Рішення № 84098973, 09.09.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 вересня 2019 року № 640/2365/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТ ЮРОУП ПЕТРОЛЕУМ"

до 1) Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої

служби Міністерства юстиції України,

2) Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень

Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима

Івана Сергійовича

про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСТ ЮРОУП ПЕТРОЛЕУМ" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима Івана Сергійовича про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 22.06.2017 № ВП 54184381.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.04.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито підготовче провадження, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.

У судове засідання сторони не прибули, у зв`язку з чим суд ухвалив продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що державним виконавцем відкрито виконавче провадження за виконавчим документом, строк пред`явлення якого пропущений, а отже постанова про відкриття виконавчого провадження є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідачем у встановлений судом строк не надано відзиву на позовну заяву, через канцелярію суду подано копії матеріалів виконавчого провадження №54184381, а також клопотання про залишення позовної заяви без розгляду обґрунтоване наступним.

Відповідно до частини п`ятої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Так, відповідач вважає, що про порушення своїх прав, свобод та інтересів позивач мав дізнатися під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження 11.07.2017, про що представником позивача на обкладинці матеріалів виконавчого провадження було зроблено відповідну відмітку.

Частиною першою статті 28 Закону № 1404-VIII встановлено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Відповідачем не було надано доказів отримання позивачем копії постанови про відкриття виконавчого провадження, а доводи відповідача щодо наявності відмітки про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження відхиляються судом, оскільки із зазначеної відмітки не вбачається, що позивач був ознайомлений саме з матеріалами виконавчого провадження № 54184381.

Під час судового розгляду справи судом встановлено наступне.

На виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження № 49182587 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 17.06.2015 № 910/10529/14 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Деррік» (попередня назва юридичної особи - позивача) на користь Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Український геологічний науково-виробничий центр» основного боргу в розмірі 25422010 гривень та судового збору у розмірі 69323,69 гривень.

У рамках зазначеного виконавчого провадження відповідачем прийнято постанову від 23.12.2015 про стягнення виконавчого збору у розмірі 2549133,36 грн. на підставі статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV.

Постановою від 19.06.2017, на підставі пункту 2 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження № 49182587 закінчено.

Постановою від 22.06.2017 відповідачем відкрито виконавче провадження № 54184381 з примусового виконання постанови від 23.12.2015 № 49182587 про стягнення виконавчого збору у розмірі 2549133,36 гривні.

Позивач, вважаючи строк пред`явлення до виконання постанови державного виконавця від 23.12.2015 № 49182587 про стягнення виконавчого збору пропущеним, вважає постанову про відкриття виконавчого провадження протиправною та такою, що підлягає скасуванню, та звернувся з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною першою статті 28 Закону № 606-XIV встановлено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

У разі завершення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 47, пунктами 2 і 8 частини першої статті 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору (частина шоста статті 28 Закону № 606-XIV).

05.10.2016 набув чинності Закон № 1404-VIII, в якому у новій редакції викладено основні засади та порядок примусового виконання рішень.

Відповідно до пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1404 виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Абзацом другим частини п`ятої статті 26 Закону № 1404-VIII визначено, що у постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Згідно з частиною третьою статті 40 Закону № 1404-VIII, у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1 - 4, 6, 7 і 9 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що після зміни правового регулювання внаслідок прийняття нової редакції Закону України «Про виконавче провадження», стягнення виконавчого збору відбувається безпосередньо в процесі примусового виконання рішення без винесення окремої постанови.

У разі несплати боржником у добровільному порядку виконавчого збору та у разі закінчення підготовчого провадження або з інших підстав, визначених частиною третьою статті Закону № 1404-VIII, державним виконавцем приймається окрема постанова про стягнення виконавчого збору, яка виконується у загальному порядку, встановленому Законом № 1404-VIII.

Відповідно до пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1404 виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Відповідно до пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1404 виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Тобто, обома редакціями Закону України «Про виконавче провадження» пов`язано право державного виконавця звернути постанову про стягнення виконавчого збору до примусового виконання з двома істотними умовами:

1) виконавче провадження закінчено з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 47, пунктами 2 і 8 частини першої статті 49 Закону № 606-XIV та пунктами 1 - 4, 6, 7 і 9 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII;

2) виконавчий збір не було сплачено боржником добровільно.

Єдиною відмінністю правового регулювання стягнення виконавчого збору у зазначених редакціях Закону України «Про виконавче провадження» є те, що за правилами Закону № 606-XIV постанова про стягнення виконавчого збору приймається під час виконавчого провадження окремим документом, а згідно з Законом № 1404-VIII - сума виконавчого збору визначається у постанові про відкриття виконавчого провадження, а постанова про стягнення виконавчого збору приймається вже за умов, зазначених у попередньому абзаці.

Таким чином, з урахуванням пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1404, постанова головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима Івана Сергійовича від 23.12.2015 № 49182587 про стягнення виконавчого збору, хоча і була прийнята за правилами Закону № 606-XIV, подальше її виконання повинно відбуватися відповідно до положень Закону № 1404-VIII.

Отже, постанова від 23.12.2015 № 49182587 про стягнення виконавчого збору підлягає пред`явленню до виконання у строки, передбачені частиною першою статті 12 Закону № 1404-VIII, який повинен відраховуватись після прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження № 49182587 від 19.06.2017, тобто - з 20.06.2017 по 19.09.2017.

З копій матеріалів виконавчого провадження № 54184381 постанова головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима Івана Сергійовича від 23.12.2015 № 49182587 передана до виконання 21.06.2017, тобто у строки, передбачені Законом № 1404-VIII.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.02.2018 № 816/823/17.

Таким чином, постанова головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима Івана Сергійовича про відкриття виконавчого провадження № 54184381 від 22.06.2017 ухвалена правомірно та з дотримання строків, передбачених Законом № 1404-VIII, а отже у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСТ ЮРОУП ПЕТРОЛЕУМ" (04123, м. Київ, вул. Западинська, 13, літ. А, код ЄДРПОУ 35251246) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622), головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима Івана Сергійовича (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13) про визнання протиправним та скасування відмовити повністю.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини шостої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Суддя О.П. Огурцов