09.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 вересня 2019 року № 826/6327/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючої судді - Добрівської Н.А.,

розглянувши в спрощеному провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управляння ДФС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування вимог,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Головного управляння ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДФС України у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових вимог №Ф-91439-17 від 07.11.2017 та №Ф-91439-17 від 08.02.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у надісланих податкових вимогах зазначено про необхідність здійснення сплати єдиного внеску, штрафу і пені саме фізичною особою ОСОБА_1 , що, на переконання позивача, суперечить приписам та положенням чинного законодавства.

У своїх додаткових поясненнях до позовної заяви від 02.10.2018 та від 12.11.2018 позивач, окрім наведених вище доводів, звертає увагу суду на те, що відповідач посилається на певні законодавчі норми щодо обліку та оподаткування суб`єктів господарювання - фізичних осіб підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, зокрема на інформаційну систему АІС «Податковий блок» де, зі слів відповідача, позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець. Проте, позивач наголошує на тому, що оскаржувані податкові вимоги ніяким чином не стосуються фізичної особи - підприємця, оскільки в оскаржуваних вимогах жодним чином не зазначено, що вимога по сплаті податку направляється суб`єкту господарювання фізичній особі - підприємцю.

Відповідач позовні вимоги не визнав, у своїх письмових запереченнях просив у задоволенні позову відмовити, оскільки станом на 11.01.2018 в інтегрованій картці платника (далі - ІКП) фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 обліковується заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску на загальну суму 24984,44 грн, яка підлягає сплаті на загальних підставах. Також заначив, що при формуванні оскаржуваних вимог про сплату боргу (недоїмки) застосовувались норми Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (зі змінами), у зв`язку з наведеним посилання позивача щодо застосування відповідних вимог виключно як до фізичної особи, а не фізичної особи-підприємця, на переконання відповідача, є помилковим та необґрунтованим.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.05.2018 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк на усунення виявлених судом недоліків.

22.05.2018 на виконання вимог ухвали суду позивач через канцелярію суду надіслав додаткові документи по справі.

Ухвалою суду від 25.06.2018 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).

Ознайомившись із письмово викладеними доводами учасників справи, дослідивши подані документи і матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

07.11.2017 ГУ ДФС у місті Києві на ім`я ОСОБА_1 винесено податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-91439-17, згідно якої сума заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування становить 24984,44 грн (без нарахування штрафних санкцій і пені).

Підставою для винесення оскаржуваної вимоги слугувало те, що згідно даних інформаційної системи АІС «Податковий блок» ФОП ОСОБА_1 з 31.10.2005 зареєстрований як фізична особа-підприємець за основним місцем обліку в ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві та по час нарахування суми боргу перебував на спрощеній системі оподаткування. Станом на 01.10.2013 органами УПФУ передано інтегровану картку платника рахунку ФОП ОСОБА_1 за кодом платежу 71040000 (для фізичних осіб-підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність) з недоїмкою в розмірі 6960,48 грн. В інтегрованій картці платника ФОП ОСОБА_1 по коду платежу 71040000 (для фізичних осіб-підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність) за період з 01.07.2013 по 30.09.2017 в ІКП відбулися щоквартальні нарахування на загальну суму 22912,02 грн та була здійснена платником сплата єдиного внеску на загальну суму 4888,06 грн. Станом на 11.01.2018 в ІКП ФОП ОСОБА_1 обліковувалась заборгованість зі сплати єдиного соціального страхування на суму 24984,44 грн, яка підлягала сплаті на загальних підставах та була відображена у вимозі.

Не погоджуючись із зазначеною вимогою про сплату боргу (недоїмки) позивач подав заяву до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України) про надання роз`яснень щодо підстав нарахування фізичній особі єдиного соціального внеску як фізичній особі.

Листом від 16.01.2018 за №1134/Ф/26-15-17-04-22 ДФС України позивачу надана інформація щодо заборгованості та підтверджено, що за ФОП ОСОБА_1 обліковується заборгованість зі сплати єдиного соціального страхування на суму 24984,44 грн, яка підлягає сплаті.

Також, 08.02.2018 ГУ ДФС у місті Києві винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-91439-17, згідно якої сума боргу становить 27096,44 грн та сума недоїмки у розмірі 27096,44 грн.

Не погоджуючись із зазначеною вимогою позивач оскаржив дії посадових осіб ГУ ДФС України у м. Києві в адміністративному порядку до ДФС України.

Рішенням від 06.04.2018 за №5044/Ф/99-99-11-02-02-25 ДФС України скаргу позивача залишено без задоволення, а вимогу - без змін.

Позивач, вважаючи протиправними оскаржувані вимоги, звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи доводи позивача та заперечення відповідача, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до частини другої 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, у редакції з 15.12.2017) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Основним нормативно-правовим актом, що визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку є Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №2464-VI).

В силу приписів частини четвертої статті 8 Закону №2464-VI порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Так, процедуру нарахування і сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначає Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 за №449 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 07.05.2016 за №508/26953 (далі - Інструкція №449).

При цьому, безпосередньо порядок формування, оформлення та надсилання вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, передбачений розділом VI Інструкція №449.

Згідно з пунктом 3 розділу VI Інструкція №449 органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:

- дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;

- платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

- платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом десяти робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.

Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів із дня її винесення.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):

- платникам, зазначеним у підпунктах 1 та 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом десяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій);

- платникам, зазначеним у підпунктах 3 та 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом п`ятнадцяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Згідно з пунктом 4 розділу VI Інструкція №449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Проаналізувавши зазначені норми у сукупності, суд зазначає, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів, а також на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Тобто, передумовою для формування податкової вимоги, є наявність у платника боргу, який обліковується в інформаційній системі органу доходів і зборів, а також результати проведення органом доходів і зборів документальної перевірки, в ході якої посадовими особами досліджуються та аналізуються звіти платника податків про нарахування єдиного внеску та облікові дані з інформаційної системи органу доходів і зборів.

Разом з тим, досліджуючи матеріали справи, суд зазначає, що останні не містять жодних документів щодо проведення контролюючим органом документальної перевірки позивача.

Судом встановлено, що оскаржувані вимоги були сформовані відповідачем на підставі даних інтегрованої картки ФОП ОСОБА_1 в АІС «податковий блок», відповідно до якої станом на 11.01.2018 у останнього обліковується податковий борг зі сплати єдиного внеску у сумі 24984,44 грн.

Однак, жодних належних та допустимих доказів наявності у позивача відповідної заборгованості відповідачем суду надано не було.

Щодо доводів позивача, що оскаржувані вимоги ніяким чином не стосуються фізичної особи-підприємця, оскільки в них жодним чином не зазначено, що вимога по сплаті податку направляється суб`єкту господарювання фізичній особі-підприємцю, слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 4 розділу VI Інструкції №449 (зі змінами), вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: 1 частина - літера «Ю» (вимога до юридичної особи) або «Ф» (вимог; до фізичної особи), 2 частина - порядковий номер, 3 частина - літера «У» (узгоджена вимога).

При формуванні оскаржуваних вимог про сплату боргу (недоїмки) застосовувались вищезазначені норми, тому посилання позивача, щодо спрямування відповідних вимог виключно як до фізичної особи, а не фізичної особи-підприємця безпідставними.

Однак, як встановлено судом, правомірність визначення позивачу спірними вимогами суми недоїмки по сплаті єдиного соціального внеску без перевірки контролюючим органом підстав її виникнення визнається судом неправомірним, а відтак, наявні підстави для задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись ст.ст.5, 7-11, 19, 73-77, 79, 90, 139, 241-246, Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-91439-17 від 07.11.2017 та №Ф-91439-17 від 08.02.2018.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (іден. код НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) понесені нею судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС України у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено протягом 30 днів з моменту складення повного тексту до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному ст.ст.293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя: Н.А. Добрівська